Громада Приірпіння

24 жовтня депутатська більшість Коцюбинської ради, яку контролює екс-мер Ірпеня, фігурант антикорупціних розслідувань Володимир Карплюк, знову вчинила переворот в селищі. Мером самопроголосився колишній титушка. Це вже 5-та спроба усунути від влади некорумпованого і чесного мера Ольгу Матюшину.

Вчора, 29 жовтня, відбулося незаконне і безпідставне внесення змін до відомостей про юридичну особу: держреєстраторка Павлік Анастасія Юріївна змінила прізвище мера селища, сплюндрувавши волю громади.

Це сталося в Комунальному підприємстві Київської обласної ради “Готово”, підконтрольному голові облради, представниці “Батьківщини” Ганні Стариковій. Нагадаю, в політику її привів голова Київської обласної організації “Батьківщини” Костянтин Бондарєв, людина, яка, за матеріалами руху ЧЕСНО фігурує в схемі заведення грошей невідомого походження з використанням персональних даних громадян. Саме його помічницею була Старикова до того, як в 2015 році обралася в Київоблраду.

Нинішня зміна в реєстрі – знакова з декількох причин. Тепер це відбулося не руками якихось місцевих кишенькових реєстраторів. Які, до речі, вже відмовляються виконувати забаганки місцевого феодала Карплюка та наражатися на кримінальні провадження.

Зміну в реєстрі допомогла здійснити Батьківщина, вчинивши таким чином безсоромний камінаут з дерибанним лобі Карплюка і показавши, що вони разом.

Які причини такого об’єднання? Вони прості.

Справа в тому, що ні Карплюк, ні Бондарєв не зацікавлені в приєднанні селища Коцюбинське до Києва. А саме до цього впритул наблизилася мер селища, представниця БПП Ольга Матюшина, яка просто викнує волю громади.

На початку цього року за ініціативи громади вона провела громадські слухання, де 61% висловились за приєднання до Києва. Такий сценарій є крахом бізнес-планів Карплюка і Бондарьова стосовно земельного дерибану Біличанського лісу.

За останні 3 роки, коли мером селища є Матюшина, в приватну власність не було віддано жодної земельної ділянки в лісі. Навпаки, ми виграли час. Бо прокуратура відсудила у незаконних власників більшість земельних ділянок, подерибанених попередниками, повернувши їх у власність держави.

Який інтерес Карплюка і Бондарьова? Початок “великого дерибану” 2008-2013 років здійснювали батьківщинівці.

Справа не лише в Бондарєві. Є ще один великий обласний латифундист “Батьківщини” Богдан Губський. І мої джерела називали саме його прізвище. Про що я писала ще 2014 року.

Тоді в приватні руки було роздано близько 74 гектарів Біличанського лісу – 501 земельна ділянка. Землі нарізалися переважно на підставних осіб. Однією з таких “прокладок” “Батьківщини” був депутат селради Владислав Євстіфеєв, який в результаті отримав майже 100 земельних ділянок. Звісно, що ця людина діяла не лише в своїх приватних інтересах, а і в інтересах своїх партійних босів з “Батьківщини”. Акти на ділянки в Біличанському лісі підписував тогочасний депутат-батьківщинівець Валерій Пєший, який відомий тим, що нападfв на активістів і чавив машиною представників ЗМІ.

В ті часи нинішній ірпінський феодал Карплюк ще ходив пішки під стіл, і лише вливався в мафіозний клан як вірний васал нардепа-регіонала Петра Мельника. Але і він і його оточення теж поживилися на державному рекреаційному ресурсі, незаконно отримавши ділянки у приватну власність, про що писали ЗМІ, і це відображено і в його декларації. 

Землю в Біличанському лісі має наближена до Карплюка особа – Бойчук Наталія Анатоліївна (кадастровий номер 321094620001:042:0019), бізнес-партнер Карплюка В.А., засновник ТОВ “Споруда”, засновниця і кінцевий бенефіціарний власник ТОВ “Сарафан”, яким раніше володіли офіційно Володимир Карплюк та його дружина Лариса. Землевласником став і депутат партії “Нові обличчя” Сергій Даніш, який нині самопроголосився мером селища, та інші “підпорки” Карплюка.

Звісно, що ані вони, ані батьківщинівці у Київській області не полишають надію залишити оскаржувані прокуратурою ділянки в своїй власності. Просто, коли поміняється влада, знов роздати їх в приватні руки незаконними рішеннями селищної ради. Саме цим пояснюються спроби партії “Нові обличчя” щодо перешкоджання виконанню Указу Президента України N446/2014 від 01 травня 2014 року, згідно з яким Біличанський ліс увійшов до Національного парку “Голосіївський”, межі якого було розширено до 6462,62 га.

Зокрема, рішенням XVI сесії Ірпінської міської ради в червні 2016 року депутати ІМР виділили 111 тисяч гривень із міського бюджету м. Ірпеня на розробку проекту організації території регіонального парку на території НПП “Голосіївський”, що грубо суперечить чинному законодавству України. Згідно інформації Мінекології, дані дії не погоджувалися з адміністрацією Національного парку і Міністерством. Оскільки будь-які заходи, спрямовані на створення регіональних парків можуть вживатися місцевою владою виключно на території адміністративної одиниці (в даному випадку – міста Ірпеня), а ліс є територією Києва.

Отже, подальші правові кульбіти з лісом можливі лише в одному випадку: Коцюбинське – самостійна або залежна від Ірпеня адмінодиниця плюс підконтрольний мер. Контроль над посадою мера “Батьківщинокарплюки” втратили ще в 2015 році. Саме спробою його првернути для подальшого дерибану і пояснюється 5 переворотів влади в селищі. Але тепер вони можуть втратити і саме селище, бо Ольга Матюшина знайшла в Верховній Раді прихильників приєднання до Києва. Це саме те, чого пране більшість мешканців селища.

Саме тому “Батьківщина” так активно підтримує створення ОТГ з Коцюбинського та Ірпеня. Про це неодноразово заявляв сам Бондарьов, лякаючи населення примарними київськими забудовниками, і маючи справжню мету – завести в ліс цілком конкретних забудовників, підконтрольних собі. Тому п’ята битва за мера в реєстрі буде найкровопролитнішою і найважчою. І в ній тепер братимуть участь вже важковаговики – великі парламентські партії.

Для БПП – виклик і справа гідності відстояти свого мера, Ольгу Матюшину, яка довела свою чесність і некорумпованість на детекторі брехні. Таких мерів небагато у партії влади, отже, пожертвувати головою селища, відомого на всю країну, означатиме фактичну капітуляцію перед “Батьківщиною” по всій Київській області.

Для “Батьківщини” на обласному рівні взяти реванш – не просто мрія, а справа принципа. Торік саме через центр “Готово”, підконтрольний Стариковій і Бондарьову, держреєстратор вкрав у громади котельні для опалення, що потім стало першим кроком для розхитування влади в селищі.

А ось для Юлії Тимошенко ця ситуація – суцільний шпагат в передвиборчий рік. Їй доведеться обирати між збереженням власного обличчя (що передбачає вгамування і приборкання хижих апетитів обласного керівництва) та збереженням статус-кво з людиною, яку називають “гаманцем партії”. Думаю, що в разі вибору на користь другого на неї чекає непересічний репутаційний ризик. І це – мінімум для людини, яка на всіх телеекранах закликає до нищівної боротьби з корупцією, а сама не може подолати корупціонерів у власних партійних лавах.

Авторка: Ірина Федорів, мешканка Коцюбинського, журналістка для УП