Громада Приірпіння

Автор: Ігор Домбровський

Селищна рада Коцюбинського ретельно готувалась до святкування, яке відбулося цими вихідними.

Дорогу до селищної ради, абияк, “полатали” за день до свята під проливним дощем.

Тим часом, Вадим Садовський, який є очільником ради, особисто контролював процес оформлення запрошень та адресаті. Він визначав, кому саме їх надсилати.

“Коли, в переддень свята, ми прийшли до Вадима Садовського з повідомленням про намір виставити інформаційний намет ВО “Свобода”, для зустрічі депутатів з громадою, то відчули що партії, яка увійшла в парламент, влада Коцюбинського, таки не рада. Нам  сказали, що усі місця під намети заброньовані під торгівлю і можуть надати місце для наших депутатів  тільки за залишковим принципом. Так власне і сталось. Наш інформаційний намет відтіснили подалі від сцени – до дитячого майданчика за клубом,” – каже депутат Богдан Мельничук, Ірпінської міської ради.

Сцену ж для провладних депутатів, які мали провести урочисту частину, зранку влаштували на вході до будинку культури. Попід сценою людей пригощали кашею та  наливали горілку.

“Годі вже пити,” – каже жінка своєму чоловіку, відтягуючи його від оковитої, якою «частували» громаду просто під будинком культури.

Горілку наливали удень й розпивали в порушення закону, де хто хотів, у присутності дітей. І, як не дивно, це мало певний успіх у і без того задурених владою коцюбинчан.

“Закону все одно – це будень чи свято. У першу чергу, за масове розливання спиртних напоїв в громадських місцях відповідає організатор. Якщо це день населеного пункту чи якесь свято – то місцева влада. Складається адміністративний протокол на розповсюджувача або на тих, хто вживає не у встановлених місцях. Встановлене місце – це територія закладу, який має відповідну ліцензію та дозволи,” – пояснює прес-секретар УМВС Київської області Микола Жукович.

Доки людям роздавали кашу зі шкварками, на сцені організатори самопіару ушкварили аукціон небаченої щедрості. Окрім простих коцюбинців, влада як завжди практикує нагородження самих себе- певно від громади нагороди годі й чекати, тому так і викручуються.

На відео добре видно, як нагороджує дружину селищного голови й членкиню виконкому Тетяну Садовську представник Київської облдержадміністрації Володимир Максименко.

Викликали на вшанування Садовську – як директорку Білицького доку, очевидно, за вагомий вклад у розвиток селища – виготовлення за майже 100 тисяч бюджетних коштів скандального штахетного паркану довкола клумби.

На відео видно, як Садовський передав Максименку якийсь пакунок. Цей пакунок виглядав здаля як пакунок з грошима, який і вручили пані Садовській.

“Загалом усе дійство, а я таке святкування бачу не вперше. Виглядає як совок. Це показник самоорганізації людей. Народу залили очі горілкою, підситили кашкою, самі себе привітали, попіарились,” – говорить журналіст Віталій Іщенко.

На сцені зібралась правляча “еліта” Київської області та Приірпіння. Тут були серед інших  і голова облради Олександр Качний, Заступник голови Обладміністрації Володимир Максименко, мер Ірпеня Володимир Скаржинський, і  його перший другий заступник Ігор Борзило, Наталя Семко і ще один знаковий “пакращувач” Коцюбинського – екс-селищний голова Василь Пікулик.

На особливу увагу засуговує присутність на святі пастора церкви Сандея Аделаджі “Посольство Боже” – Юлії Кульчицької. Юлія є також і заступником керівника “молодих регіонів” в Київській області.

Її неочікувана поява на святкуванні в оточенні молодих людей з прапорами “молодіжки” Партії регіонів, була не випадкова, та  неабияк розлютила присутніх людей. Дві літні жіночки неодноразово апелювали до пані Юлії та її сподвижників з приводу їх небажаної присутності на святкуванні Дня селища, та висловлювали незгоду щодо політизації свята. Словесна перепалка іноді переходила у легку штовханину.

Тут хочу дещо пояснити поважним читачам: Присутність такої “регіональної масовки” в провінційному Коцюбинському мала своє пояснення.

Після того, як Петра Мельника вибили з гри і “злили”, Партія регіонів десантувала в Приірпіння нового “смотрящего” – депутата ВР, наближеного до “сім’ї”, керівника “регіональної молодіжки” Андрія Пінчука. У нього в “молодих регіонах” сам син президента Віктор Вікторович ходить в заступниках.

Увесь цей “регіональний бомонд” саме й чекав на приїзд Пінчука.

“Я планував приїхати на святкування дня селища Коцюбинське. Був на святкуванні у Ворзелі, але через сімейні обставини не зміг заїхати на святкування до вас,” – пояснює народний депутат Андрій Пінчук.

Нардеп не приїхав. Масовка ж залишилась.

На сцені виступали шановані гості. Коли ж оголосили, що зараз буде виступати народний депутат Вячеслав Кутовий – запала мовчанка.  Конфуз затягнувся і Садовський озирався на всі боки та сказав, що Кутового немає.

Нардеп попри те, що був з-поміж людей, так і не піднявся на сцену, очевидно, тому, що побачив, який “розарій”, чи то б пак “терарікум” від Партії регіонів там зібрався. У такій компанії, думаю, дійсно перебувати некомфортно.

В’ячеслав Кутовий запевняє, що заздалегідь попереджав організаторів про те, що на сцену до них не піде.

“Я навіть не чув, коли мене викликали. Я спілкувався у цей час з опозиційними активістами селища. Я з людьми був. Я тільки підійшов, пізніше,  на 10 хвилин до селищної ради і побажав їм руху до євроінтеграції, щоб освіта і ментальність відповідала високому європейському рівню. І вони за це випили. Мовчки, правда, але випили. І я повернувся до людей,” – розповідає народний депутат Кутовий.

Помічник нардепа коцюбинчанин Олексій Туровський, поки на сцені піарились можновладці, вирішив познайомити Вячеслава Кутового з освітянами.

“Нас познайомили з Вячеславом Григоровичем, ми з ним обговорили проблеми освіти. Взагалі в школі одна найбільша проблема – немає шатрового даху. На тлі цієї проблеми – всіх інших проблем, вважайте нема. От на цю проблему я й хочу звернути увагу нардепа. Єдина школа в Приірпінні без шатрового даху – це наша школа,” – бідкається Ігор Лошицький, директор школи, який не перший рік намагається вирішити це питання.

Оскільки Кутовий не вийшов на сцену, слово передали депутатці облради Наталії Семко, якій торік авансом на дні селища присвоїли разом з Петром Мельником звання почесної громадянки населеного пункту.

І це після того, як Семко разом із Мельником відкрили для громади небезпечний пляж, що підтвердила навіть прокуратура. Двоє “почесних” тоді запевнили, в тому числі й дітей, що вода безпечна для купання і все законно.

Як не парадоксально, на святкуванні Дня селища Коцюбинське зі сцени Наталія Семко побажала всім… здоров’я:

“Я хочу привітати всіх з великим святом – з днем селища. Я хочу побажати нашій всій громаді здоров’я…”

Таки правда, з такими депутатами, які нехтують правилами безпеки, громаді тільки й залишається, що побажати здоров’я, аби пережити панування безвідповідальних членів Партії регіонів.

З-поміж гостей свята попід сценою можна було помітити головного землевласника Біличанського лісу – депутата Владислава Євстифєєва. Власник майже 100 ділянок тихесенько спілкувався з екс-селищним головою Василем Пікуликом, який був на чолі селища з 2002 по 2006 рік. Цікаво, що деякі коцюбинці кажуть , що в результаті саме пікуликівскього “пакращення” селище втратило садочок на Пономарева 2/2 і недоотримало для селища 5 трикімнатних квартир.

Коли ж журналісти почали спілкуватись з Пікуликом, то були вражені тим, що колишній селищний голова визнав, що селище Коцюбинське вкраплене в територію міста Києва:

“Серед всіх селищ і самого Ірпеня Коцюбинське займає виняткове місце перш за все по географії, бо воно розташоване в межах самого міста Києва”.

Але Пікулик одразу виправився й зазначив, що реалізація територіальні амбіції селищної ради на площу понад 4 тисячі гектарів за рахунок Біличанського лісу таки на часі.

І що саме він і “викохав” цю , як ми вже знаємо, дерибанну ідею розширення селища (ідейними наступниками якої, за словами самого ж Пікулика, є Садовський та депутати цієї каденції).

“Проблема, яка не залежить від мене, від вас. А це на рівні обласної і міської рад, на рівні, мабуть, Верховної ради це питання має вирішуватись. Це питання буде розглядатись і мабуть в першу чергу позитивно для Коцюбинського. Ці ідеї, які продовжує голова (Садовський – прим. авт.) це ідеї нашого скликання. Уже настрій і думки те що нас треба приєднали до Києва тверезо думаючі люди про це не думають,” – переконаний Пікулик.

Варто зазначити, що згідно з результатами соціологічного опитування  Центру соціальних та маркетингових досліджень SOCIS, яке проводили у селищі коцюбинське півроку тому, кількість тих, хто хоче приєднатися до Києва – більша й сягає майже 40 %.

Повертаючись до “поремонтованого” асфальтного покриття на Доківській, не може не згадати кумедного Миколу Яновича. Горе-“гаспідарі”, як сказав би він, так хотіли залити очі людям горілкою й переконати всіх, що у селищі з такими менеджерами місцевого розливу все під контролем, що по дощі асфальтували вулицю Доківську.

Асфальт у результаті “гаспідарництва” вже зійшов на ніщо. Але ж треба було показати громаді чергове “пакращення” за кревні “патняків падатків”.

Дорогу, яку в народі вже прозвали бульваром Садовського, ніхто й не намагався заасфальтувати. Так вона стоїть котрий рік поспіль.

Таких, як наша влада, Микола Янович Азаров влучно назвав “кравасісі бюджетних коштів”…

І хоча Бог обділив Коцюбинське і Приірпіння якісною політичною елітою, але нагородив спортивними талантами. Дивлячись на “Біличанку” розумієш, що нам є чим пишатись принаймні у спортивній сфері. Журналістам вдалося поспілкуватись із видатною спортивкою Катериною Шеремет.

Добре,що хоча б спортивну сферу влада ще не намагається опановувати й “пакращувати”. Бо комісія з питань освіти під егідою Вадима Казімірова, сина екс-міського голови, не засідає і не працює вже три роки.

Свято ж “коцюбинської еліти” закінчилось – в селищній раді, за святковим столом, куди звісно простих  коцюбинців і не запрошували, бо, очевидно, важко було пройти в приміщення найвищої селищної інституції, подвір’я  якої заставлене дорогими іномарками таких “люб’язних” слуг народу, які дали народу кашки та задобрили в порушення закону дешевою горілкою.

(Фото – Андрія Сніжка).

Отож враховуючи відірваність влади від власного народу  ірпінська регіональна організація “Самозахист” підготувала до дня селища Коцюбинське альтернативний герб населеного пункту.

Приємно, що перехожі коцюбинчани казали, що саме такий герб їм до вподоби.

Громаді пора зрозуміти, що покладатись нема на кого, окрім себе.

Автор:

Ігор Домбровський, ІР ГО “Самозахист”