Громада Приірпіння

20 тисяч гривень на ремонт даху величезної школи. Це все, що виділили на одну з найбільших проблем з бюджету Ірпеня. В той же час 22 тисячі витратили на непотрібний громаді автобус “Ірпінь-Коцюбинське-Ірпінь”. У школі, де нема басейну, плавання учнів обходиться у 23 тисячі. Де вони плавають і хто саме – невідомо.

Батьки щороку скидаються грошима на утримання класів та школи загалом. Тому у всіх виникає питання, як Ірпінь розподіляє наші податки так, що не вистачає не те, що на книжки, а на елементарне – крейду, миючі засоби, швабри, ганчірки, віники, відра та інші засоби для господарства та навчання.

Як депутат, я написала і до відділу освіти Ірпеня, і до дирекції 18 школи з офіційним зверненням, аби дізнатися, скільки грошей нам виділяють і на що їх витрачають.

За 9 місяців школа отримала майже 5 мільйонів. З них – майже 4 млн – це зарплата працівникам і нарахування на неї. Тобто у сухому залишку ми маємо мільйон гривень на величезний освітній об’єкт (До Ірпеня ми платимо 7 мільйонів ПДФО, як публічно повідомляли в КСР).

Як за 60 тисяч відремонтувати школу?

На оплату послуг і поточні ремонт усієї школи ми отримали майже 103 тисячі.  Для тих, хто хоч раз робив ремонт, буде зрозуміло, що сума – мізерна.

Я дізналася, що саме закладено у цю цифру.

Більше половини цієї суми пішла на передоплату за заміну вікон (спортзал). Оце й усі ремонтні роботи в школі, що змогли зробити до вересня бюджетним коштом Ірпеня, який відповідальний за утримання освітнього закладу.

Далі цікавіше.

У суму 103 тисячі увійшло “плавання учнів” у школі без басейну (23 тисячі гривень). Так і не зрозуміло, хто має можливість плавати і де.

Вивезення сміття обійшлося за 9 місяців майже у 6,5 тисяч. Послуги банку обійшлися школі у понад 3 тисячі гривень. Оплата за послуги зв’язку обійшлась школі у 2 220 гривень. Бактеріологічні дослідження школі обійшлися у понад 2 тисячі. Обслуговування та перевірка теплолічильника – 1220 гривень. Програмне забезпечення коштувало майже 1000 грн.

Таким чином весь ремонт класів традиційно лягає на кишені батьків, бо за 60 тисяч гривень таку величезну школу поремонтувати як слід навіть “косметично” неможливо.

Чому батьки закуповують меблі, “хімію” та як за 20 тисяч поремонтувати дах?

Традиційно до 1 вересня всі класи приводяться до ладу коштом батьків. Закуповуються парти, стільці, меблі, а потім протягом року – “хімія” та інший інвентар.

Давайте подивимося, скільки на школу, в якій навчаються майже тисяча учнів, виділив Ірпінь.

Менше 122,5 тисяч на меблі, господарські товари, інвентар, фарби для ремонту та ремонт даху (!!!), який тече.

Під час офіційної переписки з’ясувалася дуже цікава річ:

Виявляється між директором школи Ігорем Лошицьким та Олексієм Зінкевичем, який раніше очолював УЖКГ “Біличі”, а зараз став депутатом КСР, були “усні домовленості”.

Як бачимо хлопці домовилися поремонтувати дах школи. Акти виконаних робіт – відсутні.

Про цей факт я повідомила Ірпінський відділ освіти. Мені надійшла офіційна реакція, що “ремон здійснено господарським способом”.  

Ось це результат того, що робилося в усний спосіб протягом 13 років “господарським способом”.

Це фото зроблене у 2010 році. Тему у ЗМІ піднімали і ось результат.

Дах “ремонтують” протягом останніх 13 років. На словах. Актів про виконані роботи – немає. Про це писали батьки ще у 2010 році. Тоді депутат Сергій Черніков обіцяв вирішити це питання.

До школи приїздила екс-депутатка та екс-регіоналка Наталія Семко, яка зараз є заступницею мера Ірпеня. Вона обіцяла – дах зроблять. Це було ще у 2015 році.

Батькам робітники УЖКГ “Біличі” свого часу казали, що на ремонт даху треба близько 300 тисяч, аби він не тік. Але 300 тисяч Ірпінь не дає на дах школи. В пріорітеті – фінансування “Ірпінського вісника”. Редакції дали майже 700 тисяч (2 ремонти даху 18 школи).

На фарбу для школи виділили майже стільки ж грошей, як на ремонт даху – 19,2 тис. Фарбували коридори.

Але пріорітетом для школи став не дах і не фарбування коридорів. На понад 37 тисяч гривень закупили мийок-нержавійок. Саме вони привернули увагу восени 2015 року інспектора Фреймут.

На столи та стільці до 1 вересня виділили аж 15 тисяч гривень. Додатково закупили ще комп’ютерні столи з стільцями майже на таку ж суму. Меблі для медичного кабінету обйшлися майже у 10 тисяч.

Для тих, хто думає, що “хімії” в школі нема, інформую, що її закупили разом із щітками та іншими госптоварами на суму 3 329 гривень. Але миючі та дезінфікуючі засоби дозакуповують за рахунок оренди приміщень школи. Таким чином додатково на це витрачається майже 7 тисяч гривень. Отже разом ми маємо 10 тисяч за 9 місяців на миючі засоби, яких де-факто немає.

Для розуміння, “хімію” та госптовари в клас закуповують виключно батьки. Ці 10 тисяч йдуть на прибирання коридорів та туалетів. Техперсонал школи жаліється на те, що вони змушені закуповувати “хімію”, як і спецодяг, власним коштом, бо видають під розпис аж 110 грамів миючих засобів на місяць.

Батьки постійно жаліються на сморід в туалеті, який сягає навіть коридорів.

У цю ж суму входять електротовари на 3 тисячі гривень та вогнегасник – 650 грн.

Скільки коштів ми отримуємо за оренду приміщень школи?

З інформації, якою я як депутат володію, у школі є щонайменше 10 орендарів. Цю інформацію підтверджує і додаток до відповіді міського відділу освіти.

Я зверталася і до директора і до відділу освіти, аби дали інформацію за три останні роки (2013 – 2016) про договори оренди, аби розуміти системність надходжень коштів за цією статтею.

Як бачимо, у документі дають інформацію про те, що договори оренди підписані з 2015 року. Це при тому, що всі чудово знають, що, наприклад, “Данілов Скул” та студія “Стиль” ведуть заняття щонайменше останні 5 років.

Якщо договорів оренди не було (а з офіційної відповіді вбачається, що їх дійсно нема і договори оформлені лише з 2015 року), то яким чином відбувався розрахунок за оренду приміщень і куди йшли ці кошти?

Наводить на роздуми і той факт, що щойно я звернулася до дирекції школи щодо надання інформації про договори, як був укладений договір від 25 жовтня 2016 року з ГО “Молодіжно-патріотичний тренувальний табір “Ратібор”. Засновником є завгосп школи – Олексій Дубас.

Оскільки договір з’явився щойно, а я звернулася за інформацією до дирекції школи за останні три роки,то це дає підстави вважати, що приміщення надавалися неофіційно. Якщо це так, то школа втрачала гроші.

Зараз договір у Дубаса з’явився лише на одне приміщення у той час, як заняття відбуваються фактично у двох. У тому числі й в підвалі, де є комунікації. Тут фітнес викладає дружина завгоспа.

Таким чином за 2014 рік школа від оренди отримала – 32,8 тис. У 2015 році майже 57 тисяч і за неповний 2016 року – 31,5 тисяч. Зауважимо, що коли у 2015 році уклали договори (а раніше працювали, як бачимо, без них) надходження зросли майже удвічі.

Мене дуже дивує той факт, що школа сплачувала за експертну оцінку приміщення, яке хотіли взяти в оренду. За неповний 2016 рік сума становила майже 7 тисяч гривень. Таким чином у 2016 році школа третину заробленого на оренді віддала за експертну оцінку, яка треба була тому, хто орендує приміщення в 2016 році

Це все одно, що господиня здавала б квартиру і сама вирішила оплатити послуги ріелторів, які, як правило, лягають на орендаря, бо власниця квартири – заробляє. А тут ми бачимо, що для “своїх” діють свої умови. А ці кошти могли б піти на ту ж саму “хімію” для класів, якої взагалі немає і за яку платять постійно батьки.

Кошти з оренди приміщень, як виявилося пускають на оплату податків до місцевого бюджету. За 2016 рік, наприклад, ця сума становила майже майже 15 тис. Таким чином ми здаємо приміщення в оренду, щоб заплатити за експертизу для орендарів і сплатити податки.

Єдине, що купили школі за ці кошти – це проектор у 2016 році. На нього витратили 3,1 тисячі гривень. Та у 2015 році обігрівачі на 4,4 тисячі .На ремонт техніки у 2015 році пішло 5,6 тис гривень. Миючі засоби у 2015 році теж закупили завдяки цим коштам на суму майже 3 тисячі гривень.

Скільки грошей Ірпінь виділив на харчування дітей?

На харчування Ірпінь витратив аж 22 700 гривень. Нагадаю, що депутати Ірпінської міської ради, в тому числі ті яких обрали від Коцюбинскього, голосували на початку 2016 року за скасування безкоштовного харчування у школі.

Зауважу, що у школі, якщо вірити інформації з Ірпеня діє три місяці пришкільний табір (травень-липень). На його утримання виділили 27 тисяч гривень.

Скільки коштувало опалення школи у 2016 році?

За січень-квітень цього року, коли тарифи ще не піднімалися, за опалення “Майстер-Енерго” Ірпінський бюджет заплатив майже 650 тисяч.

У школі батьки постійно скаржаться на те, що послуги “Мастер-Енерго” надає неякісно. Школа № 18 залишається в селищі єдиним освітнім закладом, який не має своєї автономної котельні або підключення до столичної мережі.

Опалювальний сезон був зірваний і протягом жовтня – грудня труба по Пономарьова постійно потребувала ремонту, з яким “Майстер-Енерго” зволікало.

Зараз тариф для бюджетних установ сягнув 35 гривень за м2. Таким було Рішення Ірпеня. Відповідно “Майстер-Енерго” має утримувати мережі в належному стані за такі гроші. Натомість школа опинилася під загрозою закриття через низький температурний режим.

Стосовно водопостачання то за 9 місяців УЖКГ “Біличі” Ірпінь заплатив за школу дещо більше 30 тисяч гривень. Електроенергія обійшлася у 78 тисяч. За останні місяці витрати на електроенергію школи будуть більшими, оскільки за відсутності опалення постійно вмикали в класах обігрівачі.

Всю цю інформацію ми надішлемо до Міністерства освіти. Хай там розбираються з тим, чи належним чином Ірпінь фінансує 18 школу. Підписи під зверненням до Міносвіти можна буде поставити найближчим часом. Я повідомлю в групі “Громада Коцюбинського” де і коли це можна буде зробити.

Батьків закликаю моніторити рух бюджетних коштів, а дирекцію школи надавати прозорі та чіткі відповіді як депутатам, так і громадянам. 

Авторка: Оксана Недашківська, депутат Коцюбинської селищної ради (голова фракції “Свобода”)