Громада Приірпіння

“Громада Приірпіння” отримала низку світлин він політиків. журналістів та активістів із святковими привітаннями громаді.

Ми вкотре хочемо нагадати кожному, що був такий прекрасний період в житті – дитинство.

Тоді всі ми були однакові й хотіли практично тих самих речей. Дорослі часто забувають про цінності дитинства, які тоді вважалися недоторканими. Ніхто з опитаних не мріяв бути депутатом чи президентом.

Діти хотіли бути космонавтами, льотчиками, продавцями, адвокатами, лікарями, детективами, моряками…

Про що міряли активісти Ірпеня під ялинкою

Мешканка Ірпеня журналістка та громадський діяч Михайлина Скорик надіслала фото з шкільної новорічної ялинки. У 1990 році Михайлина біла під ялинкою в українському костюмі – Україна готувалася до незалежності.

Скорит вирішила привітати громаду Приірпіння словами сучасного українського поета Олександра Ірванця, який мешкає в Ірпені:

“Довго думала, щого ж побажати громаді і собі в прийдешньому Новому році. Але на виручку традиційно прийшов Сашко Ірванець – видатний поет, прозаїк і драматург, який до речі, мешкає в Ірпені, хоча мало хто про це знає:

І під бій некремлівських курантів

Рік Новий нині прийде до нас!

І країна про… пущених шансів

Черговий отримає шанс!

З НОВИМ РОКОМ, ДРУЗІ!”

“Це фото 1990 року теж про шанс – він є і вже давно. Головне нарешті ним скористатися. Чого вам і собі бажаю!”, – додає Скорик.

Колумністка “Громади Приірпіння” Ірина Онищук на новорічні свята в садочку була червоною шапочкою.

Онищук бажає читачам сайту в прийдешньому році побільше щирості:

“Вітаю всіх з Новим роком та різдвом Христовим. Нехай в Новому році буде життя щире та радісне. Побільше відвертості та доброти, веселих моментів та добрих посмішок”.

Захисниця зелених зон Інна Грищенко в дитинстві мріяла стати дорослою.

“Громадо, бажаю тобі вирости і стати достатньо”дорослою” вже у 2017 році, щоб звільняти недобросовісних чиновників і зі свого середовища виокремлювати найефективніших для управління містом,” – говорить Грищенко, яка зараз працює в Ейдосі – Центрі політичних студій та аналітики.

Цього року ялинку не ставили через те, що росте дуже допитливий син 🙂

Архітектор з Ірпеня Ігор Юрчак під Новий рік виглядав десь так і вже тоді мріяв бути архітектором або археологом.

“У новому році бажаю нарешті позбутися навали і зовнішньої і внутрішньої, на всіх рівнях. Бо ми варті того, щоб жити для себе, а не для когось,” – вітає з Новим роком читачів “Громади Приірпіння” Юрчак.

Ялинка в хаті архітектора розміщена у дуже творчій, літній атмосфері.

Привітання від бучанських політиків та активістів

Активістка та колумністка сайту “Громада Приірпіння” з Бучі Олеся Сунцова – академік та завідувач кафедри економіки в Національному авіаційному університеті, в дитинстві мріяла бути лікарем, а стала доктором економічних наук.

Сунцова написала навіть вірш-привітання з Новим роком: “Вас! І нас! І всіх почасти! За окремо і в загальному! З Новим Роком! В сенсі – щастям! З новим щастям! Тобто, ось з чим: З новим мером! З новим парком! З новим млинцем! З новим комом! З новою правдою! З новим сном! З новою лікарнею і школою догори дном! З новою справою! З новим словом! Активістів – з новим чином! Маму з татом – з новим сином! І бучанців – з новим лісом! З новими дитсадками пачкою! Бюрократів – з новою текою! Волохатих – з новою шапкою! Лисуватий – з новою кепкою! Діда з бабою – з новою ріпкою! Греку в річці – з новим раком! Захисникам – з новою милою! Ветеранів – з новою силою! Бізнесменів – з новим злетом! З новим роком! З новим злетом! Кулінарів – з новим смаком! Усіх вас – знову з новим щастям!”

В українському костюмі під шкільною новорічною ялинкою був і журналіст Інституту масової інформації з Бучі Роман Кабачій. На фото йому 8 років.

“Навчитися відповідально ставитися до малої батьківщини, яка є частиною великої і перш за все її любити. А також як людина дотична до медіа хочу, аби представники нашої громади навчилися відрізняти якісні медіа від залежних і продажних, об’єктивну інформацію від тої, якою вас намагаються увести в оману,”- бажає читачам “Громади Приірпіння” Роман Кабачій.

Бучанка Аеліта Матвійчук, яка не один рік воює з родиною мера Бучі, яка незаконно приватизувала гуртожиток, на новорічні свята в садочку була сніжинкою.

Аеліта переконана, що Вогняний Півень допоможе вигнати всю нечисть з України:

“Бажаю, щоб Вогняний Півень вигнав всю нечисть з України. Ми докладемо максимум зусиль, щоб йому в цьому допомогти”.

Активіст з Бучі Сергій Мірошніченко в дитинстві на Новий рік був гномом.

Творча багатодітна родина Мірошніченків прикрасила штучну ялинку. Новорічний настрій наповнив усю квартиру.

Активіст з Бучі Олександр Чупровський своїх дитячих новорічних фотографій не знайшов, але надіслав фото ялинки, з якою його родина зустрічатиме 2017-й рік.

“Друзі, головне в житті це здоров’я, його не можна купити ні за які гроші. Тож, в Новому році бажаю всім міцного здоров’я, мирного неба над головою, щоб всі мрії здійснилися! Бути добру!!”, – бажає читачам “Громади Приірпіння” Чупровський.

Громадський діяч Віктор Бархоленко традиційно встановлює ялинку 31 грудня. За кілька годин до Нового року. В дитинстві мріяв управляти літаком.

“Друзі, вітаю усіх вас з прийдешнім Новим Роком та Різдвом Христовим! Бажаю всім мирного неба, сімейної злагоди, любові, щирих друзів та гідно витримати в цей тяжкий час усі випробування, які випали на долю простого народу України. Хотів би вірити, що в наступному році Громаді Приірпіння вдасться уникнути такого ганебного явища як зрада. На жаль, це явище глибоко укорінилося у державних кабінетах влади”, – говорить Віктор Бархоленко.

Депутат Гостомельської ради Юрій Марчук мріяв бути ветеринаром і зараз допомагає опікуватися притулком для тварин.

Ялинку традиційно вбирає штучну. Ось яка у нього вона цьогоріч.

Депутат облради Роман Титикало під ялинкою мріяв стати капітаном дальнього плавання.

Зараз він юрист і очолює регламентну комісію в облраді.

“Бабуся казала, що як  я був геть малий, то казав, що хочу бути президентом. Але цього не пам’ятаю. Чітко пригадую, що хотів бути капітаном дальнього плавання. Навіть хотів поступити в училище водного транспорту. Але мама не пустила. Цікавився історією, правом. зрештою став правником,” – каже Титикало.

Про що мріяли депутати Коцюбинської ради та активісти селища

Це Владислав Журавель – людина, без якої в Коцюбинському 2017 рік не зустріли б так святково. Він по суті всі ці передсвяткові дні підпрацьовував ельфом у Діда Мороза.

Журавель прикрашав селище, щоб в людей був святковий настрій за відсутності бюджетного фінансування і ось що вийшло.

“У мене в дитинстві завжди була думка “що я особлива людина, що я створений для чогось великого, все дитинство я ріс з тим, що в мене велика місія. Хоча було щось таке. Я мріяв бути винахідником, робити винаходи, що змінять світ. Мої дитячі фантазії часто не були пов’язані реальністю. Думав винайти пістолет, що клонує предмети, або маленькі трансформери, що насправді живі та допомагають мені у всьому. Думав про таємну кімнату в лісі, що мала б містити в собі функцію матеріалізації думок,” – каже Журавель, який зараз веде свій бізнес з продажу кульок та декору для свят.

“Головне пам’ятаю чітко: йду по вулиці (мені 6-7 років) і в мене в голові на все життя засіла фраза: ” Ти особлива людина, ти створений для чогось великого”. Після смерті мріяв попасти в Рай, де було б лише добро. Тому бажаю всім зробити цей світ добрішим. Цінуйте близьких, насолоджуйтеся кожним днем коли росте ваша дитина, поряд кохана дружина, спілкуйтесь з батьками, доки вони живі. Головне – життя з Богом – тільки так можна бути по-справжньому щасливим,” – додає Журавель.

Ось так виглядає ялинка в того, хто створював новорічний настрій всьому селищу.

Зробити прикраси до Нового року для ялинок допомагала Ірина Латиш. Її діти називають ельфом Діда Мороза. В дитинстві вона мріяла бути принцесою.

На свята вона була або сніжинкою, або Червоною Шапочкою.

“Мріяла бути принцесою, потім балериною, потім їла багато булок і зрозуміла шо пачка на мене не налізе і вдарилася у математику. Потім думала, що круто було б стати банкіром але навіть уявлення не мала, шо в тих банках робиться. Тому вивчилася на юриста,” – розповідає Латиш.

“Бажаю громаді здійснення великих і маленьких стратегічних планів. Більше добра та взаємоповаги і кохання. І щоб навіть мавпи наступного року поводили себе достойно, а ще міцного здоров’я,” – додає Латиш

Депутатка Коцюбинської селищної ради Олена Сокотюк ніколи не мріяла бути депутатом, вона теж, як і Латиш, хотіла бути принцесою.

“Бажаю, щоб ми в новому році усвідомили свою роль для держави і громади. Не обов’язково бути депутатом, щоб працювати на громаду. Допомагати розвитку громаді можуть і ті, хто міряв бути космонавтами, і ті, хто мріяв бути принцесами, і ті, хто був зайчиком і ведмедиком колись давно під ялинкою. Святкового настрою всім нам. Головне, щоб всі люди в селищі об’єдналися і в нас була єдина і сильна команда,” – каже Сокотюк.

Ялинка ще 30 грудня у депутата не прикрашена. Сокотюк каже, що багато було перед святами роботи.

Ближче до вечора в Сокотюк таки з’явилася ялинка. На маківці – тризуб.

Аналогічна ситуація і в селищної голови Ольги Матюшиної. Поки може показати лише ялинку в кабінеті, яку прикрасили завдяки волонтеру Євгенію Вєліканову. Тут діти у позаробочий час робили для воїнів АТО святкові листівки та ліхтарики.

На новий рік Матюшина була в дитсадку сніжинкою і мріяла стати вчителькою.

“Я вже казала, що допомагала учням і викладала. Зараз у мене як в молодої мами єдине бажання, щоб було мирне небо над всіма нами і щоб ми розбудували сильну країну. Це нам під силу, коли місцеві громади стануть справді сильними. Миру всім нам, міцного здоров’я і злагоди,” – каже Матюшина.

Це активіст з селища Коцюбинське Євгеній Вєліканов, який допоміг з ялинковими прикрасами.

“В дитинстві я хотів бути космонавтом. У Новому році я бажаю всім дорослим, щоб у них було завжди достатньо сили й можливостей втілювати дитячі мрії в життя. Миру і порозуміння нам всім,” – каже Вєліканов.

Женя Вєліканов виріс і став очільником ірау. У селищі він допомагає з організацією безкоштовних wi-fi зон, випробовує лед-освітлення для того, щоб громада могла заощаджувати, підтримує друк незалежного інформаційно-аналітичного блюлетня “Громади Коцюбинського”. У нього вдома до 2017 року ось така ялинка.

Вєліканов живе в одному будинку з своєю депутаткою Олександрою Куцан (ліворуч).

“У новому році всім бажаю мирного неба. Дуже хочу, щоб люди самі були господарями свого життя,” – каже Куцан.

Ось ялинка Куцан, з якою вона зустріне сімейно Новий 2017 рік.

Правозахисниця Наталія Коломієць мріяла бути партизаном.

“У дитсадку ми з хлопцями гралися у війну і я мріяла, коли виросту, стати партизаном. У школі вирішила стати лікарем. Стала ж правником і тепер намагаюся допомогти суспільству вилікувати нашу владу. У новому році бажаю людям мудрості й достатнього рівня громадської свідомості. Щоб люди відстоювали свої інтереси і не захищали чужі бізнес-інтереси.”

Ялинки 30 числа у неї ще немає, як і Томи Лисак, яка її планує принести додому під Новий рік. Лисак, яка разом із Людмилою Мирончук організувала цього року першу фотовиставку “Історія Коцюбинського” в селищі, у своєму альбомі знайшла новорічне фото.

Проти Нового року у Лисак таки з’явилася ялинка.

Людмила Мирончук, яка, окрім того, що організовувала фотовиставку в селищі й брала участь в організації святкових заходів для громади, в дитинстві мріяла лікувати тваринок. Її дитяча мрія збулася. Вона – ветеринар.

Зараз у Мирончук ось така ялинка.

Володимир Маслюк, який зараз допомагає АТО та допомагає організовувати святкування в селищі, під ялинкою був зайчиком.

Ким хотів бути точно не пригадує, але дуже любив гуртки і зараз власноруч майструє меблі.

Його дружина Ірина мріяла в дитинстві бути продавцем морозива.

Маслюки  одні з перших поселенців Коцюбинського. У них вдома стоїть штучна ялинка.

“Бажаємо, щоб швидше закінчилася війна і ми почали піднімати економіку країни,” – кажуть Маслюки.

Ще одна волонтерка селища Коцюбинське, без якої не обходиться організація жодного свята – Людмила Буток (на груповому фото в нижньому ряду друга).

“Я мріяла бути вчителем математики. Цього року ми ялинку ще не поставили – ближче до вечора вирішимо це питання з чоловіком. Всім мешканцям бажаю найголовнішого – мирного неба,” – каже Буток.

Ось ялинка, яку Буток встигла прикрасити за кілька годин до Нового року.

А це – Юрій Устиновський.

“Хотів стати багато ким у різні періоди. Моряком, космонавтом, винахідником,” – каже Устиновський, який зробив у селищі свій електромобіль, про який покзували сюжет на 1+1.

В Устиновського вдома ялинка – шутчна.

Активістка Еліна Циганенко в дитинстві мріяла стати вчителькою початкових класів.

У неї вдома ось така ялинка.

До прикрашання будинку Костишина підійшла творчо.

“Бажаю всім яскравого 2017 року, тільки позитивних емоцій та вражень,” – каже Костишина.

Депутат Коцюбинської селищної ради Євген Домбровський мріяв у дитинстві стати футболістом, а став фінансовим аналітиком. Мрію не вдалося реалізувати через спортивні травми.

“Бажаю всім, щоб більше часу вдавалося проводити з дітьми та родиною. Головне, щоб всі були здорові,” – каже Домбровський.

Депутат Микола Єременко зізнається, що мріяв бути і військовим, і агрономом, і програмістом.

“Багато ким хотів бути і військовим і агрономом, і програмістом -ким тільки не хотів бути. А потім вийшов, що стану нардепом, але не вийшло,” – каже Микола Єременко.

“Людям у новому році бажаю залишатися людьми. Поважати себе та інших. Побільше позитиву і менше чвар,” – додає депутат, у якого вдома зараз стоїть ось така ялинка.

Народний депутат Ольга Червакова мріяла бути лікарем, а стала – журналістом.

У неї вдома зараз ось така ялинка, яка висаджена у горщик. Навесні нардеп планує її висадити.

Редакція “Громади Приірпіння” вітає Вас з Новим роком та Різдвом Христовим. До Нового року ми даруємо читачам новий і більш зручний дизайн сайту від ІТ-волонтерів.

Журналіст руху ЧЕСНО та редактор “Громади Київщини” Сергій Огородник в дитинстві мріяв бути журналістом.

“У дитинстві мріяв бути журналістом і видавати свою газету. Чітко пригадую 1990-1991 роки, коли в місті були мітинги, страйки. Брав тоді ватман і силікатним клеєм на ньому ліпив вирізані з заголовків газет якісь свої слова. Мабуть це було під впливом побачених плакатів,” – пригадує Огородник.

“А Приірпінню щиро бажаю зміцнювати громаду. Щоб у новому році саботажники видохлися, а рівень свідомості громадян тільки зростав,” – додає журналіст.

Активістка Олена Жежера, яка є журналістом руху ЧЕСНО та членом редколегії “Громади Приірпіння”, в дитинстві міряла бути детективом.

На свята вже багато років прикрашає штучну ялинку.

“Цього разу як ніколи діти дуже хотіли свята й рахували дні – спочатку до грудня, потім до Миколая, а зараз до Нового року. Тому, ялинку нам довелося вбрати вже всередині грудня. Рік, що минає, був важким і непередбачуваним. Було багато випробувань і не завжди приємних сюрпризів. Тому, не лише дітям, а й дорослим хочеться вірити в чудо і в те, що рік 2017-й принесе нам принаймні рівновагу й спокій”, – розповідає Жежера.

Головна редакторка сайту ЧЕСНО та член редколегії “Громади Приірпіння” – мешканка селища Коцюбинське Ірина Федорів – з дитинства мала штучну ялинку вдома.

Сімейним традиціям не зраджує. Вдома у неї навіть через 30 років – штучна ялинка.

“Бажаю всім усвідомити, що ми господарі на цій землі й все має бути в інтересах громади, а не в інтересах окремої групи людей. Все, що ми робимо – будуємо країну для наших дітей, щоб коли сніжинки, зайчики, ведмедики виросли, вони ставали винахідниками, музикантами, економістами і вільний час у більшій мірі віддавали своїм родинам, але не забували ніколи про громаду. Тоді у нас буде сильна держава. Свята бажаю всім провести з найближчими членами родини,” – каже Федорів.

Нагадаємо, торік “Громада Приірпіння” вже друкувала дитячі фото народних депутатів та місцевих депутатів.

“Громада Приірпіння” чекає на фото всіх політиків та активістів Приірпіння з коментарями, ким ви хотіли стати у дитинстві (pigmaliones@gmail.com). Матеріал може оновлюватися.

Читачам “Громада Приірпіння” дякує, що залишаєтесь з нами 7-й рік й долучаєтесь до розбудови громади.

Вітаємо всіх із прийдешніми святами. Миру всім нам.