Громада Приірпіння

Тема АТО перед виборами політиками масово використовувалась для піару перед парламентськими виборами. Місцеві вибори – не виняток.

На поминальному дні на честь загиблого Олександра Гуменюка (Баті) була людина, чия цинічна поява багатьох здивувала. Міський голова Ірпеня вирішив завітати на поминальну службу на Лук’янівське кладовище, аби поговорити зайвий раз… про себе і “Нові обличчя”.

Його появі дивувалися особливо фронтовики, адже у соцмережах давно вже виклали фото повістки для Володимира Андрійовича Карплюка. Але, видно, міський голова разом із своїми депутатами надав перевагу боротьбі з активістами, аніж поїздці у зону АТО.

Володимир Карплюк чомусь не міг знайти спільної мови з присутніми АТОвцями і зажадав спілкування з активістами, до яких не виходив на діалог на жодній акції протесту в Ірпені. Звісно в такий день ніхто не буде йти на конфліктні розмови. Тому активістам більше довелося слухати.

Попри те, що на кладовищі не прийнято говорити про поточну політичну ситуацію, міський голова вирішив детально розтлумачити активістам свою позицію із низки питань.

Але попри всі намагання увійти в довіру, діалог мера з активістами більше нагадував спілкування глухого з сліпим. Карплюк почав розмову з того, що хоче знайти порозуміння, хоча, на його думку, з емоційними жінками часом це буває важко. Найголовніше він хотів з’ясувати на роковинах у коцюбинчанки Ольги Матюшиної, чому стільки негативу та недостовірної, на його мерську думку, інформації щодо його та партії “Нові обличчя” на сайті “Громади Приірпіння”, адже він та його команда зробили для Ірпеня, знову ж таки на думку Карплюка, більше за рік, аніж всі попердники за десять попередніх років.

Тобто навіть на кладовищі міський голова говорить про себе…

Кладовища, як правило, використовують у політагітації, як чорний піар, щоб імідж конкуретного кандидата став гіршим в очах виборців. Принаймні ось цей політик з Харкова відхрестився від цих листівок.

Але тут ми чули цю самопіарну баладу посеред могил на власні вуха з вуст пана Карплюка і тепер нас не зможе ніхто переконати, що такого не було.

Карплюк на кладовищі перед мертвими і живими заперечував, що він разом із своєю командою понавозив до Коцюбинського, яке силою приєднали до Ірпеня, гастролерів-тітушок. Більше того, той, хто так добре стежить за матеріалами на сайті “Громади Приірпіння”, наголосив на кладовищі, що йому невідомо нічого про те, що депутат Ірпеня Олександр Маркушин блокував вхід до ради. Це при тому, що було викладене відео.

Того, хто так вправно блокував вхід до ради – УДАР-івця Маркушина, Карплюк разом із іншим депутатом Андрієм Страховським бачить, як вияивлось, у своїй команді.

Але на цьому “поминальні” теми на кладовищі для міського голови не вичерпалися. Мер Ірпеня посеред живих і мертвих скаржився на очільника КОДА Володимира Шандру. Мовляв, у тому, що так приєднували громади – виключно його вина, бо їх, мерів маленьких міст, “ламали через коліно”.

Цікаво, хто змушував міського голову Ірпеня на все горло волати у селищній раді “Ірпєнь, Ірпєнь, Ірпєнь…”?

Теж пан Шандра стояв за спиною і вимагав приєднання до Ірпеня? Тут чітко видно, хто кого “ламає через коліно” – міський голова Ірпеня громаду селища.

Жодної публічної заяви про те, що Карплюка хтось змушував до об’єднання громад силою від нього не було. Зате тут, на поминальному дні, він вирішив про це заявити. Це як заява про корупцію в КОДА – з’явилась тоді, коли медійно треба було перевести тему з побиття активістів.

А раптом це правда, і міського голову можуть “ламати через коліно” та й про корупцію він місяцями мовчить? Навіщо нам такий міський голова?

І потім нам зробили мерську посвяту у плани Карплюка, яка мала б прояснити, чого так відбувається. Мер Ірпеня порівняв себе із османським та турецьким реформатором, першим президентом Турецької республіки Ататюрком.

На думку Карплюка, він, як Ататюрк, має зараз працювати злагоджено у владі (так от чому, за інформацією авторитетних ЗМІ, Карплюк взяв кумом екс-регіонала Анатолія Федорука і був помічником нардепа від ПР Андрія Пінчука, який очолював союз молоді Партії регіонів і в якого заступником був син Віктора Януковича!), щоб, коли досягне вершини проводити реформи.

То куди ж мітить Володимир Карплюк, чиї борди вже бачать і в Чернігові, і в Одесі?

У президенти???!!!

І тут би вже історія мала б закінчитися, бо здоровий глузд не витримував. Але “наслідувач” Ататюрка провадив далі.

Він дав зрозуміти, що спроба скасувати рішення про приєднання Коцюбинського до Ірпеня у суді зазнає невдачі. Карплюк на Лук’янівському кладовищі поставив під сумнів те, що підписи зібрані активістами, є реальними. Це при тому, що рада має лише ксерокопії, а оригінали їм ніхто не давав.

Потім він звинуватив присутню на поминальному дні сусідку Гуменюків коцюбинчанку Ольгу Матюшину в тому, що вона контролює бюджетних (!!!) медпрацівників лікарні, які долучилися до збору підписів, бо нібито в Матюшиної в лікарні є точка продажу оптики та лінз.

Після того, як йому порадили відкрити реєстр юридичних осіб і з’ясувати, яка ж особа веде підприємницьку діяльність на цій торговій точці, аби не поширювати на кладовищі плітки, він почав вкотре перейматися тим, що ані його, ані його партію “Нові обличчя” серйозно не сприймають.

Ольга Матюшина намагалася витягнути міського голову Ірпеня за межі його внутрішнього “я” і розповіла, що перед сесією у Коцюбинській селищній раді прийшов ярий прихильник “Нових облич” член виконкому Богдан Слюсаренко, який кричав на всю раду, що півроку тому в публікації сайту “Громади Приірпіння” було зазначено, що Олена Гуменюк запропонувала не витрачати шалені кошти представникам “Нових облич” на поліграфію для борда, на якому хотіли розмістити фотографію її загиблого чоловіка. Тоді вона висловила думку, що краще допомогти живим, в той час якраз було мобілізовано ще одного коцюбинчанина.

Тоді Олена Олександрівна попросила щоб кошти не витрачали на борд, а краще мобілізованому хлопцю допомогли із спорядженням, на той час волонтери хлопця зібрали повністю, не вистачало лише наколінників, які коштували 300 грн. Олені Гуменюк було відмовлено, про що через півроку Богдан Слюсаренко згадав перед початком сесії, тільки все перекрутив і звинуватив Олену Гуменюк в брехні, що мовляв вона просила у нього не 300 гривень, а 30 тисяч!!!

Карплюк вислухавши, сказав, що переговорить із Богданом Слюсаренко. Що це вийшло якесь непорозуміння. Він закцентував увагу, що він особисто щодня роздає людям чималі суми грошей, наголосивши,що своїх власних, так само як і доплачує своїм підлеглим в Ірпінській Раді зарплату з власної кишені, адже на офіційну зарплату ніхто б в раду працювати не пішов би.

Тому у лояльності працівників ради до міського голови ніхто й не сумнівався! Всі це і так розуміють. А тепер виникає питання, як же сплачуються податки з тих отриманих “працівниками” Ірпінської ради сум? Вони ж офіційно працевлаштовані в Раді!

Але тепер із пеших уст стало зрозуміло, чого виконуючий справами Плєшко, заступниця з гуманітарних питань та інший “особовий склад”  Карплюка не чують людей і не розуміють їх потреб, адже вони самі на утриманні у забудовників і до простих людей їм немає справи.

Фіналом дискусії стала пропозиція Ольги Матюшиної запровадити традицію публічного звітування в місті перед громадою, зокрема начальника міліції, начальника відділку освіти та керівників інших очільників підконтрольних відомств меру Ірпеня, адже навіть якщо їм Карплюк щедро доплачує, то офіційно заробітню платню вони отримують за рахунок громади, на користь якої вони і мають працювати. А отже мають і звітувати.

Карплюк поскаржився, що він і так має купу апаратних нарад і йому ніде взяти на все це  додатковий час.

Далі в розмову втрутився Дмитро Христюк, заступник голови обласної державної адміністрації, підтримавши ініціативу, мотивуючи це тим, що це ефективний Європейський досвід і область буде сприяти впровадженню такої традиції.

Весь цей фарс на поминальному дні закінчився лише тоді, коли Олена Гуменюк запросила всіх поїхати на кладовище на Лісовому масиві відбути службу загиблому корсару Олегу Онікієнко, який поліг в бою разом з Олександром Гуменюком. Поховали їх в один день, хоч і в різних місцях, але роковини родини загиблих відзначають разом.

Після невдалих спроб реабілітуватися в очах громади на кладовищі того ж дня 15 серпня Карплюк вирішив влаштувати збори своїх прибічників в кав’ярні “Черрі”.

Там від суму за полеглими не лишилося й сліду.

На каву з мером прийшло близьке оточення Карплюка – Анастасія Попсуй, Юлія Бережко, Ірина Кравчук, Ганна Лозова, Віолета Кременчук, Максим Плєшко, депутат Ірпінської ради Олександр Маркушин, який блокував вхід до Коцюбиснької селищної ради та депутатка облради екс-регіоналка Наталія Сємко.

Були й “Нові обличчя” з Бучі – зокрема, очільник партійного осередку в Бучі Іван Лисенко.

Окрім цих прибічників Карплюка, ірпінці розгледіли на фото адептів “Посольства Божого” Сандея Аделаджі.

Зокрема, Євгенію Алєксєєву, Олександра Коваленка, який разом з Юлією Кульчицькою організовував поїздки з Ірпеня на антимайдан та Надію Філімонову.

На цьому відео видно як Надія (Есперанса) Філімонова та Євгенія Алєксєєва беруть участь в тренінгу від Сандея Аделаджі.

https://www.youtube.com/watch?v=DrRX3zj1Db4&feature=youtu.be

Очевидно, окрім вірних за додаткові гроші з кишені Карплюка  працівників ради та адептів “Посольства Божого” кави попити меру Ірпеня в Ірпені вже й ні з ким.

Авторка: Яніна Заліська, мешканка Бучі