Гостомельська рада проголосувала за цензуру / Колонка автора

14

Після скандального підпалу машини одного з гостомельських депутатів місцева журналістка Олена Жежера написала про це матеріал на Сайт громади селища Коцюбинське.

Помічник народного депутата Верховної Ради України Вячеслава Кутового – Михайло Лезнік – теж написав про підпал матеріал і розмістив його на сайті нардепа.

Виявляється, їхні публікації стали предметом розгляду сесійного засідання Гостомельської селищної ради.
На відміну від депутатів Коцюбнської селищної ради, які якось додумались розглядати на засіданні регламентної комісії мою журналістську діяльність, у Гостомелі депутатський корпус таки прийняв рішення щодо Жежери та Лезніка.

Текст рішення в стилі “заборона писати і малювати”.

Селищна рада, замість того, щоб складати план розвитку селища й його неухильно виконувати, цей план, здається, регулярно курить. У необмеженій кількості. Попри те, що в громадських місцях курити заборонено законом.

Але в Приірпінні свої закони в місцевих радах, бо тут є свої республіки, на які закони України вкотре, на жаль, не поширюються.

Звернулись ми за експертним висновком до Ігоря Розкладая з Інституту медіа права, аби він розтлумачив нам, в якому правовому полі лежить рішення, яким регламентує селищна рада Гостомельської Республіки діяльність журналіста й помічника народного депутата, які живуть за законом іншої республіки – Україна.

“Ухвалене рішення депутатів Гостомельської селищної ради показує що рівень правової обізнаності депутатів є вкрай незадовільним. Суто з формальної точки зору рішення складене досить безграмотно – не зазначено про яку публікацію йде мова, на яких конкретних сайтах розміщена стаття, яка стаття закону дозволяє ухвалювати подібні рішення,” – пояснює Ігор Розкладай.

“Рішення апріорі визначає, що журналісти поширили неточну, незбалансовану, недостовірну, неперевірену та непідтверджену інформацію. Очевидно, що рада не має компетенції та і фізичної можливості встановити, що інформація є незбалансованою і неперевіреною. Перша категорія є достатньо суб’єктивною, а чи перевірялася інформація може довести лише сам автор. Так, рада могла б ухвалити рішення, що у зв’язку з тим, що рада вважає, що в таких то статтях поширена дифамація, доручити своєму представникові звернутися до відповідних інформаційних ресурсів з вимогою спростування. А якщо б ресурси відмовилися, подати до суду, де доводити, що ЗМІ поширили недостовірну інформацію,” – пояснює, як треба було діяти, згідно з законом, експерт.

Ігор Розкладай додає, що оскільки Жежера і Лєзнік є незалежними авторами, які жодним чином не пов’язаними з Гостомельської селищною радою, а саме не є журналістами комунальних ЗМІ чи депутатами цієї ради і не перебувають з нею в інших правовідносинах,таке рішення в цій частині є нікчемним.

Особливу цікавість експерта Інституту медіа права викликав пункт ІІІ рішення, де авторів зобов’язують “попередньо перед розміщенням даної публікації у ЗМІ ознайомити депутатів, з якими будуть спілкуватися автори депутатів”.

У такому формулюванні мова йде про узгодження змісту тексту, а це в свою чергу є цензурою, адже відповідно до ст. 31 Закону України “Про інформацію”:

Забороняється цензура – будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб’єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом.

На місці зазначених осіб, я би звернувся до органів прокуратури з проханням надати правову оцінку таких дій депутатів,” – радить Ігор Розкладай.

Ми також вирішили поцікавитись у народного депутата Кутового, що думає він про таке рішення селищної ради, згідно з яким журналісти і його помічники мають узгоджувати текст публікацій з депутатами Гостомельської селищної ради.

“Мене відверто обурює рішення депутатів селищної ради Гостомеля. Ми готуємо відповідне звернення до органів прокуратури, аби місцева влада раз і назавжди затямила, що цензурувати роботу журналістів – це кричуще порушення закону, за яке вони відповідатимуть перед державою і перед журналістською спільнотою,” – обіцяє народний депутат Кутовий, який обраний в парламент від 95 округу, до якого входить і Гостомель.

“Рада Гостомеля після цього ганебного голосування черговий раз довела, що вона геть не займається питаннями громади, а лише виконує накази окремих людей,” – додає народний депутат Кутовий.

Коли вже селищна рада журналістам і помічникам народних депутатів дає вказівки, то наступним кроком стане якесь доручення або й імпічмент Президенту України Віктору Януковичу від Селищної ради Гостомельської Республіки.

Це в Приірпінні вже не здивує нікого, бо управу на удільних князьків в Київській області не може знайти ніхто.

Автор: Ірина Федорів. УП.


Редакція “Телекритики” звернулась після публікації за коментарем до Гостомельського селищного голови Анатолія Кириченка. Але він відмовився дати коментар по телефону і відповісти на питання, якими саме законами України керувались депутати селищної ради, приймаючи своє рішення, і як саме селищна рада буде домагатися його виконання.

Ті ж самі питання “Телекритика” поставила автору  звернення, депутату Гостомельської селищної ради Тетяні Шальман. На її сторінці у Facebook вказано, що вона працює доцентом кафедри PR Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка і є кандидатом філологічним наук.

Як зазначила пані Шальман,селищна рада мала всі законні підстави ухвалювати дане рішення, тому що депутати вже неодноразово розглядали ситуації, коли хтось із депутатського корпусу отримував публічні образи”. Депутат і викладач Інституту журналістики також не вбачає у рішенні селищної ради проявів цензури і вважає за потрібне домагатись його виконання. На питання, чому пані депутат не звернулась із заявою до суду, Тетяна Шальман відповіла, що завжди знаходила з журналістами досудове рішення.

14 коментарів

  1. Татьяна 22 Березня 2013 at 19:49

    “Селищної ради Гостомельської Республіки”, ха-ха! Класс!
    А про Кутового – неожиданно, даже комментарии дает)) респект

  2. танкист 23 Березня 2013 at 06:57

    а керує в гостомельській республіці генерал-меценат Прилипко Юрій Ілліч. Він ДУЖЕ поважний. Точніше вся його родина. Всі діточки- депутати. От народ їх любить. От створить генерал-меценат Комунальне Інвестиційне підприємство Гостомель Житлоінвест- і залишиться гостомельський виборець без власності.

  3. POHUIST 23 Березня 2013 at 11:50

    YAHOO-є ю от Иры.Обойти Марию Ивановну на вираже-это круто. Респект и уважуха преподу Могилянки так держать.

    • Ірина Федорів 24 Березня 2013 at 15:26

      Рівень Марії Іванівни у лихослів’ї залишається просто лихослів’ям. 🙂

      Як викладач Могилянки, я Вам скажу, що своїх студентів вчу думати й надаю приклади кращих заголовків і титрів. На тему цензури в Україні вважаю кращим заголовок: “Є – Бут: як довести депутата до депресії, безсоння і апетиту“. Автор – журналістка 5 каналу. Проти неї позивався народний депутат Бут і виграв суд, зрозуміло яким шляхом. Потім бідоласі вся Верховна Рада на ліки скидалась. Початок заголовку – це рівень хорошої майстерності пера. Журналіст використав фонетичне звучання дієслова і прізвища. Все в межах пристойності.

      Тут до статті подана ілюстрація – картина Івана Семесюка (перший в Україні художник “жлобіст”). За цю картину він отримав грошову премію за реалістичність образу. Семесюку вручила її радниця з питань культури та співробітництва Посольства Франції в Україні Анн Дюрюфле. Французи знаються на мистецтві, маю відзначити. Придивіться, що написано на картині. Це реалістичність образу. 🙂

      Більше того, в університеті Шевченка ми вивчали творчість Леся Подерев’янського. Постмодерніст. Належить до т. зв. київської іронічної школи митців. Офіційна програма української літератури. Відвідували вистави його п’єс на рівні з п’єсами кращих драматургів світового рівня. Ми вчили деякі уривки й цілі п’єси. Шедевром вважаю “Гамлет, або Феномен датського кацапізму”

      Між іншим, Лесь Подерев’янський брав участь у акції “Ні цензурі” в стінах Могилянки. І там це нікого не зворохобило. Повідомлення на офіційному сайті Могилянки.

      У суспільсьві, що розвивається в технологічному просторі, але занепадає в політичному, авторитаризм влади може спричинити появу авторизмів. Googl-ю (гуглю), загуглити або YAHOO-є ю.

      Ваш нік, на жаль, залишається на рівні транслітерованого лихослів’я, яке й продукує депутат селищної ради пані Пегета. 🙂 YAHOO – це впізнаваний бренд, як і GOOGLE.

      Люди, які отримали закінчену вищу освіту (це вчать на 4 курсі), принаймні гуманітарного профілю, в цьому, як правило, бачать різницю. І неабияку. 🙂

  4. Oly 23 Березня 2013 at 12:54

    Шальман неприятная личность. Фу-у- у -у – у- у

  5. YAHOO 23 Березня 2013 at 13:40

    Звезда Гостомельськой рады. Компентентна во всех вопросах. Супер-мего-“журналист”(с маленькой буквы), доцент, кандидат, голова десятка мёртвых гражданских организаций. Бабушка в мини юбке.

  6. Пендос 23 Березня 2013 at 13:59

    «Долгим должен быть секс, а не строительство», – заявила на акции София Шальман, дочь главы кооператива троещинского долгостроя Татьяны Шальман.

    Источник
    http://100realty.ua/news/4416

    Шальман фамилия соответствует ее деяниям ! У нее тема собрать рядом фемен и погудеть за средства . собранные от инвесторов,,и поехать за кордон . и там ещу гульнуть, а дома так и стоят как с Шальман так и без нее.

  7. Пацан 23 Березня 2013 at 16:51

    Шальман, как всегда не чувствует под ногами землю! Витает в облаках-облаках собственной гордыни! А жоп*лиз Кириченко как всегда делает все по принципу-“как бы чего не вышло”!!!

    • танкист 24 Березня 2013 at 08:09

      кириченко не только жополиз, но и жопуподставлятель. короче-спец по жопе. ЖОПЕР.

      • ЕЖИК 25 Березня 2013 at 15:16

        А ты откуда знаешь? Сам небось не раз Кирику подлизывал!

  8. танкист 24 Березня 2013 at 08:13

    А Шальман молодец. Языком владеет – как Моника Левински.

  9. партизанка Зоя 24 Березня 2013 at 22:47

    прилипко мерзкий тип и это все знают! … но выводов не делают! Жаль гостомельцев!

  10. ЕЖИК 25 Березня 2013 at 15:07

    В натуре свора! Марчук . когда бухой был. выложил член на прилавок что бы показать размер. *** Ненажеру так она еще и не напишет от щастя. И поповичуку вдул. так тот поджег авто. А страховку получила коза марчука так как машина на ней

    Коментар був відредагований. На майбутнє прохання уникати вульгаризмів. У разі повторного використання такої лексики з Вашої IP-адреси подальші коментарі будуть заблоковані.

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539