Ірпінська Народна Рада-2: боротьба за владу триває

8

Авторка: Мирослава Свистович

Я вагалася чи маю писати, те що я пишу зараз. Оскільки, пишучи це, я керуюся виключно інтересами України та Революції, то з одного боку мене стримувало те, що висвітлення цих подій, так як я їх бачу і розумію (але моє суб’єктивне бачення грунтується на великому досвіді в суспільно-політичній діяльності) призведе до дискредитації революційних органів .

З іншого боку: зваживши всі “За” і “Проти”, я зрозуміла, що якщо не напишу про це, то потуратиму тим самим процесам, які свого часу призвели до нівелювання перемоги помаранчевої революції оскільки привели в підсумку до влади тих самих пройдисвітів та бандитів, яких обіцяв посадити Ющенко.

Отож, мене (мабуть випадково) запросили на вчорашні збори, де зібралися  представники громадських організацій та політичних партій з приводу самоголошеної Народної Ради на чолі з Ярославом Місяцем.

Фактично розглядалося два питання: про ставлення присутніх до новоявленої Народної Ради, та що з нею робити далі.

Єдине в чому всі присутні були одностайними це те, що новоявлена Народна Рада (в подальшому НР) є нелегітимною у всіх відношеннях, тому її не можна визнавати і потрібно створити НОВУ (чи іншу) Народну Раду.

Як  на мене, перш ніж щось створювати, потрібно було б з’ясувати , що саме створювати, яка концепція Народної Ради , які функції вона буде виконувати. Адже  якщо це паралельний революційений владний орган, який має здійснювати владу на певній територоії до нових виборів, то постає питання: в який спосіб така  Рада, не маючи владних повноважень, буде здійснювати свої функції?

Можливо це  координаційна рада опозиційних сил та громадських організацій під на час революції, а можливо нова громадська організація? Та, по моєму, за винятком декількох присутніх, це питання, нікого не цікавило, оскільки мінімум як для половини присутніх НР розглядадася як платформа для майбутніх виборів, і ні в якій іншій якості вона їх більше не цікавить.

Подальше обговорення актуальних питань повністю підтвердили мої побоювання. Все, що відбувалося далі мені дуже нагадало боротьбу за членство та лідерство в деяких опозиційних партіях після помаранчевої революції. До чого воно призвело ми всі прекрасно пом’ятаємо: до того, що владу в опозиційних партіях позахопляювали козачки владнирх партій, колишні бандюки та інші пройдисвіти, які таким чином дорвавшись до депутатських мандатів, стали, з голоду, дерибанити та тягнути все під себе іще гірше ніж їхні попередники.

На так званих зборах, з самого початку, намалювалося дві концепції Народної Ради. Першу озвучив Віталій Іщенко, який сказав, що Народна Рада – це щось на зразок  комітету допомоги Ревлюції, основні фунції якого в мобілізаційній, агітаційній  та роз’яснювальній роботі.

Інша концепція – була окреслена Ігорем Найдою, який бачив у Народній Раді організацію, яка буде займатися не стільки питаннями революції, скільки питаннями того, що буде після революції (дещо утроване перефразування з мого боку)): аналітокою, формуванням майбутніх владних структур.  Його, фактично, підтримав і доповнив депутат від Батьківщини Юрій Романенко, який висловив думку, що  Народна Рада – це створення паралельних структур влади, які (вибачте за тавтологію) мають прийти до влади  після революції. При цьому, він не забув нагадати, що ті хто ввійдуть в цю паралельну структуру ризикують сісти за грати на 8 років (яка самопожертва, мабуть, депутат від Батьківщини, не знав, що закон, за яким його можна було посадити, був скасований за день до цього).

Я одразу сказала, що я погоджуюся з концепцією Віталія Іщенка оскільки вважаю, що ми прийшли не ділити майбутні портфелі, але допомогти революції, якщо це буде інша структура, то я не бажаю брати в ній участі.

Не думаю, що тими питаннями, про які говорив Ігор Найда не можна займатися в форматі вже існуючих безлічі організацій, таких як Громадська рада, Нові обличчя, чи Третя сила. Хоча я розумію його: чому б не спробувати під шумок революції нарешті відхопити шматок влади.

За висловлюваннями Ігоря Найди, саме так я колись виграла вибори міського голови. Але він забувся сказати, що перед цим була моя багаторічна робота в якості помічника Народного депутата , де я підготувала тисячі депутатських звернень, запитів та позовних заяв до суду, захищаючи інтереси громади та окремих громадян.

Була успішна виборча кампанія проти Петра Мельника, в якій ми з Ігорем Найдою були на протилежних сторонах барикад, було керівництво штабом Нашої України і Віктора Ющенка (під час якого ми теж були на проотилежних сторонах барикад) в результаті якого в Ірпені проголосувало за Віктора Ющенка на 17 % більше ніж в середньому по Україні та на 9% більше ніж в середньому по Київській області. (Дивлячись на сьогоднішній сплячий Ірпінь, чи може хтось сказати, що колись він був найреволюційнішим у Києвській області?).

Іншим актуальним питанням, було таке: чи повинні до складу НР входити представники опозиційних партій, керівні органи яких в Ірпені повністю дискредитували себе своєю співпрацею з владою в дерибані Ірпеня? Чи може НР складатися виключно з представників громадських організацій?

Після тривалої дискусії, вирішили, що представники від опозиційних партій (Свобода, Батьківщина, Удар) повинні бути в складі НР, оскільки в якомусь документі написано, що НР створюється на базі трьох опозиційних партій, але оскільки, вини не користуються довірою, то представників громадськості там повинно бути більшість.

Депутат від Батьківщини Юрій Романенко намагався збільшити партійну квоту, та представників громадськості було більше, тож  зупинилися на співвідношенні 40% представників від партій, 60% – від організацій.

Коли справа дійшла до персоналій, раптом, ініціативу на себе перехопив Ігор Найда, який фактично призначив тих, хто буде членами НР від громадськості. Більшість присутніх були настільки спантиличені, тим, що відбулося, що  без будь-яких обговорень проголосували за запропонований склад. (Тож склад НР фактично сформувала  людина, яка жодного разу не була на Майдані).

Ті кого було названо, були задоволені, що почули власне ім’я, а ті кого не назвали, промовчали, бо були спанитличені, і їхні заперечення виглядали б як боротьба за владу. Звісно Ігор Найда не запропонував мене, оскільки вбачає в мені конкурента Володимиру Карплюку на виборах міського голови на якого він працює (і що власне є його реальною метою перебування в громадському житті Ірпеня), а ще ненавидить мене з тих пір, як він ревно служив Петру Мельнику проти безчинств якого я завжди боролася.

Те, що не запропонував  мене до НР, аргументував  тим, що я була при владі, тож не всі Ірпнічани ставляться до мене однозначно. Впевнена, що попри весь бруд, який на мене було вилито романенками і найдами, я можу зібрати і повести в Ірпені за собою людей більше, ніж всі три опозиціні партійні осередки разом узяті, тому, що ніколи не брехала людям, і не зраджувала  своїм виборцям, а у владу ішла не задля власних меркантильних інтересів, а для того, щоб  щось зробити для міста та громади.

Єдиний, хто запропонував мені ввійти до складу НР замість нього (бо склад був уже сформований Найдою) – це Ігор Домброський, але я відмовилася тому, що вже раніше сказала, що не бачу сенсу і не братиму участі в НР, якщо це буде щось інше ніж комітет допомоги революції, з іншого боку я ніколи не пішла б на це місце замість Ігоря тому, що  вважаю, що він дійсно та людина, яка більше, ніж хто в Ірпені робить щось для майдану не за майбутню посаду, а за ідею.

Ніхто також не запропонував Тетяну Ледньову, хоча це жінка, яка зробила для об’єднання громади та громадських організацій і користується повагою серед громадських діячів та мешканців Ірпеня більше, ніж будь хто в інший.

Третім питанням було: в який спосіб легімітизувати Новий склад Народної Ради. Спочатку була пропозиція, перевести сьогоднішні громадські слухання з приводу забудови Ірпеня у Віче і там проголосувати новий склад НР.

Та я заперечила  проти цього, тому, що зрозуміло, що така НР матиме не більше легітименості, ніж та яку створили Місяць з Маркушином. Адже Віче це не просто збори громадян, а збори громади, де не кожен повинен бути, але де кожен повинен мати можливість бути. А для цього, про віче, повинні знати всі мешканці Ірпеня.  Після цього вирішили організувати окреме народне Віче на якому буде затверджено (створено) Нову Народну Раду.

Я дуже дякую Ігорю Домбровському, що він був готовий поступитися своїм місцем в НР. Скажу правду, на якусь мить  я навіть вагалася та хотіла погодитися, але я розумію, що не може бути конструктивної роботи  в організації, де частина людей прийшли переслідувати свої шкурні інтереси, а також не розумію мету і функції цієї організації.

І хоча більшість людей, які ввійшли до її складу,  дійсно порядні та ідейні люди, як той же Ігор Мазур голова ВГО «Майдан» в Ірпені, який відсидив за акцію Україна без Кучми чи Лаврентій Кукалешвілі, якого ми знаємо по захисту зелених зон Ірпеня, та ложка дьогтю у вигляді місяців, романенків, та найд  перетворить її в осередок інтриг та брудної  боротьби за портфелі, та доступ до корита, так, як це траплялося раніше, будь де, де з’являлися ці люди. Не бачу за можливе брати у цьому участь в час, коли під загрозою життя тисячів найкращих громадян та Незалежність України.

P.S.Цікавий нюанс, Ігор Найда запропонуавав фінасувати роботу виконавчих робітників НР з власної кишені. Залишу цей факт без коментарів)))

svystovychАвторка: Мирослава Свистович, екс-очільниця міста Ірпінь

8 коментарів

  1. Володимир Карплюк 30 Січня 2014 at 18:19

    Якщо, Ви, пані Мирославо, не помітили то мене не має серед тих, хто намагається очолити Народну Раду. А Ви є. Тому питання з приводу “шматка влади” можна поставити тільки Вам і іншим особам, які кидаються на ввипередки разом з Вами. В той час, коли Ви “очолюєте” Народну раду ми реалізовуємо соціальні проекти, надаємо конкретну допомогу – конкретним людям. І робимо це вже чотири роки поспіль з дня в день, а не з’являємось в той момент коли є сприятливе інформаційне поле. Я ніколи Вас ні за що не критикував. І не тому що не має за що… Є, і дуже багато. Просто принципом “нових облич” є констуктив, а не гамір і лайки:)! Саме тому мене зараз не має в тих кабінетах куди ходите Ви. А якщо Ігор Найда підтримує мене (потрібно його запитати чи то дійсно так) то я йому дуже вдячний. Напевно його, як більшість жителів Ірпеня втомили розбирання, відсутність конструктиву, пусті обіцянки. Існуюча влада теж находить купу винуватих, чому у них не вийшло привести країну до “покращення”, тому мені не цікаво слухати, як всі ПОГАНІ не дали Вам зробити Ірпінь містом мрій. Нехай Вам щастить!

    77.120.242.**

  2. Ігор Найда 30 Січня 2014 at 19:09

    Час усе розставить на свої місця. Єдине прикро, що дуже довго йдемо шляхом втрачених можливостей. Не буду підтримувати кандидатури, які були очільниками міської та селищних органів виконавчої влади та депутатами місцевих рад Приірпіння – перебіжчиками або такими, котрі нічого системного для Приірпіння не робили. Вони свій шанс не використали!!! Особисто не претендую і не буду претендувати ні на які посади. Є у Приірпінні молоді люди та досвідчені фахівці, які зможуть зробити значно краще, тому що не ставлять себе зверхньо. Ті, котрі вважають себе істиною в останній інстанції і не мають відповідних якостей для управлінської діяльності, ніколи не зможуть згуртувати навколо себе порядних, чесних, принципових і професійно підготовлених членів громади.
    Щодо фінансування. Так, я офіційно зароблені гроші, з яких сплачено податки, вкладатиму в роботу виконавчого органу Народної Ради. Це невеликі кошти, але цілком достатні для того, щоб забезпечити мінімальні потреби на перших порах.
    Буду все робити для того, щоб діяльність Народної Ради була спрямована тільки на конструктив. В іншому випадку, участі в її роботі брати не буду.
    І. Найда

    213.160.147.1**

  3. Мирослава 30 Січня 2014 at 20:02

    Яб хотіла уточнити, де ви побачили критику на вашу адресу?)

    95.158.48.**

  4. Анна 30 Січня 2014 at 20:34

    Володя, разве Вас здесь критиковали?

    95.158.48.**

  5. Максим Плешко 30 Січня 2014 at 23:47

    Сам брав участь цих зборах, тож коментую як очевидець. Цінність даної статті у тому, що вона досить точно передає те, що там відбувалося. Бо інформація на сторінці Ірпінської Народної Ради у Фейсбук більше схожа на сухий прес-реліз.

    Однак, висновки автора, як мені видається, значною мірою пропущені через її суб’єктивний життєвий досвід.

    Пані Мирослава цілком справедливо піднімала тему, щодо напрямків роботи Народної Ради. Ця проблема дійсно вартувала грунтовного обговорення і цього не зробили. Я солідарний з автором, що ІНР має допомагати революції. Однак, переконаний, що вона має також виступити контролером чинної влади міста та таким собі органом люстрації. Бо як спливають в залежності від ситуації певні речовини ми яскраво побачили на прикладі самопроголошеної НР. Отже, Ірпінськка Народна Рада має докластися до того, щоб ті речовини пішли по тим трубам великого діаметру, якими їм належить іти. Саме про це говорив Ігор Найда тільки в іншій формі. Переконаний, ця тема спрямованості має бути обговорена і прийнята на наступних зборах.
    Ігор Найда сходу запропонував мене в кандидати до Народної ради. Але запевняю, перед тим не було в нас жодної змови. Бо ми взагалі бачилися з цим чоловіком не більше двох разів на якихось ірпінських культурно-мистецьких заходах. А про ці збори він просто повідомив мені за кілька годин телефоном. Вже потім я зрозімув, чому Ігор запропонував мене кандидатом. Він бачив, як ми (ОВКІ) “вигризали” наш проект “Справедливі тарифи для цоколя”. Системно, крок за кроком, дійшли до кінця і перемогли. http://www.ovki.in.ua
    Пані Мирославо, вважаю, що ваше можливе дистанціювання від діяльності НР не сприятиме громаді, країні і революції. Скажу просто: будьте з нами.

    79.110.139.2**

  6. Мирослава 2 Лютого 2014 at 01:44

    Ви праві, пане Ігоре життя розставляє все на свої місця. Колись ви ревно служили пану Мельнику (хоча прекрасно знали, що це корумпований чиновник і не порядна людина, разом з ним допомагали Януковичу стати президентом, хоча навіть самі прості люди без таких видатних аналітичних здібностей як у Вас, розуміли, що людину із психологією зека не можна допускати до керівництва державою. Потім підтримали В Карплюка на міського голову. якого за якимось дивним збігом дуже сильно (що аж посварився з Азіровим) підтримував Петро мельник. Зараз на цього талановитого хлопця заведено кримінальну справу…
    Думаєте, нарешті, життя Вас “поставило” на те місце яке потрібно??)). Я б була дуже рада, якби ви дісно в результаті своїх надзвичайних аналітичних даних прозріли, але оскільки я все-таки віддаю належне Вашим аналітичним здібностям, то ставлю під сумнів щирість Ваших намірів…

    95.158.48.**

  7. Юлія Бережко-Камінська 3 Лютого 2014 at 23:19

    Шановна Мирославо Богданівно!

    Особисто я завжди з великою повагою ставилася до Вас, – у нас чимало спільних друзів і я від них чула позитивні відгуки про Вас. Володимир Карплюк також дуже багато розповідав про Вас як про викладача політекономії. Багато хорошого. Як теоретик Ви себе проявили досить добре, але як практик… Оцінку Вам дають різну. Можливо, Вам справді – не дали можливості повною мірою проявитися. Але важливо інше: хто Ви як людина? Говорите правду чи ні? У нас є чудова нагода перевірити це, раз вже Ви оперуєте такими «перевіреними» фактами як заведення кримінальної справи.

    Зауважу, що новий кримінально-процесуальний кодекс передбачає обов’язкову реєстрацію будь-якої кримінальної справи у реєстрі. При чому сам факт відкриття кримінальної справи не є таємницею. У неї має бути номер, і, звичайно, суть! Я пропоную Вам підтвердити свої слова, для того щоб не бути голослівною. То ж прошу Вас, пані Мирославо, упродовж завтрашнього дня написати номер кримінальної справи, відкритої на Володимира Карплюка. Цим Ви доведете, що дійсно говорите правду, і ми не будемо допускати протилежних думок на Вашу адресу.

    Якщо ж повідомите номер кримінальної справи, наше видання – «Пульсар» зробить офіційний запит і викладе зафіксований номер на своєму інформаційному Інтернет-ресурсі. А ні – усе буде сказано саме за себе. Так, вважаю, буде чесно.
    За слова свої треба відповідати.

    З повагою, Юлія Бережко-Камінська

    94.248.93.**

  8. Анастасія Попсуй 6 Лютого 2014 at 00:05

    Усі ці чублення нагадують дитячий садок. Верховна Рада в мініатюрі. А тоді чомусь настає національна трагедія типу “смутних часів”, як зараз. Одні звинувачення… Кожен винен у всьому, що стається поганого (або допоміг поганому, або нічого не зробив аби це змінить), кожен помиляється і від цього не застрахований, кожен відповідає тільки за себе і свої дії. Не беріть на себе зайвого. Просто ДІЙТЕ! Разом. Робіть висновки, і дійте знову. Краще про майбутнє. Є перспектива у цьому нашому об’єднанні – координаційній раді. Є! ми можемо і революції допомогти (допомагаємо), і люстрацію координувати, і про нову владу теж думати, бо знову пізно буде. Координаційна рада потрібна. Залишуться лише ті, хто залишиться і буде працювати. Кому не цікаво – до побачення, будете обмивати кістки в стороні і казати які ми всі свині. І не виправдання нам усім, що хтось заважав, збентежив, а я розгубився, а я не знав, а всі мене обманули, кинули такого хорошого, всі просто сволочі, тому я нічого не можу зробити… Дитячий сад. Шість років організовувала заходи для європейських політиків,і хочу той же рівень тут у нас бачить. Але непросто.
    Зазвичай стримуюся, але коли свої ж чубляться…

    Юрій Романенко в чомусь правий https://www.facebook.com/photo.php?v=695904137097987

    195.160.193.2**

Залишити відповідь до Юлія Бережко-КамінськаСкасувати відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539