“Офіційні” сайти рад належать невідомим особам

0

Виявилось, що так звані “офіційні” сайти місцевих рад такими, як правило, не є. Вони належать якимось навідомим громаді фізособам, хоча розміщена на інформаційному ресурсі інформація подається як офіційна.

У Коцюбинській селищній раді секретар ради злісно порушує закон і регламент – він не інформує окремих депутатів про час та дату проведення сесії. 

На так званому “офіційному” сайті ради інформацію про сесію можуть вивісити не за 10 днів, як того вимагає закон, а за 2 дні, але чи є підстави довіряти інформації на невідомому сайті?

Після мого депутатського звернення щодо цього питання до селищного голови Вадима Садовського на сесії розглянули бездіяльність секретаря ради Олександра Ковтача. Той із президії дав чітко зрозуміти: мене як депутата ради про час і дату проведення сесії він зумисно не буде інформувати ні за яких обставин.

Депутатський корпус до цього порушення закону поставився з розумінням – у Коцюбинському давно діють свої закони.

Таке свавілля  секретаря притаманне саме нашій раді.

“У Бучанській міській раді нас не лише інформують електронною поштою, але й надсилають звичайного листа. Коли я кажу, що не треба витрачати грошей на конверти і марки — мені відповідають, що не хочуть, аби ми потім скаржились до прокуратури чи ще кудись”, — розповідає журналістка та депутатка сусіднього населеного пункту Світлана Остапа.

Але в Коцюбинській Республіці прокуратури вже давно ніхто не боїться. Замість того, щоб визнати порушення закону секретарем ради, у протоколах з’явився запис, яким мені рекомендували частіше відвідувати “офіційний сайт”.

Коли ж я поцікавилась на сесії при всьому депутатському корпусі, хто і який сайт визначив офіційним сайтом ради, селищний голова Садовський обурився й з президії заявив, що саме сайт www.kotsubunske.info і є офіційним.

“Там же написано: сайт селищної ради. Там же є і моя фотографія!” — відверто обурювався Садовський.

Як людину, котру протокольно “послали” на міфічний офіційний сайт, я вирішила написати запит і з’ясувати: кому ж належить сайт, про який говорив селищний голова, яким рішенням ради він визнаний офіційним, і чи були внесені відповідні зміни до Регламенту ради.

Відповідь здивувала. Виявилось: сайт, який вважають офіційним, зареєстрований на фізичну особу. Хто цей “благодійник”, який контролює офіційний потік інформації, — не поточнюють. Жодного рішення чи змін у регламенті, які б надали статусу офіційності — не було, та й домен info свідчить — це аж ніяк не офіційний сайт.

Sadovskyi

Хто ж насправді володіє сайтом, який видає себе за офіційний, для громади залишаєтьсяй досі таємницею.

Таку відповідь селищного голови показую перед сесією депутатам ради. (До слова, про цю сесію мене сповістив сам голова особисто, бо, очевидно, він як керівник не може вплинути на підлеглого йому секретаря ради, щоб той виконував свої обов’язки.)

“Так, це — неправильно. Інтересно. Дійствітєльно? Садовський таке підписав?Просто от фонаря! Цирк!” — так реагує депутатка Надія Бігун, читаючи повну нісенітницю з точки зору українського законодавства.

Інші читають і тихенько сміються з того, що селищному голові вистачило розуму підписати таку відповідь, яка, очевидно, свідчить про абсолютне невігластво і того, хто готував відповідь, і того, хто підписував.

Якщо таке відбувається в Коцюбинській Республіці, то виникло питання: а кому ж належить сайт Верховної Ради? Може, там теж якась невідома фізична особа є власником сайту, який для всієї України дає офіційну інформацію?

rada11

“Портал розроблено за бюджетні кошти у 2008 році. Відповідно до чинного законодавства України власником порталу є Верховна Рада України. Розміщено портал на серверах, що належать Верховній раді України”, — йдеться у відповіді на журналістський запит.

“Офіційний веб-портал Верховної Ради України функціонує відповідно до Положення “Про Веб-сайт Верховної ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет”, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 24 травня 2004 року № 462″, — цими словами завершується відповідь на запит.

Однією з офіційних ознак сайту ради є наявність у назві “.gov.ua” — саме цей додаток і дає розуміння про те, чи сприймати інформацію на сайті як офіційну.

Виявляється, 2002 року (12 років тому!!!) Кабінет Міністрів підписав постанову, якою зобов’язав усі державні установи перейти на домен gov.ua. Ніяких org чи info ця постанова не передбачає. 

Після аналізу сайтів Приірпіння встановлено, що сайт Бучанської ради  дійсно є офіційним.

bucha_sait

Аналогічно: офіційним є сайт Ворзельської селищної ради.

Ірпінь, Гостомель, Коцюбинське — три з п’яти населених пунктів нашого регіону не мають справжніх офіційних сайтів із закінченням gov.ua, натомість їхні портали — псевдоофіційні.

Щодо Ірпеня, то назва сайту дуже схожа на офіційну, але наприкінці замість irpin-rada.gov.ua  йде irpin-rada.org.

Новообраний секретар Ірпінської ради Богдан Мельничук, який після скандальної відставки міського голови виконує його обов’язки, після звернення журналістів сказав, що вивчить це питання:

“Мені сказали, що є акт, який посвідчує, що саме Ірпінська міська рада створювала цей сайт і здійснювала проплату. За словами працівника ради, тоді можна було реєструвати на org. Але це я ще перевірю. Вихідними мав розмову з головами селищних рад Коцюбинського та Гостомеля. Просив їх повідомити мені, хто є засновником їхніх сайтів, але відповіді досі не отримав. Змушений буду ще раз їх із цього приводу перепитати”.

Якщо вірити інформації на он-лайн порталі, псевдосайт Ірпінської ради заснували 2009 року.

Щодо Гостомеля, то тут сайт не має прописаної назви “офіційного”, але у пошуковику чітко видно, що позиціонується як “Селищна рада”.

gostomel

“От і виходить, що якщо рада думала, що її рішення вступили в силу з моменту опублікування на офіційному сайті — то ці рішення насправді не вступили в силу досі, бо не існує, виходить, офіційних сайтів цих рад. Офіційні сайти справді мають  закінчення gov.ua . Є спеціальна процедура для створення офіційних сайтів”, — роз’яснює Олексндр Солонтай.

“Тепер у таких рад, які роками жли в невігластві, є два виходи: створити свій новий сайт із правильним офіційним ім’ям або створити нове правильне ім’я й перенести вже створений сайт на нього”, — додає експерт.

Як виявилось, на сайті Гостомеля адміністратори грішать ще й тим, що не оприлюднюють всіх коментарів читачів, зокрема тих, які за змістом є критичними щодо влади.

“Нещодавно на віче в Гостомелі я спитала власника гостомельського сайту, яким виявився директор школи № 13 Володимир Захлюпаний, чому на так званому сайті видаляють коментарі тих, хто висловлюється до влади критично. На що він мені відповів, що це його сайт, і що він хоче — те й робить”, — розповідає журналістка Олена Жежера.

Але в чому найбільша небезпека таких сайтів для громади, то це в тому, що жодна рада з псевдоофіційним сайтом не відповідальна перед громадою за поширену інформацію.

“Відтак, коли на псевдосайтах Коцюбинського та Гостомеля була інформація, що купатися в водоймах нібито можна, й вода чиста (подавалось це для громади саме як офіційно перевірена інформація), насправді ж результати СЕС виявили протилежне.

У таких випадках псевдосайти дуже вигідні владі: за поширення недостовірної інформації, яка могла завдати шкоди здоров’ю громадян, на неофіційному ресурсі, який невідомо кому належить, відповідальності ані селищний голова, ані секретар, ані депутати не несуть”, — резюмує Солонтай.

Тому рада Коцюбинської республіки, яка в своєму протоколі засідання порадила мені частіше заходити на якийсь офіційний сайт і дізнаватись там про час та місце засідань, “послала” мене офіційно в протоколі в якесь далеке майбутнє, яке станом на 4-ий рік каденції є лише ілюзією.

Під час пошуків офіційного сайту селищної ради Коцюбинського, з’ясувалось, що такого немає не лише в нашому селищі.

Низка рішень рад, які мали вступити в силу після опублікування на офіційному ресурсі, таки не вступили в силу. Для цієї функції залишається хіба дошка оголошень ради, але, за словами тих депутатів, які вже принаймні в Коцюбинській раді відбули кілька каденцій, на дошці оголошень рішення для громади теж ніколи не вивішують.

Як виявилось, оформити сайт на gov.ua не лише не важко, але й безкоштовно. Було б бажання і вміння читати. Всі умови розміщені на відповідному сайті.

“Так, всі офіційні сайти рад мають мати закінчення нашого домену. Я вам скажу більше, СБУ ще десь рік тому надіслало всім радам рекомендації перейти на домен gov.ua. Може, звісно, їх проігнорували. ніяких грошей ми з державних установ не беремо. Домен для них реєструється безкоштовно. Ради нам телефонують, і ми їм сприяємо”, — розповідає телефоном адміністратор-консультант Вікторія, до якої, як виявилось, доволі легко додзвонитись.

Значить, за стільки років ті рішення, які мали б вступити в силу після офіційного оприлюднення, насправді чинност ін енабули. От така, виходить, ефективність роботи секретарів рад, голів та депутатів, які збираються для прийняття рішень.

Голові ради, який вважає, що його священне фото й напис на сайті автоматично вказує на “офіційність”, хочеться нагадати, що все ще, слава Богу, є законодавче поле для всієї України, й Коцюбинська Республіка рано чи пізно буде жити за законами України.

Кожна рада має відповідати за кожне своє слово. Особливо  час, коли Російська Федерація грубо порушує суверенітет нашої держави, не може для громади існувати підміни понять офіційного джерела інформації.

Авторка: Ірина Федорів, журналістка.

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539