Громада Приірпіння

Перетворення частини лісу на парк і його благоустрій начебто мають сприяти високому оздоровчому ефекту та доступності для населення. Водночас площа лісопарків має скоротитися на 1,66 тис. га (до 32,3 тис. га). 
Це зменшення площі хочуть здійснити за рахунок Національного парку “Голосіївський”. Якщо його межу в натурі ще не винесли, то на затвердженій схемі вона чітко намальована. Цей ліс має найвищий рівень захисту від держави.

В описовій частині проєкту Генплану йдеться про те, що середня забезпеченість зеленими насадженнями загального користування в місті становить 18,2 м2/особу, а після скорочення площі лісів на користь парків (тобто зелених насаджень загального користування) збільшиться до 23,2 м2/особу. Насправді підвищення цього показника дасть забудовникам змогу сказати, що мешканці забезпечені парковими зеленими зонами й будувати далі можна – норми не порушено.

Проєктувальники твердять, що існує нерівномірність забезпечення озелененими територіями загального користування за районами – найменш забезпеченими є Святошинський, Солом’янський, Подільський та Дарницький райони.

Зауважимо, що Дарницький, Святошинський і навіть Подільський райони межують з лісами, де кияни мають змогу відпочивати на природі.

Відповідно ж до описової частини проєкту, у межах столиці ліси й інші лісовкриті площі займають 33,961 тис. га, або 41,1% загальної площі міста. При цьому більшість лісових площ входить до складу трьох лісопаркових господарств – Дарницького, Святошинського та лісгоспу “Конча-Заспа”. Розробники Генплану кажуть, що навантаження на лісопарки на сьогодні свідчить про забезпеченість лісопарковими територіями.

“У нас площа лісів – близько 37 тисяч гектарів на території міста Києва. Але, на жаль, ці території не придатні для дозвілля та відпочинку киян. Тому що ми розуміємо, що таке паркова територія, де є доріжки, де є велодоріжки, відповідні вуличні меблі… лавки, ліхтарі й так далі. Тому саме проєкт Генерального плану покликаний до того, щоб ті зони лісів, які прилягають до житлових масивів, перетворити на лісопарки, придатні для культурного дозвілля киян. І я вважаю, що це необхідно робити. Такий підхід у свій час був погоджений з Міністерством екології та з нашим міським управлінням екології. Тому я вважаю, що це буде лише плюс для киян”, – коментує Руху ЧЕСНО начальник комунальної організації “Інститут Генерального плану міста Києва” Сергій Броневицький.

Місцеві мешканці, про чиє благополуччя нібито дбає Броневицький, кажуть, що вони проти парків і той ліс, який у них зараз є, їх улаштовує й вони прагнуть його зберегти.

Ось такою у Святошинському лісопарку зараз є зона відпочинку киян “Виноградар”.

Там уже створено мотузковий парк розваг, дитячий майданчик “Лісовий равлик” за кошти громадського бюджету, стежку здоров’я “Спортивне коло”.

Там є лавочки та місця для відпочинку.

І це все – лісопаркове господарство.

“Я не думаю, що ті території відповідають сучасним вимогам, які є на сьогодні… Якщо це буде паркова зона, вона теж може бути максимально наближена до природних умов. Це вже завдання на етапі проєкту благоустрою території та будівництва цього парку”, – пояснює Броневицький.

Жителі Виноградаря, які прогулюються в лісі, з подивом дізнаються про таку ініціативу.

“Я їжджу на велосипеді стежками в лісі, і мені не потрібні в лісі ніякі лавочки й асфальтовані велодоріжки. Тут варто, навпаки, обмежити різні МАФи та наливайки, а не створювати нові розважальні заклади. У нас тут на вході до зони відпочинку, якщо ви не місцеві й не знаєте, завжди можна взяти напрокат велосипед або покататися на конях – розваг вистачає з головою”, – зазначає велосипедистка Олена, яка мешкає на Виноградарі.

Межі Національного природного парку “Голосіївський” не винесені в натуру. Навколо селища Коцюбинське проєктувальники на території лісу намалювали три буферні парки: “Біличанський ліс”, “Коцюбинське” та “Біличі”.

Читайте також: Біличанський ліс: 10 років боротьби

“Я шокована діями проєктувальників, які по суті влізли на територію нацпарку й вирішили перетворити найбільшу рекреаційну цінність держави на бутафорію за дешевим ірпінським сценарієм. Тут не треба ніяких лавок чи ліхтарів. Це національний парк. Діти ходять сюди класами в походи, для цього розроблено маршрути. Тут мешкають бобри – їм теж ліхтарі не потрібні”, – каже журналістка Ірина Федорів, яка понад 10 років веде боротьбу за збереження Біличанського лісу.

“Тут росте українська орхідея – червонокнижна любка. Любці не треба велодоріжка, яка її знищить. Не лише школярі ходили в походи Біличанським лісом. Ходили й депутати Київради, і вони на сесії можуть підвестися та розповісти, що тут громада не потребує знищення нацпарку лавками й ліхтарями. Я сподіваюся, що депутатському корпусу стане мудрості не підтримувати проєкт Генплану в тій частині, яка суперечить здоровому глузду й волі громади. Ми готові після карантину повести в похід усіх депутатів Київради, щоб вони зрозуміли, що Генплан у цій частині – це глобальна помилка, а єдині проєктувальники тут – бобри”, – наголошує Ірина Федорів.

“У нас зараз за бюджетні кошти з боку ірпінської влади відбувається незаконне спорудження скверу в Біличанському лісі на території столиці. Шар ґрунту вивезено, коріння дерев перерубано, зроблено недолугі доріжки. А правоохоронці належним чином не реагують, не зупиняють це свавілля, хоча до них зверталися, їздили до відділка. Тішить тільки те, що Київ хоча б попереджає, що планує такий проєкт, і хоче почути думку людей. Ця думка однозначна: нацпарк має залишитися нацпарком. І нема чого за рахунок лісу збільшувати статистику створення парків перед виборами чи давати кращі показники для забудовників”, – додає Федорів.

Народний депутат України від “Слуги народу” Олександр Юрченко, який ініціював створення робочої групи з винесення меж національного парку в натуру, каже, що робоча група у зв’язку з карантином ще не засідала.

“Цього тижня ми намагалися зустрітися з Володимиром Головатенком, заступником міністра (енергетики та захисту довкілля України, – прим. ЧЕСНО) з питань природно-заповідних фондів, під головуванням якого було створено робочу групу. Я контролюю це питання. На сьогодні ще не винесені межі. Група не засідає через те, що у країні карантин. Усі були зайняті гасінням пожеж у Житомирській області та в Чорнобилі”, – каже нардеп.

Активісти, які стежать за цим процесом, наголошують, що робочі групи засідали вже протягом кількох років, а межі нацпарку в натурі з 2014 року як не було, так і немає.

Керівник “Інституту Генерального плану міста Києва” Сергій Броневицький зазначає, що межі нацпарку враховували у проєкті згідно з чинними документами.

“Якщо ми кажемо про НПП “Голосіївський”, то його межі відображені відповідно до чинних нормативних документів. Я не думаю, що ми тут помилилися, бо ми багато разів перевіряли все. Якщо ви бачите якусь помилку, то, будь ласка, підказуйте нам. У нас є громадські слухання, містобудівна рада попереду, державна експертиза… І якщо якась помилка була, ми це виправимо”, – відповідає Броневицький.

Еколог Олег Листопад нагадує, що межі НПП “Голосіївський” можливо змінити тільки за указом президента.

“Зміна меж НПП дозволяється лише указами президента України. Зміна зонування НПП допускається тільки шляхом зміни його проєкту організації території, що має затвердити Мінекоенерго. Невинесення меж у натуру жодним чином не дозволяє порушувати режим території НПП. Порушення – виклик поліції – фіксація – виявлення винних – залучення ДЕІ (Держекоінспекції), нарахування збитків, карна справа тощо. Щодо самих буферних парків – це профанація. Замість створення зелених зон їхню площу “розширюють”, тупо називаючи зеленими зонами приміські ліси”, – експерт ГО “ЕкоПраво-Київ”, еколог Листопад.

Депутат Київради від “Батьківщини” з Виноградаря Юрій Дідовець зауважує, що статус парку потрібен для того, щоб у лісі можна було вільніше вести господарську діяльність і будувати.

Крім того, більша кількість озеленених територій саме загального користування потрібна забудовникам для планування зон житлової забудови. Це передбачено в Державних будівельних нормах.

На території лісів пропонують створити 17 парків площею 1598 га. Водночас площа лісопарків має скоротитися на 1,66 тис. га – до 32,3 тис. га.

“Я думаю, що за рахунок лісів нічого взагалі робити не можна. Будемо згідно із законодавством звертатися… будемо боротися за ліс”, – обіцяє народний депутат Юрченко.

На лівому березі аналогічна ситуація: замість лісу – парки.

Зауважимо, Інститут Генплану анонсує громадські слухання щодо проєкту Генплану столиці після закінчення карантину та закликає киян уважно вивчити матеріали проєкту й надіслати свої зауваження та пропозиції на електронну адресу kyivgenplan.prop@gmail.com, а також на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32.

“Кияни мають право звертатися в будь-якій формі: писати листи замовнику – Департаменту архітектури або ж розробнику – “Інституту Генерального плану”. Мають можливість звертатися через наші відповідні сайти. У нас є також сторінка у Facebook. Ми всі ці звернення аналізуємо й на всі без винятку надамо відповіді”, – коментує Сергій Броневицький, начальник КО “Інститут Генерального плану міста Києва”.

Нагадаємо, кияни захищають від забудови охоронну зону Софії Київської, активісти домагаються створення на Поштовій площі музею з вулицею часів Ярослава Мудрого, а юристи КМДА виступають на стороні забудовника. У будинках на бульварі Дружби Народів з’явилися тріщини через забудову берегів озера Глинка.

Проєкт Генплану Києва передбачає забудову екопарку “Осокорки” та Протасового Яру, легалізацію скандального плану побудови кварталів багатоповерхівок поблизу Мінського масиву.