Громада Приірпіння

Цікава ситуація: переповнені садочки сприймаються як норма і місцевою владою і батьками. Ну що ж ти зробиш, така ситуація в країні. І всі хитають головами.

На якій законній підставі групи переповнені? Чи  “складна ситуація в країні” є підставою для виключенням із норм та правил щодо дитячих закладів?

Чи не завдають ці “виключення” проблем діткам? Чи не створює така ситуація підґрунтя для дрібних корупційних схем? Питань багато. І я як мама спробувала знайти відповідь.

Нарешті дочекалися законної черги в садочок №4 “Казка” (м. Ірпінь). Ми потрапили до числа тих щасливих 17, 44 %, яким вдалося таки потрапити у Приірпінні в дитсадок і оминути корупцію. Ось результати опитування читачів “Громади Приірпіння”.

Дитина із задоволенням почала ходити до нашої дивно зведеної групи, де діткам від 2 до 4 років.

Група має окрему кімнату для сну (20 ліжок), окрему кімнату для перевдягання, кімната для ігор та прийому їжі, туалетна кімната.

Після вересня кількість дітей в групі почала поступово збільшуватись. Мене така ситуація не задовольнила. Я запропонувала деяким батькам піти до завідувачки та звернутися до відділу освіти і припинити збільшення групи. Підтримки я не мала.

З цим самим питанням я підійшла до вихователя. Та лише розвела руками і похитала головою. А що вона? Вона працює і виконує свої обов’язки. Якщо дітей ведуть в групу, то приймає. Я направила запит у відділ освіти.

На той час групі вже було 26 дітей.  Одразу ж, як тільки відділ освіти отримав лист мене до себе викликала завідувачка. Підійти до завідуючої можливості не було, тому переговорили в телефонному режимі.

І вся та сама розмова: “ну ви ж розумієте, така складна ситуація в країні”,  “діток немає куди розміщувати”,  “всі діти одразу не ходять, то їм буде де спати”,  “більше приймати не будемо, тільки якщо згори не накажуть”, “це ж комбінована група, того й діток більше чим у ясельній.”

Через тиждень після розмови з завідувачкою, діток  в групі стало вже 28.

На початку грудня  я отримала лист від відділу освіти, де зазначили, що відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту” ст.14,п.2  наповнюваність групи для дітей віком від 2 до 3 років становить до 15 осіб, для дітей віком від 3 до 6 (7) років  до 20 осіб. Наразі в ясельно-молодшій групі по списку 28 осіб.

Крім того зазначили, що на даний момент до першої та другої молодших груп даного дошкільного закладу на 2015 рік зареєстровано 66 дітей та 91 дитина.

А де класти спати дітей? Ліжок 20, а діток 28.

В  Державних санітарних нормах та правилах  “Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей” вказано, що ліжко має бути закріплене за кожною дитиною та промарковане однаково з постільною білизною.  Це означає, що 8 діток по факту без ліжок. На приставляння розкладних ліжок місця немає.

Так от про цю проблему у 2013 році вже писав Богдан Мельничук – очільник місцевої “Свободи”. І за два роки влада з новим міським головою цю проблему не вирішила. А забудови продовжують рости й нові мешканці й далі стають додатковим навантаженням на інфраструктуру.

“Наразі до садочків на черзі стоять більше  4000 дітей, а це вже катастрофа! Якби забудовники будували інфраструктуру біля свої “курятників”, то цієї проблеми  не було б. А вони, в гонитві за великими грошима, перетворювали Ірпінь на величезний будівельний майданчик! Для прикладу наведу цифри, Ірпінь з’явився у 1900 році і за більше ніж 100 років набудували десь 800 000 кв. м. житла, це все житло включаючи приватний сектор і багатоповерхову забудову. Так ось, за останні 5 років житла набудували більше ніж за 100 попередніх років,” – розповідає “свободівець” Лаврентій Кухалейшвілі.

“По-перше,  в місті треба заборонити багатоповерхове будівництво, до тих пір, поки рівень соціальної інфраструктури не досягне потреб  вже збудованого житла! По-друге треба, щоб забудовники, яких в нашому місті нараховується більше 100, скинулися і побудували не менше 5 нових дитячих садочків. За каденцією попередніх депутатів сотні гектарів землі щезли в приватних руках шляхом махінацій і  місто втратило мільярди гривень. Сотка землі коштує більше 5 000 у.е. в гривнях це більше 100 000! Один дитячий садочок на 100 місць коштує приблизно 15 000 000 – 20 000 000  гривень. Все, що потрібно, це провести повну інвентаризацію землі в Ірпені і тоді ми будемо знати скільки у нас її є! Для побудови 5 дитячих садочків треба буде продати всього 6-7 га землі,” – додає Кухалейшвілі.

Читала я, що одним з  основних завдань законодавства України про дошкільну освіту є забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти. Смішно…все лягає на плечі батьків,дітей, персоналу…

Виходячи з усього вище викладеного, можна зробити такі висновки щодо конкретно нашого випадку:

1. Складність виховання в ясельно-молодшій групі збільшується, адже діти різновікові. Вихователь фізично не встигає донести необхідну за методичками інформацію кожній дитині. Одна дитинка вже вміє користуватися олівцями, вірно і безпечно, інше дитя ще саме на горщик не ходить;
2. Групи переповнені в супереч Закону України “Про дошкільну освіту”;
3. 8 діток по факту залишаються без ліжок, що є недодержанням Державних санітарних норм та правила. А у випадку вкладання дітей спати на не закріплені за ними ліжка чи вкладання декількох дітей на одне ліжко, це вже може бути грубим порушенням тих самих правил та норм. Куди класти дітей спати? В кінцевому варіанті – це проблема вихователя.
4. Якщо грубо порахувати то 66-та дитина в ясельно-молодшій групі по садочку “Казка” (відповідно до норм) зможе потрапити в садочок через 3 роки.  Всупереч нормам – через 2 роки. А кількість діток в черзі збільшується щоденно;
5. І всі розуміють, що діти повинні вчитися в дошкільних закладах. Але ні батьки, ні вихователі, ні завідуючі, ні відділ освіти не можуть вирішити питання додержання законних норм та правил. Виконання завдань Держави по забезпеченню умов функціонування дошкільної освіти не помітні.

Я бачу корінь зла в хаотичній та протизаконній забудові нашого міста. Понад півсотні багатоповерхівок у місті пропонують сайти з продажу нерухомості. Покупці, як правило, молоді сім’ї, а тепер уявіть скільки нам ще треба дитсадків.

А скільки вже побудовано новобудов…а скільки ще будують збудовані… а скільки ще віддадуть земель, лісів під забудову…

Як Вам такий ланцюг подій: місто дає в оренду землю під забудову багатоповерхівками – черга в садочки збільшується з кожним поверхом нового будинку – групи в садочках переповнюються та фізично не можуть витримати жодної законом затвердженої норми – а що робити? “Така ситуація в країні”.

І всі мовчать. І керівництво міста просить розуміння, і паралельно видає землю під забудову будівельним компаніям. Вони самі є першоджерелом  проблеми і просять розуміння.

“В Ірпені  вже немає вільної землі. Так то воно так, але у мене, особисто, виникає питання, а чого ще жодного крадія і корупціонера не посадили! Я  готовий повертати цю вкрадену землю назад у власніть териториальної Громади м. Ірпеня, як я це робив останні 5 років. За цей час у нас вже є купа позитивного досвіду. як повертати вкрадену у нас землю! На це все треба тільки політична воля, а я бачу, що в нашого мера такої волі немає! І це не дивно, бо він сам забудовник і розглядає наше місто як трамплін у велику політику,” – наголошує депутат Кухалейшвілі.

“Все, що мені треба для того, аби повернути Громаді вкрадені зони і посадити винних –  документи! Наразі коли я за підтимки людей, які бачили протягом останніх 5 років мою роботу, став депутатом міської ради, у мене з’явилося більше можливостей отримати відповідні документи. Так що, друзі, немає нічого неможливого. Громада має зрозуміти:  не можна бути байдужими до того, що відбувається в місті! Ніхто за нас і для нас нічого не буде робити, якщо ми самі не будемо цього вимагати,” – резюмує місцевий обранець.

Припиніть замальовувати Ірпінь багатоповерхівками, страждають діти!

Авторка: Ірина Онищук, мешканка Ірпеня