Гідрологічний заказник “Криничка”: як зберегти ліс і джерело від знищення?

0

Під’їзд до “Кринички” з боку вулиці Глінки нещодавно було перекрито для в’їзду машин. Читав слова обурення з цього приводу, тож хочу детально пояснити, чому гідрологічний заказник важливо оберігати від надмірного антропогенного впливу.

“Криничка” — це не просто джерело питної води, а пам’ятка природи обласного значення, вік якої сягає часів Богдана Хмельницького. Цілющі властивості цієї води стали популяризуватися із появою періодичних ЗМІ вже в 1920-х роках, тож, вважайте, 100 років як “Криничка” є гордістю Ірпеня. 

Природо-охоронні зобов’язання для “Кринички” затверджені ще в 2013 році, тож саме тоді встановили офіційну заборону на в’їзд усіх видів транспорту на територію гідрологічного заказника. Проте шість років це важливе для природи рішення залишалося тільки на папері.

Місцева влада за більше ніж 6 років існування охоронних зобов’язань так і не спромоглася донести більшості мешканців Ірпеня цінність цієї історичної, природної, самопроявленої пам’ятки. Єдине, що зробили з 2013 році — це встановили  державний знак природно-заповідної території на вул. Глінки та один інформаційний щит біля колодязя криниці із незрозумілою схемою “Кринички”. І жодного піклування про “Криничку” з 1994 року — останній раз, коли на її території проводився благоустрій.

Хто і чому перекрив в’їзд до “Кринички”?

У лютому цього року мешканці 360 будинків, що безпосередньо межують із заповідником, створили квартальний комітет — ОСН “Мужеловський” і обрали мене керівником. Доля “Кринички” була одним з питань, яке розглядалося на конференції, відтак актив нашого квартального комітету вивчив законодавство і зібрав всі необхідні документи, щоб відновити той заповідний режим, який забезпечений законодавством та дійсно збереже заказник і джерело цілющої питної води для всіх мешканців не тільки нашого міста.

Перекриття проїзду — це лише один з кількох кроків, які дозволяють зберегти “Криничку” від забруднення та пересихання. Наступним кроком ми плануємо проінформувати всіх відвідувачів цього унікального місця про заповідний статус території, встановивши відповідні знаки та інформаційні щити з боку всіх 5-ти входів до “Кринички”. 

Перераховую кожен відповідно до антропогенного навантаження:

  1. Вхід з боку вул. Глінки
  2. Вхід з вул. Новооскольська, через який ходять мешканці багатоповерхового ЖК “Синергія” та їхні сусіди
  3. Вхід з провулка, який виходить до вул. Льва Толстого.
  4. Вхід з вул. Льва Толстого зі сторони вул. Гоголя
  5. Вхід з вул. Льва Толстого зі сторони вул. Лисенка.

Також квартальний комітет ініціює межові знаки по периметру території гідрологічного заказника “Криничка”, які візуально покажуть його територію. Відсутність цих знаків призводить до того, що більшість відвідувачів вважають, що коли говорять про гідрологічний заказник “Криничка”, то йдеться лише про сам колодязь, а не всю територію площею 2 га, яка офіційно і є гідрологічним заказником “Криничка” в охоронних зобов’язаннях. 

Це не просто наміри. Станом на зараз ОСН “Мужеловський” спільно з проектанткою Марією Маркіною та інших створили візуальну мапу гідрологічного заказника, яку найближчим часом розмістимо на всіх входах та на території “Кринички”. Про це вже домовлено із представниками виконавчого комітету Ірпінської міської ради.

Що потрібно для збереження заказника?

Попри вже зроблену роботу, ми добре усвідомлюємо, що і саме джерело, яке вичерпується і ліс навколо нині все одно перебувають під загрозою знищення. Адже цей куточок зеленої природи не розрахований на те, що навколо мешкатимуть 20 тисяч людей, тисячі з яких щодня відвідуватимуть територію заповідника.

Більше того, двох гектарів, закріплених за “Криничкою”, абсолютно недостатньо для повноцінного функціонування джерела. Відповідно до наукових обґрунтувань для збереження гідрологічного заказника потрібна була суттєво більше площа — аж 16 гектарів, які на схемах наукових обґрунтувань складалися з трьох частин лісу. Тож по суті маємо у 8 разів меншу площу зелених насаджень, ніж це потрібно. Детальніше про це читайте в статті “Гідрологічний заказник “Криничка”: яким він має бути з наукової точки зору?” 

Також, відповідно до наукових обґрунтувань, “Криничці” потрібні ще допоміжні 14,4 га ландшафтного заказника “Мужеловський”, де, як встановлено науковцями, формуються водяні потоки, що живлять джерело. Саме тому в нашому ОСНі розглядають обидва заказники як єдиний природо-заповідний лісовий комплекс. Про це я детально описував в статті  “Ландшафтний заказник “Мужеловський”: чому Ірпінь має захистити 4 га лісу на БТР від знищення”. Нині вище наведений план заповідного комплексу “Криничка” + “Мужеловський” втратив більшість своєї площі. Натомість ми там маємо ліс висоток й квартали нових таунхаусів, а заказник зберігся ось у такому стані.

По суті “Криничка” втратила свій зелений захисний пояс через безжальне, нищівне ставлення міської влади до неймовірно рідкісного унікально-історично та цілющого природно-заповідного комплексу. Особливо брутально нищили рідкісні чорні граби, дуби, сосни та інші дерева в цьому районі протягом 2014-2018 років – в часи забудови цих територій всупереч основному містобудівному документу, генеральному плану міста Ірпінь 2012 року. Більш детальніше про це в статті “Ірпінь: як врятувати від сокири віковий гай?”

Саме тому тисячі мешканців багатоквартирних будинків Синергії та інших ЖК наразі відчувають неймовірні проблеми і не знають як їх вирішувати, адже живуть у висотках, зведених на “мокрому місці” замість колишнього “Чорного лісу” з його болотами, вода до яких стікалася роками і не може зникнути сама собою. 

Чим керується ОСН?

Хоча в Ірпені часто нехтують нормами права, маю запевнити, що в’їзд до заказника було закрито, відповідно до всіх вимог українського законодавства.

 Зокрема, керівництво органу самоорганізації населення міста Ірпінь “Мужеловський” керувалося наступним:

 

  1. Статтею 14  Закону України “Про органи самоорганізації населення”, в якій визначено власні повноваження органу самоорганізації населення, зокрема, пункти 4 та 5, які надають право на території ОСНу організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою та озеленення.

 

  1. Статтею 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, в якому зазначається, що території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися у природоохоронних цілях,  оздоровчих та інших рекреаційних цілях. 

 

  1. Текстом охоронних зобов’язань гідрологічного заказника “Криничка”, в яких забороняється на території “Кринички” влаштовувати стоянку автомобілів та іншої техніки.

 

Хочу також підкреслити, що вся територія гідрологічного заказника “Криничка” входить до складу квартального комітету “Мужеловський”, а отже, відповідно до закону “Про органи самоорганізації населення”, саме рішення мешканців 360 будинків, які об’єдналися в ОСН, є пріоритетним на всій його території.

Щоб не було різночитань та домислювань, уточню також суть цього рішення. По-перше, задля збереження залишків гідрологічного заказника “Криничка” (2 га) від науково-обґрунтованих для його збереження 16 га було ініційовано закриття в’їзду на територію “Кринички” всіх видів автомобільного транспорту, окрім машин 4-х родин, які не мають іншого в’їзду/виїзду із власних присадибних ділянок, окрім як через територію “Кринички”.

Для цих сімей виокремлені спеціальні доріжки, позначені дерев’яними стовпчиками з метою мінімізації негативного антропогенного впливу на “Криничку” та утримання від спокуси влаштовувати стоянку для тих відвідувачів, які звикли приїжджати до неї на авто. 

По-друге, коштом громади квартального комітету на території “Кринички” відновлено дерева, кущі та квіти, які були знищені незаконною стоянкою. Зокрема, там висаджені сосни, оскільки для них є природним піщаний сухий грунт та добре освітлена сонцем місцевість. 

Як керівник ОСН хочу запевнити, що цій роботі передували відповідні звернення до правоохоронних органів та виконавчого комітету Ірпінської міської ради, завдяки чому встановлено офіційні дорожні знаки при вході до території “Кринички” з боку вулиць Глінки та Льва Толстого, а  також тимчасовий інформаційний стенд з поясненням причини появи знаку “Цеглина”.

Знак встановлювався відділом благоустрою відповідно до природо-охоронних зобов’язань гідрологічного заказника “Криничка” та прохання місцевих жителів зупинити порушення природо-охоронного законодавства на тих крихтах території заповідника, які залишилися від науково-обґрунтованої площі в 16 га. 

Встановлення знаків було пов’язано в першу чергу з тим, що деякі відвідувачі нехтували та зневажали природо-заповідний режим території “Кринички”, який оголошується державним знаком природо-охоронної території, що знаходиться на вході до “Кринички” зі сторони вул. Глінки. 

На основі чого в них потім виникали неочікувані конфлікти з правоохоронними органами, які пояснювали відповідальність за порушення режиму відвідування природо-заповідної території та накладали штрафи.

“Ні в одному із парків Ірпеня нема парковки для машин посеред парку, а тут приїздять на автівці в унікальне історичне та природнє місто за цілющою питною водою і їм ліньки пройтись 30-50 метрів …”,  — занепокоєна Галина, місцева жителька.

Взагалі із 31 га природо-заповідного комплексу: “Криничка” + “Мужеловський” по факту залишилось всього 2 га Кринички і на цьому клаптичку ще влаштовувати парковку — це скаженіла егоїстична короткозорість, тим паче, що стоянка авто на території  Кринички заборонена охоронними зобов’язаннями.

А в цілому, я вважаю, що обов’язок кожного, хто хоче зберегти “Криничку” і цілюще джерело питної води на її території — це врятувати 4,5 га “Мужеловського” за санаторієм “Дружний”, відвіши його у природо-заповідний фонд.

Автор: Андрій Поліщук, голова ОСН “Мужеловський”

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539