Громада Приірпіння

До виборів депутати Нових облич отримували немалі бюджети на святкування Дня захисту дітей, Івана Купала, Дня селища. Це був 2016 рік – рік позачергових виборів. Треба були голоси, бо стояла мета № 1 – отримати владу і реалізувати план Ірпеня з приєднанням задля дерибану лісу.

На Івана Купала їх навіть не зупиняло те, що активісти оголосили свій захід заздалегіль і оприлюднили заздалегідь афіші. Так на одній локації поблизу озера торік відбулося 2 свята. Перед виборами політична партія набирала бали як могла.

Навіть після оголошення віче – Нові обличчя спромоглися витіснити нас і зайняти локацію діля Будинку культури.

А день селища взагалі оголосили торік на інший день всупереч розпорядження голови. Більше того, оголосили, що нашому селищу 75 років (це при тому, що тоді нам випавнилося 116). Їм давали кошти не лише на те, щоб оплатити Білозір, сцену і т. д. І це на День Конституції 2016 року.

Гроші безумно вливалися в доріжки в парку без зливостоків, в безрукий ремонт вул. Залізничної – теж без зливостоків, 900 тис. грн на сквер з парою лавок та 1 ялинкою…

Але після провальних виборів, коли Нові обличчя з 17 мандатів отримали лише 10 партійців, після провалу кандидатури на секретаря і заветованого регламенту, який порушує закон, в Ірпені зрозуміли що інвестувати в таку нерезультативну команду немає сенсу. Вкладай – не вкладай нема результату.

Більше того, зараз в мера Ірпеня трохи затратний період в житті – суди, суди, суди… А кожному своєму партійцю треба заплатити за 3 адвокатів мінімум та й реалізація бажання “повирішувати” ситуацію теж коштує немало… Адвокати треба не лише йому і затспуникам, але навіть і самопроголошеній голові Юлії Главацькій…

Тому цього року не святкували Нові обличчя геть нічого. Це свідчить про те, що без бюджетів з Ірпеня депутати Нових облич просто не вміють працювати і мобілізувати громаду. Не той випадок. Члени їхньої команди не готові відпрацювати на громаду для суспільного блага. Та й частина команди – злидні. А люди, що живуть за межею бідності, жертвувати навіть час не можуть – треба думати як вижити. Хіба жертвують час на участь в акціях під судами і прокуратурами, коли треба підтримати Карплюка.

Щоб якось виправдати свою пасивність депутат Ірпінської міської ради, до слова підприємець Коцюбинського, сказав про те, що винна в їхній пасивності Матюшина – вона нібито зайняла всі локації й мала б святкувати в першу суботу вересня.

Мене так дивує, що питання локацій, яких в селищі предостатньо – зупинило нібито Нові обличчя. Більше того, могли святкувати в неділю 10 числа – які проблеми і гуляла б громада 2 дні. Або організували б заходи після обіду біля Будинку культури і далі біля озера – на Івана Купала перед виборами це їх не зупинило… А тепер …

У пості депутата Слюсаренка є пряме лукавство. Я чітко пам’ятаю, що досліджувала ситуацію минулого року. І дійшла висновку, що день селища святкується тоді, на яку дату видав розпорядження селищний голова. І дала приклади, що за часів попереднього селищного голови це могла бути або перша або друга субота вересня. От що я тоді написала публічно.

Я не знаю, коли питання локацій зупиняло Нові обличчя перед виборами. Більше того, борди про день селища, який буде на іншу дату партійці вивісили точно більше, ніж за тиждень.

Додам до цього, що голова на офіційному сайті оприлюднила розпорядження менше, ніж за тиждень до свята. На той час жодних офіційних звернень від Нових облич не було.

Тобто занести свій лист в раду з пропозицією по святкуванню і по локаціям для людей, які нібито так довго готували День селища і про щось домовлялися – дуже просто. Торік Нові обличчя це зробили за 10 днів до заходу (!!!) і одразу наступного дня після розпорядження голови.

А цього року не дали фінансування, як я розумію, ані на День захисту дітей, ані на День селища, ані на День конституції, ані на Івана Купала… Виборів нема, нема секретаря – нема на що гроші витрачати. А самі депутати не здатні мобілізувати громаду й витратити свої внутрішні ресурси.

Я все розумію і про це все не писала б, якби мені не почали кидати от такі пости.

Розуміючи, скільки душі вклали волонтери в те, щоб свято вдалося, хочеться, щоб люди розуміли. І тішить, що таки розуміють. За що я вдячна.

Більше того, люди починають розуміти, чому цього року Нові обличчя провели скромний турнір з призом у вигляді торта. І я теж вважаю, що це добре – бодай щось зробили. Вони мають знати ціну організованого своїми силами заходу.

І так, цей турнір до дня селища, які організували Нові обличчя – був для дітей. І що в цьому поганого? А що головне в житті?

І я рада, що Нові обличчя зрозуміли нарешті, що нема ніяких міфічних забудовників, які фінансують діяльність активістів, нема ніяких політичних партій, які вимагають піарити їхній бренд. Є люди, які вирішують провести Масляну, День захисту дітей, День селища, День незалежності – і проводять.

Непорівнювані речі, коли громада самостійно все робить і не винна нічого політикам, і коли твоє голосування за гроші ірпінських бізнесменів або нерозумно витрачений і відмитий на скверах і лавках бюджет, роблять з депутатів заручників подачок.

І на останок. Сергій Даніш – кандидат юридичних наук, який мав би в навчальному плані складати логіку, відзначився тим, що привітав громаду з 76 річницею.

У нас 76 років з Дня перйменування. Ну уявіть, що Дніпропетровськ перейменували в Дніпро. Так що тепер їм реально святкувати 1 рік? Чи 2? Населеному пункту скільки років? Та всі населені пункти дивляться історію і рахують від перших згадок.

Селищу в 2017 році виповнилося 117 років. Соромно балотуватися в мери чи хотіти два роки поспіль бути секретарем ради і реально не знати історії населеного пункту. Навіть за екс-регіонала Вадима Садовського на сайті Коцюбинської селищної ради зауважили, що селище, засноване спершу як хутір Берковець, виникло у 1900 році.

Коли минулого року всі побачили борди, як Коцюбинське Нові обличчя вітають з 75-річчям й перенесли святкування на інший день – це було реально смішно всім старожилам, яким по 80 – 90 років. Вони то знають, що далеко не 75.

Більше того, у своїй листівці у 2015 році Карплюк вітав Коцюбинське з 115-річчям.

Чому Нові обличчя зараз створюють паралельну реальність?

Ну помилилися Ви торік. Ну навіщо ж наступного року повторювати свої помилки? Є таке розумне висловлювання: “Промовчи цю думку…” І іноді краще промовчати. Ви ж знову прийдете на 1 вересня до школи як випусники цієї школи. І нікому навіть не треба пояснювати, що Ви далеко не найкращі випускники, бо навіть в дорослому віці, Ви як політик не знаєте історії рідного селища, яким з якогось дива вирішили правити, щоб злити під Ірпінь проти волі громади.

Авторка: Ірина Федорів, журналістка та коцюбинчанка