Громада Приірпіння

Майже 3 га землі під багатоповерхівки в центрі Києва. Поблизу – метро. Єдине, що заважає тут забудувати цю землю – Лук’янівське СІЗО. Тому Мін’юст жваво шукає інвестора, який побудує СІЗО в Коцюбинському і забудує 3 гектари на землі в Києві. Рішення фактично остаточне. Про це мене повідомили сьогодні колеги з телеканалу, які приїхали до нас у селище. перед тим вони були на інтерв’ю в Мін’юсті.

Історія для владної структури вигідна. За це “оновлення” заплатять десь 30 мільйонів. А для інвестора – меганадвигідна. Можна буде продавати квартири й заробляти. В центрі столиці не так багато вільної землі, а ціна пристойна.

А Коцюбинське, де живуть 15 тисяч громадян України ніхто не спитав. А скоро у нас буде десь 25 тисяч мешканців, коли добудують житловий комплекс “Атлант”. Коли його будували – громаду теж не питали. Вже маємо всі логічні наслідки бездумної забудови селища за відсутності інфраструктури.

Громада вже обурюється тим, що СІЗО в лісі – це не найкращий варіант. Припускають, що може зрости злочинність. Хтось каже, що будуть робочі місця й у нас буде своєрідний контингент “туристів”, який буде в селищі купувати передачі.

Громада зараз дискутує доволі жваво.

А мене найбільше у цьому всьому обурює, що рішення, я так розумію, прийнято а ні Мін’юст, ні влада Київської області не прокомунікувала з громадою це питання. Це Вам навіть не висотку звести. Це змінити стиль життя цілої громади. А стиль життя під Лук’янівським СІЗО триває в режимі “інтенсив”. Буває з політичними нотами. Ось це день народження Юлії Тимошенко. ЇЇ приїхали вітати.

Для тих, хто не знає логістики. Коцюбинське має по суті одну головну дорогу, яку перерізає залізничне полотно.

Область нам відмовила завести комнунальний транспорт Києва. Колишній очільник КОДА повідомив народну депутатку Ольгу Червакову, що це може спричинити незадоволення перевізників (вдумайтеся) і як результат… соціальний конфлікт. Демонополізація ринку спричинить соцконфлікт. Добре, що цього чиновника звільнили.

Саме тому, що керівництво області за Мельничука не вбачало проблеми, у нас люди не можуть в години пік навіть сісти на автобуси, якщо це не кінцева або прикінцева зупинка. І ми щомісяця нагадуємо: Коцюбинському треба транспорт. Габаритний. Ще краще, щоб це було кілка гілок автобусів до різних станцій метро.

Протягом 2016 року ми просимо Київ розширити нам виїзд з селища, бо у нас вже затори на виїзді в Київ, де працює більшість населення. Нас переконують, що в столичному бюджеті на 2017 рік закладуть на це кошти. Для розуміння десь 30 % мешканців селища, якщо не більше, возять в Київські школи і садки своїх дітей. Всі вони стоять вже в заторах. А що буде коли у нас добудуть ЖК “Атлант” на 8 – 10 тисяч населення? І ще додадуть Лук’янівське СІЗО.

А тепер уявіть, що відбувся акт справедливості і в СІЗО потрапив мер Бучі екс-регіонал Анатолій Федорук, якого зараз судять, і його кум-атеїст мер Ірпеня Володимир Карплюк. І вже під СІЗО у нас буде мітинг бурановських бабусь, традиційне перекриття траси. А вона нагадаю у нас одна.

Підсудний мер Бучі вже бере в заручники своє місто. Не виплачували заробленіі гроші бюджетникам, обговорювали відключення світла в місті, як акцію непокори (людей взяти в заручники поки не відчепляться від Федорука). Коцюбинцями такі політики не погребують. Взявся гурт бурановських бабусь, наприклад, переходити дорогу по зебрі і все. Стоїмо.

Під Печерським судом це дійство можна об’їхати, а у нас це буде божевільня на постійній основі.

І у нас є мами депутатів та близькі їм люди, які грозяться перекривати в селищі дороги і палити шини, якщо не буде так, як вони сказали. Нам своїх вистачає з головою. Ще бракувало гастролерів.

А тепер уявіть, що відбулася дійсно якась гучна справа а-ля Петро Мельник. І тут у нас всі телеканали, ПТС-ки для прямих включень. Ми епіцентр подій. Дорога стоїть.

Дорогий Мін’юст. Громада Коцюбинського доволі активна. Ми при потребі збираємо віче, щоб вирішити свої проблеми.

І доволі освічена. Ми розуміємо, що у Вас є право тут будуватися і у Вас є земля. Але тут є громада. І ще Лук’янівське СІЗО не в Коцюбинському, а у нас вже виникає чимало питань.

Тому публічно звертаюся і до Мін’юсту, і до голови облради Ганни Старикової та голови ОДА Олександра Горгана із проханням переглянути це рішення. З точки зору логістики це колапс для всієї нашої транспортної мережі. Я розумію бажання Києва забудувати висотками землю. Але зрозумійте нас, 15 – 25 тисяч громадян не готові опинитися в заручниках через непродумане і не обговорене публічно рішення.

Авторка: Ірина Федорів, журналістка та мешканка селища Коцюбинське