Громада Приірпіння

Першим питанням сесії Ворзельської ради, яка відбулася 22 березня, було внесення змін до селищного бюджету.

Більшість депутатів, які традиційно підтримують селищного голову Ларису Федорук покірно проголосували за запропонований нею проект рішення.

При цьому Федорук не надала слова для виступу мені, зробивши вигляд, що “не помітила” моєї піднятої руки, ні іншим мешканцям селища, хоча на відео чітко видно, що її очі реагують на прохання надати слово.

Можливо, депутатській більшості складно розібратися, що подається у проектах рішення змін до бюджету. Тому, можливо, вони думали, що коли виділяють 355 тис. грн. на “організацію благоустрою”, то ці кошти підуть на розвиток Ворзеля.  Але кожен з них має можливість ставити уточнюючі питання, у тому числі й на засіданні комісій як це і зробив я.

Отож, оскільки на самій сесії Федорук побоялася прояснити ситуацію, я, покладаючись на роз’яснення, яке отримав від неї на засіданні регламентної комісії, інформую мешканців Ворзеля, що 355 тис. грн. депутати виділили на роботи з очистки снігу у зв’язку з погіршенням погодних умов.

Так, ви правильно прочитали НА РОБОТИ З ОЧИСТКИ СНІГУ У ЗВ’ЯЗКУ З ПОГІРШЕННЯМ ПОГОДНИХ УМОВ У ПЕРІОД ПІСЛЯ 22 БЕРЕЗНЯ виділено 355 тис. грн. Ясне сонце, від якого тане сніг, для Федорук є “погіршенням погодніх умов”.

Чи хтось бачив за останні дні як у Ворзелі здійснюється прибирання снігу АВТОМОБІЛЕМ СПЕЦПРИЗНАЧЕННЯ? Але ж профедоруківська більшість за це проголосували. Так, багато хто з них намагається зробити вигляд, що вони не знали куди будуть списані ці гроші. Але якщо вони не чують мене, то хай чують ту, кого вони покірно слухають – Ларису Федорук, яка заявляє, що це вона не одноособово розподіляє кошти, а разом з депутатами, які її підтримують, тож вони несуть спільну відповідальність.

Другим було питання щодо вдосконалення громадського порядку (публічної безпеки) в селищі Ворзель. Я виступив з проектом комплексної цільової програми превентивної діяльності в селищі Ворзель, яка спрямована на запобігання та протидію злочинності.

Як з’ясувалось, Федорук та орієнтована на неї депутатська більшість продовжила саботувати ухвалення цієї програми, як і за попередні два з половиною роки нинішньої каденції.

Прикро, що Лариса Федорук із своїми депутатами вирішує списати 355 тис. грн. із селищного бюджету нібито на прибирання (у тому числі й автомобілем спецпризначення)  снігу, аніж направити ці кошти на вирішення криміногенної ситуації в селищі.

До речі, на сесії знову з’явився заступник Ворзельської селищного голови Сергій Мостіпака, який  після того як проговорився, що планує “знищувати” документи на асфальтний завод  на певний час зник із селищної ради і не був присутній на комісіях та останній сесії.

Можливо, це також випадковий збіг, але у селищній раді він знову з’явився після того як проявив неабияку активність на судовому засіданні з розгляду справи мера Бучі  Анатолія Федорука по перевищенню службових повноважень при виділення землі. Там Мостіпака єдиний із агітаційним плакатом проривався у перші ряди захисників Федорука.

Однак, на засіданні Ворзельської ради ні Мостіпака, ні Федорук не змогли пояснити, чому лише вони мають доступ до встановлених по Ворзелю камер відеоспостереження, які були закуплені за кошти ворзельського селищного бюджету.  Приміром, у Вишневому на офіційному сайті ради кожен бажаючий має можливість переглядати аналогічні  вебкамери, встановлені за кошти місцевого бюджету.

Така ситуація обгрунтовано викликала підозри  присутніх у тому, що Федорук і Мостіпака використовують встановлені за кошти селищного бюджету вебкамери з метою стеження за приватним життям мешканцями Ворзеля. Адже інформація про користь від камер при розслідуванні правопорушень на території селища відсутня.

На підтвердження цих підозр свідчить і намагання  Марини Бабієнко, яка проводила відеозйомку сесійного засідання, фільмувати приватні переписки присутніх на засіданні мешканців селища. Чи не саме за це Федорук виписала їй у лютому 2018 року найбільшу серед усіх працівників Ворзельської селищної ради щомісячну премію? Маючи посадовий оклад 2 250 грн., Бабієнко було нараховано 9 502 грн. (про зарплати працівників Ворзельської селищної ради буде докладно висвітлено у наступних публікаціях).

Третім питанням був мій проект рішення про перенесення часу проведення сесій з 9.00 на 18.00 з метою  створення більш сприятливих умов для відвідування засідань сесії депутатами Ворзельської ради та працюючими громадянами Ворзеля.

Як і очікувалось, Федорук та її більшість боїться забезпечити  мешканцям Ворзеля зручну можливість відвідувати сесії. Очевидно усвідомлює, що тоді питання на кшталт виділення 355 тис. грн. на танення снігу під сонячними променями їй буде складніше протягувати. Але я продовжу роботу у напрямку перенесення часу сесії. Сподіваюся, кількість депутатів, які підтримують принципи прозорості роботи селищної ради збільшуватиметься.

На наступному питанні Ларису Федорук понесло думками аж в Париж, що викликало здивування присутніх. Адже на порядку денному стояло питання про асоціацію “Київська агломерація”.

Присутні у залі доступно розтлумачили, що агломерація суперечить чинному законодавству у сфері децентралізації, а тому не може бути ухвалена. Тож, Федорук не треба лякати мешканців Ворзеля агломерацією і зрозуміти різницю між власне агломерацією та асоціацією у назві якої є слово “агломерація”.

Власне, це їй міг також пояснити юрист Ворзельської селищної роботи, якому у лютому 2018 року було нараховано 10 640 грн. зарплатні.

Незважаючи на це, Лариса Федорук докладно розповідала усім присутнім про досвід Паризької агломерації, оскільки їй про це розповідали на якомусь заході у Києві. Зі свого боку я порекомендував Федорук менше турбуватися про Париж і більше про Ворзель, оскільки вже минула половина її каденції, а судячи з темпів виконання її основного передвиборчого гасла про відновлення курорту у Ворзелі їй не вистачить і десяти каденцій.

Після цього Лариса Федорук із своєю більшістю швиденько відголосувала інші питання порядку денного, закрила сесію і, мабуть, побігла контролювати освоєння 355 тис. грн. на прибирання снігу, у тому числі й автомобілем спецпризначення.

Автор: Максим Нікольський, депутат Ворзельської селищної ради