Прокуратура програла апеляцію по табору “Зоркому”

0

Апеляційний господарський суд Київської області не знайшов законних причин у задоволенні позову прокуратури Київської області до ПП “Деметра Філ” та ТОВ “СКІФТ” про повернення в державну власність ділянки піонерського табору “Зоркий” у м. Ірпінь за адресою: вул. Пушкінська 64/68. Таке рішення було прийняте 26 січня цього року. Позов подавався прокуратурою за особистим розпорядженням  Генпрокурора Юрія Луценка.

Хочу нагадати, що у травні 2016 мерія Ірпіня узаконила зміну цільового призначення землі п/т “Зоркій”. Дозвіл на зміну виданий Держгеокадастром в час, коли ще діяв мораторій на такі операції. На базі цього дозволу міський голова Володимир Карплюк надав власнику табору право забудовувати цю територію.

За більш ніж рік боротьби нашої ініціативної групи за збереження табору мерія жодного разу навіть не спробувала піти назустріч громаді та повернути рекреаційне призначення землі.

Ще на початку цієї “епопеї” я особисто зустрічався з заступником міського голови Дмитром Христюком. Від нього звучали душевні обіцянки, що це питання у нього на особистому контролі і він не дозволить ніякого будівництва. Рівно за тиждень рішення про забудова власник “Зоркого” одержав у міськраді. Я тоді ще не знав, що в Христюка просто такий стиль спілкування з громадою.

В червні 2016 року активісти зустрілися з прокурором Київської області Дмитром Чібісовим. Ми доповіли йому про стан виконання законодавства при зміні призначення землі п/т під забудову. Просили повернути цільове призначення землі.

1

Земля приватизувалась та викупалась для обслуговування бази відпочинку. Нашими аргументами були:

– Держгеокадастр дав дозвіл на зміну призначення в час, коли діяв мораторій. Віковий ліс працівники Держгеокадастру назвали чагарником.

– Державна інспекція сільського господарства в Київській області (на той час єдиний орган, який мав право оцінювати такі процедури з землею) надала акт, де прямо вказала на порушення мораторію. Також вказувала на більш давні гріхи власника п/т при приватизації та купівлі ділянки.

Прокурор Чібісов вирішив діяти більш глобально – повернути ділянку в державну власність. За що ми були йому вдячні.

Позов був поданий в Господарський суд Київської області.

І тут почалося. Все проходило добре поки у справу не “втрутилася” група нардепів на чолі з Карпунцовим. Допомагала їм заступник Генпрокурора Алла Стрижевська. Які можуть бути докази порушень, коли такі поважні люди захищають забудовника? Колегія суддів, очевидно, не витримала такого тиску та закрила провадження повністю. Хоча офіційно, за результатами проміжних засідань, в рішеннях суду визнано  порушення Закону відповідачами по деяких пунктах звинувачення.

Ми щиро вдячні народним депутатам Володимиру Ар’єву, Ользі Черваковій та іншим за те, що допомогли достукатися до пана Луценка й донести до нього інформацію про махінації в Генпрокуратурі за його спиною.

За його дорученням обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, де окрім повернення землі в державну власність також  обстоювалось питання заборони зміни призначення землі п/т “Зоркий”.

На всіх трьох засіданнях апеляційного суду, де я був присутній, зміна призначення землі навіть не обговорювалась. Суд активно вліз в часи Радянського союзу, де дійшов аж до 1974 року. Ми дізналися, де чий город був та як нагло були забрані ці землі під піонерський табір. Точно тепер знаю, що при Союзі не було комунальної власності.

І суд з чистою совістю та мітинговим пафосом звинуватив представника прокуратури в тому, що вони раніше не відреагували. Зважаючи на вік представника прокуратури десь у більш веселому місці він міг би відповісти, що він був маленьким і не пам’ятає.

Примітно, що на засіданнях про справи 2016 року, які не підлягають терміну давності, не було сказано ні слова.

Дивно, що представник прокуратури, відбиваючись від дружного звинувачення судді та адвоката відповідачів про дію терміну давності, теж не підняв  питання 2016 року – нещодавної зміни призначення землі.

Дружба відповідачів та суддів сумніву не викликає. На одне з засідань, яке не відбулось, прийшли ми (вільні слухачі) та представник прокуратури. Відповідачі не з’явилися. Напевно, були попереджені завчасно.

На останньому засіданні – 26 січня веселі були й судді, й прокурори, й адвокати. А громада виглядала ошуканою й обдуреною

І от тепер сидимо ми з громадою та думаємо.

Ми просили повернути рекреаційне призначення землі – зась. Такі високі люди в Генпрокуратурі дають розпорядження прикласти максимум зусиль і повернути, на основі серйозних доказів, землі або в державну власність, або її призначення і все йде спочатку як по нотах, а в суді прокуратура не може й двох слів по суті зв’язати.

Спектакль перед нами вдався. Чому так думаємо? Всі знали, що відповідач буде говорити термін давності, але ніхто з прокуратури навіть не піднімав питання порушень у 2016 році!

Який вихід? Можлива ще подача касаційної скарги в суд вищої інстанції – але ніхто в прокуратурі “не меле й не кує”.

P.S. (Редакція “Громади Приірпіння” контактує з прес-службою прокуратури Київської області чи буде поджана касаційна скарга й чекає на відповідь).

Автор: Микола Дзюба, мешканець Ірпеня, голова координаційного штабу з захисту табору “Зоркий”

 

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539