Громада Приірпіння

Ні світ ні зоря підняв телефонний дзвінок. Активіст повідомив, що наприкінці Пушкінської напроти санаторію Ластівка масово знищують  вікові сосни.

Приїжджаю на місце. Представник забудовників  представляється як Павло Варга. Звичайно ж, жодних документів ні на будівництво, ні на зрізування дерев показати він не може. Мовляв, вони є, але десь там далеко – в офісі. А привезти зможе не раніше, ніж за тиждень.

А сосни то рубають вже…

Рекламний щит повідомляє, що тут будують “танхауси за ціною квартири”.

І хапають їх, як гарячі пиріжки навпроти казарми, бо ціна, як на сьогоднішній день, таки дійсно невелика. Хоча зводяться особняки  на земельній ділянці рекреаційного призначення, а при нотаріальному оформленні купівлі-продажу просто вказується, що це “дачні” будинки або будинки відпочинку.

Кінці ж цього чергового шахер-махера тягнуться до славнозвісної родини екс-регіоналів Петра Мельника.

Земельна ділянка за адресою вул.Пушкінська 74 загальною площею 2.2025 гектарів ще 27 жовтня 20011 року, рішенням 20-ї сесії Ірпінської міської ради, була продана ВАТ “Київське ремонтно-будівельне товариство” для обслуговування бази відпочинку.

Керівницею  ВАТ “Київське ремонтно-будівельне товариство” є депутатка Ірпінської міської ради – Олена Мельник – рідна сестра одіозного ректора податкової академії, екс-регіонала Петра Мельника.

Ціну за ділянку заправили сміхотворну   – 83.15 грн. за 1м2,  коли нормативно-грошова оцінка одного метра мала б становити більше 160 гривень. В результаті міський бюджет не доотримав мінімально 2 мільйони гривень.

А якби продаж вівся через аукціон, то дірява міська кишеня могла б поповнитися і десятком мільйонів. До того ж досі не відомо, чи було сплачено відновну вартість за знищені вікові дерева, бо документи “десь там далеко, в офісі” і їх можуть показати лише за тиждень.

Кругова порука, коли у всіх ключових кріслах сидять “свої” прикормлені люди, в тому числі і в”Ірпіньзеленбуді” – то велика сила.  От і головний архітектор Михайло Копач, без відома виконавчого комітету Ірпінської міської ради,  видав “не чужим” Мельникам   будівельні паспорти.

У результаті цілої низки корупційних махінацій земля рекреаційного призначення тепер є приватною власністю родини Мельника і вони мають право будувати дачні будинки чи то будинки для відпочинку. Але всі ж розуміють, що це лише на папері вони будуть дачними  а по факту – повноцінними приватними житловими будинками.

А коли власників таких будинків назбирається більше, вони прийдуть всі як один до Ірпінської міської ради з вимогою змінити цільове призначення їхніх земельних ділянок.

Щоб було зрозуміло, що втратила громада через чергову корупційну оборудку.  Відповідно до ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать:

земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації.

На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Відповідно до Генерального плану міста і Плану зонування території Ірпеня дана земельна ділянка належить до Зони відпочинку і туризму. А ось, що ми маємо натомість.

При повній бездіяльності прокуратури, правоохоронних та контролюючих органів, нам лишається знову з сумом констатувати – громада Ірпеня мала земельну ділянку рекреаційного призначення. Але її хапонула ненажерлива родина Мельників.

І от замість зони відпочинку та рекреації ми матимемо 40 “танхаусів за ціною квартири”. А щоб вони нормально функціонували, з наших з вами податків будуть ремонтувати водогони та каналізацію, замість того, щоб ремонтувати дороги та будувати дитсадки. Тобто громаду знову обдирають, як липку.  А вона все мовчить, неначе й не було ні Майдану, не закону про люстрацію.

До слова міліціонерів, яких звинувачували у втечі екс-ректора податкової академії з-під домашнього арешту – виправдали.

Може вже варто громаді прокинутись?

Автор: Богдан Мельничук, депутат Ірпінської міської ради від ВО “Свобода”