Громада Приірпіння

7 вересня 2017 року я працював у дворі свого будинку та почув, що мене гукають якісь чоловіки, а саме кричали: “Хазяїн виходь!”. Я підійшов ближче до воріт двору і побачив двох осіб. Ці особи назвалися представниками відділу благоустрою Бучанської міської ради, але не пред’явили відповідні посвідчення. Вони почали дуже голосно звертатися до мене аби я вийшов до них.

Я поцікавився, які у них є до мене питання. На що ці молодики дуже голосно і агресивно відповіли: “Виходь,  ми тобі зараз пояснимо!”. Після такого дивного звернення я увімкнув портативну камеру, щоб зафіксувати все на відео. Громадяни, які представилися працівниками відділу благоустрою Бучанської ради, побачивши камеру, почали поводити себе дещо стриманіше, але один з чоловіків не заспокоївся і продовжував розмовляти зі мною наказним тоном, щоб я виходив з паспортом для складання якогось протоколу.

Я відмовився, але він наполягав і довго ходив біля воріт двору мого будинку і щось тихо говорив. Я поцікавився, що він говорить, на що він мені відповів: “Уши чисть!”.

Цього агресивного молодика я впізнав, переглядаючи відео, яке було зроблено 14 квітня 2016 року. Тоді цей чоловік незаконно проник у двір нашого будинку, перейшовши через межу з присадибної ділянки наших сусідів Шапоренків. Далі, пошкоджуючи на своєму шляху грядки на нашій земельній ділянці, він пройшов через сад і опинився на нашому прибудинковому ґанку. Там він дуже сильно стукав у двері будинку і голосно кричав: “Хазяїва!”. На той момент у нас в будинку лежав смертельно хворий на онкологію батько Олександр Селюнін, який потребував належного догляду і спокою та дуже прохав не впускати в будинок і на територію нашої садиби сторонніх осіб.

Аби зафіксувати документально ці події та розкрити мету таких незрозумілих  і небезпечних візитів я викликав працівників поліції. Правоохоронці, які прибули на місце події після моєї розповіді і перегляду відео, склали протокол і прийняли заяву. Наступного дня я відвідав Ірпінський відділ поліції, де дізнався, що по моїй заяві кримінальну справу не відкрили і всі документи передали в Бучанський відділ поліції дільничному інспектору. Бездіяльність компетентної службової особи, а саме слідчого Ірпінського відділу поліції, який не відкрив кримінальне провадження, я оскаржив в суді.

Суд ухвалив, зобов’язати слідчого Ірпінського відділу поліції внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за моєю заявою та розпочати розслідування.

Також я звернувся в Ірпінську прокуратуру для перевірки цих чиновників з необмеженим колом повноважень, якщо такі дійсно на той момент працювали в Бучанській раді і не були звільнені заднім числом.

Мене дуже неприємно здивувала поведінка найнятих працівників, які зобов’язані служити громаді і з повагою ставитись до тих, хто забезпечив їх роботою. Дуже багато питань до голови Бучанської ради Анатолія Федорука. Як на чиновницькі посади проходять люди, що не хочуть знати законів і виходять за межі своїх обов’язків, прописаних в посадовій інструкції? А може, вони просто сліпо виконують вказівки Бучанського “парко-мера”? Хто зацікавлений у таких осінніх загостреннях Бучанського  благоустрою, покаже слідство.

Як мені повідомили згодом, після оприлюднення відео в Інтернеті, так зухвало себе поводив на чужій території начальник відділу благоустрою Бучі Ярослав Дученко. Разом з ним приходив кишеньковий юрист мера Бучі та за сумісництвом начальник юридичного відділу Бучанської ради Тарас Шаправський.

Офіційного листа з будь-якого відділу Бучанської ради про якісь порушення ні я, ні члени моєї родини не отримували, тож, вважаю, що ці люди злочинці, які хотіли заподіяти шкоду моїм рідним.

Автор: Віталій Селюнін, мешканець Бучі