Громада Приірпіння

Ігор Хміль є заступником голови Вінницької обласної ради з діяльності виконавчого апарату. Згідно з його декларацією, бізнесом у сім’ї займається його мати Любов Швидка. Вона купує квартири в передмісті Києва в елітному селі Гатне. Про це повідомляє “Громада Вінниччини”.

На кінець 2015 року Ігор Хміль вказав у своїй декларації відсутність будь яких заощаджень у своєї сім’ї. Більше того, згідно з декларацією, у 2015 році родина  Хмеля, яка складається з 5 осіб, жила нижче прожиткового мінімуму. Загальний дохід сім’ї за 2015 рік становив 68,4 тисячі гривень на рік.

У лютому 2016 року Ігор Хміль стає заступником голови Вінницької облради, а у червні 2016 згідно з даними аналітичної системи Youcontrol мама депутата стає приватним підприємцем.

Згідно з декларацією Хмеля за 2016 рік, вона заробила як підприємець 166 тисяч гривень. Ще 998 тисяч вона отримала від продажу нерухомого майна. І уже 1 мільйон 116 тисяч на кінець року позичила третім особам.

У  серпні 2016 матір депутата придбала 4 квартири у с. Гатне Києво-Святошинського району, що відображено у декларації депутата. Згідно з витягом із державного реєстру, три квартири придбані на виплату. За ці  квартири вона мала б щомісячно сплачувати  60,5 тисяч гривень або 242 тисячі за 2016 рік.

Згідно з розрахунками у декларації, родина Хмеля жила на 147 тисяч на рік. Мінусове сальдо бюджету родини становить 95 тисяч гривень.

За декларацією депутата, у  2017 році  його матір купує 2 квартири  у Києві загальною вартістю близько 4 мільйонів гривень та три гаражі на 760 тисяч. Одну з квартир у Києві вона дарує сину.

Також купує  квартиру  у Києві син Ігоря Хмеля – Денис Хміль, хоча ні у 2015 році, ні у 2016 він не мав жодних заощаджень. І за рік його заробітна плата склала 48,6 тисяч гривень.

Заробила родина депутата у 2017 році всього 1,6 мільйона гривень. На початок 2017 року мати Хмеля позичила 1,16 мільйона, а на кінець 2017 – 970 тисяч. Тобто фактично в розпорядженні родини заступника Вінницького обласного голови було близько 1,7 мільйона. У депутата згідно з останньої декларацією на 3 мільйона більше витратили, ніж заробили.

Депутат каже, що декларацію йому допомагала заповнювати бухгалтер матері:

“Дивіться так…Ми робили усе по закону.. Скільки продали нерухомості і заплатили з цього податки я, чесно говорячи, не знаю. Може потрібно бухгалтера запитати, що нам це складав. Вона з податкової усі витяги взяла і заповнила декларацію. Я вам чесно скажу навіть цим не займався. Хочете попитайте її”.

Бухгалтерка Любові Швидкої пояснює, що не вказали кошти від  продажу квартир в іпотеку:

“Вона віддала квартири в іпотеку. На даний момент вони числяться за нею як власність… по договору… там стоїть заборона і у нас було таке. 10 листопада нам ці власники квартир віддали 2,6 мільйона по розписці, тобто договор не закритий і там троє людей дали частину боргу. Ми думали, що це не потрібно вказувати. А чому ми маємо цю суму вказувати, якщо це не оплата, а це по розписці віддано?”

Наприкінці бухгалтер пообіцяла повідомити НАЗК про кошти, які забули вказати у 2017 році.

Євген Воробйов юрист bihus.info, вищенаведене коментує так:

“Очевидно, що з матеріалу, який було зібрано журналістами, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-2 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення, відповідальність за цією статтею наступає коли відбувається набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі. Під активами у значному розмірі у цій статті розуміються грошові кошти або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на сьогоднішній день дорівнює 881 000 грн”.

Зібрані матеріали журналістами Громадського руху ЧЕСНО будуть спрямовані разом із заявою про вчинення кримінального правопорушення до прокуратури Вінницької області для прийняття рішення відповідно до вимог ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України.