Що я дізналася про коцюбинців і чому треба купувати квитки на елеткрички?

1

Ми разом з громадою домоглися того, що в нас зупиняються човникові елеткрички. Це був бій з аправо громади на комфортний проїзд, який тривав 4 місяці. Електрички можуть перестати зупинятися, якщо Укрзалізниця побачить, що квитки не купують. Купувати їх треба не в електричці, а виключно в касі, бо зріз роблять по касам.

Я вирішила провести одиночний пікет-інформування для коцюбинців, щоб вони це зрозуміли.

Перше, що мене здивувало, не всі коцюбинці можуть вітатися з незнайомою людиною. Я всім бажала доброго ранку. Іноді доводилося тричі повторювати, щоб людина привіталася. Це ж так просто побажати комусь доброго ранку.

Ми розділлися з начальником станції Володимиром Васильков. Я з плакатом стояла перед касою, а він – на турнікетах.

Васильков завертав людей у касу, щоб вони купували квитки. Після того, що всі бачили мене з плакатом 20 % все одно намагалися проїхати зайцем.

Одна дівчина, яка хотіла проїхати без квитка, пожалілася на гарячу лінію Укрзалізниці, що її не пропустили і вона запізнилася. Можна було сісти на наступну елеткричку, але мене здивувало, що “заєць” який знає телефон гарячої лінії не може собі дозволити вчасно придбати квиток.

Школяр хотів пройти по паркану. Його повернула. Він сказав, що не має грошей. Я пропонувала дати йому 8 гривень на проїзд – він не взяв. Далі намагався вилізти на перон. Я закричала, що не пропущу. Тоді він пішов на маршрутку.

Кульмінацією для мого досвіду стала жінка, якій було років 50 у фіалковому пальті. Вона пройшла повз мене. З турнікетів її навернули. Вона почала лізти по паркану, де ліз школяр. Я сказала, що принципово не пущу її. Це відбувалося на очах в черги. Вона повернулася, дочекалася, поки проїде електричка і з розгону пробігла через турнікет, штовхнула Васильков і за нею приєдналася ще одна доросла жінка. Вони таки вскочили в електричку.

Одна з жінок запитала, чи мені платять. Хочу пояснти, чому я це роблю при тому, що я не користуюся електричкою. Я поклала 4 місяці життя, щоб добитися прийому в Укрзалізниці. Допомагала і грмада і начальник станції. Човникові електрички почали зупинятися завдяки всім нам. І ці зусилля не мають бути марними через те, що в когось відсутнє поняття справедливості і культури.

Радує те, що школяр таки пішов на маршрутку, а не проривався так, як ці двоє жіночок.

Я думаю, що лише публічність зупинить таких людей. Прошу кожного, хто бачить, що в електричку проиваються зайці – фотографувати. Їхні фото ми можемо постити в соцмережі та друкувати й поширювати селищем.

Культуру “шари” треба викорінювати. Люди мають розуміти, що за все треба платити і те, що правопорушення не може бути безкарним.

Не може через кілька десятків зайців бути так, що все селище залишиься без зупинки човникових електричок, які дають можливість швидко. комфортно та економно доїхати до столиці.

Авторка: Олександра Куцан – голова,комісії ЖКГ та транспорту Коцюбинської селищної ради

1 Comment

  1. Анна 7 Квітня 2018 at 23:55

    Очень классная инициатива! А не хотят ли жители Коцюбинского вспомнить или узнать от старожил, что раньше вдоль ж/д была проезжая улица Служебная (теперь В.Степанченка) которая переходила в Рабочую и по ней в 90-х планировали пустить троллейбус из Киева до Брестской площади на которой расположено м. Святошино???? Может стоит возобновить этот проект? К тому же сейчас уже воплощают в жизнь маршрут троллейбуса со Святошино до Оболони!

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539