Громада Приірпіння

У  селище Коцюбинське я з командою фахівців завітав на прохання Ольги Матюшиної. Нас із селищною головою познайомили журналісти, які знали, що ми модернізуємо комунальні господарства малих міст. Вони мені сказали, що знають прогресивну селищну голову під Києвом, яка обов’язково буде зацікавлена у такій програмі.

Під час знайомства, ми розказали, що займаємося модернізацією теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

Матюшина наголосила, що нещодавно отримала нові тарифи на тепло- та водопостачання й треба терміново вирішувати питання з економією коштів. Просила приїхати якнайшвидше перед опалювальним сезоном і дати рекомендації.

У селищі ми розпочали з аналізу системи теплопостачанням. У більшості будинків є облік тепла. Стоять теплові лічильники. Але цього мало. Це лише перша частина модернізації, яка має бути спрямована на економію. Друга – це встановлення погодозалежної автоматики. Цей запобіжник не дасть монополісту шансу пускати в будинок більше тепла, ніж треба. Коли ж буде холодно, то система відкриє оптимальну пропускну спроможність для теплоподачі.

Третій та четвертий крок у процесу модернізації – це заміна мереж та вікон на теплоізольовані. Якщо перші два кроки дають швидку окупність (1-2 роки), то ці два кроки вимагають більших витрат і відповідно окуповуються довше.

Станом на сьогодні ми проаналізували всі будинки в селищі Коцюбинське і є документи та аналітика для того, щоб подаватися в різні фонди та на різні програми, завдяки яким можна залучати кошти для встановленняпогодозалежної автоматики в усіх будинках (2 крок модернізації). Але треба бути реалістами і навести лад вкомунальній сфері селища. Давати кошти УЖКГ “Біличі”, яке по суті є банкрутом і має заблоковані рахунки ніхто не буде. Зволікання із створенням нової структури блокує процес модернізації, а це значить, що не Коцюбинське, а якийсь інший населений пункт зможе з більшою ймовірністю взяти гроші і як результат знизити тариф на опалення. Ситуацію з модернізацією треба вивчати та робити все можливе, щоб зменшити тарифи. Навіть, якщо в майбутньому будинки створять ОСББ погодозалежна автоматика нікому не завадить. Тим більше, що є можливість зробити це за позабюджетні кошти.

Це те, що стосується опалення. Тепер варто розказати про те, як заощадити коцюбинцям і зменшити тариф на воду. Як відомо, величезний борг зараз є в комунальної установи саме водоканалу. Оскільки на розгляд селищній голові Ользі Матюшиній надали в УЖКГ “Біличі” нові, вищі, тарифи на водопостачання, то вона попросила провести аудит системи водопостачання, оскліьки вважала тариф занадто великим в умовах забору води із власних свердловин. Ми погодилися на цю пропозицію.

Спершу ми почали аудит вузлів по споживанню електроенергії. У виробництві води є три основних складові, яківпливають на ціноутворення і можуть дати економію при правильному налагодженні процесу.

До першої складової належить, безумовно, кількість спожитої енергії на видобуток води з-під землі і доставку до споживача. Цю енергію споживає насосне обладнання, яке перекачує воду. Воду забирають з-під землі і вона має бути доправлена до споживача. Під час транспортування води виникає друга не менш важлива складова, ніжелектроенергія – втрати.

Втрати – це друга складова в процесі модернізації та економії. Офіційно в Україні пишуть про те, що втрати сягають 30 %, але реально відсоток втрат доходить до 60. Тут треба  зауважити, що всі ці “втрати” в кінцевому результаті закладають в тариф на один кубічний метр води і тому вода видається дуже дорогою для споживача. У втрат буваєкілька причин – застарілі мережі, банальні крадіжки та так звана “недооблікована вода”. Недооблікована вода може бути як різниця між лічильником на вході в будинок та сумою показників лічильників, які є по будинку.

Щодо третьої складової, то це – кількість персоналу, який часто сидить, спить і нічого не робить. Це ще в кращому випадку. В гіршому – трохи “підкрадає” електроенергію, воду, бензин і т д. Люди з невисокими зарплатами, яких найняли надміру і не поставили їм чітких задач виживають в тих умовах, які їм створили за відсутності контролю.

Ці три складові притаманні кожному населеному пункту в тій чи іншій мірі.

Тепер щодо Коцюбинського і аудиту в селищі. Як виявилося, в селищі немає обліку води, яку виготовили. Вода, яка видобувається з-під землі і подається на населений пункт не обліковується. Облік починається лише на сумлінних споживачах, які мають лічильники і саме на цих сумлінних споживачів і покладається вся сума витрат на добування і доставку води – втраченої, вкраденої і недооблікованої.

Ще одна проблема Коцюбинського – це застаріле обладнання. Енергоефективність в тарифі важить багато.

У Коцюбинському є 11 робочих свердловин, з яких видобувається вода. І є ще 5 які не працюють. Зі свердловини воду подають в басейни. Такий процес відбувається в 9 свердловинах. А у 2 свердловинах подають воду напряму в мережі. В селищі є 4 насосні станції підвищення тиску, які після басейнів подають воду в мережі селища. Ще є 6 станцій підвищення тиску на великі багатоповерхові будинки. Це є все те обладнання, яке споживає електроенергію по водопостачанню. Також є 2 каналізаційні насосні станції, які відкачують нечистоти на Київ. Вони теж є споживачами електроенергії.

Все насосне обладнання, яке стоїть на станціях включаючи свердловини є застарілим і при заміні наенергоефективне нове обладнання є можливість знизити споживання електроенергії на 50 – 70 % . Це вирішитьпроблему з першою і вагомою складовою тарифу – енергоспоживання.

Ось це свердловина на Меблевій.

Така ситуація на вул. Шевченка.

Ось як це має виглядати в цивілізованому світі.

Ось така ситуація на Пономарьова.

А ось як це має виглядати в хорошому підконтрольному господарстві.

Другу складову тарифу по втратах можна вирішити за допомогою установки обліку та зведення балансу води(виготовленої та спожитої). Тут треба знайти місця, де вода або викрадається, або не обліковується, або де є старі діряві мережі, через які вона витікає в землю.

Третя проблема з кількістю персоналу і якістю його роботи вирішується за допомогою автоматизації тазапровадження системи диспечерського управління. Тобто тут є суттєвим управлінський компонент. Протягом доби є два піки споживання води – зранку та ввечері, коли люди йдуть на роботу і повертаються з роботи. У середині дня споживання води значно менше, а вночі взагалі мінімальне. Тобто тут потрібна система управління тисками. А це теж пов’язане з тим, що заощаджується електроенергія.

На графіку видно, як в різний час на Доківській йде різна кількість витрат води. При цьому спожита електоенергія не змінюється і 24 години на добру є рівномірною. Зеленим видно напір насосу, який є сталим 24 години на добу. Як результат, марно витрачаються не лише гроші споживачів на оплату тарифу, а на усунення наслідків поривів і заливання сусідів.

Свердловини мають мати насоси із регулюванням продуктивності. Саме це і дасть можливість збільшувати та зменшувати тиски при необхідності. Такі заходи унеможливлять подачу високого тиску в мережу вночі та вдень, коли нема споживачів та не буде рвати труби і крани в квартирах. А це явище у селищі, як мені казали, трапляється доволі часто.

Є плюс у Коцюбинського для організації управлінського процесу. Селище розбите на зони і управляти водопостачанням не важко. Для споживачів це теж корисно, бо можна по зонах легко обліковувати і шукати втрати. Коли «закольцоване» все місто, то дуже важко знайти втрати і крадіжки.

Залежно від рівня модернізації витрати на переобладнання системи та налагодження управлінських процесів можуть окупитися у строки від одного року до двох. Зрештою, собівартість виробництва води має зменшитися від 40 до 50 %. Тарифи по електронерегію, звісно, будуть рости вгору. Про це треба пам’ятати, Але економія завжди буде доцільною і виправданою. Весь світ йде до запровадження систем максимального енергозбереження.

Автор: Євген Кунь, співзасновник групи компаній Інтерпроект, Wasserkraft buro, Thermica