Громада Приірпіння

Сканадал на останній сесії Коцюбинської ради зчинили депутат Олександр Хвостенко та член виконкому Богдан Слюсаренко.

І Хвостенко, і Слюсаренко, як і багато інших депутатів ради та членів виконкому, у селищі мають свій бізнес. Питання оренди землі для представників влади та їхніх родичів виникають мало не щосесії.

От і цього разу до порядку денного внесли питання оренди 10 квадратних метрів землі по вулиці Залізничній. Саме через це на сесій зчинився галас і на підвищених тонах депутати з’ясовували, кому ж дістануться 10 метрів поблизу залізниці.

Слово за слово дійшло навіть до того, що представники влади готові були поговорити по-чоловічому поза межами ради. Про це вони заявили публічно.

“Рішенням сесії ця земля мені надана. Півроку тому чи навіть більше. Саша (депутат Хвостенко — прим.ред.) приходив минулого тижня до мене.  Я йому все розказав. Він відповів: “Ну, провтикав”…  А тепер не провтикали! За спиною проводять на сесії!” — не стримує свого обурення член виконкому Богдан Слюсаренко.

Секретаря ради Олександра Ковтача такі слова здивували:

“За якою спиною?!”.

Варто зазначити, що питання про оренду депутатом Хвостенко цих метрів розглянули перед засіданням 30-го грудня. Комісія, яку очолює депутат Віктор Боримський, за кілька годин до сесії одноголосно висловилась за те, щоб землю віддати колезі-депутату Хвостенку, який є членом цієї ж комісії.

“Сесія дала мені, а тепер що виходить? Сесія дає Саші? Мені її дали! А зараз сесія виносить повторно! Це нормально?” — не стримує обурення член виконкому Богдан Слюсаренко.

“Так що получається, Богдан! Що та ділянка, яка надається для обслуговування магазину, вже буде твоєю? Скільки було надано в оренду?” — допитується сектетар ради Олександр Ковтач.

“У мене при собі документів немає. Мені не казали підготуватися. Якщо треба принести — не питання”, — дивується Слюсаренко.

“Так нада било взять!” — дорікає Ковтач.

“Секундочку! Мені що говорили? Я прошу відкласти…” — переконує шокований член виконкому.

Пропозицію відкласти рішення до його вивчення вніс депутат і почесний громадянин селища Микола Мамчич, але його ніхто не послухав.

“Ми не можемо надати ділянку, не надавши площі для обслуговування магазину. Значить, треба або міняти рішення… або ви якось полюбовно домовитесь”, — зауважує секретар ради.

“Секундочку! Яке полюбовно? Підемо, покажете мені, де в кожного магазину є метр чи два на обслуговування. Про що ми говоримо”, — обурюється член виконкому і підприємець, якому рішенням ради вже виділили цю ділянку на одній із попередніх сесій.

Заспокоїти всіх невпевнено спробував із президії селищний голова Вадим Садовський:

“Якщо ви знаєте історію етой всей бадяги… Хлопці… Я вас попрошу… не переходити. Побалакали… Розказали…”.

Але після заклику Садовського обговорення розпочалося з новою силою: без дотримання регламенту і без спроб регламентної комісії чи президії усунути такі порушення регламенту. В раді зчинився справжній лемент.

“Коли приймалось рішення по даному питанню, ми дістали картоу-хему. Не вказана точна кількість, а тільки приблизна кількість квадратних метрів. От вам і будь ласка. Так давайте тепер довкола візьмемо землю?” — нарешті висловився щодо цього питання депутат Олександр Хвостенко.

“Так я і взяв довкола! Так що виходить? Мені не можна, а йому зараз стане можна?” — допитується Слюсаренко.

“Ну хоть раз тебе прокатили?” — відповідає членові виконкому Віктор Боримський — шуряк селищного голови, синові якого Садовський в односторонньому порядку дав приватизувати гуртожиток.

“Вітю! Сесія була? Рішення пройшло? Про що ми взагалі говоримо???!!!” — не тямить себе від  подиву Слюсаренко.

Дехто з депутатів попросив, аби нарешті припинили суперечки і підняли рішення, яким цю землю віддали в оренду Слюсаренкові. Але секретар ради не поспішав цього робити.

Тоді вже вкотре не витримали нерви в депутата Мамчича:

“Чим ми тут займаємось?”.

“Єрундой”, — вигукує хтось із депутатів.

Мамчич вкотре звернувся з проханням зняти питання з розгляду:

“Не ясно! На наступну сесію! Нехай комісія вивчає!”

Але були й ті, хто мав і іншу точку зору.

“Чому в нас виникла така суперечка? Комісія ж питання вивчила і прийняла рішення. Чого ми зараз сперечаємось?” — наголошує депутат Віктор Бєлов.

Хвостенко навіть після умовлянь не захотів, аби його питання знімали з розгляду. І без будь-яких додаткових документів та картографічних матеріалів питання про оренду 10 метрів землі депутатом Хвостенком таки поставили на голосування.

“Тихо я сказав. Тихо. Хлопці! Земля є, була і буде. Нас не буде — вона буде”, — сміється Ковтач.

“І за межу билися і стрілялися. Що робить і Коцюбинське по сьогоднішній день”, — сміється Садовський.

Ковтач всіх перекричав і таки поставив проект рішення на голосування.

“За” проголосували 14, депутатів, “проти” — 4, “утрималось” — 5.

Попри те, що депутати проголосували, Ковтач запропонував розглянути другий варіант — зняти питання, що вже розглянули, з розгляду.

“Хто за зняття питання з розгляду порядку денного? Хто за цю пропозицію — прошу проголосувати.”

І це питання спершу не набрало потрібної кількості голосів. “За” — 15, “проти” — 1, “утрималось” — 5.

Депутати Петро Бомба та Микола Ільницький доводили, що тепер у раді депутатів менше, бо Юрій Миколаєнко склав повноваження. Більше того, попри те, що члени лічильної комісії наголошували, що “за” проголосувало 15 депутатів, член секретаріату Бомба в протоколі написав чомусь 20 голосів “за”.

Ковтач наголосив, що хтось не голосував.

Але попри те, що запитання виникли лише щодо другого питання, на переголосування відправили знову і перше питання, де йшлося про надання дозволу оренди землі депутатові Хвостенку.

“Так що ставимо на переголосування? Давайте переголосуєм? Які проблеми?.. Хто за проект рішення я прошу переголосувати”, — каже Ковтач.

“За те, щоб надати дозвіл”, — наголошує Бомба.

І тут результати голосування депутатів дещо змінились.

14 — “за”, 3 — “проти” (було 4 голоси), 6 — “утрималось” (було 5 голосів).

“Хто за те, щоб зняти з рзгляду порядку денного на довивчення?” — на біс із президії прокричав Ковтач.

На цьому голосуванні цифри були вже геть інші.

18 — “за” (було 15), “проти” — 0 (був 1), утрималось — 4 (було 5).

Після голосування селищний голова Вадим Садовський звернувся до депутата Хвостенка та члена виконкому Слюсаренка:

“Я вас прошу, вийдете з сесії — поговоріть. Тому що чесно, такий первий інцидент у нас. Не должно буть такого… Я не знаю, що там де, хто кому переходив дорогу чи перебігав”.

Те, що відбулося в сесійній залі, здивувало і коцюбинчанку Ольгу Матюшину, яка вже не раз була на сесіях і має з чим порівнювати:

“Те, що з різницею в кілька хвилин депутати піднімають руки абсолютно по-різному — це змушує задуматись. Те, що депутати розглядають питання й не мають на руках всіх документів для прийняття рішення — це абсолютно неприпустимо. Але, що просто ошелешило, так це те, що при тому, що в залі людина говорить, що землю віддали вже їй, без будь-яких додаткових документів 14 людей голосує за те, щоб віддати цю землю повторно”.

Коли Матюшина помітила, що з-поміж тих, хто голосував “за” проект рішення Хвостенка був депутат Микола Ільницький, вона запитала жінку, яка стояла в коридорі, аби підтримати його у питанні оренди мало не півгектара землі дитсадка:

“Як же так стається, що отець голосує “за”, коли людина стверджує, що ділянку вже віддали в оренду іншій особі? Чому не вимагає документів, аби розуміти, за що голосує?”.

Жінка просто відвела очі. Ще мене вразило, що і Бомба, і Ільницький були готові говорити про те, що тепер не 16 голосів — це більшість в раді, а 15. Очевидно, після того, як депутат-прогульник Миколаєнко склав повноваження, вони розуміли, що їхні лобістські питання, які набирали заледве 16 голосів, можуть тепер не дотягувати.

“І от тепер всім будуть доводити, що 15 з 30 — це більшість, а не половина. Це ганьба для здорового глузду… Я так і не збагнула, як можна питання, яке не підтримала більшість, знімати пост-фактум з розгляду. Ну, питання Хвостенка для мене особисто стало знаковим. Ця ж комісія Боримського, яка його так поспішно готувала й нічого не перевірила, розглянула так само і питання оренди землі Ільницького, який загарбав землю колишнього дитсадка. Майже всі наші депутати галасують в залі тільки тоді, коли ідеться про їхній шкурний інтерес. Якби ж вони так билися тоді, коли доходить до інтересів громади!.. Хоч би раз подумали про громаду, адже йшлося навіть не про якісь 10 квадратних метрів вздовж колії. Це було мало не останні півгектара землі в селищі. У нас залишилась тепер лікарня з її частиною ділянки. Та й то чи надовго?” — риторично запитує Матюшина.