Як громади селищ можуть ефективно використати передвиборчі перегони: досвід округу N95 / Колонка автора

11

Ще в березні освітня комісія нашого селища Коцюбинське зібрала директорів дитсадків та шкіл, щоб отримати від них список того, що вони потребують в першу чергу.

Таким чином ще з березня, не знаючи того, який буде список кандидатів округу 95, було прийнято рішення просити кандидатів в депутати вирішувати не ті проблеми, які спадуть на думку їхнім “піарникам” чи “кріейтерам”, які уявлення не мають про потреби місцевої громади, а ті, які дійсно є в селищі.

Після того, як дирекції шкіл сформували списки своїх потреб, стало зрозуміло, що навіть ситуація з книжками в школі вкрай критична. Не було в достатній кількості ані Ліни Костенко, ані Івана Франка. Школа досі потребує “Кобзаря” Шевченка.

Бібліотекарка поскаржилась, що навчальному закладу селища цього року виповнилося чверть віку, а стільці в читальному залі – його ровесники й вже геть розхитані.

Обдзвонюючи провідних кандидатів округу, які потенційно могли б вирішити цю проблему у відповідь чули різне. Хтось казав, що він не мільйонер, хтось казав що не має грошей, але при цьому у поштові скриньки нам від цих кандидатів лягала недешева поліграфія, а обличчя прекрасно посміхалися з недешевих бігбордів.

Нашому округу пощастило. У нас аж 48 кандидатів. Рекордна кількість. Якщо відкинути пару десятків технічних, які використовують для того, щоб розставити своїх людей у комісії, все одно залишається чимало тих, кого від імені громади чи комісії селищної ради можна про щось попросити.

Таким чином ми поповнили запаси книжок і школи і ліцею. В школі навіть передплатили необхідні для педагогів газети на 2013 рік.

Більше того, громада стала настільки винахідливою, що ініціювала збір підписів до кандидата в народні депутати, щоб поставити спортивний майданчик.

“Ми зібрали близько двох сотень підписів молодих мам і мешканців селища, щоб нам кандидат в депутати поставив дитячий спортивний майданчик. Я знайшла свою мрію в“Мастерской волшебного мира”. Ми самі не змогли б це собі дозволити, тому звертались до кандидатів в народні депутати. Фактично всі, до кого ми звернулись, нам відмовили, а громадський рух “Ми разом”, який очолює Олександр Юраков, на щастя, відгукнувся.

У нас в селищі всі дитячі майданчики переважно для дітей до 6 – 8 років. Підліткам гратись нема де, тому виходить, що зайву енергію їм немає де діти і вони ламають нехотячи елементи на майданчиках для менших дітей.

Хтось нам відмовляв, але ми свого досягли. У нас тепер стоїть спортивний майданчик для старших дітей. Замість стосів макулатури, які залишають вибори у поштових скриньках й під сміттєбаками, додаючи роботи нашим двірникам, – у нас щось залишиться нашим дітям,” – сказала молода мама Наталя, яка вже три місяці мріяла про те, щоб діти її двору могли гратись саме на такому майданчику.

“Взагалі кандидати в депутати не повинні встановлювати дитячі майданчики. Це має робити держава з державного бюджету. І його б на це вистачало, якби бюджетними коштами розпоряджались відповідним чином. Кандидат в депутати має розробляти свою програму з законодавчими ініціативами.

Але коли ти отримуєш підписи від мало не двохсот батьків, які просять в лісі встановити їм майданчик, то як батько ти розумієш, що ми не в Європі, де кожна дитина має можливість прекрасно провести час й усі майданчики оснащені інтерактивними й рольовими елементами,” – пояснює чому погодився встановити майданчик Олександр Юраков.

Таким чином після звернення дирекцій шкіл Юраков допоміг школі книжками, а після звернення громади – встановив в лісі спортивний майданчик.

В нас дуже багато кандидатів в окрузі N95, а в селищній раді 30 депутатів. Виходить, якщо кожен депутат підключиться до цього процесу, то в селище можна було б вирішити багато важливих проблем, на які постійно не вистачає бюджетних коштів.

PS (На вихідних знайшлося чимало охочих взятися до благоустрою нового майданчика. Дорослі і діти долучались і до вкопування й розфарбування коліс,

і до чергового прибирання лісу.

До речі, Микита і Ілля – гідний приклад для наслідування. Вони почали виходити на суботники ще кілька років тому і беруть зазвичай з собою найменшого брата.

Коли місцева громада вміє самоорганізуватись – це хороший показник).

УП. Ірина Федорів


11 коментарів

  1. филин 11 Вересня 2012 at 01:58

    Ира,сколько Вам заплатил Юраков чтобы Вы сделали ему пиар?

  2. Ірина Федорів 11 Вересня 2012 at 13:39

    Звітую. Особисто мені – 0 грн. Хочте вірте, хочте – ні. Мені все одно. В моєму будинку є людина, яка Вам може підтвердити це.

    Стратегія була прийнята в березні місяці за присутності дирекцій шкіл і дитсадків. Депутат Дзюба вів протокол. Тоді Юракова й інших не було навіть в проекті. Якщо на вибори є можливість завести ресурс, який потім громада буде використовувати – я не бачу нічого поганого. Діти з книжками, викладачі з передплатами, мешканці Меблевої з майданчиком.

    Це показник виконання стратегії, прийнятою комісією з питань освіти. Ніхто з членів комісій чи присутніх директорів не висловлював в березні протесту. Навпаки за тиждень сформувались списки потреб.

    Директорка дитсадка наголосила, що їм якось кандидат привіз пилосос, який їм не підійшов і стоїть там десь. Вони ним не користуються.

    Більше того, до Юракова дирекція школи й ліцею звернулася, як і мешканці громади, офіційно.

    Я думаю КОЖЕН депутат зараз має зробити аналогічні речі. Збирати підписи і звертатись до різних кандидатів в депутати з проханням вирішити проблеми округу, школи, дитсадка, наявності якісного асфальту на дорозі, тощо.

    Треба, окрім лісових питань і дерибанів на сесії, думати і над вирішенням потреб громади. Тим більше, що така нагода випадає раз на кілька років. Це фактично чи не єдиний момент, коли громада може вирішити свої питання і проблеми швидко і ефективно.

    Я зверталась не лише до кандидатів, але й до партій. На жаль, переговори з партіями не дали поки результатів.

    Якщо кожен так зробить з 30 депутатів (благо кандидатів вистачає), то ми заведемо в селище близько мільйона гривень. Сума вдвічі перевищує річний бюджет на благоустрій селища. Просто треба шукати не свою вигоду, а дбати про вигоду громади. Тут Вам не заплатять.

    Тут треба інвестувати свій час. Бігати, шукати, дзвонити і т д. Приміром з тим самим дитмайданчиком, довелось шукати де дешевше, щоб був якнайкращий. Говорити з керівництвом бізнесу про те, що це соцпроект і треба знижка. Знижку зробили 20 %. Вона для нас діє тепер і далі. а 20 % економії – це суттєво.

    Але якщо більшість (якщо мало не весь дипкорпус) концентрується довкола 1 кандидата, то можливості громади, відповідно, обмежені.

    Ті кандидати й партії, яким ми дзвонили, отримували аналогічну пропозицію вирішити аналогічні проблеми.

    Я чудово розуміла, що до мене як до журналіста будуть питання. Ви мислите вкрай правильно й критичний розум має бути завжди.

    Я заробляю достатньо грошей, щоб не думати ані про ділянку в 15 соток в лісі, ані про гроші від будь-якого кандидата за статтю. Я думаю, якщо ми передали учням школи й школі цього року техніки десь тисяч на 25 – 30, яку майже всі інші журналісти по-тихому залишили собі, то наша журналістська матеріальна незацікавленість очевидна.

    Ваше право не вірити. Але з своїми колегами по редакції й з редакцією УП я обговорювала своє рішення. Вони солідарні, щоб громада мала максимлаьну користь перед виборами, а голосувала, як хотіла.

    Мешканцям мого округу, директорам школи і ліцею та бібліотекарям мені в очі дивитись не соромно, повірте.

    Я думаю їм абсолютно все одно, хто б це зробив. А на дільниці кожен голосуватиме так, як захоче.

  3. филин 11 Вересня 2012 at 20:32

    Вы страшный человек Ирина, Юракову говорите одно,нам другое. Скидку в 20% себе тоже выпросили. На всем делаете деньги. Статьи грязные конечно дорого стоят,так и зарабатывает наша Иришка.

  4. Dmitrij 11 Вересня 2012 at 21:57

    Ідея супер! Завітаємо у гості з Лісової!

  5. Ket 12 Вересня 2012 at 16:42

    Вы на своих депутатов посмотрите! Они будуть делать телодвижения исключительно ради своих участков. Комобразования, если бы наш депутат ее не пинала в хвост и в гриву, вообще б не собралась ни разу. Мы попросили своего депутата, чтоб по возможности у нас появилась площадка. Нам все равно было от кого. Если Ирина пробила еще и книжки в школу и лицей, то – браво! А касательно скидки в 20 процентов. Ее она добилась не для себя лично. Где она поставит площадку? В своей квартире? Наш дом сбрасывается на новый элемент, который хочет приобрести за свои деньги. Большую часть денег, это Вам на заметку, дает Ирина из своего кармана. Я сплю и вижу, как ваши депутаты не перед выборами, а просто так, что-то делают. Скидка в 20 процентов для нас – немаловажно. Мы экономим около 2 тыс грн. Вы и Ваши дети будут ходить потом к нам играть. Мы будем только рады. Захотите купить что-то себе возле дома для детей – пользуйтесь той же скидкой. Я уверена дадут.
    А грязь – это то, что вы пишете в своих комментариях. Вам дали механизм, как можно завести деньги в поселок. А все, на что хватает Вас и Вашей гвардии – это на собрания в защиту своих участков, субботника для Мельника и пару жалких “увы” и “да мы”.

    ПС (Дмитрий, мы будем рады видеть Вас в нашем дворе. Приходите. надеюсь, мир будет другим для наших детей).

  6. филин 12 Вересня 2012 at 22:01

    Если говорите так много оправданий в адрес И.Ф. значит я прав.

    • Uncle Ы 14 Вересня 2012 at 12:19

      Филин, птичка, мы говорим так много в защиту Ирины, потому, что нам есть, что сказать. А Вы ничего, кроме голословного мазанья соплями, сказать не можете, поэтому поневоле приходится быть лаконичным. Валяйте, может, за умного сойдете, хотя вряд ли.

      Я, кстати, уже не живу в Коцюбинском, никакого интереса, кроме обычного человеческой сопричастности происходящиму там хорошим вещам благодаря нееденичным уже хорошим людям, не имею. Да и когда жил там, избирателем не был.

  7. Avrora 13 Вересня 2012 at 21:02

    Ув. Филин, зависть – это плохое чувство.
    Ирина, вы умничка 😉

  8. Филин 19 Вересня 2012 at 23:07

    Да ВАША детская площадка 10 б/у шин, и маленькая лесница, чему завидовать? А разговоров.

  9. Юлія 20 Вересня 2012 at 17:23

    вот странные люди: пиар,пиар…..
    кричали пиар,когда Федорив и я и другие собирали мусор в лесу несколько субботников подряд, пиар,когда собирали подписи за лес,пиар,когда про обеды написали в наших школах….. и т.д.
    Федорив не состоит не в одной партии, и если Юраков поспособствовал появлению спортивного участка…. ну спасибо просто ему…
    А те,кто спрашивает кто кому и сколько заплатил… ну исключительно о себе и своем окружении…
    Сделайте что-нибудь и Вы и мы и Вам скажем спасибо и напишем о Ваших благородных поступках.!

  10. Игорь 27 Вересня 2012 at 09:54

    Посмотрел на список кандидатов в Раду по нашему округу и понял, что кроме Юракова там и голосовать не за кого. Неужели так тяжело было иным оппозиционерам снять свои кандидатуры на пользу Юракова?! Тогда бы он наверняка опередил бы Пэтю Мельника! А так…

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539