Громада Приірпіння

На сесії Гостомельської ради депутати голосували майже в унісон за земельні питання. “Громада Приірпіння” вже повідомляла про те, що депутати перед сесією зустрічалися в “Римі” й домовлялися перевести землі сільськогосподарського призначення під забудову. Від активістів документи ховали від столом.

За будівництво багатоповерхових житлових комплексів на мсці теплиць на Баланівці проголосували: селищний голова та екс-регіонал Юрій Прилипко, дві його доньки-депутатки Надія Дудник, Ольга Прилипко, а також майже всі інші представники депутатського корпусу: Жанна Лінчук, Сергій Жабченко, Олена Кислиця, Олег Мамчур, Сергій Мамчур, Ольга Матусяк, Зоя Мілевська, Тарас Мовчун, Олег Паламарчук, Ольга Смолянчук, Олександр Товстоног, Володимир Філіпчук, Сергій Чемерис, Наталія Черінська, Олена Чорна, Тетяна Шальман. Остання нагадаємо, торік пропустила 50% засідань своєї комісії, оскільки перебувала у США.

“В раді є провладна родинна більшість, якій абсолютно байдуже до проблем громади селища,” – розповідає депутат Юрій Марчук, який не голосував за це рішення.

“На сесіях  багато питань людських, до розгляду яких навіть не доходить черга. Проте, найбільша увага приділяється так званим питанням бізнесу. Це все робиться під виглядом розвитку селища. Серед таких питань – зміна конфігурації земельних ділянок під ЖК “На Прорізній”, зміна цільового призначення 5,5 га с/г земель на Баланівці під багатоповерхове будівництво, надання дозволу на розробку детального плану під багатоповерхову забудову в центрі селища за селищною радою. Останнє питання, до слова, громада не підтримала на громадських слуханнях. Але це не зупиняє владу працювати не в інтересах громади, а в інтересах забудовників”, – каже Марчук “Громаді Приірпіння”.

“Ця сесія була показовою для громади в плані цинічного ставлення місцевої “владної елітної родини” до мешканців селища, до учасників АТО, активістів. Нахабно, не дивлячись ні на кого й не реагуючи на зауваження громади, вони вирішують свої питання. Окрім цього, зауваження вони робили не своєму оточенню, яке поводилося нахабно по відношенню до людей, а виключно активістам, які були в раді”, – веде далі депутат.

На сесію прийшли близько півсотні гостомельських АТОвців. Вони вимагали припинити виділення землі та розробку нових детальних планів забудови до затвердження Генплану селища. Але їхні вимоги були проігноровані.

Натомість, землі для висотної забудови роздаються без обмежень в присутності захисників.

“Під час розгляду питання про зміну цільового призначення АТОвці просили депутатів не голосувати, щоб не відтерміновувати затвердження Генплану. Прилипко наголосив на тому, що Генплан йому заважає затвердити відсутність меж селища, а межі не затверджує Київ, оскільки Гостомель претендує на 101 квартал в Біличанському лісі. Присутній на сесії помічник народного депутата Володимира Ар’єва наголосив, що ці землі – це частина НПП “Голосіївський” і вони не можуть бути в межах Гостомеля. Захищати Прилипка й незаконно виділені землі до трибуни вибігла секретар ради Олена Кислиця. Вона переконувала, що ділянки в Біличанському лісі були виділені законно. На що помічник Ар’єва сказав, що є рішення судів про те, що ці землі не належать Гостомелю”, – розповідає як було на сесії гостомельчанин Георгій Сахненко.

“Огидно було спостерігати як одразу після голосування про зміну цільового призначення Дудник швидко почала писати вітальне смс повідомлення забудовнику Андрію Гарбузюку, що все пройшло так як він хотів й він тепер зможе забудовувати селище висотками”, – додає Сахненко.

На фото, якість якого, на жаль, бажає бути кращою, видно, що переписка ведеться з Андрієм Гарбузюком.

Не обійшлося на сесії без нападів на активістів.

“Це лихі 90-ті. В оточенні Прилипка люди з бандитським минулим. І це зрозуміло, бо який ішов, такого й знайшов. Я стояв в стороні й знімав виступ Олексія Табачука, голови спілки АТОвців Гостомеля. Раптом до мене неочікувано вискочив Олександр Дедю (на прізвисько Кіча) й схопив мою камеру, після чого я деякий час не міг знімати сесію”, – розповідає мешканець Гостомеля Василь Вознюк.

“Це не перший напад на мене Кічі. 1 січня він напав на мене на вул. Польовій, куди я пішов в магазин. Він побачив мене, я з ним привітався й навіть привітав з Новим роком. Він до мене поставився агресивно, сказав: шо ти тут лазиш, шо ти на сесіях мутиш і накинувся на мене. Збив мене з ніг ударом в груди і бив ногами. Після цього я звернувся до Ірпінської поліції та зняв побої. Але до цього часу відповіді з поліції я не отримав. Минуло вже два з половиною місяці. Про вчорашній інцедент з Дедю я також повідомив до поліції”, – додає Вознюк.