Як Карплюк програв Ірпінь: у раді сформувалася опозиційна до мера “Нових облич” більшість

0

У Ірпені мер – представник команди фігуранта антикорупцінйих розслідувань Володимира Карплюка. Звати його Олександр Маркушин. Але більшість депутатів змогла сформувати опозицію, аби протистояти його партійцям з “Нових облич“.

“Голос”, “Свобода”, “ЄС”, “Батьківщина” – вже підписали меморандум про співпрацю, який назвали “Успішна громада”. Разом вони мають 20 голосів – рівно стільки треба для формування більшості.

Позиція “Слуг народу”, які спершу співпрацювали з командою Карплюка і дали можливість його нотаріусу піти в мери, наразі чітко не оформлена, хоча партійці заявляли перед виборами, що будуть чистити список партії в Ірпені від людей тамтешніх забудовників, які там з’явилися по квоті Карплюка.

Про що йдеться у меморандумі?

Депутатська більшість узгоджує секретаря ради, заступників, бюджетні питання і має намір скасувати генплан, який протискали на сесії люди Карплюка, коли громаду товкли тітушки.

У меморандумі депутатам зокрема нагадують про те, що, згідно з законом, партія може позбавити їх мандату, якщо домовленості не будуть виконані. Так має запрацювати імперативний мандат.

А що ж Карплюк?

А Карплюк, який заводив список в раду, 11 листопада подав заяву, що відмовляється від мандату.

Відповідно у Ірпінській раді, де у нього немає більшості, Карплюк не буде депутатом і це вже доконаний факт. Чому він не балотувався в мери? Тут все просто. Ще у 2018 році, коли він відмовлявся від крісла міського голови, тоді були домовленості, що він надає підтримку кандидату БПП на президентських виборах, залишає пост голови і далі на нього не претендує.

Але тут варто зауважити, що Карплюк, який, як повідомляв Рух ЧЕСНО, не був на роботі сумарно півроку і робив підписанами секретаря ради і заступників, не потребував такого інструменту як персонального мерства. Він звик підписувати документи і вести найскандальніші сесії чужими руками.

Так договори з ФОП-ом мерцем підписав тогочасний заступник мера Ірпеня Дмитро Христюк, який нині є чоловіком народної депутатки ЄС Вікторії Сюмар, а сесію, де ухвалювали за лічені хвилини генплан для дерибану заплави вела секретарка Анастасія Попсуй.

Наразі невідомо, чи подасть він таку ж заяву до Бучанської РТВК, аби відмовитися від мандату в Бучанській райраді, куди він також пройшов як перший номер. За цим ми поки стежимо.

Яке майбутнє партії “Нові обличчя”

Насправді політичний проєкт “Нові обличчя” добігає свого кінця і не лише тому, що наразі в Ірпені, головоному форпості Карплюка, він втратив більшість, яка дає доступ до бюджету та інших ресурсів.

Сайт ЦВК дає інформацію про те, що у 2020 році обрано 32 представника партії “Нові обличчя” це 0,08% від всіх мандатів. А балотувалося всього 326 кандидатів. Хоча ці дані можуть ще оновитися.

Для порівняння на виборах 2015 року справи в партії “Нові обличчя” були значно кращими. Партія висунула 841 кандидата. І пройшло утричі більше – 93 кандидати. На цих же виборах партія висувала навіть кандидатів до облради і ледь не подолала 5% бар’єр. Якщо б партія займалася партбудівництвом а не розпилом майна громади – то область вона могла б взяти. Тим більше, що мерів вона завела в Ірпені, Боярці, Фастові.

І кандидати перемагали не лише на Київщині.

Але на парламентських виборах ані Карплюк, ані мер Фастова Нетяжук не пішли під

брендом “Нових облич”, бо бренд партії їм би нічого не додавав. Він їх топив би. І жоден з них не став нардепом. Навіть Карплюк чия кампанія була однією з найдорожчих не зміг взяти мандат.

Що ж сталося з мерами Київщини? Карплюк сам не пішов у мери, а мери Боярки та Фастова пішли. Та не з “Новими обличчями”. Олександр Зарубін балотувався і переміг від партії “За майбутнє”, а Михайло Нетяжук від “Партії національного егоїзму”.

Тобто у Карплюка не вийшло згуртувати команду на цей виборчий цикл і він розгубив навіть тих, хто був з ним ще 5 років тому. Позиції настільки ослабли, що обласна рада до якої в 2015 році “Нові обличчя” ледь-ледь не дотягнули, тепер була просто недосяжною. Хоча ще влітку, коли не було нових правил гри, мої джерела в “Нових обличчях” казали, що за збереження паралельного балотування Попсуй мала б очолити роботу в обласному штабі й паралельно балотуватися на Ірпінь.

Паралельне балотування залишилося, але от соціологія вперта річ. Бар’єр у 5% для старого проєкту, де не було і тіні партбудівництва за всі 5 років – це недосяжна річ. Більше того, якщо “Нові обличчя” згуртували в 2015 році коаліцію в Ірпені, то зараз і це не вдалося.

Від Карплюка почали тікати ті, хто хотіли протиснутися в облраду й будувати свою політичну кар’єру далі. Попсуй випливала і на форумі “За майбутнє”, і писала про те, що піде від “Батьківщини”. І щоразу ми успішно її домовленості з партіями збивали, пояснюючи, що це токсична кандидатура. І вона випала з політичної системи.

Тому Карплюку нічого не залишалося, як зробити те ж саме, що він робив раніше. Піти до центральної влади, запропонувати свої “сітки” на виборах в область і отримати підтримку з центру. Але в Ірпені “Слуги народу” вже зрозуміли, що Карплюк не контролюватиме ресурси – там 20 голосів вже є для більшості. І це не більшість Карплюка.

Трохи гостріша ситуація у Коцюбинському, де команді Карплюка дали франшизу “Слуг” і для депутатів, і для кандидата в мери. Але з огляду на те, що бюджет тут дефіцитний, а на субвенціях в умовах коронавірусу сильно не порозкошуєш, то і тут ресурси грошові залишаються під питанням. Але загроза для знищення Біличанського лісу залишається цілком реальною, бо межі нацпарку ще не винесли в натурі. Над тим, щоб вибити “Нові обличчя” з останньої громади – ще треба працювати.

Але на рівні Ірпеня домовленості зі слугами вже зазнають фіаско. Партійці цієї партії можуть доповнити коаліційні лави “Успішної громади”.

Без ресурів в Карплюка одразу поменшає тих, хто хотів би бути під брендом “Нові обличчя” та й сам бренд став на цих виборах дуже проєктним. Без доступу до бюджету і кадрових ресурсів Краплюку буде важко займатися бюджетним гречкосійством, а значить втримати голоси.

Карплюку залишиться хіба продати свою партію для того, щоб її хтось переіменував і далі робив черговий політичний проєкт. Це разовий заробіток.

Або залишити собі партію і просто заробляти на квотах в ДВК і ТВК. Партійного будівництва у нього не вийшло. Як і розбудови міста Ірпеня. Це головний показник у роботі менеджера, який втратив і ресурси, і команду своїх безціннісних однодумців.

Авторка: Ірина Федорів, журналістка і мешканка селища Коцюбинське

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539