Брехня в “Бучанських новинах” – замовлення Федорука та Яцюка

0

Під час активної фази акції “Ябучанець” та збору підписів на підтримку мера Бучі екс-регіонала Анатолія Федорука, якого підозрюють у ряді протизаконних дій, його рідний дядько Василь Яцюк провів збори на підприємстві.

Мова йде про зустріч з працівниками ПРаТ “Меліоратор”, власник якого Яцюк.

Переважно, на збори були запрошені мешканці гуртожитків, які розташовані поряд з “Меліоратором” й підприємство їх вважає своєю власністю. Проблеми мешканців гуртожитку я вже описувала раніше – Яцюк, за підтримки свого племінника Федорука незаконно їх приватизували разом з людьми.

Половина зустрічі була присвячена тому, які погані в Бучі активісти й який хороший наш мер Федорук. Яцюк розказав, що активісти хочуть захопити владу й вигнати легітимного мера, який побудував у Бучі стадіон та парк.

Ми зняли виступ Яцюка на відео.

Мабуть, зустріч мала на меті заспокоїти мешканців гуртожитку, які вже не один рік борються за свої права на володіння майном й судяться з міською владою. Але не так сталося як хотілося Яцюку.

1

Хвилин 30 він намагався переконати людей, які через його та Федорука дії можуть в будь-який момент опинитися на вулиці, в тому, що родина мера “дуже хороша й піклується про громаду Бучі”.

Але люди не витримали цієї брехні й почали ставити питання, які були дуже незручними для Яцюка.

Наприклад, у чиїй власності зараз знаходяться гуртожитки, хто дав право їх приватизувати, як вони могли це зробити разом з постійно прописаними в них людьми. На ці питання Яцюк не знайшов що відповісти й фактично втік зі зборів, які сам же й організував.

На зустрічі була присутня журналістка комунальної газети “Бучанські новини” Алла Багірова. Вона старанно все знімала на фотоапарат, уважно слухала й ми сподівалися, що вона правдиво опише те, що почула й побачила. Але наші сподівання виявилися марними.

Коли я побачила статтю Багірової в “Бучанських новинах” – вжахнулася брехні авторки. Як можна було так все перекрутити й перебрехати та ще й надрукувати за наші гроші цю маячню?

1

Після прочитаного вирішила розібрати текст Багірової по пунктах аби люди розуміли, до яких маніпуляцій вдаються провладні журналісти в провладних ЗМІ, які в ідеалі мали б висвітлювати думки простого народу.
ПРОБЛЕМА МЕШКАНЦІВ ГУРТОЖИТКІВ, ЯКИХ ЗАСТАЛО У ПОДІБНОМУ ТИМЧАСОВОМУ ЖИТЛІ ПАДІННЯ ПЛАНОВОЇ РАДЯНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ, ХАРАКТЕРНА ДЛЯ ВСІЄЇ УКРАЇНИ“.

По-перше на реконструкцію наш гуртожиток вивели з 1999 року, коли вже Україна була незалежною. До чого тут “радянське падіння” не розумію. Зауважте, проблеми з приватизацією гуртожитків виникли в Бучі тільки у ПРаТ “Меліоратор”, інщі організації і підприємства, згідно законодавства, передали гуртожитки до житлового фонду і надали приватизацію навідь на кімнати. Тобто “Меліоратор” не виконує закони і їх покриває мер Бучі, бо згідно його дозволу гуртожитки вивели з житлового фонду і приватизували як господарські споруди в 2007 році.

“В “МЕЛІОРАТОРІ” ЗАВЖДИ ПІЛКУЮТЬСЯ ПРО ПРАЦІВНИКІВ”

Не буду розповідати як в мороз працівники за копійки копають замлю і ще багато про що, завдяки чому Яцюк з племінником заробляли на будівництвах в Бучі.

Озвучу лише пропозицію Яцюка. В обмін на житло в гуртожитках, де ми за власний кошт робили ремонт, перекладали труби, проводили каналізацію, він нам запропонував стати інвесторами у їхній новобудові, на “вигідних кредитних умовах” строком на 10 років. Це людина, яка “піклується про працівників” пропонує пенсіонерам і родинам з неповнолітніми дітьми взяти в нього нове житло в кредит. Нема слів. Звідки ж у нас такі кошти?

“ПОЛЕ БОЮ – КВАДРАТНІ МЕТРИ ОБМІННОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ”

15 років у нас іде війна з “Меліоратором”, зразу нам не надавали прописку, бо ми мали підписати договір, який опублікували в газеті, потім зверталися до суду, де місцеві судді і адвокати роблять все, щоб люди нічого не добилися, система впирается, бо знає, що приватизували незаконно. До слова, договір був підписаний з ЗАТ “Меліоратор” під тиском керівництва й шантажем – нам погрожували п’ять років не надавати прописку. Є документи, що гуртожитки не увійшли до статутного капіталу ЗАТ”Меліоратор” і стоять на державній землі .

“ЯКБИ СПОРУДИ БУЛИ ВІДДАЛЕННІ ВІД ВИРОБНИЧОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВА ХОЧА Б НА 50 МЕТРІВ, НІХТО НЕ ТРИМАВСЯ ЗА ЦІ БУДІВЛІ”

Ця фраза взагалі абсурдна. Яка різниця, на якій відстані будівлі, якщо вони не в межах підприємства?
Будівлі розташована за територією підприємства і якщо вже говорити про відстань, не розумію, правда, до чого це, то вона навіть більше ніж 50 метрів.

1

Люди почали звертатися до суду. Одного з заявників Іван Ільченко, який працював на керівній посаді, понизили до слюсаря 6 розряду. Людина була після інсульту і всі, в тому числі й Яцюк, про це знали.
Можу заявити, що не тільки особисто мені Яцюк в очі брехав, а й усім, хто згодився перебудувати за власний рахунок кімнати в квартири. А це 21 родина. Подумайте, хто б згодився капільно перебудувати (провести каналізацію, воду, покласти стіни і тд), якщо б це їм не обіцяли віддали у власність?

“БІЛЬШІСТЬ МЕШКАНЦІВ ГУРТОЖИТКУ УЖЕ СКОРИСТАЛИСЯ ПРАВОМ НА ПРИВАТИЗАЦІЮ”

Це неправда. Жоден з тих, хто прописаний і проживає у гуртожитках – не приватизували своє житло.
Те, що батьки мають юридичні документи на представлення інтересів дітей, не впливає на їхнє бажання отримати житло.

У нас дійсно було два випадки, коли люди взяли квартири в кредит. Але це були не прості роботяги, а керівники. Тим більше, вони не отримали ці квартири безкоштовно, вони за них сплачували за ринковою вартістю. Ми таких грошей, на жаль, не маємо.

“ГУРТОЖИТОК – ОБМІННИЙ ЖИТЛОВИЙ ФОНД ДЛЯ МОЛОДИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

Це хто так вирішив? Де документи? Пан Яцюк взагалі закони читає, знає?
Хто питав мешканців, прописаних у гуртожитку з 2000-го року?

Найсмішніше те, що Яцюк по документах перевів гуртожитки в господарські будівлі. То що це в нас – “обмінний житловий фонд” чи господарські будівлі? Щось у вас не сходиться.

“ЙДЕТЬСЯ НЕ ПРО ПРАЦІВНИКІВ, А ЇХНІХ НАЩАДКІВ АБО РОДИЧІВ, ЩО НІКОЛИ НА ПІДПРИЄМСТВІ НЕ ПРАЦЮВАЛИ”

До чого це висловлювання, незрозуміло. Самовільно в гуртожитки ніхто не вселявся, дозвіл надавали на засіданні. У працівників народилися діти й лишилися жити в гуртожитку. В цьому є щось дивне чи незаконне? До того ж, на цей час в гуртожитку мешкають ті, хто працює в “Меліораторі” й кого активно лякають звільненням з роботи, якщо будуть скаржитися.

Як не соромно говорити таку маячню? Більшість мешканців досі працює, нащадки – це діти тих, хто пропрацював все життя в “Меліораторі” й їм дозволили розширення.

Єдина родина, яка не працювала на підприємстві – це родина корінного бучанця ветерана війни Віталія Наконечного, який 30 років стояв на черзі на квартиру і так і не отримав від влади нічого, крім однієї кімнати в нашому гуртожитку, яку переобладнав у квартиру за власні кошти.

Ще одна родина, яка зараз в підвішеному стані й якій не дозволяють прописатися – це батьки загиблого в АТО в котлі на Сході Василя Антоненка. Справа в тому, що квартира в гуртожитку, де проживав Василь, була оформлена на нього. Зараз, після загибелі хлопця, Яцюк квартиру переоформити на батьків не дозволяє. Це при тому, що квартира була переобладнана з кімнати й ремонт Василь та його батьки робили за власні гроші.
Це той “непотріб” що сміє вимагати свої права, а не сидить тихенько як би хотілося Федоруку з Яцюком.
Я вважаю, що стаття в газеті “Бучанські новини” явно замовна. Замовник – Яцюк та його племінник Федорук. В статті Багірова подає лише одну сторону, видаючи її за правду – позицію приватного підприємства “Меліоратор”.

До речі, чомусь першу частину епопеї Яцюка про те, який він з Федоруком хороший, журналістка Багірова не висвітлила. Можливо тому, що люди відверто сміялися, слухаючи сльозні історії про парк та стадіон.

Мабуть, зняте мною відео не дало їм можливості написати як “дружньо ми підтримували” Федорука на зборах в “Меліораторі”.

1Авторка: Аеліта Матвійчук, бучанка

 

 

 

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539