Громада Приірпіння

Ви можете собі уявити, щоб, наприклад, американські копи допомогали серійному вбивці народити кількох немовлят замість тих десятків людей, яких цей злодій вбив? Ні? Або щоб оперативники СБУ майстрували вибухівку разом з ватажком терористичної організації, аби використати її в мирних цілях?

Це фото – фонтан абсурда. Мер Бучі Анатолій Федорук, людина, яка розпаювала, роздала в приватні руки і вирізала СОТНІ гектарів лісу, садить на толоці в міському парку кількадесят молоденьких деревець. Поруч нього – заступник голови Київської ОДА Лев Парцхаладзе та голова Київської облради Ганна Старикова.

Всі вони – пристойні високопоставлені особи, поява яких в тому чи іншому місці означає більше, ніж просто присутність. Вона означає підтримку. Отже, позуючи в однакових рукавичках навколо ями, ці особи не могли не усвідомлювати, що створюють піар-тло для бучанського очільника, і стають на бік Федорука в конфліктах з громадою, кульмінація останнього з яких відбулася в п’ятницю.

Почався він ще в березні, коли бучанська влада на чолі з Федоруком примудрилася вчергове розпаювати ліс першої категорії навколо Бучанського Межигір’я, по якому є рішення Верховного Суду, що його розпайовувати неможна – у грудні минулого року прокуратура остаточно повернула вкрадену в 2002 році за участі Федорука землю у державну власність.

Шматок лісу, повернутий державі, повторно виділили атовцю (це така технологія спекуляцій на святому), а він подарував його дружині голови земельної комісії бучанської міськради, пані Григорусь, яка одразу ж продала його забудовнику.

Цього тижня там без жодних дозволів почали рубати сосни. Три дні місцеві мешканці лежали під колесами КамАЗів, вимагали реакції поліції і прокуратури, терпіли образи і бійки.

Прокуратура знов вимагатиме накласти арешт на цю земельну ділянку й заборонити там проведення будь-яких видів робіт.

Мер не втрутився в ситуацію, втрутилася обласна поліція, бо місцева відстоювала інтереси забудовника. Три дні жахливої колотнечі в регіоні, спричиненої особисто Федоруком – а на четвертий найвищі очільники області створюють масовку для людини, яка оголосила війну власній громаді.

Я хочу зрозуміти, що відбувається. Західні політики, які дорожать репутацією, у будь-який спосіб уникають подібного сусідства і всіляко намагаються дистанціюватися від людей з одіозною репутацією. Історія знає чимало таких прикладів, найяскравіший на моїй пам’яті – Празький саміт НАТО 2002 року, коли гостей були змушені розсадити не за англійським, а за французським алфавітом, бо британський і американський президенти, які мали сидіти поруч Кучми, відмовилися від сусідства з людиною, яку тоді підозрювали у співпраці з Хусейном через “кольчужний скандал”.

Отже, пристойна людина поруч Федорука – це все одно, що Джордж Буш поруч навіть не Кучми-2002, а самого Хусейна. Бо Федорук не просто співпрацює з одіозним режимом – він цей режим створив, очолюючи місто стільки ж часу, скільки Брежнєв очолював СРСР – 18 років.

Фото поруч мера Бучі – це виклик всій громаді, яка боролася проти незаконної забудови, виклик правоохоронній системі, яка визнала через суд дії Федорука з розпаювання лісу незаконними. Зрештою, це виклик тим містянам, які опинилися заручниками жадібності мера: зведені будкомпанією Федорука багатоповерхівки так навантажили міські мережі водопостачання, що вода в Бучі вже давно постачається по годинах, тече з крана бурого кольору і непридатної для споживання якості.

Якби я жила в Бучі і побачила це фото, я би відчула огиду і безнадію, позаяк воно демонструє, що обласні очільники з мером заодно. Оскільки я не вірю, що ці люди можуть “кришувати” зловживання владою в Приірпінні, і думаю, що їх просто використали для відмивання репутації одіозного мера.

Вимагаю від Льва Парцхаладзе та Ганни Старикової пояснень, на чиєму вони боці – на боці мера чи на боці громади. Це той випадок, коли треба визначитися.