Громада Приірпіння

У середу для громади Коцюбинського був судний день. Зранку активісти були одразу на двох судових засіданнях: одне – щодо “реконструкції” каналізації по Бакала (Київ, апеляція), а друге – щодо оскарження силового об’єднання Коцюбинського з Ірпенем (перша інстанція в Ірпені).

Всі сили громада кинула на захист бюджету селища, який може втратити понад 4 мільйони гривень через те, що екс-регіонал Вадим Садовський понапідписував договори, які нова влада в селищі хоче визнати через суд недійсними.

“Ми подали позов, щоб визнати ці договори недійсними і зранку юрист Ополінський мав забрати ухвалу про те, що відкрили провадження. Садовський не міг підписувати ці договори, бо для реконструкції каналізації треба щоб вона БУЛА. Каналізації не було. Що реконструювали? Юристу сказали, що нібито не дають ухвалу, бо немає секретаря судді. Я особисто у терміновому порядку виїхала до судді й попросила видати ухвалу невідкладно, бо ситуація для бюджету ради критична. Мене почули. З ухвалою я терміново поїхала вже до господарського суду, де слухали справу щодо каналізації,” – пише у своєму звіті селищна голова Ольга Матюшина.

Депутат облрали “свободівець” Ігор Домбровський, який приїхав на суд, щоб підтримати коцюбинчан, зауважив, що юристи селищної ради готувалися до засідання просто в коридорі:

“Я перепитав, чому дочитують все під судом перед самим засіданням. Мені пояснили, що у селищній раді нема можливості підготуватися до судового процесу належним чином, бо депутати постійно їх відволікають. Це може призвести до неналежного рівня підготовки юристів до засідання у такій важливій справі. У самому ж судовому засіданні мені видалося, що юристка “Глосару” доволі близько знайома з головуючою в процесі.

Це кидалося в очі під час засідання, бо вони багатозначно переглядалися. Дивувало, що компанія-відповідач, яка заявляє, що все робили чесно і по-білому відмовляється надати кошториси для новообраної селищної голови та новим юристам ради для вивчення, аби підтвердити справжні витрати на свою роботу. У раді таких документів немає. Нагадаю, що попередній секретар ради Олександр Ковтач та селищний голова Вадим Садоський взагалі не передавали справи і документи, зокрема і ці, про які йде мова. Я питав після засідання у директора підприємства, яким чином такі прості роботи були оформлені як дуже вартісні, як надзвичайно складні, що і дало підстави завищити кошторис на виконання робіт. Але на це питання він відмовився відповідати і просто втік.”

“Мене дивує, що депутати з “Нових облич” та екс-кандидат на селищного голову Сергій Даніш, який як з’ясувалося під часпередвиборчих дебатів є кандидатом юридичх наук, так і не з’явилися вкотре в суді, щоб підтримати юристів та громаду, не кажучи вже про те, щоб надати до судового засідання посильну допомогу. Ми плангумо на рівні області розслідувати цю справу, бо виглядає дивно, що ця сама компанія вже стягнула гроші через суд з ворзельської громади і тепер не без бою взялася за Коцюбинське,” – додає Домбрвоський.

Варто зауважити, що в будинку культури 19 лютого депутати “Нових облич” звинуватили селищну голову в тому, що рада програла вже ці суди.

“Як можна говорити, що суди програні, якщо зараз справа слухається в апеляції?!” – Дивується Матюшина.

Якщо депутати так блокують роботу юристів, жодного разу не прийшли у цій справі на засідання, хоча час та дата всім відомі, то, може, їм уже розказали, яким буде рішення й воно їм відоме наперед?

“Суд відхилив наше клопотання по залученню облради стороною. А я наголошую, що Садовський одноосібно не мав права вирішувати долю бюджетних мільйонів. Ми подали клопотання, щоб зобов’язали “Глосар” надати проектну документацію для ознайомлення. Суд нам відмовив і в цьому цілком логічному клопотанні. Попередня влада не залишила цих документів в раді. Немає проектно-кошторисної документації і це нам суттєво ускладнює справу. Якщо хочуть кошти, то треба показати проект, що було конкретно зроблено, з яких матеріалів. Зачитали клопотання щодо призупинення справи і тут я по реакції судді бачила, що готують вже рішення далеко не на нашу користь. Тоді я встала і сказала як голова, що ми не можемо отримати проектно-кошторисну документацію, нас цікавить, де були ці 300 працівників, що вони конкретно робили, якщо організація претендує на бюджетні кошти. Таким чином ми отримали перенесення справи. Наша головна мета – в судах боротися до останнього й не здавати інтерес громади, бо життєдіяльність селища може бути просто заблокована,” – зазначає Матюшина у звіті за цей день.

Засідання перенесли на 1 березня відбудеться воно о 13:45 (Шолуденка, 1. Поблизу КПІ. Прохання небайдужим підтримати цю добру справу – захист бюджетних коштів). Сподіваюся, що в депутатського корпусу прокинеться якщо не совість, то інстинкт самозбереження.

І хоча до суду в Київ не прийшов жоден депутат від Нових облич, на другому суді в Ірпені, де активісти оскаржували силове приєднання селища Коцюбинське до Ірпеня, мало не цілий день у коридорі просидів депутат Коцюбинської селищної ради – Владислав Євстєфєєв, у якого суди забирають земельні ділянки в лісі.

У цей же час він міг би бути на суді в Києві, де громада воює за бюджетні гроші. Але тут, в Ірпені, від позову активістів залежить доля його ділянок, який у депутата, за словами прокурора Ірпеня, кілька років тому було майже 100.

Силове приєднання Коцюбинського до Ірпеня – це останній шанс позмагатися за те, щоб визнати ліс між Ірпенем та селищем суміжною територією, а значить таки здійснити дерибан, на який кинуті всі сили та немалі фінанси для ходіння по судах з 2008 року. Заради цього Євстєфєєв пішов на 2 строк депутатства і хоче очолити комісію з питань містобудування. Йому за будь-яку ціну треба вирвати в громади ділянки.

Окрім нього на суді був представник екс-регіонала Вадима Садовського – екс-депутат облради Леонід Танцюра, який став на бік дерибанників і з тріском програв вибори до облради. Також юрист Денис Крайнін, який представляв в суді інтереси дерибанників і для якого з ініціативи депутата Євстєфєєва на псевдосесії депутати вирішили.

Секретарки Юлії Главацької та депутата Ірпінської ради Максима Плєшка, які були на попередньому засіданні на боці дерибанника не було.

Те, що ми з пані Коломієць сиділи в коридорі поряд і чули розмову Танцюри та юриста Крайніна в коридорі – вони не помітили. А говорили наші мужні чоловіки про те, що зараз в лісі дуже добре будуватися. Кинув туди АТОвців і тоді, цитую: “Фас”. Саме слово “фас” прозвучало, що очевидно, значило, що під обіцянкою дати АТОвцям як кістку пару квартир тепер можна проводити найзухваліші дерибани…

А потім пролунало прізвище Домбровського і сміх… Що там конкретно малося на увазі, ми вже не розчули через регіт, але можна припустити, що говорили про такі випадки, як захист зелених зон, де АТОвця Домбрвоського, який приїхав захистити громаду, тітушня взяла за горло.

Так от, на суді ми доєднали докази до справи: указ президента про створення Нацпарку, схему території Нацпарку, яку завірило Мінекології та інші документи з Кабміну, на основі яких підписувався президентський указ. Я вдячна заступниці міністра Світлані Коломієць з Мінекології, яка сприяла оперативному завіренню документів, та народній депутатці Ользі Черваковій, яка за лічені дні дістала копію указу з Адміністрації Президента. Прекрасна командна робота.

Як же не хотіли представники Ірпінської ради, зокрема Денис Крайнік, та адвокат Садовського Леонід Танцюра долучати ці докази до справи. Але вони вже в матеріалах справи. Межі у Коцюбинського з Ірпенем спільної немає.

Схему підписав з такими межами голова Київської ОДА.

Суд дав їм 10 хвилин на вивчення доказів. Ми вийшли разом з опонентами. І я не знаю, хто чи Танцюра чи Крайнік (стояли за рогом) дав доказам свою правову оцінку: “Це ху*ня”. Ну, тоді чого було так хвилюватися? Добре, що документи ми оперативно отримали і долучили до справи. В апеляції треба буде вести боротьбу в будь-якому випадку.

Пані Коломієць розповіла про те, як силовим методом нас приєднали до Ірпеня. Як наголошували на тому, що з Києвом об’єднатися неможливо. І тоді пан Танцюра сказав, що мені Київ відповів, що це таки неможливо, бо немає… спільної межі в Коцюбинського і Києва.

“А звідки у Вас доступ до кореспонденції Федорів?” – Перепитує Наталія Коломієць.

Екс-депутат облради, який спершу захищав Біличанський ліс, а потім став на бік дерибанників, сказав, що доступу до кореспонденції немає. Але точно знає, що було в листі. Коломієць поцікавилася, чи радив він комусь, що відповідати в листі мені як депутату ради. Тоді Танцюра сказав, що не радив. Але джерела, яке йому надало таку інформацію, він так і не назвав.

Так от, якби депутат облради Танцюра уважно слідкував за подіями в громаді, то знав би, що саме ця відповідь не є таємницею. І вона була оприлюднена у день її отримання. Таємниці з цього ніхто не робив. У відповіді зокрема йдеться про те, що є відповідне рішення Київради і пряма готовність столиці приєднати селище. А хто не може приєднати селище через відсутності спільної межі – так це Ірпінь, а не Київ.

Ну нема у нас з Ірпенем жодного сполучення, окрім, як залізничного. Нема межі в Коцюбинського з Ірпенем. Пане Танцюро, знайомтеся з моєю кореспонденцією не з чуток. Прошу.

Спеціально для пана Танцюри наводжу лист повністю.

Чомусь таку перспективу з громадою попри результати соцопитувань, які були проведені соціологами і довели, що люди схиляються до того, щоб об’єднатися з Києвом, влада селища не врахувала.

А ось і підписи людей за приєднання до Києва і проти приєднання до Ірпеня, які селищна рада не врахувала жодним чином.

Тому панові Танцюрі дуже раджу читати сайт “Громада Приірпіння”, щоб мати хоч якесь уявлення про громаду, яка не побажала його вкотре бачити в облраді й не вибрала його після того, як він став на бік дерибанників.

Танцюра в суді, як я вже наголошувала, представник Вадима Садвоського. Так от він не зміг назвати норму закону, яка визначає порядок оприлюднення проектк рішення перед сесійним засіданням. Я допоможу і нагадаю юристу, який замість того, щоб читати закон придумує єресь про зміст моєї переписки з Києвом. Проекти рішень, які були прийняті 20 травня та 4 червня мали бути оприлюднені для громади за 20 (!!!) робочих днів.

Тобто проект рішення, який був потайки від громади винесений на позачергову сесію 20 травня, про яку знали обрані депутати, мав бути оприлюднений… 24 квітня!!! 20 робочих днів, юристе Танцюро.  З 24 квітня, коли був зачитаний лист про бажання об’єдатися, до 20 травня рівно 20 робочих днів. Тому всі позачергові сесії з проектом рішення, яку в очі не бачили депутати і потім ходили скиглили, що за такий текст не голосували, але голос подати боялися – це фікція, яку ми і оскаржуємо в суді.

Більше того,  не визнав того, що 4 червня 2014 року питання Ірпеня (з голосу!!!) без наявного проекту рішення винесли на розгляд ради.

Давайте подивимося на сайті ksr.gov.ua, що ж було в порядку денному? Що анонсували громаді та депутатам?

Я щось не бачу ніякого питання про приєднання? А ви? Так от, пане Танцюро, винесений проект рішення був з голосу, його не оприлюднювали за 20 робочих днів заздалегідь!!! І ви так квапилися тому, що люди принесли підписи проти приєднання до Ірпеня, які депутати Коцюбинської селищної ради навіть не бажали розглядати. Люди блокували залу і кричали ганьба, а ваша тітушня брутально не пускала до зали коцюбинчан.

Так от, щоб протягнути той проект рішення, який ваші посіпаки озвучили з голосу, то його треба було опублікувати щонайпізніше 8 травня. Мало не за 2 тижні до того, як Садовський скликав вірних депутатів на позачергову сесію 20 травня.

Танцюра питав мене, які мої права порушені. Порушене право, яке гарантує мені закон “Про доступ до публічної інформації” знати проекти рішень за 20 робочих днів до їхнього розгляду. Порушене моє право як громадянина і депутата брати участь у місцевому самоврядуванні й представляти мешканців мого округу більшість з яких виступають за приєднання до Києва. Порушене право взяти участь у обговоренні.

Суд хотіла суддя перенести на 1 березня на ранок. У нас би була вкотре ситуація, яка коцюбинчани мають розриватися і бігти на один з двох судів. Ми попросили перенести справу і пояснили, що як коцюбинчани мали б бути в суді 1 березня, бо слухається справа, яка стосується мільйонів бюджетних коштів.

Юрист Крайнік почав висміювати наше переживання за бюджет селища, мовляв: що він у вас уже спільний?

Я заплатила за 4 квартал 2015 року до місцевого бюджету близько 7 тисяч гривень податку. Це майже стільки, скільки депутат Євстєфєєв нібито заробляє за рік. І мені не все одно, куди підуть бюджетні гроші. Мені не все одно, чи буде в мене нарешті заасфальтований бульвар Садовського, не все одно, чи будемо ми запроваджувати енергозберігаючі системи освітлення, які будуть давати можливість заощадити кошти і спрямувати їх на розвиток громади. От не все одно.

Як і не все одно, де буде Коцюбинське й які виклики у нас будуть з Ірпенем? Незаконні рубки й відсутність дитсадків, шкіл і т. д.

“Як депутатка Ірпінської ради, я, звісно, хочу, щоб Ірпінська громада була сильною і об’єднала довкола себе інші громади. Але владі Ірпеня, яка тут хазяйнує не перший рік, має бути соромно. Подивіться, що було раніше. Адміністративно від попереденьої влади ми отримали вже сформовану громаду у складі Ірпеня, Гостомеля, Ворзеля та Коцюбинського. І головним завданням має бути збереження цих меж знаного Приіпіння й, за згодою сусідніх громад, можливе збільшення. Що ж відбувається зараз? Гостомель хоче бути окремою громадою. Ворзель забирає силою Буча, а Коцюбинське, яке хочуть силою втримати, тяжіє до столиці, бо не розбудували за всі роки ні садків, ні лікарень, ні доріг. Так хіба ці селища винні в тому, що не хочуть жити так, як жили? Ірпінь мав би працювати над тим, щоб ці громади самі хотіли бути об’єднаними з нашим містом. Натомість маємо протилежний результат, в якому влада звинувачує всіх, окрім себе. Будь-яка громада може об’єднатися тільки на добровільній основі. А добру волю, коли кричать під час голосування “ганьба” побачити дуже важко,” – зауважує депутатка Ірпінської ради Марія Шевченко.

Я переконана, що нам не треба приймати жодного рішення про об’єднання, доки ми не побачимо чіткий план розвитку громади.

Суд перенесли нам на 3 березня. Він відбудеться о 15:10.

Всі охочі побачити, як годинами в коридорі “працює” на себе депутат Євстєфєєв (а я знаю, що виборці скаржаться, що не можуть “виловити” його у селищі, де він нібито проживає) – ласкаво просимо і на цей суд.

Зважаючи на волю громади активісти вирішили підготувати до друку черговий інформаційно-аналітичний бюлетень. Кожен може допомогти проінформувати сусідів. Для цього створена спеціальна картка Приватбанк 5168742349662738 оформлені на надійну активістку Олександру Валеріївну Куцан. Звіт про кошти, які нададуть громадяни, та витрати – будуть оприлюднені після друку. Кожна гривня – це дві газети. Допоможіть сусідам дізнатися правду, щоб не помилитися на виборах знову.

Авторка: Ірина Федорів – журналістка, мешканка Коцюбинського