Битва за право: чому до селищної ради вже йдуть і школярі
— 6 Травня 2014 5
Авторка: Анастасія Матвієнко
Після Майдану у мене, коцюбинчанки, в голові не вкладалося, чому селище не зажило по-новому.
Останньою краплею став дохлий кіт, який пролежав зо два тижні біля дитмайданчику у центральному парку.
Там граються діти, й будь-який малюк, міг, втративши рівновагу, впасти на труп цього кота, який почав розкладатись.
Разом із подружками вирішили йти до селищної ради, аби зрозуміти, чому у нас в селищі тижнями валяється дохлий кіт, чому собаки, які вже бігають зграями й становлять реальну загрозу для людей, не проходять належної стерилізації…
Цікавило питання, чому у нас розриті й непоремонтовані дороги.
Чому після злив машини й автобуси тонуть у калюжах?
Обурювала відсутність безпечного підземного переходу через залізничне полотно.
Склавши список проблем, ввімкнувши відеокамеру, ми пішли до нашої місцевої влади.
Попри подив чиновників, які, вочевидь, не могли повірити власним очам, побачивши підлітків із відеокамерою в селищній раді, ми їм спокійно пояснили — знімати не заборонено.
Міського голови не було, але був його заступник Петро Пушанко, донедавна — директор нашого ЖЕКу.
Нас хвилювало також сміття в лісі.
Цікаво, що заступник голови Коцюбинської селищної ради, чиїм рішенням ділянки (буцімто, чагарники) було віддано ділянки в приватну власність, після підписання указу про розширення нацпарку за рахунок Біличанського лісу вже офіційно сказав, що відповідають за сміття в лісі таки лісники:
“Лісники ж, наверно, ви ж самі сказали. Треба звернутися до них”.
Це вже суперечить позиції Вадима Садовського про те, що це — приватна власність на “деревинній рослинності”.
Отже, після цього візиту ми вирішили направити письмовий запит до селищного голови з переліком зазначених питань.
“Запит написав вже особисто я. Я зрозумів, що годі нам, дорослим, ховатися за спинами наших дітей, і треба діяти. Якщо вже 10-класників “дістали” проблеми у селищі, якщо вони вдягають вишиванку й йдуть відстоювати наші права, то нам, дорослим представникам громади, мовчати негоже”, — говорить Володимир Матвієнко, мій тато.
“І ще одна знакова річ. Поки донька заносила письмову заяву, то секретарка, коли на камеру вже не знімалось, такою ввічливою не була. Сказала доньці, що їй краще вчитися в школі, а не в селищну раду ходити. Я ж кажу, що саме такими повинні бути майбутні повноправні громадяни нашої держави”, — переконаний тато.
І от ми чекаємо відповіді на наш запит. Бо після останніх подій мають відбутися конкретні зміни, ми не маємо права нівелювати свою функцію громадського контролю. За те, щоб ми жили в іншій державі —люди поклали свої життя.
Авторка: Анастасія Матвієнко, коцюбинчанка
Залишити відповідь
Колумністи
-
-
Буча – київське Беверлі Хілс, історія злету
— 2 Липня 2022 -
-
Чому Верховна Рада має блокувати збільшення меж Ірпеня?
— 27 Липня 2021 -
-
Клочка в клочки! Нардеп Клочко стає в.о. Дубінського в Приірпінні
— 10 Квітня 2021
Розклад руху приміських поїздів
Партнери
5 коментарів
Молодець!
Моя повага! Як то кажуть “ріспект”)))))))
217.76.204.222
Молодець, дуже правильні запитання
195.78.112.**
До речі дохлих котів багато по селищу валяється, нещодавно в садочку знайшли. А смітники по лісу то взагалі біч народу, особливо багато сміття біля приходу на Меблевій і навколо церкви на Пономарьова.
95.158.25.1**
Моє обурення не має меж, цей і.о поводить себе дуже не ввічливо, я б сказала дуже похабно…Це сором.
95.158.25.1**
Поржав =)
Ну просто екзекуція.
195.18.31.**