Бучанка Матвійчук: дитяча мрія моєї доньки зробила з мене лялькарку

0

Фінансист за освітою бучанка Аеліта Матвійчук має надзвичайне хоббі, яке останнім часом займає більшу частину її вільного часу. Колумністка “Громади Приірпіння” робить ляльки. Її ляльки вже подорожують світом, відвідуючи різноманітні виставки. Але у Приірпінні її роботи не виставлялися жодного разу.

“Громада Приірпіння” до Різдва своїм читачам вирішила розповісти, як дитячі мрії про подарунок надихнули маму стати лялькарем.

  • Коли вирішили займатися саме лялькарством?

– Колись моя дочка побачила в Інтернеті кульчики вишеньки з полімеру. І сказала: “Мамо, я хочу собі такі”. Звичайно, можна було б купити. Але я завжди любила ліпити – з глини, пластиліну, ще зі школи. Тому, вирішила спробувати зробити сережки власноруч.

Ми закупили полімерну глину й все, що потрібно для кульчиків. Наліпила купу виробів – браслети, брелоки, магнітики. Словом, це тривало кілька місяців. І на якомусь етапі я так захопилася, що захотілося створити щось більше. Так я прийшла до ляльки.

  • Але ж це не так просто взяти й зліпити ляльку. Треба ж якісь навики. Де Ви навчалися?

– Я вчилася в художній школі, завжди добре малювала, ліпила. Хоча завжди вважала себе більше художником. Хотіла здобувати творчу освіту, але батьки наполягли на більш практичній – я стала фінансистом. Біда в тому, що лялькарі не хочуть ділитися технологіями. Всі свої секрети вони тримають у суворій таємниці. Тому, мені довелося вчитися на різних майстер-класах, шукала все, що можна в Інтернеті, підглядала у колег.

– Я так розумію, лялькарство вже стало вашою професією? Десь в Бучі свої роботи виставляли?

– На жаль, в Бучі ні. Та я й не знаю, чи є у нас виставкові зали. Мабуть, нема. Нещодавно, я брала участь у виставці “Модна лялька”. Мене помітили організатори виставки у соцмережі й запросили, щойно я виставила свої роботи. Мої ляльки Баба Яга, Кікімора, Гоблін та Лєший поїхали в Німеччину на виставку. Але в Україні з авторськими колекційними ляльками дуже туго. Мало колекціонерів.

  • Ви самі створюєте персонажі чи копіюєте якісь відомі?

– Переважно, всі ляльки – мої авторські. Якщо це не персонажі з мультфільмів. Я сама розробляю, придумую образ, розвертаю його в 3D. Cтворюю каркас з проволоки – у кожної ляльки руки, ноги згинаються. Потім я роблю тіло. Зверху створюю костюм. Наприклад, ляльку з пап’є маше я робила місяць. Розшивала їй вручну сукню. 15 днів  лише ліпила саму ляльку. Коли на виставці її побачили, не повірили, що таку тендітну фігурку можна створити з пап’є маше.

  • Якою була ваша перша лялька?

– Ой, жахлива. Правда, мені всі сказали, що дуже класно. Мені й самій вона одразу подобалася. Я її робила кілька тижнів. Але згодом я зрозуміла, що вона дуже й дуже далека від ідеалу. Пізніше я її вдосконалила.

Крісло теж робила сама. Процес був кропітким з самого початку.

  • У вас троє дітей, де знаходите сили й час для такого хоббі?

– Мені всі допомагають. Діти, чоловік, друзі. Спочатку це було справді як хоббі, але зараз я вже себе вважаю лялькарем. Це як магія – у тебе в руках народжуються і оживають фігурки. Молодша дочка мені дуже допомагає – вона приходить і  каже, що мені робити. Наприклад, Баба Яга вийшла завдяки їй. Зараз в процесі у мене 11 ляльок. Завдяки молодшій дочці, їй 4 роки, я вигадала персонажа Мімзика – це такий іншопланетний котик. У мене їх багато на різні смаки.

  • Стає зрозуміло, що до роботи фінансиста після декрету Ви повертатися вже не збираєтеся?

– Звісно, я мрію, щоб в нашій державі можна було прожити роблячи те, що подобається й надихає. Я мрію, що це буде моя основна робота. Я цього хочу. Мені це подобається. І знаєте що, головне – це повірити в себе. Тоді все вийде й мрії здійсняться. Я давно вмію малювати, вмію ліпити. Раніше я ходила на виставки художників, лялькарів і думала, що я так ніколи не зможу. А потім спробувала. Перша лялька у мене взагалі не вийшла. Я її відклала на рік. Але потім все одно повернулася. Доробила її, удосконалила. І все задумане почало збуватися. Я бажаю усім повірити в казку і повірити в себе. Бажаю всім, щоб в Новому році усе задумане збулося. Не бійтеся бути собою.

Більше лялько майстрині можна побачити на її Facebook сторінці.

Залишити відповідь

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539