Громада Приірпіння

Мій син Олександр Буток  та Сергій Литвенко  8 липня близько 20-і години їхали на машині, яку Олександр придбав за кордоном напередодні. Колишній працівник міліції Сергій Лєпшеєв  (що мешкає по вул. Чапаєва 5 в Коцюбинському) в супроводі своїх друзів (Дмитра Гамана  та інші) на трьох авто RENAULT (д/н RJA50201) ВАЗ-21093 та Шкода (під керуванням Гамана) переслідували мого сина, погрожуючи “віджати в нього машину, бо це їх бізнес і він не мав права цим займатись без згоди Лєпшеєва”.

Під час переслідування вони своїми автівками перекривали траєкторію руху іншим авто, чим створювали небезпеку для всіх водіїв та перехожих.

Загнавши автомобіль в тупик, Лєпшеєв розбив скло в автомобілі мого сина та разом з своїми друзями нанесли тілесні ушкодження моєму сину та Литвененку.

У мене є відеофіксація даного нападу.

На виклик Олександра Бутка  прибув наряд поліції з Ірпеня в кількості 3-ох чоловік, які не мали жетонів та відеокамер.

До слідчого Ірпінського райвідділу поліції О. Кабанець (його посаду та прізвище я дізналась від чергового поліції по телефону) підійшов Олег Главацький рідний брат депутатки від Нових обличь Юлії Главацької, Лепшеєв та ще декілька учасників побиття та відійшли в сторону, як сказав Главацький “нужно поговорить”. І довгенько про щось говорили. Де подівся Главацький я не помітила.

Однак відношення поліціантів до мого сина різко змінилося. На моє прохання представитись, жоден з поліціантів не зробив цього. Натомість працівники поліції декілька разів кричали мені: “Не знімайте нас. Вимкніть телефон”. У присутності працівників поліції п’яний Лєпшеєв  кидався битись до Буток  та погрожував йому розправою. Працівники поліції стояли осторонь та мовчки спостерігали за цим.

У мене є відеофіксація в підтвердження цього факту.

Агресивно налаштований з явними признаками сп’яніння Лепшеєв  викрикував в мою сторону погрози, стверджував, що я депутат, що я підтримую Ольгу Матюшину і що зі мною потрібно розібратись. Кричав, що в нього в поліції “все схвалено, за все заплачено”, що він нікого і нічого не боїться, а от мені та членам моєї родини потрібно боятися, бо він знає де я працюю, де працював мій чоловік та де працювали мої діти.

На моє запитання, навіщо він збирає про мене інформацію, – відповіді не отримала. Поліцейські не реагували на прохання перевірити на стан сп’яніння водіїв всіх авто (включаючи і мого сина), однак ніякої реакції зі сторони поліцейських не було. Натомість поліцейські дозволили Лепшеєву та його п’яним товаришам на авто RENAULT (д/н RJA50201) покинути місце події.    

Постраждалі Буток  та Литвенко  сиділи в авто та писали заяву. До них підійшов слідчий Ірпінського райвідділу поліції Кабанець  з словами “Так це твоя мама підтримує Матюшину?!” оголив табельну зброю, привів її у бойову готовність, приставив до скроні сину і пирснув газовим балончиком йому в обличчя. Син закрив очі руками і закричав.

Поліцейський почав бити його ногами. Литвенко  взяв телефон щоб зафіксувати злочинні дії працівника поліції. Побачивши це слідчий Кабанець пирснув газовим балончиком в обличчя Литвенку. Той схопився руками за обличчя та голосно закричав. Слідчий почав бити ногами Литвенка. Побачивши що ми біжимо поліціянт Кабанець біг нам на зустріч на ходу ховав пістолет і викрикнув двум іншим працівникам поліції “Поїхали на х@й з відси.” (вибачте за пряму мову поліціанта). Від Кабанця воняло газом.

Капітан поліції Костючик С.А. запитав у Кабанця О.О. «Навіщо ти це зробив?», на що той відповів “Нічого, – пройде”.

Цю розмову я зафіксувала на телефон.

Слідчий Кабанець втік в ліс. Два інших працівника поліції сказали нам, що вони не знають де подівся слідчий Кабанець.

Протягом періоду з 22-і години 08 липня до 2-ї години 09 липня я та інші свідки неодноразово телефонували на 102 та на 489-34-08 просили підтримки зі сторони обласної поліції. Просили викликати швидку до сина та іншого постраждалого від ПОБИТТЯ та неправомірного застосування ГАЗОВОГО балончика слідчим О. Кабанець. По телефону 103 визов не прийняли, а порадили зателефонувати на міський телефон.

В мене не було коштів на рахунку а поліцейські відмовились викликати Швидку.

Близько 1-ї години ночі приїхала група швидкого реагування. Наряд поліції (вже був з двох чоловік). Цих двоє спочатку відмовлялись показувати посвідчення та представитись, однак в присутності працівників групи швидкого реагування показали нам посвідчення, однак назвати третього відмовили.

Наряд поліції у складі ДВОХ працівників Сергій Костючик  – капітан поліції (посвідчення КОП №004991, жетона №0117068) та Оксана Гусарова  – старший інспектор криміналіст (посвідчення №КОП 000685 жетон №0009158) поїхали з місця злочину. Де подівся третій працівник Кабанець О.О. (у поліцейській формі, з балончиком та пістолетом) не з’ясували навіть працівники ГШР.

В мене є багато доказів фото та відеофіксації даного злочину.

Прокуратурою по даному факту відкрито два кримінальних провадження, які внесено до ЄРДР за ст. 296 ч.2 та 365 ч.2 ККУ.

Однак, 21.07.2018 року той же Сергій Лепшеєв  з друзями ЗНОВУ нанесли тілесні ушкодження моєму сину (розбили голову, поламали ребра).

Повертаються 90-ті роки? Чи самосуд?

Авторка: Людмила Буток мешканка Коцюбинського