Громада Приірпіння

У Біличанському лісі хтось збирає березовий сік у величезні пакети для сміття. Ймовірно на продаж. Цей сік будуть не раз проціджувати, бо у пакети для сміття з соком потрапляє чимало бруду.

Людина, яка це робить взяла сокиру і фактично понищила берези. Ті дерева, які не почали одразу точити сік залишені просто так. Зруб нічим не замастили.

Є тепер всі шанси, що ці берези можуть всохнути, тим більше, що таке варварство відбувається на цій галявині не перший рік.

Березовий сік дуже корисний. Він має більше 30 цінних компонентів, у тому числі корисні цукри, високий вміст вітаміну С і солей калію, магнію й заліза, органічні кислоти та ферменти, що покращують кровообіг людини й роботу її кишківника, виводять з організму всілякі шлаки. Я його сама збираю для своєї сім’ї тому вирішила дати поради тим, хто нищить дерева, й тим, хто має намір йти по березовий сік.

Березовий сік збирають з дерев, яким понад 30 років (діаметр стовбура перевищує 30 см). Чим старіше дерево, тим краще воно для збирання соку та й для дерева це не так небезпечно. Отвір робиться з північної сторони. Дозволів для приватного збору соку не треба. Але якщо Ви десятками літрів збираєте його на продаж (це видно з кількості пакетів для сміття), то необхідно за дозвіл на збір соку заплатити в лісництві.

З молодих дерев сік збирати не можна. За підсочування молодого дерева, яке з високою ймовірністю загине, лісники мають накласти штраф у розмірі кількасот гривень.

Збирати свіжий березовий сік треба в скляну банку з широким горлом або у відро (пластик є небажаним, бо додає соку неприродного присмаку). Отвір в березі робиться акуратний – круглий. Я для цієї мети використовую свердло (у жодному разі не беріть до рук сокиру!!!). Глибина отвору не більше 2-3 см і залежить це не від того, як ллється сік, а виключно від товщини кори. Більше одного отвору робити не можна.

За один день у великої берези можна взяти не більше 3 літрів соку. Якщо взяти більше, то дерево швидко виснажується й може загинути. З одного дерева можна збирати сік не більше 10 років поспіль. Збирають сік у часовому проміжку десь з 20 березня по 10 квітня.

Найкраща висота для отвору – півтора метри.  Там найсмачніший сік, але часто люди роблять на висоті півметра. У зроблений отвір треба вставити трубочку.

Горловину пляшки, щоб не потрапляв бруд та жучки, я накриваю плівкою. Цей запобізник дозволяє прекрасно маскувати пляшки від тих, хто любить просто йти в ліс й забирати чужий сік.

Після того, як Ви забрали трубочку з дерева, треба закласти мохом отвір, щоб дерево не точило сік марно далі.

Велике значення має також і місце, де був зібраний напій. Дерева, що ростуть у безпосередній близькості від магістралей і завантажених автомобільних трас, даватимуть сік, “заражений” важкими металами. Засмічувати свій організм подібними елементами просто небезпечно для будь-якої людини, тому, перш ніж купувати березовий сік, бажано поцікавитися, в яких районах він був зібраний.

Є й ті, хто збирає кленовий сік. Кілька дерев для збору – ще замолоді, але, на щастя, сокирами їх не нівичили. Хоча в кору вставили зігнутий метал, полінувалися вставити трубку.

А ще поблизу берез хтось взяв і вивіз мішки з тирсою. Тирса – органічна і просто б перегнила. Але для цього її просто треба було висипати з мішків.

Фото із понівеченими березами у Біличанському лісі я відправила лісникові. Ті люди, які так недбало ставляться до природи, мають бути покарані.

Авторка: Олександра Куцан, коцюбинчанка