Буча: Комісія з регламенту розглянула поведінку депутата Григоруся

0

У понеділок 19 вересня відвідав у Бучанській міській раді засіданні “Комісії з питань регламенту, правової політики, депутатської етики та контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету”.

Засідання було присвячене розгляду звернення героя-“кіборга”, який захищав Україну в Донецькому аеропорту, бучанця та депутата місцевої ради Олександра Животовського.

Він звернувся до комісії через публічні негативні висловлювання депутатом від БПП Миколою Григорусем на свою адресу.

На одній із зустрічей з громадою Бучі Григорусь сказав, що Животовський взагалі не був в АТО.


Олександр Животовський, боєць 79-ї окремої аеромобільної бригади на псевдо «Гриня»

“Нещодавно дізнався, що жодного дня не був в т.з. АТО. Ні в14-му, ні в 15-му і навіть в 16 році теж там не був. Не був ні на кордоні, ні в котлі, ні в Донецькому аеропорті, ніде не був коротшее. Орден “за мужність” президент мені не вручав.. І це зовсім не жарт, адже заява про це пролунала публічно, під час зустрічі з виборцями з вуст депутата БМР від БПП Миколи Григоруся і за підтримки та схвалення присутнього там заступника Федорука – Олександра Смолькіна. Якщо коротко та дослівно, то звучало це так: “хватить людей дурити, він там взагалі жодного дня не був”. На цій зустрічі була присутня моя мати, ці слова викликали в неї сильні емоційні переживання і їй стало недобре після такого. А я тоді саме “не був” під Маріуполем. Добре, що більшість присутніх знали мене особисто і засудили такі заяви”, – пише на своїй сторінці у соцмережі facebook Олександр Животовський.

1

“Більшість знайомих радять набити йому за ці слова його огидну депутатську пику. Досить спокуслива пропозиція, скажу я вам. Але діятиму інакше. Оскільки все було сказано публічно, то й відповідь того горе-депутата має бути публічною. У понеділок в Бучанській раді відбудеться засідання комісії ” з регламенту та депутатської етики…”, – додає депутат.

Депутат Животовський звернувся до вищевказаної комісії з пропозицією дати оцінку висловлюванням депутата Григоруся.

Не хочу давати оцінку Миколі Григорусю, бо не був присутнім на місті інциденту, але спробую розставити акценти у цьому питанні, виходячи з того, що почув на комісії.

Адже проблема, використання атовців у сумнівних оборудках влади та нівелювання ролі воїнів у сучасній російсько-українській війні таки має місце. Зокрема, й сам Григорусь був замішаний в скандалі навколо виділення земельної ділянки в лісі атовцю, який згодом подарував її дружині Григоруся.

Окрім цього, Григорусь, будучи головою земельної комісії Бучанської ради виступав проти прозорості її проведення та виганяв людей з приміщення.

Засідання почалось з зачитування листа-звернення Животовського, потім були заслухані сторони конфлікту та свідки .

Мати Животовського , яка власне і звинувачує Григоруся у неповазі до сина і воїнів, які несуть службу на Східному фронті, розповіла про конфлікт з депутатом. Варто відмітити що батьки Животовського є виборцями на окрузі Григоруся! Григорусь – то їхній депутат!

Також виступила присутня під час конфлікту Людмила Забарило, яка підтвердила агресивну поведінку Григоруся.

Григорусь, в свою чергу все спростував і повідомив, що він сам воював у Анголі у складі обмеженого контингенту Радянського Союзу, та має статус учасника бойових дій. (Можливо мова іде про той період, коли Радянські війська знаходились в Анголі – охороняли Пункт матеріально-технічного забезпечення і інструктували місцеві кадри, та забезпечували дії бойових плавців?) Чиї інтереси він захищав в чужій країні, що протиставляє себе Животовському?

Григорусь повідомив що він волонтер, здавав кров і навіть надав Сашку Животовському землельну ділянку в Бучі, тому сказати погано про Сашка не міг.

По-перше, за ділянки атовцям голосує рада і це не заслуга одного Григоруся. Землю атовці отримали згідно закону. По-друге, волонтерством та донорством достойні люди не хизуються.

Григорусь у свою чергу звинуватив родину Животовських у намаганні посварити АТОвців та самопіарі.

На питання матері Животовського про звинувачення в адресу сина, Григорусь привселюдно сказав: “кладу руку на серце, я такого не казав!” Мати не витримала й сказала, що це публічна брехня з уст депутата Григоруся!

“Не думав, що доведеться приводити на комісію купу людей, щоб довести, що висловлювання Григоруся на мою адресу мали місце. Під час комісії він не вибачився, натомість дозволив собі називати мене розкольником атошного руху. Я вже давно перестав шукати якоїсь раціональності в діях більшості “колег”, але такий наклеп – це вже занадто”, – розповідає як було на комісії Животовський.

На засіданні також виступив член сумнозвісної “Бучанської варти” Анатолій Кушнірук, який сказав, що такі питання зразу не треба виносити на публічне обговорення, а депутатам потрібно було зустрітись сам на сам і поговорити.

Також Кушнірчук зауважив, що таких як Животовський багато і що не він один був у терміналі  Донецького аеропорту!

Тут я мушу нагадати, що попередня розмова Животовського з Григорусем відбулася по телефону раніше, але ні до чого доброго це не привело, а на мою думку тільки поглибило непорозуміння.

У виступі екс-юриста Бучанської ради Ігоря Бартківа, який ставив свій підпис під незаконним рішенням ради 2002-го року, чомусь пролунали закиди у бік ВО “Свобода”, претензії про якийсь гаражний кооператив та якісь гроші? Це було свого роду відволікання уваги від проблеми. Мушу сказати, що таких “відволікаючих маневрів” з питань, які не стосуються предмету розгляду було забагато. Також Бартків заявив, що розгляд подібного питання у форматі комісії – це не “чоловіче рішення”! Бартків, який не є депутатом, запропонував комісії ніякого рішення не приймати.

Наступний виступаючий Іван Лисенко також позитивно охарактеризував Григоруся та порадив мені вчитись у Григоруся, а не повчати його!

На останок Григорусь заявив, що вимагає скасувати звернення Животовського та вибачитись перед Григорусем:

“Хай Сашко вибачитьсям або буде через суд. Не піарся, роби хороші справи. Учись у мене”.

Отже, комісія прийняла рішення – перенести це питання на наступне засідання, де заслухати ще свідків та дати можливість депутатам домовитись.

А тепер трохи думок , без акцентів на персоналіях.

Як на мене розгляд подібного питання у форматі депутатської комісії абсолютно логічне і правильне! Ми не дикунська країна, щоб суперечності вирішувати кулуарно або “на силу”, як пропонують деякі “гарячі голови”.

Солдатська мама. Мама – це наша совість і суддя. Для кожної людини вона – символ сім’ї, дому та Батьківщини. А Солдатські Матері, це особливо вразлива категорія жінок. Чи можемо ми в будь-якій формі, навіть натяком піддати сумніву її віру в сина, у сина-воїна? Думаю ні, бо дитя для матері завжди найкраще! І це повинні враховувати всі, поки йде війна, поки є солдатські матері! Солдатські матері потребують нашого піклування і уваги! І це аксіома!

Воїни! Воїни бувають різні і це правда! Але не мені, ані будь-кому не дозволено надавати оцінку воїнській доблесті і звитязі, окрім того, хто плечем в плече стояв з “кіборгами” в Терміналі! Стояв на смерть, стояв за Україну. А тим більше оцінювати тих, хто нині боронить Українську Незалежність зі зброєю в руках!

Олександр Животовський, боєць 79-ї окремої аеромобільної бригади на псевдо «Гриня»

Волонтерство. Це особлива чеснота сьогодення, особлива. Допомагати фронту це велика честь! Той, хто долучається до цього – той праведник сучасності. Адже не всім дано бути волонтером. Випадкові відпадають, залишаються справжні! Це їм довіряють жертводавці, це їх чекають воїни, це на них тримається фронт. Тому волонтерством не бравують, не ставлять собі в заслугу, ним не оперують, його не експлуатують. До нього долучаються з вдячністю, ним насолоджуються, бо це українське місіонерство!

Депутатство. Депутат – то народний обранець. Депутат зобов’язаний служити! Не прислужувати, а саме служити Громаді!
Думка депутата другорядна для Громади, бо він є виразником думки самої Громади!

Не можеш оволодіти власними емоціями або амбіціями, маєш скласти мандат! І кожному депутату, особливо досвідченому, варто пам’ятати, що те позитивне , що напрацьоване роками, може бути перекреслено одним невдалим вчинком, необережним словом, або недолугим натяком!

І наостанок: непохитна публічна впевненість у власній неперевершеності, то “вивіска” власного самодурства, і не тільки…

Автор: Ігор Домбровський, учасник російсько-української війни за незалежність України, голова ІРГО “Самозахист” та депутат облради від “Свободи”

 

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539