Громада Приірпіння

Депутати попередньої каденції Коцюбинської селищної ради одноголосно прийняли протиправне рішення по приєднання селища до Ірпеня без належного проведення громадських обговорень. Це 25 травня визнав Київський апеляційний адміністративний суд. Постанова набрала сили з моменту проголошення.

На суді представник Ірпінської міської ради Денис Крайнік, який брав участь у інших позовах на боці дерибанників Біличанського лісу, заявив клопотання, щоб знімало все на камеру “Ірпінь ТБ”.

Жодних документів, що це за ЗМІ у оператора, який приїхав знімати суд без журналіста, не було. Цікаво, хто ж потім напише “Ірпінь ТБ” тексти? Крайнік чи Танцюра?

Представники Ірпінської ради заявили, що у Ірпеня для нас є і садочки, і школи.

“Я перепитала представницю Ірпінської міської ради, як вона думає мешканці селища зранку мають возити в садок Ірпеня чи в школу дітей. Вона сказала, що це вибір кожної мами. Видно, всі мами з дітьми їздять в садок до Ірпеня на електричках. Тоді вона сказала, що ми й так ходимо в садки й школи Ірпеня, бо все, що на території селища підпорядковане Ірпеню. Ми вже отримали платне харчування в садках і школах. І Будинок культури в громади орендують за гривню. Навіщо нам такий паразитарний симбіоз. Мої всі сусіди водять дітей у Київські дитсадки і про це свідчить результат опитування,” – знизує плечима позивачка Ірина Федорів.

Всіх цікавили протоколи опитувань, які проводили на підприємствах без прізвищ опитаних, а відтак ніхто не може знати, чи це мешканці Ірпеня, чи це мешканці Коцюбинського, чи це мешканці Києва. Судді, зокрема і Ігор Лічевецький, задавали представникові екс-регіонала Вадима Садовського доволі слушні питання. Зокрема їх цікавило, з чого виходив Садовський, коли визначав саме такий спосіб проведення опитування.

Представник Садвоського Леонід Танцюра запевнив, що Садовський виходив з свого власного “багаторічного досвіду”.

Зрозуміло, що досвід цей був 10 років поспіль не в інтересах громади.

Ось постанова суду.

“Визнати протиправною бездіяльність Коцюбинського селищного голови Садовського В.І. щодо незабезпечення у смт Коцюбинське громадських обговорень про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад.

Визнати протиправним та скасувати рішення №851 35 сесії Коцюбинської селищної ради 6-го скликання від 20 травня 2015 року “Про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи”

Визнати протиправним та скасувати рішення № 852 36-ї сесії Коцюбинської селищної ради 6 скликання від 4 червня 2015 року “Про добровільне об’єднання територіальних громад міста Ірпеня та селища Коцюбинське”.

Це вже друга перемога громади в цьому суді. Восени ТВК відстоювало результати виборів. Знак “STOP” представники “Нових облич” тоді не побачили й вчасно зупинитися не змогли. Ось фото, зроблене в листопаді 2015 року на тому ж місці.

Журналістка та мешканка селища Ірина Федорів, яка позивалася до Коцюбинської селищної ради, подякувала Гельсинській спілці, яка надала юриста для того, щоб скасувати протиправне рішення ради:

“Я хочу також подякувати мешканці селища Наталії Коломієць, яка мешкає на Пономарьова 2/2. Вона здійснює юридичний супровід не лише у цій справі, а допомагає громаді відвоювати не лише своє право, а й бюджетні гроші в тих, хто на них зазіхає”.

Рік тому, 20 травня, депутати Коцюбинської селищної ради зібралися  таємно від громади і в присутності мера Ірпеня без громадських обговорень проголосували за приєднання з Іренем.

4 червня 2015 року депутати зібралися на чергову сесію і, як свідчить розпорядження селищного голови Вадима Садовського, питання про приєдання до Ірпеня не було в порядку денному. Його винесли під тиском Володимира Карплюка та секретаря Ірпінської селищної ради Юрія Денисенка з голосу. Громада скандувала “Ганьба”, але депутати голосували супроти волі громади і з порушенням закону та регламенту.

Володимир Карлюк скандував: “Ирпень! Ирпень! Ирпень!”

Під крикри “Ганьба” депутати голосували за приєднання. Голосувала і Главацька. Без громадських обговорень. Нас не питали.

Мешканці селища стояли в коридорі і на вулиці, бо їх не пропускали мешканці Ірпеня.

Депутати Ірпінської ради, зокрема Олександр Маркушин, блокували прохід коцюбинчанам до приміщення селищної ради. Зокрема не пропускали тоді Ольгу Матюшину. Вона проривалася через кордон ірпінців.

“Я обіцяла виборцям, що буде проведений аудит і ми його провели разом з активістами. За результатами аудиту було виявлено корупційні схеми у так званій реконструкції каналізації, зокрема по вулиці Бакала. 24 травня ми були на зустрічі в генпрокуратурі і однією з вимог було невідкладне приєднання до позову прокуратури, оскільки ми бачимо, як лобіюють інтереси фірм депутати. Ціна питання 4 мільйони. Це понад 50 % річного бюджету селища. 25 травня після суду, де громада домоглася визнання протиправною діяльність екс-регіонала Вадима Садвоського у організації процесу опитування громади та скасування 2 рішень Коцюбинської селищної ради, я поїхала до прокуратури області. Мені пообіцяли, що прокуратура приєднується у судових інстанціях до позовів селищної ради на боці громади. Мільйони бюджетних коштів ми нікому не маємо права віддати,” – наголошує селищна голова Ольга Матюшина.

“Також я обіцяла громаді, що рішення про приєднання до Ірпеня буде скасоване, бо громаду належним чином ніхто не опитав і не дав нам уявлення того, що буде, коли селище буде самостійним чи які переваги будуть, якщо ми з кимось об’єднаємося. Тепер наша задача організувати як слід громадські обговорення і ми маємо надати громаді чітке розуміння того, що буде, якщо ми залишаємося самостійними. Те, що депутати Коцюбинської селищної ради збиралися не лише за часів Садовського, але й цього року на псевдосесії і без належного інформування громади голосували за Ірпінь вважаю зрадою інтересів коцюбинчан. Такого робити ми не дамо ні зараз, ні потім,” – резюмує Матюшина.

Близько тисячі підписів коцюбинчан, які виступили проти приєднання до Ірпеня депутати те колишній селищний голова не врахували. Нагадаю, що чинними депутатами були тоді Юлія Главацька, Владислав Євстєфєєв, Сергій Ясінєв, Ігор Рожанський, Петро Бомба та Микола Ільницький, яких виборці вдруге переобрали. Частину під новим брендом “Нові обличчя”, хоча ці обличчя давно вже були старі. Жоден з них не виступив на захист громади. За приєднання до Ірпеня, як свідчить протокол 20 травня голосували одноголосно.

4 квітня, на боці Ірпеня виступив і Павло Назарук, який згодом балотувався не до Ірпінської, а до Коцюбинської ради, щоб на таємній сесії проголосувати за приєднання до Ірпеня без проведення громадського опитування. Команда депутатів Коцюбинської селищної ради “Нових облич” з самого початку була запрограмована здати селище ірпінським забудовникам.

Заступник міського голови Києва Олексій Рєзніков зробив заяву, що те, куди приєднається селище залежить виключно від волі самих коцюбинчан:

“Коцюбинське – обласний анклав на території Києва, а нам необхідно узгодити зовнішні кордони. Ми вважаємо, що можемо про це домовлятися з областю. Ми знаємо про ситуацію, що Ірпінь хоче поглинути Коцюбинське, але не факт, що цього хочуть самі коцюбинчани – у мене інша інформація. Тому вибори все покажуть. Ну і такі речі повинні вирішувати територіальні громади. Ми готові прийняти Коцюбинське і жителі селища від цього тільки виграють. Коцюбинське – обласний анклав на території Києва, а нам необхідно узгодити зовнішні кордони. Ми вважаємо, що можемо про це домовлятися з областю. Наразі ж ми не можемо транспортну гілку туди провести, оскільки це вже область. Ми навіть ларьки соціального хліба не можемо їм поставити, тому що вони не кияни, хоча по суті живуть на території Києва. Якщо громади супутників або навколишніх сіл виступлять «за» приєднання, то чому ні?”

А вирішити це питання можна лише тоді, коли ми матимемо на руках відповідь на питання: хто що нам конкретно пропонує (Київ, Ірпінь) і які у нас будуть умови для самостійного розвитку. Приємно, що Київ розуміє, що вибір залежить від нас самих. Нехай це зрозуміє і Ірпінь, і Буча.

Ольга Матюшина чітко висловилася про те, які наслідки матиме насильницька децентралізація в Приірпінні на телеканалі “РАДА”.

Нагадаю, мешканці Ворзеля вимагають в судовому порядку скасувати рішення Ворзельської ради про приєднання до Бучі. Справа слухається у Ірпінському міському суді. Слухає справу та ж суддя Оксана Пархоменко, яка відмовила раніше у позові Федорів та Коломієць і чиє рішення скасувала апеляційна інстанція.

А поки активісти святкують перемогу, яку для громади виборювали рік.

Прошу всіх зважити: активісти обіцяли Нацпарк і є президентський указ, який захистив ліс, активісти казали, що таку раду, яка порушує наші права? слід розпустити і зібрали понад 1000 підписів за 2 дні під зверненням за розпуск ради і КСР розпустили. Рік тому активісти аргументували, що рішення депутати приймають з порушенням закону і незаконні рішення скасували. Ми бачимо, як у Коцюбинському народжується сильна громада, яка готова до того, щоб вести боротьбу з незаконними діями влади і рахуватися з кожним із нас.

Ми готуємо спецвипуск про події, які відбуваються в селищі. Всім, хто хоче допомогти з друком “Громади Коцюбинського” перерахувати гроші на картку Приватбанк 5168742349662738. Отримувач Олександра Валеріївна Куцан. Звіт про кошти, які нададуть громадяни, та витрати – будуть оприлюднені традиційно після друку. Кожна гривня – це дві газети. Допоможіть сусідам дізнатися правду, щоб не помилитися на виборах знову.

Авторка: Людмила Буток, коцюбинчанка