Громада Приірпіння

Років десять вранці я їжджу електричці на роботу в Київ. Це дуже економить час на дорогу. Так роблять тисячі Бучанців. Особливо зручною за часом і комфортом була електричка о 8.30 ранку. Пасажили сідалиголовно в Бучі і саме на ній можна було комфортно і швидко доїхати до Києва.

Ця електричка стала особливо популярною і зручною зараз, коли Буча та Ірпінь значно розрослися за чисельністю населення і поїздка на маршрутці по вічно завантаженій в заторах і тягнучках трасі, перетворилася на справжнє випробування сил і часу. Крім того, інші електрички, які їдуть за розкладом о 7.30 та о 8.00 ранку, зупиняються в Бучі настільки заповненими, що навіть з урахуванням того, що в Бучі виходять пасажири, зайти в електричку далі тамбура не реально. Пасажирам в Лісовій Бучі та Ірпені можна тільки поспівчувати, тому що ймовірність потрапити до вагону для них прирівнюється до лотереї.

фото: livejournal.com

І ось вранці, купуючи квиток на електричку, я читаю оголошення про зміни в розкладі електричок і моєму розчаруванню немає меж. Виявляється, з 11 грудня буде відмінено аж дві електрички, які були в Бучі о 8.00 та о 8.30. Тепер, щоб дістатися на роботу, я повинна буду сісти на електричку о 7.40, в іншому випадку, наступна електричка буде тільки о 9.00. Проміжок між ними майже півтори години!

Тобто тепер, з огляду на те, що маршрут до ж/д станції у мене займає 15-20 хвилин, з дому я повинна буду виходити о 7.20 – майже на годину раніше.

При цьому, ймовірність того, що мені взагалі вдасться сісти в заповнену електричку дуже і дуже мала. Ви уявляєте, скільки людей будуть штурмувати електричку?

Пригадую, восени в вагонах електричок були розвішані оголошення про те, що в зв’язку з заборгованістю місцевої влади перед Укрзалізницею, в будь-який момент ми можемо не дочекатися своєї електрички. Тоді, ймовірно, ніхто з нас серйозно не сприйняв це оголошення, сподіваючись на те, що цього ніколи не станеться. І ось тепер письмове попередження стало суворою реальністю.

І реальність ця така, що з наступного тижня ми всі повинні повністю перебудувати свій розпорядок життя і підлаштовуватися під суворі реалії, не побоюся цього слова “транспортного колапсу”. Так як тепер та ж сама кількість пасажирів, яка весь цей час кожен день користувалося електричкою о 8.30, має розподілитися між маршрутками і ранніми електричками, які й без того дуже сильно завантажені.

Ось так от з чиєїсь “легкої” руки наше й без того непросте життя, стане ще складнішим. Мабуть, тому, хто приймав таке рішення, абсолютно байдуже, як воно може позначитися на житті сотень людей, так як він, переконана, не знає, з яким труднощами стикається зараз кожен житель Бучі по дорозі на роботу і з роботи.

Я не знаю, чи була правдива інформація в тих оголошеннях і чи дійсно існує якась заборгованість перед Укрзалізницею, але мені від цього не легше. Нові будинки в Бучі ростуть як гриби, населення збільшується з космічною швидкістю і все це населення щодня їздить на роботу до Києва. Крім того, на кожному кутку наша місцева влада кричить про те, що Буча – це європейське місто, а по факту – немає можливості забезпечити елементарні умови для своїх жителів.  Нагадаю, коли в Польщі проводили децентралізацію, то там дуже прискіпливо ставилися саме до налагодження транспортного сполучення для громади.

Авторка: Наталія Федотова, бучанка