Детально про злочини клану Федорука-Карплюка

7

Мною зібрані та розписані в хрологічному порядку матеріали, які підтверджують злочинну діяльність мерів, за сумісництвом кумів та компаньйонів по будівельному бізнесу, двох міст Ірпінського регіону – Анатолія Федорука та Володимира Карплюка.

У наведених мною фактах містяться докази перевищення повноважень цих посадових осіб, що завдали збитків державі в особливо великих розмірах. Окрім цього, наводжу докази того, що дії  Бучанської міської ради підпадають під статті – 191, 209, 211, 364, 368 та 369 Кримінального Кодексу України.

Дії посадових осіб прокуратури Київської області підпадають під статті 364, 367, 368 та 368 ККУ. Дії посадових осіб ВР України підпадають під ст. 364, 368 ККУ.

Дії суді Ірпінського міського суду Київської області підпадають під ст. 364, 368 та 368 ККУ.

Хочу зазначити, що після нової редакції Земельного Кодексу України від 2002 року земля України офіційно отримала статус товару, що створило сприятливі умови для посадових осіб з реалізації тіньових схем спекулятивного ринку землі та отримання ними незаконної наживи. А зараз по суті справи:

  1. 06.2002 року Бучанська селищна рада своїм рішенням № 71/1-4-ХХІV незаконно перевела землі Державного лісового фонду до категорії земель громадської та житлової забудови. Таким чином місцева влада в особі Бучанського голови Анатолія Федорука цинічно кинула 890 га Бучанського лісу під сокиру. Я вважаю, посадові особи Бучанської ради прийнявши це рішення скоїли злочин, який підпадає під ст. 191, 364 та 368 ККУ. Після масових протестів місцевого населення проти знищення Лісового фонду та чисельних звернень громадян до правоохоронних органів прокуратурою м. Ірпеня лише через 2 роки 18.05.2004 р. було подано в інтересах держави заяву до суду за № 1945-15 про скасування  рішення Бучанської ради.  Однак, прокуратура не надала необхідні докази, а заява була сформульована таким чином,  аби свідомо програти інтереси держави в суді на користь корупції. І в цьому немає нічого дивного так як прокурор Ірпеня Павло Оніщенко, заступник прокурора Тарас Мізерний, який в суді представляв інтереси держави і навіть суддя Сергій Савченко мали власні інтереси в межах земель, які були предметом спору в суді.  Окрему увагу потрібно звернути на суддю Савченка, та прокурора Мізерного,  які звернулися із заявами до Бучанського голови Анатолія Федорука на отримання для себе земельних ділянок саме в той час, коли дана судова справа перебувала в провадженні судді Савченка.  Більше того, прокурор Мізерний попередньо отримав земельну ділянку в межах земель Лісового фонду м. Ірпеня у 2003 році, тобто, з використанням службового становища двічі використав своє право на безкоштовне отримання та приватизацію земельної ділянки. А тому, цілком логічно, що Ірпінський міський суд 26.10.2004 р. по справі № 2-1961/2004 прийняв рішення на користь корупції. Можна стверджувати, якби рішення суду було прийняте в інтересах держави то їхні земельні ділянки опинилися б поза Законом. Таким чином, прокурори Павло Оніщенко, Тарас Мізерний та суддя Сергій Савченко скоїли злочини, які підпадають під ст. 364, 368, 368 ККУ.  Але це все дрібниці в порівнянні з тими корупційними схемами дерибану землі, які мали місце в продовж тривалого часу.

1

2. За зверненням робочої групи від Київської обласної державної адміністрації з виявлення стану дотримання земельного, лісового та природоохоронного законодавства при розпорядженні земельними ресурсами до МВС у Київській області були проведенні слідчі дії. В результаті чого  01.2006 року була відкрита кримінальна справа № 61-928 про оформлення 7-ми га Бучанського лісу на підставних осіб через ТОВ “ВАСКО”. Слідчі дії по цій справі ведуться вже майже 10 років та невідомо на якій стадії ця справа перебуває.

13. Рішенням Бучанської ради № 814/1-26-XXІV від 29.04.2004 року за підписом Бучанського голови Анатолія Федорука було незаконно вилучено 65.4 га земель державної власності, яка перебувала в постійному користуванні Національного аграрного університету (НАУ). Зазначене рішення прийнято з перевищенням повноважень, з огляду на те, що відповідно до ч.3 ст. 84 Земельного Кодексу України земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності, належать до державної форми власності та не можуть передаватися до комунальної власності. В подальшому ця площа була перерозподілена на ряд приватних фірм, в тому числі знову 28 га на ТОВ “ВАСКО”. Я вважаю, що посадові особи Бучанської ради прийнявши такі рішення скоїли злочини, які підпадають під ст. 191, 364, 368 ККУ.

14. На мої чергові звернення до Генеральної Прокуратури України я постійно отримував формальні відписки від прокуратури Київської області. Суть їх зводилася до того, що прокуратура з деяких питань не вбачала складу злочину , а інші справи тримала на «суворому контролі». Проте, результату від їхньої діяльності не було жодного, а корупція процвітала, збільшуючи свої масштаби. Як приклад, заступник прокурора Київської області Анатолій Матвієць після своєї відписки від 26.01.2007 р. через 27 днів 23.02.2007 р. отримав за підписом Федорука ордер № 1488 на трьохкімнатну квартиру.  Слід зауважити,  що заступник прокурора Київської області Матвієць у 2002 році вже отримував трьохкімнатну квартиру в м. Бровари. Крім того, звертаю увагу, що пан Федорук та пан Матвієць є земляками та вихідцями з одного села – Великої Медведівки, що на Хмельниччині, тобто, вони знали одне одного з дитинства і розуміли, що роблять. Тому я вважаю, що пан Федорук скоїв злочин який підпадає під ст. 369 та 369 ККУ, а дії прокурора Матвійця підпадають під ст. 364, 368 та 368 ККУ.

5. На моє чергове звернення до ГПУ прокуратура Київської області вчергове традиційно відписалася листом № 07/4-498 від 19.02.2010 р. в особі заступника прокурора Київської області Геннадій Клюге. Звертаю увагу, що за заявами Клюге на ім’я Бучанського голови Федорука в декілька етапів в період з 2007 по 2012 рік було  оформлено земельну ділянку загальною площею 22 сотки в межах земель лісового фонду. Тому дії прокурора Клюге підпадають під ст. 364, 368 та 368 ККУ.

16. На моє чергове звернення до Верховної Ради України отримав чергову відписку від Апарату ВР України. Проте через деякий час 10.05.2007 р. Керівник Апарату ВРУ Валентин Зайчук звернувся з листом № 05/3-19 до Бучанського селищного голови Анатолія Федорука з проханням виділити 3.5 га для працівників Апарату. Однак, фактично земельні ділянки були оформлені особисто на Керівника ВРУ гр. Зайчука та членів його родини, а також на його заступника Володимир Ялового та членів його родини в межах земель Лісового фонду. Зокрема, Генеральною Прокуратурою України було установлено, що заяви від цих громадян на отримання земельних ділянок датовано пізніше рішень рад, прийнятих за результатами їх розгляду. Вже понад рік прокуратурою не вжито жодного заходу реагування. Дії посадових осіб ВР України Зайчука та Ялового я вважаю підпадають під ст. 364 та 368 ККУ.

17. На моє чергове звернення у 2009 році до ВР України всі зазначені матеріали були предметом розгляду на засіданні Комітету ВР України по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією. Комітет дав правову оцінку злочинам, пов’язаних із відчуженням земельних ділянок на території Бучанської ради, водночас було установлено, що при прийняті рішення від 2002 року про переведення земель Лісового фонду до категорії забудови голова Бучанської ради Анатолій Федорук вийшов за межі наданих йому повноважень так як згідно положень ч. 9 ст.149 Земельного Кодексу України в редакції від 01.01.2002 року вилучення лісів першої групи площею понад 10 га відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Також, Комітет підтвердив, що рішенням Бучанської ради від 2004 року за підписом голови ради Федорука із земель державної власності було відчужено земельну ділянку площею в десятки гектарів, яка перебувала у постійному користуванні Національного аграрного університету України. Водночас, зазначене рішення прийнято посадовими особами Бучанської ради із перевищенням повноважень так як вилучення земель державної власності повинно відбуватися виключно за Постановою КМУ.

Таким чином, Комітет ВРУ установив, що внаслідок неналежного виконання посадовими особами Бучанської ради своїх службових обов’язків та внаслідок службових зловживань державі заподіяно збитків в особливо великих розмірах.

Водночас Комітет визнав, що шляхом шахрайських дій з боку окремих громадян, а також зловживанням владою або службовим становищем з боку посадових осіб Бучанської ради земельні ділянки виділялися на підставних осіб.

В результаті своїх висновків Комітет 21.01.2010 року звернувся з листом № 04-12/12-2718(3-4) за підписом голови Комітету ВР України Ігоря Калєтніка до Генерального прокурора України  для прийняття рішення стосовно посадових осіб Бучанської ради, а також стосовно інших осіб, у діях яких вбачаються ознаки злочину.

Однак, Ігор Калєтнік вибрав іншу стратегію в порівнянні з його «попєрєдніками» такими як – Матвієць, Клюге, Зайчук, Яловий та інші. Тут він не «мєлочився», а взяв собі вже стільки гектарів, як це належить особі самого високого рангу держави.  А саме, у зв’язку із змінами вертикалі влади та становленням режиму Януковича Генеральна Прокуратура України приховала склад злочину Бучанського міського голови і одночасно голови Бучанської міської організації Партії Регіонів А.П. Федорука з розкрадання державної та комунальної власності в особливо великих розмірах.

Таким чином, вірний соратник режиму Януковича пан Федорук уникнув кримінальної відповідальності, а інший соратник режиму Януковича  пролетарій Калєтнік став прямим спадкоємцем на правах власності “Бучанського Межигір’я № 1″ пл. 14 га в межах земель Лісового фонду та “Бучанського Межигір’я № 2” пл. 12 га в межах земель НАУ, які  були оформлені шляхом корупційних схем через підставних осіб та  загородив їх парканом 10-ти метрової висоти. Звертаю Вашу увагу, що в оформлені земельних ділянок були задіяні сотні підставних осіб, яким за паспортні дані платили по 100 доларів та яких як баранів грузили в автобуси та звозили до “чорного” нотаріуса для переоформлення земельних ділянок на дідуся Ігоря Калєтніка Кіргана Василя Устиновича. Наголошую, що реалізувати  корупційні схеми в таких масштабах без прямої участі посадових осіб Бучанської міської ради було б не можливо, тому їх дії підпадають під ст. 191, 364 та 368 ККУ.

18. Таким чином, заручившись кримінальною «кришою» в особі першого екс-віце-спікера ВРУ Ігоря Калєтніка, Керівника апарату ВРУ Зайчука та посадових осіб прокуратури Київської області та прокуратури м. Ірпеня, Бучанський міський голова Анатолій Федорук з використанням службового становища розгорнув будівельний бізнес, повністю підконтрольний родинному клану пана Федорука.

Спочатку земля для майбутнього об’єкту забудови оформлялася, навіть по півгектара в одні руки, через підставних осіб в межах земель Лісового фонду (для прикладу деякі копії Державних актів на громадян Глива, Ніколайчук, Павловський). Далі, за дивних обставин, всі власники земельних ділянок одночасно, через нотаріальні дії, передають права на розпорядження своїми земельними ділянками двоюрідному брату пана Федорука – Олегу Яцюку. Згодом пан Яцюк уповноважує ТОВ “Будрегіонінвест”, засновниками якого є дружина Федорука – Людмила Федорук та дружина його колишнього заступника і кума Володимира Карплюка – Лариса Карплюк, розпоряджатися земельними ділянками під будівництво багатоповерхових житлових кварталів. На завершення цієї корупційної схеми ТОВ “Будрегіонінвест” в особі Людмили Федорук та Лариси Карплюк, персонально Володимира Карплюка та Олега Яцюка заключають Договір  № 1/2012 про спільну діяльність від 12.01.2012 року на будівництво цього об’єкту та вказують свої грошові вклади.

Відкритим та не розслідуваним до цього часу прокуратурою Київської області залишається питання  – звідки у сімей Федорука та Карплюка, а також у пана Яцюка з’явилися десятки мільйонів гривень, які відображені у Договорі про спільну діяльність? А саме, грошовий вклад сім’ї Федорука складає майже 46 млн грн., сім’ї Карплюка майже 50 млн грн., а гр. Яцюка понад 10 млн грн. Якби прокуратура належним чином провела перевірку природи походження цих грошей, то отримала б підтвердження, що ці кошти мають статус “чорного налу”, та не відповідність фактичному їхньому доходу на той час. Також прокуратурою не дано оцінки діяльності Бучанському міському голові Федоруку на використання свого службового становища в корисних цілях з ознаками корупції, а саме в створенні сприятливих умов для сімейно-родинного будівельного бізнесу пана Федорука та легалізації (відмиванню) доходів отриманих злочинним шляхом. Тому я вважаю, що пан Федорук скоїв злочини, які підпадають під ст. 191, 209, 364 та 368 ККУ.

Маючи кримінальну “кришу” від прокуратури будівельний бізнес родинного клану Федорука розпочався самовільно та з порушенням містобудівного законодавства об’єктів багатоповерхової житлової забудови. А саме, КП «Ірпіньводоканал» відмовив забудовнику в отриманні Технічних умов на водопостачання та водовідведення листом № 431 від 23.02.2012 року.  Мушу нагадати, що Технічні умови є лише підставою для проектування  та за відсутності яких   не можливо  виготовити Проектно-кошторисну документацію на будівництво житлового кварталу, а значить  не можна було заповнювати декларацію, яка дає дозвіл на початок будівельних робіт.

Вказані порушення містобудівного законодавства були підтверджені   Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю та направлено листом за № 7/10-27/2311/08/03 від 23.11.2012 року до прокуратури Київської області з проханням вжити заходів прокурорського реагування на припинення будівельних робіт та притягнення винних осіб до відповідальності. Однак, заступник прокурора Київської області Андрій Іванченков своїм листом № 07/1-4169-12 та сам прокурор Київської області Миїхайло Вітязь своїм листом № 05/3-483 спотворили інформацію, не вжили заходів реагування чим приховали склад злочину. Лише 5 липня 2013 року, коли багатоповерхові будинки були готові до здачі в експлуатацію, КП “Ірпіньводоканал” видав Технічні умови № 13 ТОВ “Будрегіонінвест” на водопостачання та водовідведення, які погодив своїм підписом Бучанський міський голова Анатолій Федорук.  КП “Ірпіньводоканал” зобов’язав забудовника запроектувати та побудувати каналізаційну насосну станцію, два напірних колектора протяжністю понад 2 км з підключенням їх до центральної каналізаційної мережі м. Бучі. Однак, будівельний бізнес родини Федорука вчергове проігнорував вимоги Технічних умов водоканалу та самовільно проклав каналізаційний колектор протяжністю приблизно 500 метрів і підключився до каналізаційних мереж. Гостомеля. А зекономлені десятки мільйонів гривень, які повинні були вкладені в розбудову каналізаційних мереж Бучі, осіли в бездомних кишенях Федорука.

Мої чисельні звернення до прокуратури м. Ірпеня не дали жодного результату. Підставою тому було те, що прокурор Ірпеня Мирослав Пацкан оселився на 120-ти кв. м. в одній з квартир саме цього житлового кварталу будівельного бізнесу Федорука та Карплюка  за адресою м. Буча, вул. Пушкінська, 3-в, кв. 47. Я вважаю, що Федорук скоїв злочини, які підпадають під ст. 209, 364, 368 та 369 ККУ, а прокурори Іванченков та Витязь скоїли злочин, який підпадає під ст. 367 ККУ, а прокурор Пацкан скоїв злочин, який підпадає під ст. 368 ККУ.

9. Бездіяльність і “кришування” Київської обласної прокуратури та прокуратури м. Ірпеня спонукала Бучанського міського голову А.П. Федорука до чергових злочинів з розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах. А саме, за черговим зверненням громади м. Бучі, під яким підписалися понад тисячу бучанців, щодо перевірки законності зарахування пайової участі забудовників до бюджету міста Бучі Державною фінансовою інспекцією в Київській області була проведена перевірка. В результаті якої було установлено, що з порушенням п.6, ст.45 Бюджетного Кодексу України бюджет м. Бучі недоотримав коштів на суму 16млн 727 тис 574 грн. Майже вся сума недоотриманих до бюджету коштів від забудовників,  належать до сімейно-родинного клану мера Бучі пана Федорука. Тому я вважаю, що Бучанський міський голова А.П. Федорук скоїв злочин, який підпадає під ст. 191, 211, 364, 362 ККУ.

10. Тільки після революції Гідності всі ці матеріали були предметом розгляду на засіданні Комітету Верховної Ради України по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією. Члени Комітету ознайомившись із матеріалами справи та заслухавши мою доповідь прийняли протокольне рішення № 34 від 19.03.2014 р. та зобов’язали правоохоронні органи на протязі двох місяців вжити заходи відповідного реагування. Лише після рішення Комітету прокуратура Київської області подала дві позовні заяви до суду щодо визнання не дійсними рішення Бучанської ради № 71/1-4-ХХІV від 25.06.2002 р. про незаконне вилучення земель Лісового фонду та незаконне вилучення земель державної власності, які перебували в постійному користуванні НАУ  до земель запасу Бучанської ради та витребувати на користь держави в особі КМУ з незаконного володіння “Бучанського Межигір’я” № 1 пл. 14 га в  межах земель Лісового фонду та “Бучанського Межигір’я № 2” пл. 12 га в межах земель НАУ власником яких де-юре являється рідний дідусь Ігоря Калєтніка Василь Кірган, а  де-факто сам Ігор Калєтнік.

1

На сьогоднішній день рішеннями трьох судових інстанцій скасоване злочинне рішення Бучанської ради від 25.06.2002 р. про переведення земель Лісового фонду пл. 890 га до категорії земель забудови та витребувано на користь держави 14 га Бучанського лісу в межах “бучанського Межигір’я № 1”  вартістю 18 млн. 419 тис. 268 грн. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 29.07.2015 року  рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 року та Ухвалу апеляційного суду Київської області від 6.02.2015 року залишено в силі і оскарженню не підлягає. Верховний Суд України 16 грудня 2015 року залишив без змін рішення трьох судів. 

Нехтуючи Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 29.07.2015 року, яка з того ж таки дня набрала законної сили, Бучанська міська рада не виконала рішення Ірпінського міського суду від 17.10.2014 року, зокрема, не було прийняте рішення по 4-му пункту рішення Бучанської селищної ради № 71/1-4-ХХІV від 25.06.2002 р. про внесення змін до земельно-облікових матеріалів (форма 6-зем), а саме не вивела їх із земель житлової та громадської забудови та не було їх переведено до категорії  земель Лісового фонду. Тому я вважаю, що посадові особи Бучанської міської ради скоїли злочин який підпадає під ст. 367 ККУ. Більше того, Бучанська міська рада і надалі продовжує незаконно роздавати землі Державного лісового фонду, знищуючи Бучанський ліс .

Також, в провадженні Ірпінського міського суду слухається справа по незаконному вилученню земель НАУ та  витребуванню 12 га “Бучанського Межигір’я № 2” на користь держави.

Слід зазначити, що за наслідками злочинного рішення Бучанської ради від 2002 року на теперішній час, за прямим сприянням Бучанського голови Анатолія Федорука, роздерибанено через підставних осіб більше  400 гектарів земель Лісового фонду та знищено дерев породи сосна і дуб.  За нормативно-грошовою оцінкою земель Лісового фонду, у відповідності до рішення суду,  ціна  одного гектару становить щонайменше 1.3 млн грн. Сума збитків за 400 га буде складати понад пів мільярда гривень без урахування відновлювальної вартості дерев. Разом з вартістю дерев сума збитків завданих державі складатиме понад мільярд гривень. А у відповідності до експертної оцінки землі сума збитків збільшиться у п’ять разів та становитиме понад 5 мрд грн.

Дивує той факт, що після рішення суду, яким установлено факт злочину, до цього часу прокуратурою Київської області не притягнуто жодної посадової особи до кримінальної відповідальності. Адже рішення, на підставі яких державі були завдані збитки в особливо великих розмірах, приймалися не десантом марсіян з космосу, а підписувалися посадовими особами Бучанської ради, які є очевидними та мають прізвища і посади.

Згідно п.1 рішення КСУ № 7-рп/99 від 06 липня 1999 р. селищний, міський голова є головною посадовою особою відповідної територіальної громади, з представницьким мандатом.

Згідно п. 5 ст. 42 ЗУ “Про місцеве самоврядування”, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Пан Федорук з 1998 р. постійно обіймає посаду голови міста (селища) Буча, тому він як головна посадова особа міста несе персональну відповідальність за всі незаконні дії Бучанської влади, оскільки у нього були та є достатньо повноважень, встановлених законом, для протидії прийняттю незаконних рішень Бучанською радою та Бучанським міськвиконкомом. Більш того, підп. 1 п. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування» зобов`язує селищного, міського голову забезпечувати додержання Конституції і Законів на відповідній території. Але пан Федорук використовував та використовує свої повноваження для особистого збагачення та для збагачення своєї родини.

Саме пан Федорук винен в прийнятті рішення Бучанською радою в 2002 р. в наслідок якої заподіяно шкоди державі в особливо великих розмірах, оскільки:

–  відповідно до підп. 9 п. 4 ст. 42 ЗУ “Про місцеве самоврядування” саме селищний, міський голова забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку;

– відповідно до підп. 8 п. 4 ст. 42 ЗУ “Про місцеве самоврядування” саме селищний, міський голова вносить пропозиції та формує порядок денний сесії ради та головує на пленарних засіданнях;

–  відповідно до підп. 3 п. 4 ст. 42 ЗУ “Про місцеве самоврядування” саме селищний, міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

Тобто, на кожному етапі підготовки та затвердження рішень у нього була можливість зупинити незаконні дії Бучанської ради, але він цього не зробив.

Крім того, в 2014 році, коли прокуратура надала переконливі докази в суд (а також і пану Федоруку), що землі, які у 2002 році Бучанська рада перевела до земель забудови, були землями Державного лісового фонду, пан Федорук не скористався своїми повноваженнями та згідно підп. 8 п. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування» не скликав раду, не вніс пропозицію скасувати незаконне рішення Бучанської ради від 2002 року.

Він поступив навпаки, а саме – скориставшись своїми повноваженнями, зазначеними в підп. 14-15 п. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування», він почав в усіх судових інстанціях, включаючи Верховний Суд України, відстоювати незаконне рішення Бучанської ради від 2002 р.

Не дивлячись на те, що Бучанська влада програла всі суди, пан Федорук не використовує свої повноваження, щоб зупинити Бучанську міську раду, яка продовжує розбазарювати державні землі Лісового фонду, де не припиняється вирубка дерев. Крім того, пан Федорук не зупиняє посадових осіб (своїх підлеглих) Бучанського міськвиконкому, які продовжують видавати Містобудівні умови та обмеження для будівництва багатоквартирних будинків на землях Державного лісового фонду.

Все вищезазначене у моєму зверненні підтверджує, що саме міський голова м. Буча пан Федорук є основним вигодоодержувачем від прийняття Бучанською радою незаконного рішення від 2002 р.

Для полегшення Вашої роботи в проведенні слідчих дій конкретизую головних посадових осіб, які своїми підписами  надали «законної» сили злочинному рішенню по знищенню Лісового фонду держави та дерибану землі України.  А саме:

  • Бучанський міський голова – Анатолій Федорук;
  • екс-секретар Бучанської селищної ради – Марія Крижова;
  • екс-завідуюча відділом архітектури – Валентина Ткаченко;
  • екс-завідуючий юридичним відділом – Ігор Бартків.

Цілком логічним є підтвердження бездіяльності Київської обласної прокуратури на моє чергове звернення за № 3/4 від 3.04.2015 р. до прокуратури Київської області, щодо оформлення через корупційні схеми понад 50 га землі у м. Бучі на 4-ьох осіб, один з яких фігурує в матеріалах кримінальної справи № 61-928 від січня м-ця 2006 року про оформлення 7-ми га Бучанського лісу на підставних осіб через фірму ТОВ “Васко”. Тобто, перший заступник прокурора Київської області І. Грабець своїм листом № 05/1-1355 від 05.05.2015 р., з невідомих обставин, чомусь, не вбачає ознак корупційної діяльності при оформленні великих площ землі на підставний осіб. Зокрема, заздалегідь знаючи, що це питання є виключною компетенцією прокуратури,  він направив цей матеріал до  Державної інспекції сільського господарства Київської області з метою «поховати» цю справу та не дати їй ходу. Тому я вважаю, що прокурор Грабець вчинив злочин який підпадає під ст. 367 ККУ.

 

1

1

З вищезазначених матеріалів, що підтверджуються документально-доказовою базою, враховуючи масштаби злочинів внаслідок яких державі завдано збитків в особливо великих розмірах, переконаний, що необхідно в найкоротший термін провести слідчі дії та за наявності підтвердження фактів злочинів з ознаками корупції  притягнути до персональної кримінальної відповідальності Бучанського міського голову Анатолія Федорука з відшкодуванням завданих збитків державі та вжити всіх необхідних заходів аби Федорук не покинув межі України з награбованими мільйонами.

Водночас хочу підняти питання – наскільки потрібно спаплюжити Закони і Конституцію України та наскільки мільярдів завдати шкоду державі аби понести посадовою особою персональну кримінальну відповідальність?

І наостанок, всю відповідальність за достовірність інформації готовий нести перед Народом, Богом і Законом.

Листи саме в такій редакції направлені до державних та правоохоронних органів влади для належного реагування у відповідності до державної програми по боротьбі з корупцією.

samВіктор Бархоленко, бучанець

 

 

7 коментарів

  1. Андрій Мельник 6 Січня 2016 at 17:44

    Говоритиму виключно мовою фактів, жодним чином не захищаючи Федорука – просто коротко проаналізую автора даної публікації.
    1) Віктор Бархоленко є політичним опонентом мера Бучі Анатолія Федорука.
    2) Діяльність Бархоленка спрямована на політичну боротьбу проти мера Бучі Федорука.
    3) Бархоленко прагне влади – це підтверджується тим, що він неодноразово брав участь у виборах мера Бучі.
    4) Бархоленка не підтримує громада Бучі – це підтверджується постійними розгромними програшами Бархоленка на виборах мера Бучі.
    5) Бархоленко є бізнесменом – володіє кількома об’єктами (СТО, ринок тощо).
    6) Бархоленко при цьому не може бути незаангажованим громадським активістом, адже має політичні та бізнес-інтереси і його громадська діяльність заангажована політикою та бізнесом.
    7) Бархоленко не може бути незаангажованим політиком, бо його політична діяльність заангажована бізнес-інтересами.
    8) Бархоленко не є порядним підприємцем, бо для досягнення своїх бізнес-інтересів використовує політичну активність (намагання отримати владу) та прикривається громадською діяльністю.

    • Oleg Kozitskiy 7 Січня 2016 at 17:38

      Андрей, приведешь столько же материала в доказательство своих слов – поверим тебе 🙂 проплаченый писака.

      • Андрій Мельник 8 Січня 2016 at 09:53

        Олег, який із цих пунктів неправдивий? )
        Бархоленко на своїй сторінці в ФБ зазначив, що він є підприємцем, на сайті ЦВК – інформація про те, що Бархоленко був кількаразово кандидатом-невдахою. Ці факти відомі усім.

        • Oleg Kozitskiy 8 Січня 2016 at 10:29

          и что в этом преступного? что нарушает закон?
          предпринимателем быть – это криминал? или что? не пойму. объясните мне. это плохо?

        • Oleg Kozitskiy 8 Січня 2016 at 15:18

          вы вообще чем по жизни занимаетесь? для вас предприниматели враги? вы чиновник? налоговый инспектор? госслужащий? коммунист?

        • Oleg Kozitskiy 10 Січня 2016 at 12:12

          чомусь мовчите…

        • Lavrentiy Kukhaleishvili 23 Січня 2016 at 01:16

          Прямо так и написали на сайте ЦВК – політичний невдаха! Присоединяюсь к словам Олега ты галимый проплаченный троль!!!!

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539