Громада Приірпіння

Нещодавно мені показали примірник договір про співпрацю Ірпінського дошкільного навчального закладу ( в смт Коцюбинське) та батьків, текст якого мене здивував.

Як мама, дитина якої ходила до ДНЗ, та як юрист я знаю як має виглядати нормальний договір з ДНЗ.

Тим, хто не любить читати договори повністю, завжди раджу, обов’язково звертати увагу на положення “права і обов’язки сторін” та “відповідальність”, які є ключовими та взаємопов’язаними між собою.

Саме до цих положень у зазначеному договорі у мене виникло найбільше запитань.

Обов’язки батьків не вмістилися навіть на 1 А4.

На 2 сторінці договору продовження обов’язків батьків.

Але спочатку трішки теорії. Відповідно до статей 626 та 627 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки базовими нормативно-правовими документами є Закон України “Про освіту”, Закон України “Про дошкільну освіту”, то автори договору прописуючи обов’язки ДНЗ не переобтяжували себе додатковою роботою, а просто частково скопіювали положення статей 7 та 36 Закону України “Про дошкільну освіту”, над обов’язками батьків попрацювали ретельніше.

Що стосується запропонованого договору – одразу кидається в очі дисбаланс обсягів зобов’язань ДНЗ та батьків – 29 пунктів, що визначають зобов’язання батьків проти 5 у ДНЗ, при цьому якщо обов’язки батьків виписані більш-менш чітко, то обов’язки ДНЗ найбільш широко та невизначено. Як правило, такі нечіткі, аморфні формулювання вживаються, коли сторони, у нашому випадку сторона, не хоче виконувати свої обов’язки та не хоче нести за це жодної відповідальності. Наприклад, як довести, що ДНЗ виконує свої зобов’язання щодо забезпечення комфортних умов перебування дитини? Що у даному випадку є комфортним? Що має робити садочок для збереження здоров’я дитини? І так запитань безліч.

Над обсягом прав батьків, також “попрацювали”: з одного боку скопіювали з закону, що батьки мають право захищати права дитини у судах (і до чого тут ДНЗ?!), а з іншого “забули” включити право обирати органи громадського самоврядування ДНЗ та обмежили право на звернення до органів управління освітою, лише адміністрацією ДНЗ.

Зазвичай, студентів навчають що кожному праву кореспондується обов’язок, тому наприклад, якщо обов’язком батьків є надання фінансової та матеріальної допомоги ДНЗ, то логічно, що у них має бути право отримати (а у ДНЗ обов’язок надати) звіт про витрачання коштів батьків, який підтверджений відповідними бухгалтерськими документами. Якщо батьки зобов’язані купувати дидактичні матеріали, то вони мають право вирішувати, чи потрібні, крім Базового компонента освіти, їх дітям додаткові гуртки та заняття, які ДНЗ має організувати. Якщо батьки зобов’язані не приводити хвору дитину у садочок, то обов’язок ДНЗ це перевіряти і контролювати. Крім того, якщо ДНЗ має дбати про здоров’я дитини, чому наприклад не регламентувати температурний режим у групах, за яких умов діти мають перебувати на вулиці, тощо. І так можна пройтись по кожному пункту цього договору.

Фінальним акордом є лаконічне формулювання, що: “сторони несуть відповідальність за виконання усіх зобов’язань, передбачених цим договором згідно з чинним законодавством”. Не конкретизовано яку саме відповідальність нестимуть сторони, а через відсутність конкретних зобов’язань ДНЗ, останній взагалі тяжко змусити за щось відповідати.

Стаття 41 Закону України “Про дошкільну освіту” встановлює чітку відповідальність лише за невиконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, що є підставою для позбавлення ДНЗ ліцензії і є підставою для його ліквідації чи реорганізації. Тому все інше потрібно буде доводити у суді. І тут ми переходимо до розділу 5 договору “вирішення спорів”, згідно з яким всі спори вирішуються шляхом переговорів. Одразу виникають питання: хто уповноважений вести такі переговори, скільки вони мають тривати та з якого моменту обчислювати такі строки, адже лише якщо сторони не дійдуть згоди, справа підлягає передачі до суду.

Оскільки договір – це домовленість сторін, то моя порада батькам та батьківським комітетам, скористайтесь своїми цивільними правами, проведіть переговори з керівництвом ДНЗ та укладіть той договір, який буде відповідати інтересам вашої дитини. Ось як варіант зразок договору, який в мене, як в юриста і молодої мами викликає значно менше питань.

Авторка: Ольга Костишина – мешканка Коцюбинського , правник