Громада Приірпіння

Верховний Суд виніс рішення на користь громади Петропавлівської Борщагівки, що на Київщині,  і залишив у силі постанови попередніх судових інстанцій, якими рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про затвердження Генерального плану від 6 червня 2012 року визнано протиправним. Суд ухвалив таке рішення на основі кричущого недотримання процедури громадських слухань, проведення яких сільрада зімітувала.

Досвід громади Петропавлівської Борщагівки  є дуже важливим прецедентом, який вже беруть собі на озброєння інші громади.

Контекст

У 2016 році громада Петропавлівської Борщагівки значно активізувалася у зв’язку з нездоровою забудовою села багатоповерхівками. Найгарячішою точкою спротиву корупційній місцевій владі і забудовницькій мафії стала громадська ініціатива «Захисти ліс», яку утворили місцеві мешканці з метою збереження урочище Вумівський ліс. В ході збору інформації щодо ситуації з урочищем стала відомою низка кричущих фактів. Ось деякі з них:

Перше. Сільрада таємно ухвалила Генплан села. У 2016 році лише завдяки втручанню омбудсмена сільрада нарешті опублікувала Генплан. Виявилось його ухвалили 6 червня 2012 року, що стало абсолютною новиною для громади.

Про  початок процедури громадських слухань і ухвалення містобудівної документації ні у 2012 році,  ні пізніше, ніхто в селі і чути не чув, бо громадських слухань насправді просто не було.

Друге. На Генплані села запроектована висотність забудови сягала подекуди 18-ти поверхів. Урочище Вумівський ліс, навіть не позначили як зелені насадження, а зобразили 13  запланованих багатоповерхівок на території урочища.

Третє: Урочище Вумівський ліс роздеребанили на ділянки. Сільрада перевела урочище з лісів першої категорії в категорію зелених насаджень загального користування, а потім  і взагалі втратила зір і визначила масиви дубів та сосен, як «поодиноку чагарникову рослинність». Ділянки перевели під забудову, вивели в приватну власність або ж в оренду.

Четверте: 1 га в лісі отримав у власність, як сіножать, сам голова Петропавлівської Борщагівської сільської ради Кодебський Олексій. Кодебський вже понад 30 років обирається на посаду голови села, незважаючи на численні скандали та порушені кримінальні провадження.

Пізніше 1 га лісу перевели під багатоповерхову забудову і Олексій Кодебський зробив шикарний подарунок простому хлопцеві з Рівненщини на ім’я Роман Кричильський, який абсолютно «випадковим» чином виявився пов’язаним з компанією BD Holding,  головним забудовником села Петропавлівська Борщагівка. Подарований 1 га лісу тепер має адресу Велика Кільцева, 9. Тут збудовано десятиповерховий трисекційний будинок ЖК «Ехо парк» компанії BD Holding. Дозвільні документи на будівництво об’єкту були скасовані ДАБІ та судом, каналізація об’єкту затампонована. За оцінкою «Захисти ліс» на цій ділянці знищено біля 600 дерев. По  факту отримання Олексієм Кодебським у власність 1 га лісу у 2015 році було порушено кримінальне провадження, та до сьогодні Олексій Кодебський не засуджений.

П’яте: приватні садиби навколо урочища Вумівський ліс були позначені на Генплані як аварійні, без будь-якої експертизи  і без відома власників. Тоді як більшість приватних будинків новозбудовані капітальні будівлі. Зроблено це було зумисно, адже урочище Вумівський ліс відоме своєю яристою структурою і складною геодезичною ситуацією. Власне, для укріплення ґрунту тут і було висаджено ліс. Урочище також пронизано джерелами, які підживлюють річку Нивку, яка протікає через село Петропавлівська Борщагівка.   Вирубка лісу і будівництво, багатоповерхових будинків призведе до можливого пересихання річки Нивки і руйнації садиб навколо урочища. В сільраді це прекрасно знають і завідома внесли будівлі у Генплан як аварійні. Які ж можуть бути компенсації за руйнацію будівель, які в «аварійному стані»?

Важливість рішення

Важко переоцінити результати розгляду цієї справи, адже, по суті вперше судом було визнано протиправним та скасовано рішення про затвердження генерального плану населеного пункту не за ініціативи, наприклад, суб’єктів господарювання, які відстоюють власні бізнес-інтереси, а за ініціативи безпосередньо громади.

Небайдужі мешканці прагнуть  зберегти безпечне для життя і здоров’я довкілля, лісові насадження, які  є важливим екологічним, історичним та естетичним надбанням села Петропавлівська Борщагівка. Важливо зберегти  традиційний характер середовища села, не допустити його незаконну забудову багатоповерховими будинками.

Основними підставами для прийняття судового рішення  на користь громади стали доведені стороною позивача факти порушення процедури розробки та затвердження генплану, у т.ч. була порушена процедура опублікування рішень про початок розробки та затвердження містобудівної документації, оприлюднення проекту генплану, та взагалі не було дотримано Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Громадськість села фактично була протиправно позбавлена можливості реалізації своїх прав щодо доступу до відповідної інформації, подання пропозицій до проекту генплану та участі у його обговоренні. В результаті був затверджений генплан, який не враховував інтереси та порушував права територіальної громади, внаслідок чого виникла соціальна напруга.

При цьому, Верховний Суд, тричі переглядаючи цю справу, прямо зазначав про наявність значного суспільного інтересу з огляду на правові наслідки, які має генплан для розвитку території, планування її забудови, підтримання повноцінного життєвого середовища, збереження історичної та культурної спадщини.

На жаль така ситуація з порушеннями  процедури розробки та затвердження генеральних планів  кричуща не лише для сателітів Києва, самої столиці, але і для всієї України.

Справа Петропавлівської Борщагівки  є яскравим прикладом для місцевих рад та їхніх виконавчих органів (як замовників містобудівної документації на місцевому рівні) щодо необхідності суворо дотримуватись порядку та послідовності виконання робіт з розроблення генпланів населених пунктів, процедури прийняття і оприлюднення відповідних рішень, та забезпечення участі громадськості в обговоренні містобудівної документації.

Місцеві влади повинні у своїй діяльності  враховувати висвітлений у цій справі так званий “принцип ланцюга юридичних фактів”, який означає, що всі дії та рішення органів влади, які в силу закону передують певному рішенню суб’єкта владних повноважень, мають бути правомірні. У разі неправомірності будь-якої із дій або рішень у такого органу не виникає право на вчинення наступної дії в ланцюгу, а тому остаточне рішення в будь якому разі є неправомірним.

У даному випадку, допущені відповідачем порушення на етапі розробки проекту генплану призвели до скасування рішення про його затвердження.

Також слід звернути увагу на важливі висновки судової колегії Верховного Суду про невідповідність генплану нормам містобудівного, земельного та іншого законодавства, у т.ч. ДБН Б.2.4-1-94 та ДБН 360-92, оскільки такий план передбачає забудову території села багатоповерховими житловими будинками, вирубку зелених насаджень на місці їх будівництва.

Тобто судом підтверджено, що будівництво у сільських населених пунктах будинків висотою більш ніж 4 поверхи є незаконним (у т.ч. за раніше діючими нормами).

Місцеві органи влади під час розроблення містобудівної документації (і не тільки генпланів, а й планів зонування території та детальних планів території) повинні уникати формалізму, діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, і належним чином враховувати громадські інтереси при плануванні та забудові територій.

Чому це ще важливо?

Громадськість  Петропавлівської йшла до цього рішення 4 роки і за цей час активні мешканці Петропавлівської Борщагівки, і зокрема авторка цієї статті пережили справжнє пекло. Проти мене особисто і моєї родини  були задіяні майже усі класичні інструменти нейтралізації. Погрози, психологічний терор, знищення майна, спроби дискредитації. 11 квітня 2017 року вночі проникнувши на територію садиби моєї матері невідомі спалили перший автомобіль, вантажний бус. 30 квітня, вдень, на житловому масиві Позняки спалено другу автівку  моєї сім’ї. Після чого надійшли дзвінки з погрозами, в інтернет проплачена кампанія ботів рекомендувала мені «повіситися»  та натякали, що «у лісі тебе і закопають». Під двір підкинули метрову труну, певно з натяком погрози життю моєї дитини. Тоді, вперше,  і тікали закордон, ховали дитину.  

Усі переслідування, які чинилися щодо активних мешканців, були сфокусовані в осередках спротиву пов’язаних саме з порушеннями на об’єктах компанії BD Holding.

В березні 2017 року спроба підпалу будинку Олександру Сінчугову, активному противнику забудови Празький квартал-2  компанії того ж таки BD Holding.

В червні 2017 року жорстоко побили адвоката Олександра Дядюка, що захищав інтереси громади, що боролася з забудовою Празький квартал-2 в Петропавлівській Борщагівці. В січні 2017 року йому також спалили автомобіль.

В жовтні 2017 року в усіх активних людей проходять обшуки.  Забудовник намагається дискредитувати чесних і таких незручних для банди громадян. КОРД штурмує будинки людей, тримає годинами на холодній землі в наручниках. Активних мешканців села намагаються пов’язати з вимагачами хабаря у забудовника BD Holding.

Та забудовнику не вдалося залякати людей. Вже у січні 2020 року, через довгих чотири роки громада таки отримує остаточну перемогу у Верховному суді. Правда на якій ми стояли, спираючись на яку йшли до Феміди, доведена Верховним судом.

Це  далеко не єдиний судовий процес, який триває щодо повернення Вумівського лісу громаді.  Також відкрито низку кримінальних проваджень, але саме це судове рішення є одним з найважливіших.

Важливим, не лише в розрізі судової практики, яка може бути корисна іншим громадам та з точки зору дотримання процедури громадських слухань місцевими радами,  а і з ракурсу громадської активності, без якої ми не зможемо збудувати Україну, в якій поважатимуть закон та права громадян. «Якщо ви змогли, то зможемо і ми», — пишуть люди з сусідніх громад в листах до «Захисти Ліс».

Дуже важливо  піднімати рівень обізнаності щодо процедури ухвалення містобудівної документації на місцевому рівні і взагалі ухвалення будь-яких рішень радами.  Адже те, що на перший погляд вас не стосується, насправді стосується вас не на жарт.

Байдужість до того, що відбувається  у вашій сільській чи міській раді – не лише знищує ліс біля вашого будинку, чи забудовує вулицю, забруднює повітря та воду. Байдужість  може зруйнувати чи позбавити вас помешкання чи вашої землі, може знищити життя до якого ви звикли, чи до якого дуже довго прагнули. Байдужість насправді вбиває. Вбиває майбутнє, яке ми маємо будувати зараз.

Важливо бути на сторожі своїх прав. Саме так і будуються зміни, коли кожен починає розуміти цінність можливості мати права і відстоювати їх. Україна має змогу збудувати демократичну країну з повагою до цих основоположних цінностей. Все залежить лише від нас.

Валентина Аксьонова, лідер громадської ініціативи «Захисти ліс»