Громада Приірпіння

День селища Коцюбинське традиційно святкують у вересні місяці. Це при тому, що указ про перейменування смт Берковець у Коцюбинське підписаний 11 лютого. Чому ж тоді святкують у вересні?

Справа в тому, що у вересні місяці святкує не лише Коцюбинське. У вересні День міста святкують Бровари, Біла Церква, Фастів, Чернігів, Вінниця.

З чим пов’язане святкування дня селища і стількох населених пунктів саме у вересня місяці, мені важко сказати, бо за логікою в кожного населеного пункту мала б бути своя чітка дата. Для Коцюбинського, якщо брати історично, це могло б бути 11 лютого. Тоді Коцюбинське з’явилося на мапі як селище Коцюбинське завдяки указу про перейменування, але як населений пункт – хутір – існувало з 1900 року.

Чому повелася традиція святкувати день селища і стількох населених пунктів – мені невідомо. Але зауважу, що вересень для влади – дуже зручна дата. Місцеві вибори відбуваються традиційно в жовтні. І тому влада має прекрасний шанс для агітації громади – ярмарки з цінами, дешевше ринкових (легалізація підкупу виборців), гуляння і це все, як правило, проходить під егідою якогось кандидата. Ще перед виборами часто до дня селища дають політикам-кандидатам звання почесних громадян селища (міста) і це у передвиборчій агітації теж дуже зручно, хто б при владу не був. Тому вересень – це дуже-дуже зручно для політиків.

Є, до речі, міста, які мають чітку дату. Наприклад, Львів. Тут прийнято рішення відзначати день міста 3 травня – день народження митрополита Андрія Шептицького. Це якщо населений пункт має сформовану ідентичність, а не живе в загальному колгоспі ідей.

У нас традиційно чіткої дати нема. (Поки). Постає питання, коли святкувати День селища. Селищна голова Ольга Матюшина підписала розпорядження про те, що День селища святкуємо 4 вересня. Документ датований 25 серпня і скріплений гербовою печаткою.

Днем пізніше, після того, як зареєстрували в селищній раді розпорядження, з’являється депутатське звернення від Нових облич та дерибанника Біличанського лісу Владислава Євстєфєєва (який, звісно, до Нових облич “не має ніякого відношення”, але має в лісі ділянку поблизу ділянки Володимира Карплюка) про те, що вони хочуть святкувати день селища 10 вересня і для цього хочуть забронювати всі локації. Дата реєстрації звернення про “плануємий захід” (мовою оригіналу) – 26 серпня. Тобто через день після того, як видали офіційне розпорядження.

На такий лист селищна голова дала відповідь, що День селища буде 4 вересня і офіційно запросила депутатів долучитися до святкування і програми.

Згодом селищна голова Ольга Матюшина повідомила, що намагалася навіть провести переговори з Новими обличчями, щоб провести День селища 4 вересня і не розривати громаду. Але, судячи з її слів, Нові обличчя не пішли на контакт. Більше того, після оприлюднення офіційного розпорядження і публікації матеріалу селищної голови вивісили борди про те, що День селища нібито 10 вересня – у другу суботу вересня.

І одразу оперативно вийшло навіть відео, де колишній регіонал і селищний голова Вадим Садовський, якого в суді у справі щодо протоколу на корупцію захищала Юлія Главацька (Нові обличчя), роз’янює, що День селища Коцюбинське нібито святкується у 2 суботу вересня.

Я вирішила не повірити Садовському на слово. І для цього у мене є свої аргументи. Факт перший: перед виборами 2015 року Садовський зробив оголошення, що знімається на користь кандидата від Нових облич Сергія Даніша.

Це означає, що Садовський – заангажований.

Факт другий,  Садовський до того, як виборчий процес почався, говорив про те, що Данішу ніколи не стати мером (є аудіозапис):

“Всі ж знають хто такий Даніш. Я ж говорив і Карплюку і више стоящему, що якщо буде іти Серьога, то всі жителі посьолка знають хто такий Серьога, так чи інакше… Ну вот я например Серьогє Данішу сказав, що его не вижу соперником. От якщо зараз мені стать Даніш і Садовський і іти, хоть який би хєровий Садовський не був.. Хай агітірують, ще ж не вечір…”

І це означає, що екс-регіонал може говорити одне, а потім робити зовсім інше. Тому можна припустити, що він перейшов на бік Нових облич, хоча ще рік тому не вірив у перемогу Матюшиної і її команди на виборах:

“Виборів не буде, нехай не тішуть себе надією ще раз кажу… Ну Леся, якби там не було,Матюшину, Федорів, Домбровського все одно не пустят к власті.”

Дуже раджу ще раз прослухати цей аудіозапис розмови з Садовським. Можна відчути, як думає людина, що керувала 10 років селищем і геть не знає громаду.

Тепер повернімося до Дня селища і твердження Садовського, що цей день традиційно святкується 2 суботу вересня.

Заходимо на офіційний сайт селищної ради, який заснували ще за часів Вадима Садовського, і дивимося, в яку суботу святкували день селища. У 2011 році дійсно Ворзель з Коцюбинським домовилися і призначили святкування Дня селища Коцюбинське на 2 суботу вересня.

Дивимося 2012 рік. І що ми бачимо? Коли були святкові заходи до Дня селища? З 1 вересня розпочиналася святкова програма. Це у нас перша субота вересня. Тоді було “Євро-2012” і тематика святкування була спортивна. Так вирішив селищний голова Садовський.

Ворзель, який, за словами Садовського святкував перший, у 2012 році теж мав урочистості 1 вересня. Саме 1 вересня і була розпочата святкова програма.

Більше того, саму цього року перед виборами Петра Мельника оголосили без рішення селищної ради почесним громадянином селища, а питання поставили на голосування перед депутатським корпусом лише у жовтні. Тобто День селища у вересні (за місяць до виборів) – це непоганий інструмент для піару провладних кандидатів.

2013 рік. Новина розміщена про те, що буде День селища 2 вересня. Святкували 7 вересня – це була ПЕРША субота вересня. Новину переглянули 862 рази. Тобто вдруге за останні роки фігурує ПЕРША субота вересня.

І Ворзель у цей рік святкував 7 вересня, тоді, коли й Коцюбинське.  І те, що Коцюбинське святкувало у ПЕРШУ суботу вересня підтверджує і сайт Київської обласної ради. Ціла делегація приїздила, щоб пропіаритися в цей день.

Депутат Коцюбинської селищної ради Іван Лизун, який підписав звернення на Ольгу Матюшину, мав би запам’ятати цей день – ПЕРШУ суботу вересня, бо саме тоді він був на святі і був з головою облради регіоналом Олександром Качним.

У 2015 році взагалі нема на сайті повідомлення про святкування Дня селища. З 1 вересня – Дня знань і до жовтня місяця немає і згадки про те, що свято проводилося Садовським, який перед виборами вирішив раптово здатися на користь конкурента Сергія Даніша, якому навіть це не допомогло.

Як мешканка селища, я переконана, що нам треба мати чітку дату і не “плавати” так, як більшість населених пунктів у колгоспах ідей. Ця дата має мати належне обґрунтування. Хоча я розумію, що в лютому, звісно, не так приємно святкувати, як на початку осені.

Але зараз постає питання, коли ж святкувати насправді День селища? З аналізу інформації на офіційному сайті, який наповнювався за часів Садовського, я бачу, що рішення приймав він як законно обраний голова. І ні Главацька, ні Іван Лизун, ні Богдан Слюсаренко не оспорювали тоді право голови призначати дату та заходи.

Зараз для мене відповідь є очевидною: є розпорядження голови, скріплене гербовою печаткою. І цього року ця дата – це 4 вересня. Це і є День селища.

А спроби Нових облич влаштовувати два Дня незалежності, два Дня селища попахують тим, що ми бачили 2 роки тому на сході. Вам може не подобатися голова Ольга Матюшина. Вам може не подобатися частина депутатів Коцюбинської селищної ради. Нам всім може не подобатися президент, Кабмін, народні депутати Верховної Ради, депутати місцевих рад.

Але не прийшовши на День незалежності о 10:00, коли вся країна офіційно відзначала День незалежності, Ви плюєте не на Матюшину, не на більшість депутатів КСР, а на громаду і на офіційну позицію святкувати громаді в 10:00 24 серпня.

Влаштувавши паралельну реальність з Днем селища, Ви виказуєте неповагу не до голови чи більшості депутатів КСР, а до громади, яка цю голову обрала і до Закону України, який голову наділив повноваженнями підписувати розпорядження і скріплювати їх гербовою печаткою.

Загалом для громади все нібито добре – буде 2 свята, більше погуляють. Та й організаторам ніби теж добре, бо не доведеться сперечатися за місце проведення свята (хоча це дико, вдумайтеся, дійсно, якби хтось захотів на День незалежності провести альтернативний парад на майдані?! Якась громадська організація написала б Кличку листа, що вона бронює всі місця і має свій план?! Навіть якщо комусь разів 100 плювати на президента, Кабмін і всіх нардепів – він би до такого не додумався).

Але я на все, що відбувається дивлюся не як простий мешканець. Я можу своїй дитині організувати таке дозвілля, яке я вважаю за потрібне. І не як організатор свята, якому доведеться бути в стресових чи не стресових умовах. Я дивлюся на це як свідомий громадянин і бачу, що є група людей, які підривають державні підвалини і не не шанують ані букву закону, ані його дух, ані громаду.

Активісти хотіли говорити про те, щоб провести спільне свято і не допустити подальшого розколу ані громади, ані свідомості людей, які або не розуміють, що вони роблять, або вони чинять просто злочин по відношенню до країни, яка воює за свою цілісність і незалежність і має працювати на об’єднання громади.

Але про що можна говорити з людьми, які тішаться, що в серпні посадили “йолку”?

Авторка: Ірина Федорів, мешканка селища Коцюбинське, журналіст