Ірпінь – “місто здоров’я”, або як медики Бучі “рятували” мою донечку

0

О четвертій ранку прокидаємось від зойку дев’ятирічної дочки: “Мама, болить унизу живота!”

Вимірюю температуру – 38,7! Одразу викликаємо “швидку”. Здається, що вона їде по вільних нічних дорогах Ірпеня з місяця. За двадцять хвилин зустрічаємо заспану лікарку. Огляд триває дві хвилини, скупі запитання і вирок: ” Собирайтесь, едем в Бучу. Есть подозрение на апендицит”.

Вирушаємо з Ірпеня в Бучу всією родиною. Всередині машини холодно, в дитини відразу мерзнуть ручки. Все старе, неначе з часів війни. Носилки для хворих з напівчорним від бруду простирадлом, скрізь іржа. На дорозі авто так хитає, що ми періодично підстрибуємо, інстинктивно шукаючи якогось поруччя – та де там, тут повний медичний “рай”…

З допомогою Господа доїхали. Швидко виходимо з “сараю на колесах” та заходимо у лікарню. Оскільки маємо підозру на апендицит – нам до хірургічного відділення. Тут всі заспані і нам не дуже раді. Та ми теж не раді, що сюди потрапили, але всі мають гідно виконувати свою роботу у будь-яку годину доби, чи не так? Так.

Здаємо аналізи, це швидко. Приходить молодий лікар, оглядає дитину і, ніби виправдовуючись, говорить про те, що потрібно прийти о дев’ятій ранку на повторний огляд і – увага!- буде працювати дитячий хірург.  Він лікар, як виявилося, для дорослих і напевне сказати не може, що з дитиною. Поїхали додому.

Вже вранці дізналась, що ніякого дитячого хірурга у цій лікарні немає. Слава Богу, гострий біль минув, але ніхто з лікарів і не подумав зробити дитині укол знеболюючого, добре, що ще вдома я дала доньці таблетку дитячого ” Нурофену”. І нас так просто відпустили до ранку! Вдумайтесь: дитину з підозрою хірургічного характеру відпускають вільно додому! Це мій найбільший шок від Ірпінської міської лікарні, яка не має дитячого хірурга, але з якогось дива дітей везуть саме туди. В нас в Ірпені є дитяча лікарня, там також немає спеціаліста?

В кінці кінців, вранці лікар з нової зміни видав нам направлення до… “Охматдиту” в Київ. Я запитала про можливість поїхати туди на швидкій чи, можливо, у лікарні є якийсь інший автомобіль для подібних випадків. Він відповів з усмішкою, що “швидка” йому не підкорюється ( а кому тоді?), а таких авто, як я спитала, нема вже багато-багато років.  Отак, гола школа. Нема грошей на дорогу ? Їдь додому і… Але ж мова йде про дитину!

Майже така ж історія була і з трирічною Настею, яку з температурою 40 відправляли з міста до міста.

Очільнику міста, чи у вас розуму немає, чи совісті, а чи ви зажерлися геть на своїх хлібних і теплих місцях?! Чому я і моя родина, мешканці Ірпеня, маємо лікуватися у Бучі, у Києві, але не в своєму місці? Де якісна і гарантована медична допомога , адже 16 років я сумлінно сплачую податки?

Пане Карлюк, що ви собі думаєте? Що ви будете, як Верховна Рада, тасувати кадрову колоду і призначати кожен раз нових очільників для відводу очей від злочинів проти народу? Не вийде.

Без іменіЗ неповагою, мешканка Ірпеня Надін Хожай

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539