Громада Приірпіння

Після виборів ми всі дізналися про те, що комунальне підприємство селища Коцюбинське УЖКГ “Біличі” на порозі банкрутства. Селищна голова Ольга Матюшина повідомила про це у перших звітах. Як виявилося за водопостачання комунальники завинили водоканалу майже 7 мільйонів грн. А загальний борг УЖКГ становить близько 16 мільйонів.

Постало логічне запитання: чому збанкрутувала комунальна установа? Після новорічних свят я на волонтерських засадах вирішила просто поспостерігати за роботою комунальної установи й зрозуміти причини.

Все починається з того, яку політику веде керівництво установи. Заступник селищного голови Петро Пушанко, який колись очолював УЖКГ “Біличі” не бачить можливості зробити установу прибутковою. Колишній головний інженер Олексій Зінкевич, який посів його місце, вважає, що це -можливо.

В управлінні головне зрозуміти філософію підходу. У господарчій установі мають бути свої принципи роботи. Пан Пушанко дав таке визначення: УЖКГ – це надання послуг населенню у сфері комунального господарства.

Визначення хороше, але у визначенні бракує слова “якісного”.

Як функціонує УЖКГ без головного інженера

На ефективність роботи і якість надання послуг прямо впливає тривала відсутність головного інженера. Цю вакансію не можуть заповнити вже тривалий час. Тому зголошуйтесь, якщо є охочі.

Функції головного інженера виконують почергово то керівник УЖКГ “Біличі”, то заступник селищного голови, що з точки зору менеджменту тривалий час тривати не може, бо тоді неякісною буде не лише робота комунальної служби, але й менеджменту в селищній раді.

І треба зауважити, що коли селищна голова Ольга Матюшина піднімала питання перед новим роком щодо заступників, які наймаються на роботу виключно з погодження депутатського корпусу, бюджетна комісія це проігнорувала, плануючи бюджет на 2016 рік. Таким чином просідає соціально-економічний бік менеджменту, а єдиний заступник залучений до вирішення питань УЖКГ, де немає відповідних кадрів.

Тому, якщо говорити про якість роботи комунальної служби і якісного менеджменту ради – то без головного інженера комунальна установа не може існувати належним чином і це відображається на ефективності роботи топ-менеджменту селища.

Якість послуг УЖКГ при цьому потребує покращення. Для прикладу можна взяти зламаний насос на Пономарьова, про який я дізналася у перші ж дні моніторингу. Мешканці першого поверху скаржаться на різкий неприємний звук від насосу. Ми виїхали з комунальниками на місце події й я розуміла, що причина в насосі, хоча я не є фахівцем.

За відсутності головного інженера, який міг би дати належну оцінку ситуації і до прикладу сказати, що треба тимчасово задіяти сусідній запасний насос, а той, що не функціонує належним чином, терміново перебрати і при потребі замінити деталі, які не мають купуватися, а мають про запас для форс-мажорів запас зберігатися на складі.

Так от за відсутності головного інженера на місці приймається рішення… запінити стелю підвалу під підлогою першому поверху й по суті її “утеплити”. А насос як свистів, так і продовжував свистіти. Таке ноу-гау не допомогло. Мешканці все одно жалілися на шум. Висновок: за відсутності компетентного головного інженера працівники неефективно використали майновий ресурс комунальної установи і результату так і не досягли.

Аналогічно “ремонтували” дах на Меблевій.

Ані керівник УЖКГ “Біличі”, ані заступник селищного голови при своєму належному завантаженні на керівних посадах розриватися постійно не можуть. Тому потреба в головному інженері стоїть досить гостро.

Робота економічного відділу та бухгалтерії

Великий плюс в тому, що колектив економічного відділу має хороший рівень корпоративної культури й є дуже дружнім. Але в роботі є суттєві недогляди. Систематизація даних відсутня. Для того, щоб отримати дані по одному показнику треба перебрати здоровезні папки з документами – місячні підшивки. А далі вручну перераховувати.

Я не побачила чіткого планування та грамотних закупівель. Наприклад ми замовляємо сіль за передплатою. Я точно знаю, що може бути дешевший варіант тим більше, що у нас доволі значні обсяги закупівель. Сіль ми не маємо закуповувати щотижня чи щомісяця, бо щоразу маємо платити за доставку. Ці витрати можна оптимізувати.

Також була свідком того, як за передплатою нам вчасно сіль не доставляли. Це за наші ж гроші ми від постачальника в кризу не можемо добитися вчасної доставки товару. Це означає, що треба змінювати підрядника і в майбутньому ставити чіткі строки й вести більш жорсткі перемовини. Ми платимо гроші – ми клієнти і маємо право вимагати належних послуг за розумну ціну. Принаймні так би робив кожен, коли замовляв би щось собі. А до комунального майна треба ставитися як до свого власного – ощадно і з розумом.

Після моніторингу з’ясувалося, що двірникам мали б виділяти взуття та реманент. Я перепитувала неодноразово і мені працівники казали, що це не видається.

Зрештою на початку лютого я побачила одного двірника в закупленому взутті, а іншого без. Перепитую, чому не видали. Відповідь проста: закупили одного розміру.

Закупівля спецодягу та спецвзуття робиться з урахуванням розміру працівників. Інакше чекати, наприклад, поки хтось зносить 38 розмір взуття, коли в інших працівників 39 – 41 – безглуздо.

Я розумію, що коштів може бути недостатньо. Так було і буде завжди. Але є речі, які реально не залежать від коштів й випливають виключно з підходу до роботи й поставлених задач.

Окрім проблем економічного відділу, проблеми є і в бухгалтерії. Тут уже дорога програма, річне обслуговування якої сягає під 100 тисяч гривень. Це те, що дісталося у спадок від попередньої влади і члени бюджетної комісії разом з планово-економічним відділом ради мали б шукати більш дешеві варіанти.

Про те, що у нас мало не щомісяця змінюються рахунки для сплати за комірне, знають, мабуть, усі. Це пов’язане з тим, що нам їх арештовують й доводиться для того, щоб хоч якось перекритися – створювати нові. Так і виживає комунальне господарство.

Робота юридичного відділу

Найбільша проблема тут – це не результативна робота з боржниками, яка блокує фінансові надходження до УЖКГ “Біличі”. Є мешканці, в яких борги сягають 30 тисяч.

На працівників УЖКГ “Біличі” покладений обов’язок проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу з коцюбинчанами. По суті робота спускається на підлеглих – двірників. І ті просто розносять платіжки. Так інформаційно-роз’яснювальна функція звелась до мінімуму.

Депутати, як відомо, у своїй більшості, відмовилися взяти на себе цю некомфортну функцію і допомогти комунальному сектору у скруті. Зате більшість в один день з однаковим текстом написала заяви на те, щоб провели ремонти під’їздів. Це паразитарно-споживацький підхід, який ще може бути в деяких мешканців, але який геть не личить депутатам тим більше, коли комунальне господарство селища на грані економічного колапсу.

Людям треба роз’яснювати, що сума боргу зросте на розмір судового збору. Що є можливість звернутися до УЖКГ “Біличі”, щоб провести реструктуризацію боргу.

Також варто зауважити, що працівників за трудовими угодами відбувається в обхід інспектора з кадрів.

Експлуатація житлового фонду

В УЖКГ “Біличі” взагалі відсутні послуги призначені для життєзабезпечення конкретної квартири і мають характер індивідуального споживання. Я думаю, що кожен з нас, коли викликав комунальників, вже дізнався, що УЖКГ відповідає за все, що не в квартирі. Тобто: крани, коліна, бачки і т. д. – це наші з вами проблеми.

Звісно, працівники УЖКГ “Біличі” можуть вирішувати такі проблеми мешканців в індивідуальному порядку. Але гарантії на якість – ніхто тут не дає. Так я стала свідком випадку, коли одній бабусі доволі недешево за 800 грн встановили бачок для унітазу. Він після того належним чином не працював. Бабуся кілька днів просила, щоб на це звернули увагу і зробили на совість.

Якщо б ці послуги комунальна система надавала й за них індивідуально сплачували люди гроші, то це було б добре не лише з точки зору того, що наповнювався б офіційно бюджет підприємства, а й для споживачів: вони б чітко розуміли механізми взаємодії й мали б гарантії. А так за більш ніж ринкові гроші все тримається на довірі й люди іноді не отримують належного сервісу.

Джерела реального наповнення бюджету

Єдиним суттєвим джерелом доходу зараз може стати система водопостачання. Але належного контролю за водопостачанням та водовідведенням не ведеться. Контролерів замало.

Більше того, у тих, хто ходить і звіряє показники є суттєва проблема: люди відмовляються пускати контролерів додому для звірки лічильника. Відповідно неможливо не лише перевірити показники, а й переконатися у цілісності пломб.

Є точки, де водопостачанням та каналізацією послуговуються просто безкоштовно.

Ні для кого не секрет, що у селищі відсутня зливна каналізація (так звана ливнівка). Так от у новобудовах цей злив врізають у каналізацію автоматично. І от якщо ці куби ми нікому не нараховуємо, то Київ їх обраховує справно. Тому в сумі боргу значна частина – це гроші в тому числі й за дощову воду, яка зливається з дахів.

Тепер постає питання, як за такої системи будинки можна було брати на баланс і не вимагати у забудовника розібратися з цією проблемою?

Щодо КНС, то тут також не контролюється належним чином кількість нечистот, які нам зливають. Активісти вже якось писали про те, що приїздили машини, з якими не укладений договір. І надавали громаді фотофакти.

Великий сумнів виникає кількість кубів, які зливаються реально, а не офіційно. Запах від КНС на кінцевій 393 – це явище,  яке нюхає вся Меблева. Відповідно за такі незручності громада мала б мати, принаймні, відповідні надходження.

Відділ благоустрою як найбільша проблема в селищі

На цей відділ у мешканців найбільше нарікань. Найбільша проблема в тому, що керівник відділу благоустрою Ольга Бондаренко не бачить сміття навіть тоді, коли підходиш і просто показуєш його. Ось до прикладу плафон, який я показала як приклад недбалого ставлення до своєї роботи. І це ж в самому УЖКГ.

Ніхто і не планував боротися із несанкціонованою рекламою, яку вішають всюди й яка і псує загальний вигляд, і засмічує водночас селище.

Немає мапи з прибудинковими територіями, за якими чітко б були закріплені конкретні двірники.

Багато працівників оформили родичів за трудовими книжками, а виконують де-факто роботу замість них. Це не може не відбиватися на якості роботи. Одразу після виборів нам почали телефонувати люди й казати: “Зверніть увагу, що там – “мертві душі”.

Двірники потребують спецодягу, скаржаться на якість засобів для прибирання або його відсутність. У тих, хто прибирає сходинкові клітини немає можливості десь набирати воду. Цей відділ треба негайно реструктуризувати, щоб якість роботи покращилася і зросла ефективність.

Щодо благоустрою, то депутати попередніх каденцій були популістами. 80 % будинків відмовилися від частини прибудинкових територій – клумб. Звісно, депутати браво відзвітували мешканцям, що тепер вони платитимуть на пару копійок дешевше. Але ж догляд за клумбами та їхнє належне прибирання майже ніде не з’явилися.

От і маємо завдяки популізму депутатів з попередніх каденцій ситуацію, що не вистачає грошей, щоб заплатити належну заробітну платню двірникам, через ці “острови”, бракує ресурсу на закупівлю спецодягу та засобів для прибирання.  А ці люди роблять свою роботу і хотіли б нею пишатися, так само, як нам би хотілося бачити своє селище чистим.

Проблему, яку породила місцева влада – депутати, мають і вирішувати, як на мене, депутати. Або треба острови включати в прибирання прибудинкових територій, або мати в будинку відповідальну за порядок людину.

Великою проблемою є вивезення сміття. Якщо компанія виграє тендер через нижчу ціну, то треба враховувати і якість послуг (частоту вивезення сміття), які будуть надавати. Комунальники мені повідомили, що за часів Садовського у примусовому порядку договір був підписаний із підприємством, близьким до Наталії Семко – тогочасної депутатки облради від Партії регіонів, яка зараз стала заступником міського голови Ірпеня. От яку якість вивезення сміття ми мали.

Відтепер сміття вивозитиме інше підприємство. У понеділок коцюбинчани мали нагоду спостерігати, що сміттєбаки нова компанія вимила. Сподіваємося, в подальшому ті, кому ми платимо наші гроші за виведення сміття, будуть це робити сумлінно.

Більше того, значна кількість будинків приватного сектору не заключила договори, а викидають мешканці цих будинків сміття у контейнери багатоповерхівок. Таким чином контейнери переповнюються частіше, ніж розраховано.

Хотілося б також наголосити, що є досі мешканці, які не навчилися сортувати сміття. Тут треба наголосити, що сортоване сміття вивозять безкоштовно. І чим більше насортуємо – тим більше вивільнимо місця в баках для загального сміття. Чим економічніше ми будемо баки використовувати, тим пізніше комунальники піднімуть нам ціни.

Ремонтно-будівельна дільниця

Тут часто бувають простої через відсутність матеріалів. Багато скарг споживачів на те, що ремонти проводяться не достатньо якісно. Замовник робіт (людина, яка замовила ремонт) не приймає роботу. По суті УЖКГ Біличі приймає роботи саме в себе, що вже є нонсенсом.

Коли ми були на тренінгу за участю з міським головою Тростянця Юрієм Бовою, то він наголошував на тому, що в кожному будинку має бути представник (не депутат), який має завірити роботу комунальників і без візування цієї визначеної людини ніхто роботу приймати не буде.

А мешканець будинку, якого делегувала громада ніколи не буде візувати собі і сусідам неякісну роботу.

Також не зрозумілий принцип формування графіку ремонтних робіт. Такий графік треба робити публічним, щоб ніхто не використовував адмінресурс перед виборами й не піарився коштом платників податків та ще й в умовах, коли підприємство на межі банкрутства. Так чітко будуть всі розуміти, де є заслуга депутата, а де просто відбувся плановий ремонт, до якого депутат не має мати аж ніякого відношення. Бо він плановий.

Автопарк комунальників

Машини орендуються у селищної ради. Є автівки 1983 року випуску. Відповідно про економічність опалення нема й мови. Треба думати над оптимізацією витрат й встановлення газового устаткування.

Вуличне освітлення

У багатьох будинках неосвітлені місця входу, 1 поверх та зона входу в ліфт. Є проблеми з вуличним освітленням. Про можливості економії вже писали коцюбинчанка Наталія Коломієць. На Поромарьова в ОСББ “Білицька перлина” уже заощаджують.

Навіть, якщо селищу не вийде отримати кошти й замінити одразу лампи вуличного освітлення на ледівські, то треба спробувати залучити компанії на умовах часткової економії, коли вони встановлять економічні пристрої й забиратимуть собі для монетизації частину із заощадженої електроенергії. Так можна досягнути 25 % економії електроенергії на вуличному освітленні.

Робота комунальників звелася до принципу аварійної служби. На профілактику витрачається мізерний ресурс. В більшості випадків ми ведемо боротьбу з наслідками поломки.

Факт залишається фактом: УЖКГ “Біличі” на межі банкрутства. Питання не лише в тому, що люди несвоєчасно сплачують за послуги. Питання в філософії. Дуже красномовним є те, що Wi–Fi комунальної установи має логін default.

Таким чином треба реорганізовувати роботу комунальної служби й не виключено, що доведеться з такими боргами засновувати нове комунальне підприємство.

Авторка: Олександра Куцан, коцюбинчанка