П’єса депутата Жаркова, що дерибанить ліс “Лісова Казка і я – передвиборчий Робін Гуд”

3

Дійові особи:

Депутат Володимир Жарков – депутат селищної ради смт. Коцюбинське, що на цих виборах хоче стати головою селища. Очільник партії “Пряма Дія”, депутати й ідеологи якої отримали ділянки в лісі, очолював у свій час “УкрАзіаБуд”, який прославився в Києві недобудованими Дніпровськими вежами.

“Журналісти” – запрошені командою Жаркова (а чи безпосередні учасники команди Жаркова), що на прес-конференції в УНІАНі мають сприяти формуванню інформаційного передвиборчого поля. З-поміж них можуть бути і ті, які, не володіючи ситуацією в селищі, просто пишуть матеріали з прес-релізів.

Небажаний журналіст Максим – працівник ЗМІ, якого вже раз люди Жаркова не пропустили на прес-конференцію в інформаційну агенцію, бо він на відміну від столичних журналістів добре знав учасників події та їхні заслуги перед громадою.

Небажана журналістка Галина – мешканка селища, яка дізнавшись про прес-конференцію прийшла задати депутату Жаркову, однопартійці та однодумці якого дерибанять ліс, кілька питань.

Активісти Коцюбинського – члени громади Коцюбинскього, які на прес-конференцію не потрапили, але яким є що сказати. В цій п’єсі виконують функцію голосів за кадром.

Дія перша:

В якій розігрується передвиборчий піарний сценарій Володимира Жаркова перед “журналістами”.

Депутат Володимир Жарков: Добрий день. Дякую що прийшли вибачте за запізнення. На жаль, хоч і літня спека, але все-таки в Києві пробки присутні, тому так трошки довго добирався. Я депутат Коцюбинської селищної ради, Жарков Володимир. Близько року назад я організував ініціативу “Рідне Коцюбинське”. Створювалось для того, щоб захищати інтереси жителів селища. (для піару на виборах з метою посісти посаду селищного голови пана Жаркова – прим. активістів)

Коцюбинське – це селище, що знаходиться на межі з містом Київ, тобто окружна дорога, близько 1 км., окружено заповідним лісом. Площа селища близько 200 га. (генплану Коцюбинського немає, згідно з обліковою карткою на сайті Верховної Ради України площа селища становить 87 га, в площу селища депутат, напевно, включив ліс, яким опікується Святошинське лісогосподарство міста Києва – прим. активістів).

На території селища є підприємства: деякі з них працюють, деякі ні, хто фіктивні, деякі фіктивно, деякі ні. Завдяки цьому місцеположення стало дуже цікавим, для людей які хочуть тут оселитися. Я, як депутат селищної ради, хочу цьому запобігти.Я хочу, щоб селище залишалося селищем, і щоб ліс навколо селища був заповідний.

(Жарков проти того, щоб селище залишалось селищем, бо він сам організовував кілька місяців тому збори, щоб надати Коцюбинському статус міста обласного підпорядкування, на цих зборах він не підтримав ініціативу громади поставити на референдум питання щодо скасування рішень селищної ради про дерибан лісу, в якому представники його політичної сили брали участь, ідею з національним парком він перед виборами запозичив в активістів селища, які з минулого місяця збирають підписи коцюбинчан – прим. активістів.)

Хтось з Вас був в Коцюбинському?

“Журналістка”: Так

Депутат Володимир Жарков: Що Ви скажете про нас населений пункт?

“Журналістка”: Гарно.

Голоси “журналістів” в залі: родичам подобається. Там дуже гарно.

Володимир Жарков: Чи Коцюбинське і ліс – це питання тотожні?

“Журналістка”: Якщо вони знаходяться поруч, то тотожні. – відповіла журналістка.

(тобто якщо Чернігівська область знаходиться поруч з Київською, то це питання тотожні – прим. активістів)

Володимир Жарков: Тобто, Коцюбинський без лісу – неможливий?

“Журналістка”: Ну так.

Депутат Володимир Жарков: Тобто, Коцюбинський “бере”своїм лісовим масивом, що тягнеться від Коцюбинського до Ірпеня. Як Ви знаєте десь близько року тому була скандальна роздача 501 ділянки землі. 400 ділянок пішли дніпропетровським інвесторам і ще якімось людям, 100 отримали жителі селища.

(Під жителями селища пан Жарков має на увазі Андрія Старовойта – ідеолога його ж партії “Пряма дія”, який перший почав вирубку лісу, депутата селищної ради та члена його партії Марію Сову, яка перед журналістами визнала що забирати ліс в громади Києва треба самозахватом та інші депутати селищної ради, в тому числі Сергій Черніков, який забороняє журналістам пересуватись по селищу для збору підписів за збереження лісу, та оголошує мешканців селища персонами non grata, увірувавши, що в селищі, він має повноваження МЗС – прим. активістів).

Зараз планується чергова афера, але вже з іншою кількістю землі. Планується роздача 4000 га заповідного лісу, який є нашими легенями, без якого корінні жителі лісу не уявляють свого майбутнього. Навіть журналіст сказав, що слова “ліс” та “Коцюбинське” – синоніми. Хто за цим стоїть? За цим стоїть селищний голова Вадим Садовський, і група, яку він представляє, бізнес-інтереси, завдяки якій отримує підтримку, і проводить те, що проводить.

(Що чинний голова Вадим Садовський, що депутат Володимир Жарков хочуть посісти крісло голови селищної ради. Як же чинний голова Садовський, який своїм підписом затвердив дерибан лісу може знову посісти це крісло? Пообіцяти людям, що і їм дасть ліс у власність, щоб вони його підтримували на виборах. Для цього він повісив оголошення в селищній раді, що всі охочі за три місяці до виборів можуть написати заяви на землю. Є такі що вірять і не розуміють, що влада перед виборами обіцяє все, що завгодно.

А для того, щоб прикрити дерибан 501 ділянки депутатами селищної ради та віртуальними мертвити душами Дніпропетровської області, Садовський з депутатами селищної ради провів фіктивні громадські обговорення. Лісу ті люди, що пишуть заяви перед виборами не отримають, зате допоможуть місцевій владі сказати, що це було рішення громадських обговорень.

Піарники Володимира Жаркова чудово розуміють, що лише створивши образ захисника лісу – образ Робіна Гуда – Жарков може хоч трохи назбирати голосів перед виборами. Тому він і переконує столичних журналістів, які не володіють ситуацією, що склалась в селищі, в тому, що він – це Воїн Світла і Добра. Але мешканцям селища все відомо. – прим. активістів)

Я одразу в будь-який час чекаю Ваших питань.

“Журналіст”: Чи відвезете Ви нас в Коцюбинське, щоб ми не обмежувались тут.

Депутат Володимир Жарков: Так ми організуємо поїздку згодом, аби бачити чим живе селище, та як живе.

Дія друга:

У якій фарсу настає кінець, бо журналісти, що в темі починають ставити конструктивні питання.

Небажаний журналіст Максим: Я мав змогу побувати в Коцюбинському, поспілкуватися з Вами особисто, і знаю те, що під час попереднього “дерибану” багато членів Вашої партії “Пряма дія” отримали земельні ділянки. Зокрема Марія Сова про це відверто говорила. І питання: чому Ви так кардинально змінили орієнтири? Ви весною казали, що нема юридичної змоги контролювати використання лісу, а лише забудову.

Депутат Володимир Жарков: 15 липня цього року відбулися, так звані, громадські слухання щодо збільшення межі селища на 4000 га. Тобто Ви розумієте, що за цим іде. Тобто лісу не буде. Не буде наших легень, ми перетворимося на ще одну промислову столицю чи все буде забудовано котеджами. Дерева вирубуються під різними предлогами: там серну кислоту налили, там ще щось і т.д. Я не бачу іншої можливості, як не зробити з цього заповідник. Не буде по-іншому лісу, а тому позиція змінилася. Я не думав, що до цього дійде, я не думав що інвестори, більшість з БЮТ, зазіхнуть на це. І знову таки, яка пропорція буде виділина. Якщо брати 500 ділянок, 400 віддали, то 4000, що залишиться?! Повірте, їм наплевать на наше майбутнє, на наш ліс, який там був 1000 років, який зберігав Київ.

(на фото видно, як збережений Святошинським лісогосподарством ліс, не хто інший, а найближча людина до Жаркова – Андрій Старовойт, ідеолог його партії, вирубав першу ділянку. Слова Володимира Жаркова – політичний популізм. Станом на сьогодні ані Старовойт ані Марія Сова, ані інші колеги Жаркова не зреклись своїх ділянок в лісі – прим. активістів).

Це один з основних лісних масивів. Ми не проти розвитку селища, але потрібно віднайти інші засоби його розвитку: це виведення непрацюючих підприємств, а це звільнення понад 10 га території. Багато в селищі є фіктивних підприємств, це земля, яка використовується зовсім не так. Хтось там шини палить, хтось там ще якусь єрунду робить. За рахунок цього можна також. І таким рішенням, селищний голова ввів депутатів в оману, що ніби жителі отримають землю, що нарешті зможуть там щось побудувати. Але таким принципом ніякого майбутнього для селища не буде. І немає різниці, чи ми віднесемось до Києва, чи до Ірпеня.

(Ще кілька місяців тому депутат переконував людей на зборах, що є велика різниця в тому, яке адміністративне підпорядкування буде в селища в майбутньому прим. активістів)

То Черновецький нас хотів до Києва, то Петро Володимирович Мельник хоче до Ірпеня. Я бачу розвиток самостійно, щоб ми дістали статус міста обласного підпорядкування, і таким чином рухались. Ми бачимо гарні приклади цього: Буча, Вишневе. Можна буде проїхатися і в ту сторону. Є ще питання?

Небажана журналістка Галина: Пане Володимире, а Ви вживали якісь кроки по наданню статуса заповідника: звернення до Президента, тощо?

Депутат Володимир Жарков: З сьогоднішнього дня ми почнемо вживати юридичні кроки. Вже підготовлені листи до Президента, і всіх вищестоячих органів влади, виконавчих і законодавчих. Ми досягнемо того, щоб ліс Коцюбинського мав статус національного заповіднику.

(Людина прийшла говорити на прес-конференцію журналістам, який він активний борець і повідомляє, що лише з сьогоднішнього дня вони почнуть щось діяти. А що ж вони робили всі ці роки в юридичному полі? За три місяці до виборів схаменулись і зрозуміли, що активісти вже назбирали сотні підписів за те, щоб надати статус національного парку лісу /а не заповідника, бо в нього так просто громадяни не зайдуть, але ж панові Жаркову, який лише юридично з сьогоднішнього дня почав цим займатись перед виборами це невтямки/ – прим. активістів).

Більше того, нашу комісію, яку я очолюю, з питань розвитку та інвестицій, ніхто не запитував щодо розробки генерального плану, і ми не приймали участь. Я переконаю депутатів, щоб вони приєдналися до нашої ініціативи, і щоб ми разом це зробили з депутатським корпусом. Більшість – у Вадима Садовського, але 30% депутатів, які думають про завтрашній день, готові стати пліч-о-пліч, і відстоювати. Нам потрібно показати приклад. Своє має стати на другий план від державного, від громадськості.

Небажаний журналіст Галина: Ви як депутат, в 2008 році голосували за виділення ділянки?

Депутат Володимир Жарков: Як такого, голосування не було, були розмови селищного голови з окремими депутатами. В такому режимі відбувалося прийняття. Я запитував, бо мене просили мешканці список, хто отримав землі, у селищного голови, він казав, що вони зараз в Прокуратурі чи міліції чи ще в якомусь місці. Тобто, таким чином в оману ввели і мешканців, і депутатів. Наче б отримали всі ділянки, а наче б і ні. Майже рік ми цим самі займаємось, без депутатів. Зібрано вже близько 1000 підписів. Ми звертаємось до ВР, КМУ, а у відповідь лише вілписки. – журналістка, і жителька селища.

Як я вже казав, це було спричинене БЮТ. Вчора вони мали одні позиції,сьогодні вони заграють з Партією Регіонів, і по суті у них щось вдається, як з землею. Тому у Вас це не вдавалось, а отже просто іноді краще не ходити на верх, а краще вирішувати питання на місці. Це доповнення до Вашого коментарю.

Небажана журналістка Галина: Ви казали, що селищний голова проводив громадські слухання

Депутат Володимир Жарков: Умовні.

Небажана журналістка Галина: Як це умовні? Там же були люди?

Депутат Володимир Жарков: Так, ніби було 800 чоловік зареєстровані. А було всього десь 400 осіб це максимум. Це використання службового положення, адже, більшість з тих людей – залежні від Садовського. Як правило, це працівники комунальних служб або родичі. Нам потрібно вирішувати питання дерибану через Адміністрацію

Президента. КМУ, і вони нам допоможуть. Ми розробимо план заповідника з його

межами.

Епілог:

Команда Жаркова, яка орендувала зал УНІАНУ, щоб розповісти про те, що в селищі перед виборами з’явився Робін Гуд не подавала звернень, щоб визнати рішення цих фіктивних “громадських слухань” незаконними, що роблять активні мешканці селища.

Люди Володимира Жаркова перші взялись за винищення лісу.

На зборах щодо проведення референдуму стосовно статусу смт. Коцюбинскьго Жарков відмовився ставити питання про збереження лісу на голосування попри те, що кілька десятків людей цю ініціативу підтримали.

За два роки після дерибану лісу Жарков і депутати селищної ради, які так пристрасно хочуть повернути увагу до себе перед виборами шляхом введення в оману частини журналістської спільноти, проплачуючи матеріали інформаційних агенцій, не роблять нічого, окрім піарних кроків.

За півтора роки журналісти СТБ та Української правди разом із активістами селища зібрали низку відповідей від правоохоронних органів, подали позов до суду, який зараз передбуває в апеляційній інстанції, підтримали харків’ян у їхній боротьбі за парк Горького, разом із громадою Києва, Бучі та Ірпіня збирають підписи на захист лісу, щоб надати статус “Національного природний парк Біличанський ліс” – прим. активістів.

3 Comments

  1. добродій 4 Серпня 2010 at 14:10

    Доколє будуть рубати віковічний ліс, брати ділянки лісові ( депутати селища) і замість того, щоб віддавати їх хочуть зробити заповідник, куди як відомо вже вхід звичайним громадянам заборонено ( на відміну від національного парку)
    Депутати селищної ради. ВІДДАЙТЕ СВОЇ ДІЛЯНКИ НЕЗАКОННО ОТРИМАНІ НАЗАД ГРОМАДІ І ЗРОБІТ Ь НАЦІОНАЛЬНИЙ ПАРК!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!1

  2. Антисадовський 4 Серпня 2010 at 16:46

    А чи отримував Володимир Жарков собі земельну ділянку?

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539