Яка спроможність у громад Приірпіння – хто і чому об’єднується

0

Сформовано рейтинги інституційної спроможності громад. Інституційну спроможність обрахував за своєю методологією Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бінесу.

Ані Ірпінь, ані Буча у топ-20 громад країни не потарпили. На Київщині найбільш спрожними громадами названі Славутич – 1 місце, Тетіїв – 9 місце та Переяслав – 16 місце. Саме вони увійшли в топ-20.

Українка посіла 28 місце, а Фастів та Васильків відповідно 34 та 36 місце. За посиланям можна ознайомитися з результатами моніторингу.

Ірпінь потрапив лише у 4 десятку і посідає 42 місце, а Буча – 79.

Що стосуєтсья даних, які зараз розглядають в Мінрегіоні з подачі Київської обласної державної адміністрації – вони розраховані за іншою методологією.

Так у Ірпенської ОТГ, яку планують створити з Михайлівською Рубежівкою і Козинцями,  за цією методологією ідекс спроможності на рівні 3,3, а у Бучі, яка приєднує Ворзель, Бабинці, Лубянку, Гаврилівку, Блиставицю і Буда-Бабинецька – 3,2. При найващиому показникові 4.

“З одного боку всі ОТГ, сформовані на базі міст обласного значення, апоіорі є спроможними громадами, бо ті ж Ірпінь чи Буча надавали як місцеві послуги, так і загальнодержавні. Але з від‘єднанням Гостомеля в окрему громаду доходи Ірпеня упадуть. І за тими критеріями, за якими уряд оцінює Ірпінську ОТГ нині, а саме – співвідношення площі, людей, дітей та шкіл – наша громада буде дотаційною. За наявними розрахунками, без дотацій після реформи зможе обійтися лише Гостомельська ОТГ. Але спроможність і дотаційність – це різні речі. Ірпіньська ОТГ буде спроможною, але змушена буде навчитися жити на ті податки, які реально збиратиме”, – розповідає журналістка Михайлина Скорик-Шкарівська, яка балотувалася по 95 округу від “Голосу” до парламенту.

Ірпінь намагається не випускати з зони свого впливу Гостомель. І на найближчій сесії 30 січня депутати хочуть розглянути це питання. Голова Гостомельської селищної ради вже написав листа з цього приводу.

Коцюбинське не хочуть випускати не через підприємства і податки. Селище тримають через Білисанський ліс, який намагаються роздерибанити з 2008 року депутати Коцюбинської селищної ради та їхні родичі.

Індекс спроможності Коцюбинського нижчий, ніж в Ірпенській ОТГ чи Бучанської ОТГ. На рівні 2,5.

“Буча як центр ОТГ має достатній потенціал, щоб за декілька років входити в двадцятку спроможних громад. Проте неякісне управління ресурсами громади впродовж останніх 20 років може цьому завадити: розвиток міста здійснювався за рахунок марнування невідновлюваних ресурсів та знищення унікальної екосистеми, а не прийняттям інноваційних рішень”, – розповідає депутат Бучанської ради від партії “Свобода” Іван Окоєв.

“У нас досі немає комплексної стратегії спільного економічного розвитку для кожної територіальної одиниці, яка увійшла до складу Бучанської ОТГ, а без цього синергетичний розвиток громади є неможливим”, – додає Окоєв.

Таблиця методології, за якою працюють в профільному міністерстві показує, які критерії є визначальними. Так наприклад, за кількість населення понад 5 тис жителів громада отримує одразу один бал. Таким чином і в показнику Ірпеня, і в показнику спроможності Бучі та Коцюбинського по 1 балу йде за кількість населення, яке відповідає цьому критерію.

Показник до 1,8 означає, що громада має низьку спроможність. До 3,2 – середню. Від 3,3 до 4 – високу. Таким чином Буча має 3,2 – що є граничним показником для середнього рівня,  Ірпінь 3,3, що є початковим критерієм для високого рівня.

За цією методологією, якщо кількість населення більше 5 000 (що дає одиницю), а інші три показники низькі (0,3*3 = 0,9), то громада отримує 1,9 балів. Тобто вже переходить до розряду спроможної на середньому рівні.

“Одиниця в показнику Коцюбинського – це кількість населення. Ми всі розуміємо, де це населення працює і куди платить податки – це Київ. За площу маємо 0,3 бали. Межа для нижнього показника – це 200 км2. У нас територія мізер і забудована, розвитку у нас на території по суті нема і не буде. Жиитлові будинки, які потребують обслуговування = витрат. Плюс дороги та старі мережі. Селище обмежене своєю площею, бо є анклавом столиці. Отже, 2,5 – 1 – 0,3 = 1,2. Тобто на два інших показники, які визначають спроможність, ми маємо 1,2. Тобто по 0,6 на кожен. Таким чином нам у міністерстві визначають ідекс спроможності на рівні 2,5. А мали б розуміти, що для мешканців, які платять податки в Київ – селище треба приєднати до Києва”, – зазначає журналістка Ірина Федорів, яка мешкає в селищі Коцюбинське.

Із методологією визначення спроможності громад ознайомилася кандидатка економічних наук Віта Думанська:

“Методологія побудована таким чином, що якщо громада має достатню чисельність населення і низьку спроможність за іншими показниками, вона всодно попрапляє до категорії середньоспроможних громад.  До формування інших складових теж є питання. До прикладу, наявність навчального закладу не свідчить про його наповненість і про те, чи повністю він задовольняє потреби громади.  Наявність медичних закладів у Мінрегіонбуді не враховують взагалі. Виходить так, що реформа децентралізації, медична та освітня реформи відбуваються несинхронно і часто суперечать одна одній.”

Створення ОТГ пов’язане з проведенням реформи децентралізації. . Вже зробили окремо рейтинг топ-20 найбільш спроможних ОТГ. Що стосується Гостомеля, яка має бюджетотворчі підприємства, то ця громада вирішила створити свою ОТГ і відділитися від Ірпеня. Тому зараз у планах розвитку області ця громада вже значиться як наявна.

Хоча цей процес наразі блокує Ірпінь, чий бюджет поповнюється значною мірою за податків Гостомеля.

У Коцюбинському відбулися громадські слухання і 61% учасників слухань висловилася за приєднання до Києва. Це рішення підтримали своїм зверненням Київрада і облрада.

Таким чином в наслідку децентралізації Ірпінь може втратити селища, які мав у адмінпідпорядкуванні. Що стосується Ворзеля, то ця громада може приєднатися до Бучі.

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539