Депутат Ірпінської ради про сесію в Коцюбинському: “хутір, який живе життям минулого століття”

5

На сесію селищної ради Коцюбинського вперше завітав депутат Ірпінської ради Богдан Мельничук.

Спершу літню людину, навіть не розуміючи, хто це, почали просити, щоб він пересідав з місця на місце, бо Мельничук сів на “традиційне” чи “історичне” місце депутатів Коцюбинської ради.

Богдан Мельничук вже готовий був просто постояти біля дверей, але громада таки всадовила літню людину в сесійній залі.

Оскільки на сесії селищної ради вперше прийшов депутат з Ірпінської ради, то редакція вирішила взяти в нього інтерв’ю щодо вражень від якості місцевого самоврядування в селищі.

Зауважимо, що обранці Коцюбинської громади в Ірпінську раду депутати – Людмила Бідула (головний лікар) та Валентина Володарська (викладач ЗОШ № 18) – жодного разу не відвідали сесію Коцюбинської селищної ради за третій рік каденції.

Редакція: Чому Ви вирішили відвідати сесію Коцюбинської селищної ради?

Мельничук: Я дізнався, що повинні розглядати клопотання про виділення земельних ділянок. Оскільки селищна рада вже знана на всю Україну своїми абсурдними рішеннями про розширення меж на тисячі гектарів та дерибаном Біличанського лісу, то я вважав своїм обов’язком бути присутнім під час прийняття цих рішень, щоб зрозуміти, яка дійсно зараз ситуація в селищній раді. Зокрема я також чув, що збираються відкликати депутата Ірину Федорів.

Редакція: Які перші враження від сесії селищної ради смт Коцюбинського?

Мельничук: Таке враження, що потрапив не в селище поблизу столиці України у 21 столітті, а в глухе село… Може навіть не село, а радше хутір, який живе ще життям минулого століття ,але чомусь селищну раду охороняють близько 10 сучасних міліціянтів. Щодо відкриття сесійного засідання то склалось враження що більшість депутатів взагалі не знають Славня України і не співають, а селищний голова знає тільки окремі слова…

Редакція: Як Ви оцінюєте відмову депутатів вислухати члена територіальної громади, який просив для виступу щодо паркану в лісі бодай одну хвилину?

Мельничук: Я ще маю ознайомитись з регламентом селищної ради. Але для мене це просто кричуще порушення засадничих принципів місцевого самоврядування. Ми – обрані членами територіальної громади. Ми маємо виконувати їхню волю й дослухатись до них.  У нас на засіданні в Ірпені буває так, що присутня понад сотня громадян. А тут, очевидно, присутність членів громади на сесії рідкість. Може, люди вже зрозуміли, що ця влада ніколи їм не дасть слова і зневірились. Тому й не ходять в Коцюбинському на засідання ради.

Органи місцевого самоврядування мають бути під жорстким контролем з боку громади. Тільки тоді можна змусити владу працювати якісно на громаду. І тільки тоді громада може зробити якісний вибір на виборах, бо прекрасно знатиме, хто чого вартий.

Завжди має бути присутнім такий пункт в порядку денному, як “Різне”. Навіть, якщо там взагалі немає питань до розгляду. Саме туди й включають виступи тих, хто хоче висловитись.

Більше того, щоб люди не сиділи годинами й не чекали на свій виступ, то їх можуть заслуховувати одразу. Хоча в цьому є певна маніпуляція з боку влади. Бо так, люди йдуть й неприсутні вже під час інших питань. які для громади можуть бути не менш важливими.

Дивно було й те,що немає реєстрації журналів чи бодай листків реєстрації для депутатів інших рад, помічників депутатів, ЗМІ, членів громади.

Редакція: Як Ви оцінюєте роботу депутатів ради?


Мельничук: Для мене була дивина, що переважна більшість депутатів, за кілька хвилин перед засіданням ознайомлюється з порядком денним та з проектами рішень. Вони в більшості навіть не розуміють, за що голосують й не ознайомлені з питаннями, які розглядають.

В Ірпені у нас також є такі депутати. Але це безвідповідлально. З проектами рішень слід ознайомлюватись за кілька днів до сесії.
Здивував той факт, що коли я, депутат Ірпінської ради, попросив порядок денний, мені не дуже ввічливо відповіли, що це мені не Ірпінь й нічого не дали. Ще всі депутати не прийшли. І не всі взяли участь в сесії. Могли б дати примірник для ознайомлення, а я б почитав перед сесією й віддав. А так проекти рішень просто лежали на столі.
Редакція: Оскільки ВО “Свобода” позиціонується як проукраїнська сила, як Ви оцінюєте той факт, що депутати виступають українською мовою?

Мельничук: Ну, тут питання не лише в тому, хто якої ідеології дотримується. Це вимога закону й регламенту. Мені було приємно чути, коли секретар ради Олександр Ковтач звернувся до депутатки, яка говорила російською мовою з трибуни (Антоніна Степаненко – прим. ред.) й зазначив, що треба спілкуватись державною мовою.

Але от що мені не було взагалі зрозумілим, так це коли голова регламентної комісії Костянтин Коваленко на таке слушне зауваження секретаря ради відреагував недержавною мовою й попросив пана Ковтача обійтись “без рєплік”. І ця людина очолює регламентну комісію? Дивно.

Редакція: Як Ви могли б охарактеризувати роботу депутатів Ірпінської ради, яких обрали коцюбинчани?

Мельничук: Щодо депутата Людмили Бідули, то ситуація з самого початку виглядала дивною, коли вона пройшла в раду під стягами Партії зелених,а наступного ж дня перефарбувалась в лави “Партії регіонів”. Вона доволі пасивна й не проявляє ініціатив. Голосує так, як накаже наш місцевий Чечетов – Голова фракції Партії регіонів Леонід Глущенко (провідний фахівець Національного університету Державної податкової служби, який очолює одіозни йекс-нардеп Петро Мельник – прим. ред.).

Бувають такі конфузи, як у Верховній Раді. Місцевий Чечетов не там помахає й “потрібне” владі рішення не приймуть. Так трапилось з голосуванням щодо Вернадського та героїв Крут у Верховній раді. Потім Герман насмішила всю країну, сказавши, що регіонали не дочули, за що голосували. Як можна голосувати за те, що ти недочув чи не чув?

У Вас же в раді дивна єдність – “Спільна мета”, яка складається з представників різних партій від опозиції до влади, голосує дуже злагоджено і Чечетова не треба. Фактично в унісон. Це дивує, але має свої логічні пояснення. Вони об’єднані спільною метою дерибану лісу.
Щодо іншої депутатки Ірпінської ради Валентини Володарської, яку обрала Ваша громада, то пані Валентина часто не буває на засіданнях сесій Ірпінської ради. Пройшла від “Батьківщини”, але опозиціонеркою себе не вважає.

Богдан МельничукДовідково: Богдан Мельничук – депутат Ірпінської ради, очільник місцевого осередку ВО “Свобода”. Майж едва роки був секретарем постійної комісії з питань соціального захисту населення, медицини та материнства. Знаний тим, що не давав в Ірпені провести закриття (так звану “оптимізацію”) Терапевтичного відділення № 2 З “Ірпінська центральна міська лікарня”. Зараз працює в комісії ЖКГ. Пенсіонер. З 1975 по 2006 рык працював у Виробничому об’єднанні “Укрдержліспроект” техніком, інженером та провідним інженером.

5 Comments

  1. ЖЛОБ 24 Травня 2013 at 17:59

    Здоровий дядько,депутат,всього 57 років .Я вважаю таких молодими,а не літніми.Я думаю під Богданом Омеляновичем щеб не одна пищала. Здоровя Вам і нехай горе журналісти не пишуть дурниць.

    IP:195.5.126.**

  2. Маша 26 Травня 2013 at 23:09

    такого отстоя как в коцюбинском,действительно,ни на одном хуторе нет. Это какой-то остров невезения.Такое впечатление,что здесь живут люди -дикари .Бездорожье,помойки.грязь,бомжатина ,а во главе -жлобковатый мер с красной вороватой мордой

    IP: 5.248.175.1**

  3. Скаржинский 27 Травня 2013 at 11:40

    Манька Облигация разбушевалась! Просьба выложить свою фотографию, желательно в профиль и анфас. И заодно, присмотрись, пожалуйста, к физиономии Ирины Федорив и честно ответь на вопрос: что она тебе напоминает?
    Если не нравится посёлок, есть простое решение – чемодан, вокзал, Россия. Без пришлых смрадных гадов в посёлке и воздух будет чище, и фекалий будет меньше, и кормовая база останется не тронутой.

    IP: 66.228.48.1**

    • Сашко 27 Травня 2013 at 19:18

      Ответ достойный свиньи!!! Воистину сказано со свиньями жить по свиньи рохкать! Продолжайте IP: 66.228.48.1** и дальше радоваться “чистому” свинскому воздухану вашего хлева.

      213.169.84.1**

  4. Скаржинский 28 Травня 2013 at 16:09

    О, еще один вылез. Как эти мужланы задолбали.
    Вали из посёлка вместе с Манькой Облигацией пока не вычислили и сливу не начистили.
    Манька, так где твоё фото? Или стыдно выкладывать крокодила? Думаю, пора вместе с Федорив в Страхолесье на ПМЖ отправить. Там специальная резервация для таких “красавиц”. И мужланов своих захвати – для размножения сойдут.

    198.58.105.1**

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Приірпіння" не пізніше 2 речення.

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.
Контакти редакції: Ірина Федорів, Олена Жежера pigmaliones@gmail.com, +38 050 2000 539