Громада Приірпіння

Бучанська міська рада 8 грудня подала черговий позов до Господарського суду. Якщо минулого разу Бучанська міська рада вимагала від суду дозволити їм користуватися майном на території міста, то цього разу позов стосується захисту прав власності громадян на майно в Бучі.

Очевидно, що таким чином спершу відсторонений від посади Бучанського міського голови, а потім повернутий Апеляційним судом до виконання службових обов’язків Анатолій Федорук всіма силами і доступними методами намагається висковзнути з чіпких обіймів української Феміди.

Бучанська міська рада надумала судитися з  державою Україна, в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Українського Державного проектно-лісовпорядного виробничого об’єднанням “Укрдержліспроект” та власного комунального підприємства “Бучанське управління житлово-комунальне господарство Бучанської міської ради”.   

Цього разу, щоб ви навіть не сумнівалися, бучанські “доброзичливці” виступили на захист прав власності територіальної громади та приватних землекористувачів на нерухоме майно.

Так хто ж зазіхнув на власність територіальної громади, на майно приватних землекористувачів?

Хто ж ці “зазіхали”? Зі слів мерської команди, це всі ті, що вважають Федорука злодієм, а міську раду причетною до дерибану майна бучанської громади та ті, хто не повірив у казочку Федорука, що лісів у Бучі не було й немає, а є лише самосів зелених насаджень.

Тепер чиновники  мерської команди хочуть витребувати з Ірпінського відділу  Києво-Святошинської прокуратури  матеріали лісовпорядкування  1988-1989 років, визнати недійсними Таксаційний опис – карту-схему та план лісонасаджень  Бучанської лісової дачі Бучанської лісогосподарської установи Київської області та ще й витрати Судового збору покласти на відповідачів, тобто на нас з вами!

Іншими словами – Бучанська міська рада намагається довести, що 890 га “Бучанської лісової дачі”, в дерибані якого і звинувачують мера Бучі, це не ліс І категорії, а казна-що – бур’ян, чагарники, кущі тощо. Основними доказами Бучанської міської ради служить міфічний Генеральний план селищ Буча і Гостомель 1967-68 року, якого в очі ніхто не бачив та… заповіти давно померлих громадян…

Дозвольте нагадати забудькуватим чиновникам, що Бучанський лісгосп Київського обласного управління комунального господарства був створений в 1954 році, згідно з наказом № 68 Міністерства лісового господарства СРСР від 13.03.1954 року на базі Бучанського лісництва, яке вже було створено після війни.

До того лісові масиви входили до складу Бородянського лісництва. За матеріалами лісовпорядкування, яке проводилось через кожні 10 років, загальна площа Бучанського лісгоспу становила 4461 га. і поділялася на вісім лісових дач. Найбільша Ірпінська –  1450 га, далі Бучанська – 890 га. Контора лісгоспу розташовувалася в Бучі по вул. Полтавській 4.

Згідно з Постановою Ради народних комісарів від 17 жовтня 1944 року № 2057-р, всі лісові масиви, які ввійшли до складу Бучанського лісгоспу, були віднесені до лісів І групи – категорія зелені зони. Постановою РМ УРСР від 15.05.1963 року за №579 виділено курортні ліси, а на основі Постанови РМ від 15.07.1965 року №869 виділена Лісопаркова частина лісів зелених зон – всього 3766 га Бучанського лісгоспу, куди входили Ірпінська та Бучанські дачі.

Ліси були особливо цінною  зеленою зоною Києва і використовувались для оздоровлення та задоволення культурних і естетичних потреб населення. В Ірпінській лісовій дачі переважала сосна звичайна – майже 95%, дубові насадження до 2%, решта – берези, тополі, клени, ясени та вільха. До слова, вільхи чорної (штучне походження) всього було виявлено 2 га.   З лісогосподарських робіт проводилась рубка догляду з формуванням ландшафту, вибіркові санітарні рубки – засохлі і всихаючі дерева зі свіжим пошкодженням, а також очистка лісопарків від бурелому. Лісорозведення – посадка культур сосни, дуба та ясеня проводилась в невеликих об’ємах через відсутність площ. Вируб головного користування не проводився.

Замітаючи сліди варварського знищення сотень гектарів лісопарків, ще  в липні 2012 року рішенням №757-28-VI Бучанська міська рада ліквідувала комунальне підприємство Київської обласної ради “Обласний лісгосп” та провела так звану “реорганізацію”, приєднавши лісгосп до свого комунального підприємства “Бучанське УЖКГ”.

Прокуратура, за підтримки активістів і небайдужих мешканців Приірпіння виграли всі суди – Ірпінський міський суд, Апеляційний суд Київської області і Вищий спеціалізований суд у Бучанської міської ради й зупинили чергове знищення Лісопарків і вже повернули до комунальної власності 14 га “Бучанського Межигір’я” Калетника. 

Сьогодні злодії все ще не полишили сподівань уникнути кари за розкрадання майна громади. Але даремно.

Як би вони не відтерміновували час, придумуючи все нові і нові нісенітниці на своє виправдання, ми зробимо все можливе, щоб ніхто не вийшов сухим із води.   

Нагадаю, це не перший подібний позов Бучанської ради до Господарського суду. 21 листопада Господарський суд міста Києва відмовив Бучанській міській раді у задоволенні позову до прокуратури Київської області та Кабінету міністрів України, які, за словами представників ради, перешкоджають користуватися їм майном в межах міста Буча.     

Ігор Домбровський, депутат Київської обласної ради від ВО «Свобода».