Буча: Золотий пісок проти ожеледиці

0

В кінці січня я підняла питання про нечищені від снігу дороги та тротуари в Бучі. Станом на ранок 26 січня дорожне покриття в місті було слизькими, а місцями – суцільна крига. Я була дуже здивована, що комунальні служби міста не користуються засобами проти ожеледиці. Вирішила перевірити, чи має Бучанське ЖКГ відповідні засоби та в якій кількості.

На сайті “Прозорро” знайшла, що КП “БУЖКГ” Бучанської ради провело закупівлю 25 листопада 2017 року 1200 тонн піщано (відсіво)-соляної суміші з 12% вмістом солі у ТОВ “АБУ” про яких писали тут. Заплатили за цю суміш майже 600 тис. грн.

Про цю закупівлю я  написала на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук, зауваживши, що посипати є чим, але цього чомусь не роблять. Також поцікавилася,  де зберігається 1,2 тис. тонн піщано-сольової суміші.

На мої зауваження відреагували – дороги та тротуари посипали й навіть подякували за небайдужіть. На сторінці у facebook, яка називається “ЖКГ Бучанської територіальної громади” виклали фото, на яких зафіксовано посипані дороги якоюсь сумішшю чорного кольору.

На питання, де зберігається суміш, завідуюча відділом ЖКГ Бучанської ради Олена Докай повідомила, що суміш зберігається на провулку Гребінки та на вулиці Промисловій.

Через кілька днів я пішла її шукати. Перевіривши її наявність на провулку Гребінки, я була дуже здивована побаченим. Відсіво-соляна суміш лежала просто неба на проїжджій вулиці під парканом, де на асфальті нанесена розмітка для паркування авто.

Оцінивши об’єм наочно, можна припустити, що там максимум 4-5 десятків тонн.

Бучанець Юрій Кермо зауважив, що ця суміш знаходиться на тому ж місці й в літній період.

Сіль просто вимивається опадами в каналізаційний стік, потрапляє в грунтові води і, відповідно, відсіво-соляна суміш втрачає свої властивості. Чому такі об’єми зберігають під відкритим небом? Умови зберігання важливі, як для збереження якісних показників суміші так і для безпеки довкілля.

Після того як я побачену суміш і описала побачене в соцмережі, Докай написала пост про маніпуляції з мого боку й виклала скрін з сайту “Прозорро” про закупівлю піску, вказуючи лише на один договір.

Наступного дня ми з Оленою Жежерою та Надією Фурлет поїхали перевірити наявність суміші, яка зберігається на території асфальтного заводу члена виконкому Ірпінської ради Сергія Пащинського на вулиці Промисловій. До слова, саме цю земельну ділянку зараз витребовує прокуратура на користь держави.

Виявилося, що суміш була не зовсім суміш, а пісок. За словами працівника підприємства, який погодився бути нашим гідом, на цій купі кілька сотень тонн піску з сіллю.

Наочно оцінити об’єми складно, але чому пісок адже, згідно з угодою, яку оприлюднила Докай, закупівлю проводили саме на піщано (відсіво) – соляну суміш з вмістом солі 12%.

В договорі чітко вказано склад суміші – піщано (відсіво) – сольова суміш з вмістом солі 12%. Згідно п.3.6. “Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію” від 25.06.2007 3.6. Піщано-гравійна порода – сипка гірська порода з умістом гравійної складової більше 30%

Ми взяли зразок суміші з пров. Гребінки й зразок з Промислової й побачили суттєву різницю як в кольорі так і в складі. В суміші на Промисловій був відсутній гравій.

Після цього, 31 січня, очевидно, щоб якось пояснити різницю між цими двома сумішами, на сторінці Бучанського УЖКГ у соцмережі з’явилася інформація про те, що нібито радою було закуплено суміш двічі – перший раз рік тому, у січні 2017-го (суміш сірого кольору) і вона нібито зберегається за адресою вул. Леха Качинського, а другий раз – у листопаді 2017 року (суміш жовтого кольору) і вона зберігається на Промисловій.

Детальні цифри й кількість вивезеної суміші, звісно, вражають, якби не одне але – в договорі, укладеному в листопаді, чітко вказано, що суміш мала бути піщано-відсіво-соляна з вмістом гравію та щебню, чого ми на власні очі на вул. Промисловій не побачили.

Та й суміш, закуплена у січні минулого року, могла закінчитися ще минулої зими, оскільки, згідно з договором, її закупили усього 461 тонну.

Цікаво також і те, що згідно договору, суміш ніби то була доставлена за адресою вул. Леха Качинського, 1а, туди, де розташоване приватне підприємство “Меліоратор”, яким керує рідний дядько мера Бучі Анатолія Федорука Василь Яцюк. Саме йому дають дозволи на будівництво висоток в лісовій зоні Бучі. Так от питання – навіщо й за чий рахунок розвозили суміш з “Меліоратору” за двома адресами – на вул. Гребінки та на Промислову? І чи взагалі була та суміш завезена?

Про безкоштовний пісок, до слова, нам сказали у Пащинського. На питання, сільки коштують гори піску, що лежать на території асфальтного заводу, нам відповіли, що ніскільки, адже вони його беруть безкоштовно з котлованів, які копають під будівництво нових житлових комплексів.

Екс-депутат Бучанської ради Віктор Бархоленко вважає, що подібні маніпуляції схожі на відмивання коштів:

“Це звичайна корупційна схема з відмивання бюджетних коштів. Фактично, по документах, суміш нібито закуплена й доставлена в Бучу вже готовою на суму більше ніж півмільйона, а по факту швидше за все вони її готували на території “Меліоратору”. Звісно, що різниця осяде в бездонних кишенях “головного господарника” Бучі Федорука. Приведу простий приклад, щоб усім стало зрозуміло. Припустимо, ви господиня в своїй хаті. Ви вирішили зварити борщу. Для цього у вас є картопля, буряк, морква, капуста, які ви виростили в себе на городі. Але у вас немає солі. То невже замість того, щоб купити солі, ви підете в супермаркет та купите каструлю готового борщу? Звісно, що ні. Ви рахуватимете витрати. То чому ж їх не рахує головний менеджер міста Федорук?”

Побачивши пісок і суміш, мушу припустити, що до кінця лютого цього об’єму на таку зиму як зараз нам вистачить. Але господарники вважають, що його замало й вирішують закупити під кінець зими ще 600 т суміші на 300 тис. грн.

До Нового року було 2 пікових періоди випадання опадів у вигляді снігу, коли  необхідно було застосовувати суміш проти ожеледиці. Цього року зима досить тепла, переважно температура біля нуля. Тож здивуванню не було меж, коли нарешті прийшов час використати суміш, а в місті на дорогах та тротуарах – ковзанка. 

Щодо ціни на суміш – тут теж цікава історія.

На початку 2017 року замість технічної солі та піску, КП “БУЖКГ” БМР починає закуповувати відсіво-соляну суміш з вмістом 12% солі. Найдорожчим компонентом суміші є технічна сіль. Приготована самотужки суміш, яку роблять, наприклад в сусідньому Гостомелі і яку до недавнього часу робили й у Бучі, може бути майже в половину дешевша.

Також є можливість готувати суміш піску та солі по мірі необхідності, бо солоний пісок навряд чи можна буде використовувати в інших цілях, а якщо використовувати його наступного сезону, то потрібно забезпечити відповідні умови зберігання.

Начальник КП “УЖКГ” Гостомель” Віталій Пустовалов повідомив, як у Гостомелі ведуть боротьбу з ожеледицею і які засоби використовують:

“За зимовий період ми використовуємо 1500 тонн суміші. Переважно готуємо її самотужки, оскільки так  дешевше. На 1 частину солі додаємо 4 частини піску.  Купуємо пісок по 150 грн. за 1 тонну та сіль технічну “Артемсіль” по 1600 грн. за 1 тонну. В результаті виходить суміш дешевша ніж пропонують вже готову на ринку.”

Зробивши підрахунки наведених цифр, бачимо, що Гостомель отримує 1 т піщано-соляної суміші з вмістом 20% солі вартістю 440 грн.

Для порівняння закупівельних цін з сусіднім населеним пунктом, зроблю перерахунок ціни в Гостомелі на суміш з 12% вмістом солі (власне виробництво). Ціна за 1 тонну виходить 324 грн.

В листопаді 2017 року КП “БУЖКГ” БМР закупило 1200 т суміші по 484 грн. за 1 т. Сума переплати – 160 грн. за 1 тонну. Сума загальної переплати становить майже 200 тис. грн. З того моменту, як КП “БУЖКГ” БМР почало закуповувати готову суміш, громада Бучі мала змогу зекономити біля 300 тис. грн. (період січень-листопад 2017 року).

Коли ми нарікаємо на владу, то так само, можемо нарікати і на себе. Завжди питаю себе, що я можу зробити, в тій чи іншій ситуації? Чи є можливість в однієї людини щось змінити в суспільному житті? Гадаю на даному етапі вихід є, це – контроль з боку громадськості. За останні три роки з’явилося безліч публічної інформації у вільному доступі на офіційних ресурсах. Один з таких ресурсів, які я періодично переглядаю це – “Прозорро”. На цьому сайті чітко видно, як проводять закупівлі наші дорогі замовники за бюджетний кошт.

Також на “Дозорро” можна лишити відгук щодо проведеної закупівлі. Ці відомості мені неодноразово стали в нагоді, так було і цього разу. Тож, як кажуть: “Попереджений – означає озброєний”. Цікавтеся, куди йдуть кошти з бюджету.

Для повноти картини по витраченим коштам, закупленим об’ємам та доцільності вибраних позицій, варто розглянути кожну закупівлю окремо в хронологічному порядку. Про це читайте найближчим часом.

 

Авторка: Ольга Продан, мешканка Бучі

 

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539