Громада Приірпіння

Бритоголові хлопці зі лжепосвідченнями журналістів стали ключовою ознакою виборів на Київщині.  Однак, як виявилося, і після виборів вони не лишилися без роботи, і продовжують брати участь у владних розбірках, повідомляє “Українська правда”.

31 січня понад 15 депутатів Ірпінської міської ради, журналісти та представники народних депутатів не змогли потрапити на сесію, оскільки двері зали надійно охороняли бритоголові парубки.

Ці особи здійснювали надійне прикриття для тихого переділу влади між представниками різних кланів Партії регіонів.

Як відомо, довгий час цим регіоном заправляв одіозний ректор Податкової академії Петро Мельник. Втім вже  2010 році в нього пішов певний конфлікт з регіоналами. Тоді мером Ірпеня замість кандидата від ректора став кандидат від Миколи Азарова Володимир Скаржинський.

Втім навіть і за таких несприятливих умов Мельник залишився при владі, призначивши заступником мера свого сина Максима, а головою земельної комісії – сестру Олену Мельник.

Однак, з того часу почався конфлікт Мельника і Азарова. І одіозного ректора навіть не хотіли бачити в мажоритарці. Лише вийшовши на саму Сім’ю, той отримав згоду балотуватися. Але виграти не зміг.

Люди, обізнані з місцевою політикою, переконані – Мельника здали свої. Одіозний ректор  мав усі “передумови”, щоб отримати мандат – зігнаних студентів, їхніх родичів і сформовану під себе комісію.

Але раптом під час підрахунку в окружну виборчу комісію зайшло близько сотні хлопців спортивної статури і специфічної зовнішності, які вирішили “захистити” вибір громадян. На думку місцевих, так на результати виборів вплинув ніхто інший як сам губернатор Київщини Анатолій Присяжнюк.

В той же час такі самі бритоголові “поборники права” захищали результати виборів у Київськом адмінсуді, де відстоював свою перемогу Віталій Чудновський, за якого їздив агітувати сам Присяжнюк.

Ну і зовсім були здивовані журналісти, які днювали і ночували у ЦВК, зустрівши молодиків специфічної зовнішності на виході з Київської обласної державної адміністрації.

Можливо, це був просто збіг.

Але дивне диво. Українська міліція ніколи не протистояла діям цих молодиків. А навіть дуже критично ставлячись до наших правоохоронних органів, важко уявити, щоб вони отак прилюдно передали свої повноваження бритоголовим. Без відповідної команди згори.

Але повернемося до Ірпеня. Отже Мельник вибори програв, його син подав у відставку з посади заступника мера.

Але виявилося, що в Партії регіонів є проблема. Мер Скаржинський не має в місті ні підтримки, ні авторитету. І тоді регіонали вирішили його підсилити, і призначити йому в заступники керівника ірпінського осередку “регіоналів”, “вхожого у владні кабінети” депутата облради Ігоря Борзила, якого називають людиною Анатолія Присяжнюка.

По суті, це схоже на призначення “смотрящего” в Ірпіні, якому генпланом додано ще nn-кількість гектарів цінної землі, а київська обласна влада має плани забрати “Ірпіньводоканал” у своє підпорядкування.

Однак Борзила не вдалося зробити заступником мера з першої спроби. Тоді голосування зірвали депутати з групи “Право вибору”, яких вважають прибічниками мера.

Тому 31 січня на засідання міськради прийшли хлопці, які взяли на себе місію визначати, хто може пройти в зал, а хто ні.

“Вони стояли на дверях і вимагали у нас посвідчення. Я запитала: “Хлопці, стоп! Ви хто такі, щоб не пускати депутатів до зали? Ми вимушені були звертатись до міського голови і міліції, щоб потрапити на засідання”, – розповіла одна з депутатів міськради.

Зокрема, не пройшли “фейс-конроль” депутати з “Права вибору”, кілька активістів і журналістів. Лише після втручання мера і міліції їм вдалося пройти в зал.

За словами прес-секретаря міліції Київської області Миколи Жуковича, під час засідання до них “звернулися журналіст та помічник депутата, що їм перешкоджали потрапити на засідання невідомі молоді люди, серед яких один бритоголовий”.

“Міліція втрутилась. В результаті люди показали на трьох осіб. Ми їх запросили пройти з собою. Зараз встановлено їх особи та місце проживання, але вони всі безробітні. На наше питання, що вони робили під дверима, вони сказали, що теж хотіли потрапити на засідання. Зрештою у перерві всі охочі змогли зайти до зали”, – пояснив представник МВС.

За присутності спортивних хлопців Борзила обрали заступником. Як не дивно, допоміг в цьому регіонам місцевий УДАР.

“Фактично Місяць (керівник фракції УДАРу) домовився з Борзилом. Я думаю, що вони разом готують сценарій відставки мера Ірпеня. До того ж фракція УДАР (а їх лише 4 особи) отримала на цій сесії місця в земельній і бюджетній комісії“, – поділився підозрами депутат облради Сергій Тішин.

“А ті хлопці, які були під дверима і в залі – це люди голови фракції УДАР у Києво-Святошинській районній раді Костянтина Бєдового і люди Борзила”, – додав депутат.

За його словами, хлопці за дверима були людьми Борзила та ударівця Бєдового.

Але Бєдовой причетність до хлопців заперечує. “Той, хто привів цих хлопців – мій великий “друг”. Я з цим Ситєнковим мав сутички ще на виборах у Вишневому і Обухові. Це наш штатний опонент. Раніше ці хлопці їздили з Мельником, з ким тепер – не знаю. Але у нас є кілометри відео зловживань цих хлопців. Там ще один такий з поламаними вухами є, Мельник його завжди з собою возив. Але цього разу його не було”, – сказав Бєдовой УП.

Щодо спільного голосування, то він пояснив це так: “Наше багате село, це не ваше велике місто. Всі конфлікти там – не політичні. Це інтриги великих забудовників, серед яких є і друзі сина Януковича, які вирішують там свої питання, скупаючи депутатів. Так ми пішли на цю угоду з голосуванням (за Борзила), але ми таким чином отримали блокувати рігшення у земельній і бюджетній комісії, чого раніше ми не могли робити”, – пояснив він.

Отримати коментар самого Борзила з цього приводу редакція не змогла.

Почувши, що йому телефонують з “Української правди”,  заступник мера кинув слухавку, а потім відключив телефон. Щоправда, наступного дня в редакцію подзвонив помічник і сказав, що його начальник ніяк не може говорити, бо він за кордоном.

На запитання про зв’язок з хлопцями, Денис заявив: “Ну Игорь Николаевич их не заказывал. И хлопцы запускали всех, кто хотел, в зал. Это просто депутаты из “Право выбора” долго чай пили. Они всегда так делают”.

Пояснити, що саме робили хлопці на засіданні, Денис не зміг.

Незважаючи на заяву міліції, що вона встановила особи хлопців, які заважали вільному потраплянню на сесію, оголошувати вона їх не стала. Але місцевим журналістам вдалося ідентифікувати особу, яка ними керувала.

Це – Максим Ситенков. Його ще називають “тіньовим юристом” губернатора Київщини Анатолія Присяжнюка.

Ситенков був активним учасником скандалів на виборах мера у Вишневому, а потім і в Обухові.

Під час виборів у Вишневому Ситенков виступав у суді як юрист територіальної виборчої комісії. Тоді комісія “відзначилась” тим, що не зареєструвала половину опозиційних кандидатів, пославшись на те, що вони провели своє висунення у Києві, а не у Вишневому.

Лише кандидату від “Свободи” тоді вдалося відсудити своє право балотуватися. Вже після виборів представники партії в Київській облраді, посилаючись на свідчення членів комісії, на засіданні звинуватили Анатолія Присяжнюка, що саме він віддавав накази по фальсифікації через своїх людей.

Під час виборів в Обухові саме Ситенков був одним з фігурантів конфлікту з Іриною Геращенко.

“На дільниці в Обухові Ситенков сидів у кімнаті, де обідали члени комісії. І туди дуже часто виходив голова комісії. Тоді я подзвонив ударівцям, щоб вони когось прислали, щоб можна було зафіксувати це порушення. От тоді на округ і приїхала депутат Ірина Геращенко”, – згадує активіст Ігор Домбровський.

В Інтернеті є відео, як Ситенков просить Геращенко залишити приміщення комісії, але вона пославшись на статус народного депутата лишається. При цьому він відмовляється представитися.

Саме з цього полювання на Ситенкова і почався конфлікт Ірини Геращенко із Петром Мельником, який намагався потім її виштовхати з дільниці на очах  шокованих американських і європейських спостерігачів.

“Я думаю, що вони для того тоді і покликали Мельника, бо ніхто інший не міг би вивести звідти жінку-народного депутата”, – припускає Домбровський.

На парламентських виборах Ситенков був одним з голів скандальної окружної виборчої комісії №97 у Броварах.

Згідно з інформацією, оприлюдненою на сайті ЦВК, на час виборів Ситенков був тимчасово непрацюючим, а членом комісії він став від партії “Братство”.

Робота Ситєнкова в окрузі не склалася – під тиском місцевих активістів він написав заяву про звільнення.

Однією з причин чого стало те, що місцевий журналіст заявив про те, що бритоголові охоронці Ситєнкова, яких він регулярно фільмував на відео, пригрозили зламати щелепи.

Але Ситенков – це лише один засвічений приклад. А бригад на тих же виборах була не одна.

За втручання у виборчий процес бритоголових хлопців ніхто не покарав. Кожного разу, правоохоронці закривали на них очі, заявляючи, що нема скарги голови комісії.

“Так не було заяви голови комісії, що вони заважають чи якось впливають на результати виборів! Вони ж папери з рук не виривали, коробки не палили, електроенергію не вимикали. Вони казали, що вони теж народ, який захищає результати виборів. А міліція повинна була не допустити ескалації конфлікту різних сторін”, – заявив УП прес-секретар Київського обласного управління МВС Микола Жукович.

Але з таким ставленням бритоголові хлопці скоро стануть буденним явищем управління містом.

І, схоже, що так питання вирішуються не лише в Ірпені. Оповита системою “смотрящих”, підсилених хлопцями у треніках, Україна швидкими темпами поринає в атмосферу початку 90-х, таку близьку керівництву державу, але зовсім неприйнятну для нормальної країни.

Тетяна Ніколаєнко, УП.