З’їзд УДАРу: навіщо ми будемо розбудовувати партосередки

0

З’їзд обласного осередку партії УДАР відбувся 29 грудня. Разом з головою фракції УДАР Коцюбинської ради Оленою Сокотюк ми відвідали цей захід. Тут підводили підсумки кампанії, обговорювали допущені помилки і планували подальшу партійну роботу в громадах.

Сьогодні партійну роботу в громадах важко переоцінити, бо Верховна Рада прийняла рішення про те, що кандидати будуть висуватися лише від партій на рівні малих громад – від 10 000 виборців. Коцюбинське вперше вибирало представників партій. Це наслідки виборчої реформи. Тому треба розуміти важливість системної роботи партії з виборцями на місцях.

Представники всіх громад зійшлися на тому, що на виборах перемагає або гречка, або команди. І я була приємно здивована, що топ-менеджмент осередку на з’їзді зробив акцент на тому, що партія робить ставку на команди і саме команди на місцях, які працюють з громадами, мають стати основою партбудівництва. 

Коцюбинське показало другий результат для партії по області. Тут УДАР переміг за кількістю голосів “Слуг народу”, “Європейську солідарність”. Це при тому, що лише в вересні на початку реальної кампанії виборці в селищі дізналися, що УДАР йде на вибори.

Один із доповідачів із Немішаєва зазначив, що йому пропонували йти від різних партій. Але тільки УДАР дав право вести всю команду і наповнювати місцевими кандидатами партійний список без якихось умов. Так само було в Коцюбинському. Партія дала свій бренд команді, дала право написати не загальну бутафорну програму разом з усіма громадами, а індивідуальну для виборців конкретного селища. Нам не ставили жодних умов і завжди питали, чим допомогти, проводили тренінги. 

На гречку ніхто не ставив. У Коцюбинському відбувався європейський процес роботи з виборцями і агітація розпочалася виключно після реєстрації. І ми дали другий результат для УДАРу по області в умовах, коли інші партії розпочали дочасну агітацію ще від початку року. 

Навіщо партосередок в Коцюбинському

Для Коцюбинського є дві дуже важливі проблематики – це приєднання селища до Києва і винесення межі в натуру Біличанського лісу. 

Щодо першого питання, то Віталій Кличко став єдиним очільником партії, який зробив до виборців заяву про те, що Коцюбинське – це Київ, хоча ми цінуємо представників всіх політичних сил, які підтримали курс громади, розуміємо їх вагу і поважаємо за позицію, яка відповідає інтересам мешканців Коцюбинського. 

Наша команда вирішила йти під брендом УДАРу на ці вибори. Київський обласний осередок партії теж розуміє, що інфраструктурно і з точки зору бюджету селище, яке є анклавом, так само має стати частиною Києва. І готовий підтримувати нас на нашому шляху. 

Всі розуміють, що за кілька років будуть президентські вибори. ЗМІ та політики оцінюють шанси Кличка стати наступним президентом. Принаймні вже зараз його рейтинг другий після Зеленського. І в Зеленського рейтинг довіри стрімко падає. Більше того, в Кличка є позитивний імідж на міжнародній арені і він впізнаваний.

Що відбувається кожної президентської кампанії? До списків топових кандидатів у президенти лізуть напролом кандидати-гречкосії, які змінюють партійний бренд за брендом. Потім наступні 5 років виборці потерпають від таких зібраних нашвидкоруч команд.

Далі журналісти пишуть розслідування, міжнародна спільнота шокована тим, що президент хоче когось повісити, бо так швидше, але заважає обраний демократичний шлях, народний депутат може просто замовляти в залі парламенту повій, мер міста Ірпінь може отримати кілька підозр, всі все розуміють, але його так і не садять і він разом зі своєю командою отримує підтримку центральної влади…

У суспільства після цього шок і все менше виборців хочуть йти на вибори і все менше адекватних кандидатів готова балотуватися і борсатися в цьому багні… Але з такими тенденціями ми не побудуємо сильну державу. Треба повертати довіру суспільства і це можливо тільки за рахунок якісного партійного будівництва. Це дуже важкий шлях, але єдиноможливий. Жодна політична сила не могла утримати владу на центральному рівні більше, ніж один виборчий сезон, бо до виборів не займалася партбудівництвом.

Саме тому за кілька років до президентських і парламентських виборів, ми маємо створювати партосередки, щоб такі фігуранти антикорупціних розслідувань, як Володимир Карплюк, Анатолій Федорук та їхні команди навіть і не думали наближатися до списку партії.

Торгівля брендами відбувається не лише на парламентських виборах. Це ганебне явище є і на місцевому рівні. Ми це чітко відчули у селищі на прикладі списку “Слуг народу” та “Європейської солідарності”. І якщо з СН ми не могли б нічого зробити, то з ЄС (колишня БПП) ми самі упустили момент. Треба було ще 2015 року створювати партосередок, щоб ті депутати-самовисуванці, хто нищив паростки демократії, робив з командою Карплюка перевороти – Віталій Лазаренко, Віктор Анісімов, не пробралися у список партії. Свої помилки треба визнавати і на них треба вчитися.

Більше того, партія має ставати плацдармом для місцевих мешканців, які готові вчитися і вперше йти в політику, щоб захищати інтереси громади.

Що стосується збереження Біличанського лісу, то тут Київрада погодила створення нацпарку і в подальшому 1 травня 2014 року  був підписаний президентський указ, який досі не можуть виконати. Межа нацпарку є, але її ніяк не винесуть в натуру.

Читати також: Біличанський ліс. 10 років боротьби, побиті активісти, спалені машини…

На обласному з’їзді ми обговорили, що УДАР зараз не впливає на державну політику, бо ударівців нема на Банковій в Офісі президента, нас нема в Кабміні та парламенті, де діє монобільшість “Слуги народу”. Тому тут ми не можемо впливати безпосередньо на прийняття рішень.

Але, що приємно, партійці наголосили, що всіма силами і своїм медійним ресурсом готові допомагати привератии увагу суспільства до цієї теми, яка без перебільшення є важливою для всіх українців. Збереження лісу – це наші легені. 

На з’їзді нам чітко дали зрозуміти, що партія готова підтримувати реалізацію нашої програми всім наявними ресурсами і, що дуже приємно, ніхто не поставив натомість жодної умови, яку мають натомість виконати депутати.

Робота над помилками

Перед тим, як будувати плани, треба чесно аналізувати свої помилки, розуміти, що ми могли зробити більш якісно.

Напевно найбільша помилка для партії УДАР – це було злиття з БПП після Революції Гідності. Це по суті знищило ідентичність партії і в 2020 році довелося починати з нуля. Але оскільки пріоритет не гречка, а команди, то на рівні області вдалося зробити неймовірне. 

УДАРу давали соціологи десь 1% на виборах до облради. Партія ж майже взяла 5% бар’єр. Це при тому, що в межах області кампанія дійсно розпочиналася не раніше вересня. Це прекрасний результат мобілізації і безцінний досвід. 

Зараз треба перезавантажувати ті осередки, які є і створювати нові. Це дуже важка робота, яка не вдавалася ще нікому в Україні, а значить нам всім треба вчитися партбудівництву.

Для партій, які мають шанси потрапити до парламенту – це шанс отримати державне фінансування на розвиток осередків у громадах і нарощувати структуру. 

Дуже важливо займатися фандрайзингом для того, щоб партійні осередки фінансували виборці, а не приходили кошти невідомого походження. А для того, щоб кошти давали виборці, вони мають розуміти, що партосередки діють в їхніх інтересах, цікавляться проблемами громади, пропонують кілька шляхів вирішення і дають виборцям можливість взяти участь в обговоренні і прийнятті рішень.

Це все нові виклики, які нам всім доведеться долати разом з нашими громадами. 

Авторка: Олександра Куцан, мешканка селища Коцюбинське

Leave a Reply

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539