Громада Приірпіння

Наше місто – майже 30-те за рівнем життя в Україні. Про це свідчить минулорічний рейтинг “Фокусу”.

Але  варто зазначити, що Буча тут фігурує, як місто з високою народжуваністю. Тобто влада до цієї заслуги прямо не має жодного відношення.

Щоправда таке “досягнення” має своє пояснення. Нам системно винищують парки та сквери, замість яких з’являються висотки. І от молоді пари, які вірять міфу влади, що Буча – найкомфортніше місто для життя, купують тут своє житло і народжують дітей, яких потім так важко влаштувати в школи, бо інфраструктура не розвивається.

Тому у Бучі, яка колись славилась рекреаційною зоною, виявляється, вже нема де і собаку вигуляти. Лісу ж у Бучі, як каже місцева влада нема.

Собаче лайно, мабуть, не входить у критерії аналізу міст, а такі натюрморти можна побачити під час пішої прогулянки у вихідний день.

Для прикладу в місті Києві є затверджені положення про функціонування місць та зон для вигулу тварин. Місця для вигулу тварин визначаються на відстані не менше 40 м від житлових будинків, дитячих та спортивних майданчиків та об’єктів соціальної сфери згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів.

Також, всі місця та зони для вигулу тварин повинні бути обладнані спеціальними попереджувальними знаками, а також табличками з зазначенням назв та телефонів установ, які відповідають за їх технічний та санітарний стан. Крім цього, місця та зони для вигулу тварин повинні бути обладнані контейнерами для збору сміття та екскрементів.

Варто зазначити, що у випадку якщо відсутня можливість обладнання належним чином місць для вигулу тварин, або коли відстань до найближчого місця або зони для вигулу тварин перевищує 400 м, дозволяється вигулювати собак на прибудинкових територіях з тильної або технічної сторони будинку, про що повинен свідчити відповідний попереджувальний знак.

Але ж Бучі, яка мало не на 30-му місці з-поміж найкомфортніших міст, до Києва, який посідає другу позицію у цьому ж рейтингу, ще досить далеко.

Цікаво тоді, на що ж витратили 12 млн грн торік міського бюджету благоустрою? І у зв’язку з цим виникає ще одне питання до іншого рейтингу – так званого рейтингу мерів.

Якщо Буча, що розташована поблизу столиці, плететься наприкінці 30-ки найкомфортніших міст, то Анатолій Федорук посідає цього ж року друге місце. Тобто мер випереджає Бучу й твердо закріпився на тій позиції, де в рейтингу міст закріпився Київ. Дивина.

І така інфографіка з’являється у ЗМІ за кілька тижнів до парламентьких виборів і за рік до міських.

І цю інформацію без жодних гіперлінків надрукувало RegioNews.

А засновник цієї інформаційної агенції – не хто інший, як знаний горе-політтехнолог Петро Щербина, який обслуговував Аделаджу, а тепер взявся за кумів -забудовників – Федорука і Володимира Карплюка.

І так розчерком пера Федорук став – другою людиною після мера Львова Садового! Та він не те що в парламент команду не може завести, він туди сам не може потрапити, так високо в регіоні всі цінують цей комфорт.

А робили цей рейтинг уже не журналісти, не ЗМІ, а дві кафедри – соціології та психології – Київського університету імені Тараса Шевченка. Це дослідження кафедри зробили у вересні – щойно розпочався навчальний рік (яка оперативність перед виборами і працелюбність у перший же місяць роботи!) і наголошують, що головний критерій дослідження – це комфортність проживання.

Цікаво чи встигли у вересні  працівники кафедри завітати в Бучу та ВСІ інші міста неокупованої України й пройтися ними?

Може, тоді вони б побачили іншу Бучу, якби дійсно стояла задача зробити справжній рейтинг роботи мерів, враховуючи те, скільки рекреаційних зон знищено в угоду корумпованим схемам?

Але екс-“регіонал” так хотів до парламенту, що пішов у своєму піарі ще далі. На 95-му окрузі, якщо вірити ось цій поліграфії, Федорука прідтримав під час виборів мер № 1 – голова “Самопомочі” Андрій Садовий.

Хоча насправді “Самопоміч” підтримувала іншого кандидата.

На сайті можна знайти вичерпний список кандидатів, який підтримує ця політична партія і Федорук до тих, кого підтримує міський голова Львова не входить. Там дійсно значиться Лісничий.

Тож передвиборчий міф про найкрмфортніше місто і мало не найкращого мера повертає нас до реальності – в собаче лайно.

І дійсно, де ж вигуляти собаку, якщо все забудували висотками?

Місцевими державними адміністраціями повинно здійснюватись врахування при розробці генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації, вимог щодо утримання домашніх тварин. Якщо детально проаналізувати генплан Бучі, який зараз розробляється, таких місць не передбачено. І по факту у Бучі, яку мер позиціонує як місто європейського рівня й всім вже другий рік як обіцяє індивідуально шенгенські візи, майданчиків для вигулу собак, зроблених згідно європейських норм, немає.

Згідно данних, які повідомили в департаменті житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, у Львові функціонує понад 60 майданчиків для вигулу собак та постійно проводяться інформаційно-роз’яснювальні рейди зазвичай в присутності працівників управління муніципальної міліції.

В європейських містах, навіть при обмеженості території, практикують міні-майданчики 2*3м з пісково-гравійним покриттям та дренажною системою, за допомогою якої екскременти змиваються в землю. Якщо ж кількість екскрементів значна – поруч є пакети та урна для викидання виділень, які згодом забирає двірник.

Такий спосіб облаштування місць для вигулу собак не займає великих площ і грошових витрат. Ось так виглядає облаштовані місця для прогулянок тварин у Харкові, і урни з безкоштовними пакетами є в Іллічівську, які місцева влада встановила в квітні 2014 року.

Проте, владу Бучі нічого такого не планує запроваджувати в своєму “комфортному” благоустрої. Зате перед виборами ми ще не раз почуємо про те, що Буча – найкомфортніше місто для життя. І ці слова у мене залишають в уяві ось такий слід.

А на виборах нам буде прекрасно всміхатися наш міський голова екс-“регіонал” Анатолій Федорук зі своїх бордів. І ще раз запевнить: Буча – найкраще місто для життя, а він – прекрасний мер.

І проплачений контент в газетах нам розповість про це ж саме. Тільки от питання, чи вступимо ми ще раз у лайно?

Авторка: Ірина Влащук, бучанка