Громада Приірпіння

Громадський рух ЧЕСНО прогримів із сенсацією – у декларації міського голови Ірпеня Володимира Карплюка – 67 (!!!) квартир. Це абсолютний рекорд по Україні, який за кілька років своєї роботи виявили аналітики у Громадському русі ЧЕСНО.

Цю інформацію ми дізналися під час аналізу нових політичних сил, які зараз рекламуються у столиці (“Нові обличчя”, “Ми кияни“, “Сила громад” і т д).

Тоді під час підготовки матеріалу про “Нові обличчя” аналітики проаналізували декларацію новообраного міського глови Ірпеня, який цю політичну силу очолює.

Для того, щоб громада розуміла, хто потенційно може вести боротьбу за їхній голос, ми підготували огляд в тому числі і про “Нові обличчя” Володимира Карплюка. Він вийшов на сайті Громадського руху ЧЕСНО та “Українській правді”. Цей політичний огляд передукував місцевий сайт “Громада Приірпіння”.

Тепер одіозний мер подав на мене до суду й вимагає спростування, як не дивно, лише на “Громаді Приірпіння”.

З позовної заяви вбачається, що міський голова Ірпеня з усім викладеним у публікації згодний. Його не влаштовують лише два судження.

Тобто випускник податкової академії, ректором якої на той час був Петро Мельник, Володимир Карплюк вимагає, щоб саме сайт “Громади Приірпіння” надрукував спростування, що він не є протеже Петра Мельника.

Варто зазначити, що про те, що Петро Мельник підтримував Володимира Карплюка, написали в “Тижні”

та на “Українській правді”.

І у моїй публікації є посилання і на “Тиждень” і на “Українську правду”.

Далі Володимирові Карплюкові здається, що теза “вибудував мережу своїх місцевих ЗМІ, розвинув рекламний бізнес – борди та сітілайти” не відповідає дійсності.

Давайте подивимось, а що ж пише сайт “Пульсар Приірпіння” (є і одноіменний журнал “Пульсар Приірпіння”).

До слова, керівниця “Пульсару” тепер не абихто! А головний редактор комунальної газети “Ірпінський вісник”, де Карплюка цитують мало не сторінками (червоним позначений початок і кінець цитати).

Цитати від депутата, який є іншою стороною конфлікту, чомусь немає. І комунальне ЗМІ, ніби й наше, належить громаді, а використовується політиком по-свійськи.

Буквально кілька тижнів тому мешканцям Приірпіння величезним тиражем рознесли ось таку газету.

Я вже мовчу про те, що використали фото, де я вимагала в Януковича після інтерв’ю для міжнародного фільму французів-документалістів, підписати указ про створення нацпарку.

Як з’ясувалось зі шпальт цих газет, я та моя колега Олена Жежера – підтримуємо “тітушок”, які побили журналіста Івана Лисенка. Те, що до мене Лисенко не дзвонив з цього приводу і я не була в Блиставиці – це окрема історія. То постає питання, чи є у Карплюка свої ЗМІ – ті ЗМІ, які підтримують його у своїй редакційній політиці.

Давайте подивимося на вихідні дані цієї газети.

Отже, це – Інформаційна агенція “Правиця”.

Однак, в реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агенств така інформагенція як “Правиця” відсутня.

А про засновника газети “Громадське суспільство” в реєстрі трохи інакша інформація.

Виявляється, не інформагенція “Правиця” є засновником газети “Громадське суспільство”, а товариство з обмеженою відповідальністю з гучною назвою – “Інформаційна агенція “Правиця”

І давайте подивимося, хто ж впливає на контент в ТОВ “Інформаційна агенція “Правиця”?

Заходимо до держреєстру і що ж ми бачимо?

А ким доводиться Володимирові Карплюку засновник товариства, що поширює таку газету, де написана “щира правда” про мене та Олену Жежеру – людей, які роками викривають низку дерибанів Приірпіння?

Зустрічайте, Іван Лисенко – очільник ГО “Нові обличчя”! Інформація з офіційного сайту “Бучанської міської ради”. Він – член громадської ради при виконкомі Бучі (який очолює, до слова кум міського голови Ірпеня – екс-регіонал і голова Бучанської міськради Анатолій Федорук).

І той, хто поширював таку інформацію, яка з високою ймовірністю мала на меті дискредитувати нас з Жежерою в очах громади як активістів, не просто очолює одноіменну ГО “Нові обличчя” в Бучі. Він на додачу ще й очолює партійний осередок.

Цей активіст колись називав Карплюка на своєму сайті брехуном (клікніть на зображення і побачите у більшому розмірі).

Лисенко навіть, як бачимо, оголосив безстрокову акцію-протест, яка, очевидно, вже скінчилася. Тепер провадить вже інакшу інформаційну політику.

Тобто газета “Громадське суспільство” аж ніяк не “чужа” для Володимира Карплюка. А навіть дуже “своя”. Не власна, але точно “своя”.

Далі є ще газета “Рідна Київщина”.

І ця “Рідна Київщина” Карплюкові – не чужа = своя!

Згідно з вихідними даними підготувало до друку газету ТОВ “Media Brand”, з-поміж очільників якого значиться – Петро Щербина! Номер два в “Нових обличчях” після Володимира Карплюка.

Цей список можна продовжити і низкою лояльних до Карплюка сайтів.

Тепер давайте поговоримо про борди у Приірпінні.

Як депутат селищної ради я точно знаю, що борд біля мого будинку встановлював член виконкому Богдан Слюсаренко. І це не єдиний борд. Що ж пише Богдан Слюсаренко на сайті “Пульсар Приірпіння”, якому “допомагає виходити” Володимир Карплюк, який у судовому порядку хоче спростувати те, що в Приірпінні на нього працює низка ЗМІ чи розбудована мережа зовнішньої реклами.

Ось так на бордах у Коцюбинському рекламувалися переважно – “Нові обличчя”! І зокрема Володимир Карплюк. Народ правда бачить ці борди по-своєму.

Ну, претензії до мене не лише у Карплюка. Свій позов подала і партія “Нові обличчя”. А це вже навіть тягне на сенсацію!

По-перше, цитата перекручена. В оригіналі уривок з речення виглядає так:

А по-друге, цікаво, що хочуть “Нові обличчя” спростувати? Що вони не рекламуються?

Чи те, що партія “Нові обличчя” НІКОЛИ не буде балотуватися в облраду? Бо щодо Київради – це лише припущення, на що вказує слово “ймовірно”, яке чомусь, забули написати.

Роки у реченні не вказані. Навіщо тоді існують політичні партії, якщо вони не будуть балотуватися ніколи до облради й не будуть ставити своїх висуванців? Це звучить і виглядає дуже дивно, оскільки кожна партія за своєю суттю націлена на те, щоб брати участь у виборах.

Тішить одне, що все решта Карплюка, виходить, влаштовує. Він фактично погодився і з тим, що його партія – це загроза для Києва та Київщини.

Залишається питання, навіщо Карплюк перед місцевими виборами привертає зайвий раз увагу до своєї персони загальнонаціональних ЗМІ?

Суд призначили на кінець літа. Мабуть, Карплюк очікує позитивного для себе рішення суду аби перед виборами сказати, що я – брехуха. І тоді поки ми подаватимемо апеляцію, нечужі ЗМІ вийдуть величезним тиражем і розкажуть громаді про те, що є таке рішення суду.

На мій захист в суді стає Інститут Медіа Права, зокрема Галина Чижик, яка вичитувала і погоджувала текст з дифамаційної точки зору перед публікацією. І позиція моєї захисниці однозначна:

“Пан Карплюк вимагає спростування двох тверджень Із оприлюдненого тексту. Перше є оціночним судженням, тому воно не може бути доведене чи спростоване взагалі. Друге – також оцінка, що ґрунтується на фактах, які легко підтвердити. У цій ситуації закон на боці журналіста, і нам залишається сподіватися, що суд теж такої думки.”

Авторка: Ірина Федорів, блогер “Української правди” та координатор регіональної мережі Громадського руху ЧЕСНО