Фарбою та цеглою екологи рятували 300-річний дуб (ФОТО)

0

У Києві екологи лікували 300-річний дуб. Спочатку під одну гілку встановили металеву підпору, а потім – замазали звичайною фарбою тріщини та місця, де обдерта кора. Все заради того, аби гілки не падали, а деревина не гнила.

“Такі дерева в усьому світі вважаються пам’ятками природи, в деяких місцях сприймаються як сакральні, їх прийнято берегти, – говорить волонтер Київського еколого-культурного центру Андрій Фролкін. – Вони живі свідки історії, давніх часів. Скажімо, у Польщі у 2017 році налічувалося 55 тисяч заповідних дерев, в Україні – лише близько тисячі”.

Спеціаліст переконаний, на цьому місці, у районі сьогоднішньої вулиці Курська, колись гомоніла язичницька діброва, а наші пращури вклонялися найдавнішим дубам. Цей обряд відомий і на Хортиці. Але на початку ХХ століття, коли настали важкі часи, місцеві зрубали більшість дерев для опалення приміщень, бо була дуже холодна зима. Залишилися лише два великі дерева – тут та на вулиці Антонова.

Тож тепер обидва треба охороняти та зберігати. А такі дерева найчастіше гинуть тому, що величезні гілки, що можуть важити й тонну, падають від власної ваги. Так сталося з одним з тисячолітніх дубів Шевченка в Моринцях.

Еколог Олександр ретельно замальовує ділянки на дереві, де дупла та відсутня кора. “Люди можуть кидати сміття, недопалки, а це руйнує дуб”, – зазначає він.

“Це дерево ще не старе – 300 років для дуба – це не вік, – продовжує він. – Може спокійно прожити і 700 років. Воно дуже сильне, і щороку дає мільйони жолудів, необхідно тільки його підтримувати”.

Якщо на дереві є глибокі дупла, то їх можуть навіть закладати цеглою та заливати цементом, аби не було вологи всередині.

 

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539